Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість “стратегічною перемогою”.
“Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду.
Позначка: ЄС
-
ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ
-
Орбан зробив заяву про Зеленського на саміті НАТО
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що деякі країни-члени НАТО не хочуть бачити президента України Володимира Зеленського на саміті Альянсу. Він стверджує, що Угорщина разом з американцями, турками та словаками відмовилися сидіти за одним столом з Зеленським. Орбан заявив, що відсутність Зеленського на засіданні лідерів НАТО є важливим сигналом. Він також підкреслив, що для Угорщини важливо не брати участь у будь-яких інтеграційних співтовариствах з Україною. Орбан вже раніше критикував Україну та українців, стверджуючи, що вони загрожують угорцям, та називає вступ України до ЄС найбільшою загрозою для своєї країни.
-
Наступні санкції ЄС мають вдарити по військовому бюджету Путіна – МЗС
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна очікує від Євросоюзу посилення санкційного тиску на Росію. На зустрічі з главою європейської дипломатії Каєю Каллас вони обговорили наступні кроки ЄС з цього питання. Сибіга висловив надію, що санкції будуть дійсно ефективними і зменшать російський військовий бюджет. Також він підкреслив важливість просування вступу України до ЄС, вказавши, що Україна виконала всі вимоги для відкриття переговорного кластера. Сибіга висловив подяку Євросоюзу за підтримку України, зокрема в сфері оборони, і висловив вдячність Каллас за її лідерство в цьому питанні.
-
Угоду про спецтрибунал для РФ підпишуть 25 червня – нардеп
Україна та Рада Європи укладуть угоду про створення спеціального трибуналу щодо злочинів, які російська агресія вчинила проти України. Цю інформацію підтвердила член постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи, Євгенія Кравчук. Угода буде підписана під час позачергового засідання Комітету міністрів Ради Європи 24 червня, коли генеральний секретар організації отримає повноваження на підписання угоди з Україною. Це велика подія, яка наблизить притягнення Російської Федерації до відповідальності за свої дії.
-
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет представників Європейського Союзу схвалив план по запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP), яка передбачає виділення €1,5 млрд у вигляді грантів до 2027 року. З них €300 млн будуть спрямовані на підтримку українського оборонного комплексу. EDIP має на меті підвищити готовність оборонної промисловості ЄС, розвиток оборонно-технологічної бази, а також підтримку української оборонної індустрії. Ці кошти будуть інвестуватися за умови дотримання умов програми. Єврокомісія пропонує ефективну підтримку України у реалізації проєктів. EDIP була запропонована у 2024 році, а після початку війни 2022 року лідери ЄС поставили завдання зміцнити оборонну промисловість та інвестиції у неї.
-
Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
У третю річницю надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу, можна відзначити, що країна вже виконала чимало вимог ЄС. Україна завершила попередні етапи переговорів та досягла відповідності рішенням ЄС у сфері зовнішньої політики. Також розпочато переговорні кластери з іншими сферами життя країни. Україна вже впровадила реформи у судовій системі, боротьбі з корупцією, податковій та митній сферах. Проте ще залишається багато роботи, включаючи відкриття та завершення всіх переговорних кластерів та подальші реформи, зокрема в судовій владі та публічній адміністрації. На шляху України в членство в ЄС стоїть негативне ставлення Угорщини, яка блокує переговори. Проте відомо, що ЄС вже розглядає плани Б та В у разі невдачі угоди з Угорщиною. Глава Європейського центрального банку вважає, що Україна може стати важливим фактором економічного зростання регіону після вступу до ЄС. За прогнозами, Україна може стати повноправним членом ЄС до 2030 року.
-
Дві країни ЄС заблокували пакет санкцій проти Росії
Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати план Європейського Союзу щодо запровадження 18-го пакету санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що вони це зробили, оскільки ЄС хоче заборонити країнам-членам купувати дешевий російський природний газ і нафту. Словаччина також відмовилася підтримати пакет санкцій, якщо не буде знайдено рішення щодо залежності від російських енергоносіїв. Європейський Союз сподівається ухвалити нові санкції на наступному засіданні Європейської Ради в кінці червня.
-
Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії
Європейський Союз готується до введення рекордного пакету санкцій проти Росії через її “безмежну жорстокість”. Міністр закордонних справ Франції заявив, що Росія знову атакувала цивільні об’єкти, що є безпідставним та жорстоким. Ці санкції будуть найпотужнішими з 2022 року і спрямовані на підвищення тиску на Путіна для припинення війни та початку переговорів для миру в Україні. ЄС сподівається ухвалити цей пакет санкцій на наступному засіданні Європейської Ради у червні.
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Очільниця дипломатичної служби Європейського союзу Кая Каллас повідомила, що ЄС виконав на 80% свою обіцянку надати українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона також зазначила, що на засіданні Ради ЄС обговорюватиметься тема війни Росії проти України, і важливо продовжувати тиск на Росію. Каллас зауважила, що незважаючи на увагу, що прикута до подій в Ірані та на Близькому Сході, в Україні щодня гинуть люди через бомбардування Росії, тому необхідно підтримувати тиск на цю країну. ЄС також просуває новий пакет санкцій проти Росії та обіцяє забезпечити військову підтримку для України.
-
Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони
Європейський Союз та Канада підписують угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони, що відкриє можливості для співпраці у військових закупівлях. Канада бажає приєднатися до спільного фонду ЄС SAFE для фінансування військових закупівель. Це дозволить Канаді та країнам ЄС об’єднати зусилля та зменшити витрати на придбання військового обладнання. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні проводить переговори у Брюсселі з керівниками Європейської комісії та Європейської ради. Планується публікація спільної заяви про співпрацю в області оборони. Канада отримає можливість продавати свою продукцію через програму SAFE, що розширить її ринки збуту. США відмовилися включати обговорення війни в Україні до порядку денного саміту НАТО через відсутність інтересу та невиконання обіцянок президента Трампа.