Позначка: ЄС

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • Акторка Тетяна Малкова висловилася проти вступу України до ЄС

    Акторка Тетяна Малкова висловилася проти вступу України до ЄС

    Українська акторка Тетяна Малковаподілилася критичною думкою щодо можливого вступу України до Європейського Союзу. В інтерв’ю для проєкту Зі своїми по суті вона заявила, що цей крок може стати для країни “дорогою в нікуди”.
    За словами акторки, після кількох років життя у Польщі вона відчула, що надмірна бюрократія та суворі правила ЄС часто позбавляють людей щирості та взаємопідтримки.
    “Чому я не хочу, щоб ми були в Європі ніколи? Для мене, наприклад, це дорога в нікуди, тому що вони за бюрократією втрачають людяність”- сказала Малкова.
    Вона навела приклад із власного життя: після травми ноги звернулася до приватної клініки, але замість очікуваного сучасного лікування отримала поверхневу консультацію. Лікар лише порекомендував тримати ногу в піднятому положенні та охолоджувати її, а також призначив повторний прийом через три дні.
    Малкова також згадала побутові ситуації у Польщі – зокрема, скарги сусідів на вечірні зустрічі з друзями та часті виклики поліції через шум. На її думку, така система надмірного контролю створює відчуття постійного нагляду та обмеження особистої свободи.
    “Це максимально дивно для мене. Усе зав’язано на дозволах і контролі, а ти відчуваєш, що тобою постійно спостерігають” – підсумувала акторка.

  • Європарламент зняв імунітет з двох польських депутатів

    Європарламент зняв імунітет з двох польських депутатів

    Європейський парламент підтримав запит Варшави на зняття депутатської недоторканності з двох представників польської опозиційної партії Право і справедливість (ПіС). Депутатів ПіС Даніеля Обайтека та Міхала Дворчика підозрюють у різних порушеннях, таких як зловживання посадою та використання приватної електронної пошти для передачі секретної інформації. Скандал з листами виявився у літній період 2021 року, коли в мережі з’явилися фрагменти листування з приватної електронної пошти Дворчика. Обидва депутати відкидають звинувачення та намагаються виправдати свої дії.

  • В ЄС погодили обмеження стосовно поїздок російських дипломатів – ЗМІ

    В ЄС погодили обмеження стосовно поїздок російських дипломатів – ЗМІ

    Європейські уряди домовилися про обмеження поїздок російських дипломатів у межах ЄС через зростання саботажів, які вчиняють шпигуни під прикриттям дипломатії. Російські дипломати повинні будуть повідомляти про свої поїздки у столиці країн ЄС перед перетинанням кордону. Чехія висуває ініціативу про це разом з новим пакетом санкцій у зв’язку з вторгненням Росії в Україну. Угорщина, яка раніше була проти обмеження руху російських дипломатів, тепер відмовилася від свого вето. Розвідувальні служби ЄС стверджують, що російські шпигуни, видаючи себе за дипломатів, керують операціями за межами країн, де перебувають, щоб уникнути виявлення.

  • Словаччина обговорить 19-й пакет санкцій проти РФ на рівні лідерів ЄС

    Словаччина обговорить 19-й пакет санкцій проти РФ на рівні лідерів ЄС

    Словаччина прагне, щоб затвердження нових санкцій Європейським Союзом проти Росії було винесено на саміт лідерів ЄС, який відбудеться у жовтні. ЄС вирішив обмежити пересування дипломатів Росії після того, як Угорщина зняла своє вето. Проте прийняття всього пакету санкцій може затриматися, оскільки Словаччина хоче обговорити це на самому високому рівні. Поки що невідомо, що саме турбує Словаччину у пропозиції щодо санкцій. Крім того, Словаччина готує новий пакет допомоги для України, який включатиме інженерну та протимінну допомогу. Деталі цієї допомоги ще не розголошені.

  • Моральний шантаж: Орбан вкотре “проїхався” по Зеленському

    Моральний шантаж: Орбан вкотре “проїхався” по Зеленському

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив президента України Володимира Зеленського у “тактиці морального шантажу”, щоб отримати підтримку Європейського Союзу для України. Орбан стверджує, що Зеленський використовує моральний тиск, щоб домогтися своїх цілей і навіть підтримку вступу України до ЄС. Угорщина, за його словами, не має жодних зобов’язань підтримувати вступ України до ЄС, наголошуючи на необхідності одноголосної згоди держав-членів. Зеленський відповів, що Україна стане частиною ЄС незалежно від позиції Орбана, і попереджає, що угорський прем’єр може залишитися в історії як той, хто заблокував цей процес.

  • З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС

    З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС

    Представники Європейського Союзу, які відвідали Україну, надали суворий сигнал Києву щодо необхідності проведення додаткових реформ для отримання членства в ЄС. Європейці зазначили, що працюють над подоланням опору Угорщини стосовно вступу України, а комісар ЄС Марта Кос відзначила, що Україна повинна дотримуватися верховенства права на 100%. Європейські чиновники підкреслили, що якщо Україна впроваджуватиме реформи та дотримуватиметься норм правової держави, то знайдуть шлях для обходу опозиції Віктора Орбана та підтримають прогрес країни на шляху до вступу в ЄС.

  • ЄC готує правові підстави для зупинки танкери “тіньового флоту” – ОП

    ЄC готує правові підстави для зупинки танкери “тіньового флоту” – ОП

    Євросоюз готується прийняти правові заходи для зупинки танкерів “тіньового флоту” Росії у Балтійському морі. Згідно із повідомленням керівника Офісу президента Андрія Єрмака, ці заходи можуть включати затримання принаймні 16 “безпрапорних” суден згідно з міжнародним правом. ЄС планує доопрацювати список санкцій, додаючи до нього 120 нафтотанкерів з “тіньового флоту” Росії, щоб утримувати їх від використання Балтійського моря. Ці кроки мають показати Кремлю, що спроби обійти санкції не будуть допущені. Росія вже веде гібридну війну проти Європи, тому обмеження її можливостей потрібно вживати якнайшвидше. Багато нафтових танкерів “тіньового флоту” Росії працюють без страхування та використовують неправдиві дані про свої маршрути.

  • ЄС залишив Медведчука під “гібридними” санкціями

    ЄС залишив Медведчука під “гібридними” санкціями

    Європейський союз вирішив продовжити індивідуальні санкції проти Росії через гібридні загрози ще на рік – до 2026 року. Ці заходи вживаються через гібридну діяльність Росії, яка включає маніпуляції та втручання у сферу іноземної інформації проти ЄС та його партнерів. Санкції стосуються 47 осіб та 15 компаній, серед яких є український політик Віктор Медведчук. Ці особи мають заморожені активи, їм заборонено отримувати кошти від громадян та компаній ЄС, а також в’їжджати на територію ЄС.

  • У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ

    У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ

    У ніч на 3 жовтня над військовою базою Ельзенборн у Бельгії було помічено 15 безпілотників. Міністерство оборони Бельгії поки що не визначило походження цих безпілотників та хто ними керував. За повідомленнями, після прольоту над базою, вони вилетіли до Німеччини. Цей інцидент стався на фоні збоїв, пов’язаних з безпілотниками, у повітряному просторі Європи.