СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: ЄС

  • Створення окремої армії Європи недоцільне – Каллас

    Створення окремої армії Європи недоцільне – Каллас

    Створення окремої європейської армії є недоцільним, оскільки це може порушити ясність у командних вертикалях. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, передає Укрінформ у четвер, 29 січня.

    “Кожна європейська країна має армію, а армії 23 країн також є частиною структури НАТО, тому я не можу уявити, що країни створять окрему європейську армію”, – заявила вона.

    Щодо європейських сил, на думку Каллас, має йтися про армії, які вже існують.

    “Ми ще побачимо, як це працюватиме на практиці. Для мене зрозуміло, що у військовій справі має бути дуже чіткий і зрозумілий ланцюжок, хто кому віддає накази. Якщо ми створюємо паралельні структури, то це просто розмиє картину. А у важкі часи накази можуть просто загубитися”, – зазначила висока представниця ЄС.

  • У Росії зробили заяву про діалог з Євросоюзом

    У Росії зробили заяву про діалог з Євросоюзом

    Відновлення діалогу між Росією та Європейським Союзом можливе лише за умови “кардинальної зміни політики Брюсселя”, зокрема відмови від санкцій і припинення військової підтримки України. Про це заявив директор департаменту європейських проблем МЗС РФ Владислав Масленніков, передають росЗМІ.

    За його словами, Москва вважає відновлення відносин із ЄС можливим тільки у разі, якщо європейські країни припинять “ворожий курс” щодо Росії. Серед умов також скасування санкцій, відмову від “мови ультиматумів”, припинення поширення тез про “російську загрозу” та зупинку постачання озброєнь Україні.
    На думку РФ, Євросоюз має відмовитися від прагнення завдати Росії “стратегічної поразки”, назвавши такий підхід “тупиковим шляхом”, який нібито призводить Європу до втрати політичної ваги.

    Водночас у МЗС наголосили, що параметри можливого майбутнього співробітництва з ЄС Росія визначатиме самостійно, виходячи з власних оцінок ситуації та національних інтересів. Процес відновлення відносин між Росією та Європою буде “тривалим і непростим”. При цьому в МЗС підкреслили, що повернення до попередньої моделі відносин, яка існувала до повномасштабної війни РФ проти України, Москва не розглядає.

  • Мерц виключив вступ України до ЄС у 2027 році

    Мерц виключив вступ України до ЄС у 2027 році

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив ймовірність вступу України до Європейського Союзу у 2027 році. Таку заяву зробив після засідання коаліційного комітету у середу, 28 січня, повідомляє Clash Report.
    Мерц наголосив, що Україні необхідно виконати Копенгагенські критерії, що зазвичай займає кілька років – тому прискорене прийняття до Євросоюзу є нереалістичним.
    “Ми можемо поступово наблизити Україну до Європейського Союзу цим шляхом, але такий швидкий вступ просто недоцільний”, – сказав він. Копенгагенські критерії – ключові вимоги до країн-кандидатів для вступу до Євросоюзу, прийняті в 1993 році. Вони включають обов’язкову наявність стабільної демократії, верховенства права, прав людини, функціонуючої ринкової економіки, а також готовність прийняти зобов’язання щодо законодавства ЄС.

  • Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ

    Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ

    Із 1 січня в Євросоюзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю. Це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на українських металургійних підприємствах, повідомляє Delo.ua у середу, 28 січня.
    Так, у коментарі виданню генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що через CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції підприємства становить $60-90 за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти припинили замовлення.
    “Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер, внаслідок цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік не відбудеться. А це майже половина річного виробництва”, – заявив Лонгобардо.
    Вказано, що з 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех – через дію CBAM та високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову зупинку інших переділів, простій персоналу та подальше зростання собівартості продукції.
    “Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію та воєнних збитків – попри понад $1 млрд підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії”, – додав Лонгобардо.
    У пресслужбі компанії Метінвест підтвердили, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. При цьому ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома.
    “Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, – кажуть у компанії.
    У Метінвесті також звернули увагу на те, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС “чистішу” продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають – через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей.

  • В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні

    В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні

    У Європейському Союзі триває активне обговорення нового механізму розподілу фінансової допомоги Україні, який може змінити внутрішні баланси впливу в Союзі. Як повідомляє Euractiv, нова ініціатива Німеччини пропонує переглянути підхід до розподілу коштів.

    Берлін виступив із пропозицією прив’язати витрати за майбутньою позикою у 90 мільярдів євро до рівня двосторонньої допомоги, що вже була надана Україні країнами-членами ЄС. Джерела серед дипломатів зазначили, що держави, які зробили найбільший внесок, можуть отримати переваги при поділі фінансового навантаження.

    Цей підхід може суттєво зміцнити позиції Німеччини, яка є найбільшим донором України з початку повномасштабного російського вторгнення. Однак така ініціатива ризикує спровокувати невдоволення країн, які надали меншу підтримку, зокрема Італії та Франції.

    Як зазначає видання, лідерам ЄС у грудні не вдалося домовитися щодо використання заморожених активів Росії для фінансування потреб України. Альтернативою стало рішення виділити Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на період до 2027 року під гарантії бюджету ЄС. Згідно з планом, 60 мільярдів піде на військову підтримку, а ще 30 мільярдів – на покриття бюджетного дефіциту, хоча вже навесні може виникнути ризик нестачі коштів.

    Дані Кільського інституту свідчать про значну диспропорцію у рівнях підтримки: Німеччина надала близько 25 мільярдів євро, Франція – 7,5 мільярда, а Італія – 2,7 мільярда євро. Один із європейських дипломатів припустив, що зміни правил фінансування могли б підштовхнути країни до активнішої участі у підтримці України, що відповідає загальним інтересам союзу. Продовження обговорень цього питання заплановано на зустрічі послів ЄС у Брюсселі.

    Нагадаємо, що Європейський парламент раніше схвалив застосування механізму посиленого співробітництва для запуску кредиту розміром у 90 мільярдів євро на підтримку України. Це дозволить Євросоюзу діяти без потреби одностайного погодження всіх країн-членів, використовуючи спрощену процедуру прийняття рішень.

    Раніше повідомлялося, що у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів.

  • Глава МЗС пояснив, з ким Україна підпише 20-пунктний мирний план

    Глава МЗС пояснив, з ким Україна підпише 20-пунктний мирний план

    Україна підпише 20-пунктну мирну угоду про врегулювання російсько-української війни зі США, а США окремо підпишуть документ з Росією. Про це розповів міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Європейській правді.
    За його словами, угода на 20 пунктів, яка тепер перебуває у центрі мирного процесу, – це двосторонній документ.
    “Якщо говорити суто про цю 20-пунктову рамку, то це нині документ двосторонній, який підписуватимуть США і Україна. Ну і з Росією – мають підписати США”, – сказав міністр та додав, що перемови ще тривають, це процес.
    Європейська сторона “присутня в мирному процесі і в домовленостях про безпекові гарантії”, додав Сибіга.
    “До речі, важливо, що вперше йдеться саме про термін “безпекові гарантії”, а не “запевнення” чи щось подібне”, – додав глава МЗС.
    Гарантії безпеки мусять мати юридично-зобов’язальний характер.
    “Тому важливо, що є згода щодо потреби ратифікації гарантій – зокрема, їхньої ратифікації у Конгресі США”, – резюмував Сибіга.

  • Електромобілі вперше обійшли бензинові авто за продажами в ЄС

    Електромобілі вперше обійшли бензинові авто за продажами в ЄС

    Уперше в історії Європейського Союзу продажі повністю електричних автомобілів перевищили реалізацію машин із виключно бензиновими двигунами. Про це свідчить новий звіт Асоціації європейських виробників автомобілів за грудень.
    Згідно зі статистикою, на електромобілі припало 22,6% усіх реєстрацій нових авто в ЄС, тоді як частка бензинових моделей становила 22,5%. Водночас найбільшим сегментом ринку залишилися гібриди – на них припало 44% реєстрацій, включно з плагін-гібридними авто, здатними долати обмежені відстані лише на електротязі.
    Аналітики зазначають, що результат частково пояснюється перекласифікацією деяких бензинових автомобілів у категорію “м’яких гібридів”, які формально мають електрифікацію, але все ще використовують двигуни внутрішнього згоряння. За словами незалежного автоексперта Маттіаса Шмідта, повноцінна перевага електрокарів над моделями з ДВЗ у масштабах усього регіону можлива лише за кілька років, однак нинішній показник він називає важливим сигналом змін.
    На ширшому європейському ринку, який охоплює також Велику Британію та Норвегію, продажі автомобілів зростають уже шостий місяць поспіль у річному вимірі. Конкуренція при цьому загострюється через активну експансію китайських брендів – BYD, Changan і Geely, тоді як європейські виробники на кшталт Volkswagen і BMW прискорюють запуск нових електричних моделей.
    За підсумками грудня загальні продажі автомобілів у ЄС, Великій Британії та країнах ЄАВТ зросли на 7,6% – до 1,2 млн одиниць, а за весь 2025 рік ринок досяг 13,3 млн авто, що є найвищим показником за останні п’ять років, хоча він усе ще не дотягує до допандемічного рівня. У самому ЄС продажі в грудні збільшилися на 5,8% – майже до 1 млн автомобілів.
    Реєстрації електромобілів у грудні зросли на 51%, плагін-гібридів – на 36,7%, а звичайних гібридів – на 5,8%. Сукупно ці категорії забезпечили 67% усіх нових реєстрацій у блоці.
    Попри відмову Євросоюзу від минулих планів заборони на продаж автомобілів із ДВЗ з 2035 року, експерти очікують подальшого зростання частки електрокарів. За словами генерального секретаря E-Mobility Europe Кріса Герона, європейські бренди вже адаптуються, виводячи на ринок доступніші електромобілі, а національні уряди впроваджують нові програми стимулювання попиту.
    Український ринок електромобілів зріс удвічі за рік

  • Україна отримала першу партію генераторів з ЄС

    Україна отримала першу партію генераторів з ЄС

    На Київщину надійшла перша партія аварійних генераторів, переданих Європейським Союзом у межах Механізму цивільного захисту. Про це повідомляє Укрінформ у вівторок, 27 січня.

    Загалом Україна отримає 447 генераторів, які розподілять між Києвом, Кропивницьким та прифронтовими громадами.

    Другу партію розподілять по прифронтових громадах.
    “Загалом Механізм цивільного захисту ЄС надав понад 10 000 генераторів від початку повномасштабного вторгнення. Ми дуже раді цим генераторам, але це лише маленька частина того, що ЄС надає Україні”, – зазначила посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова.
    Окрім того, від початку повномасштабного вторгнення ЄС допоміг Україні на 190 млрд євро.
    Своєю чергою, заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк подякувала за допомогу Україні і наголосила, що влада намагається приділяти увагу великим містам, як Дніпро та Київ.
    “Столиця отримає ще два великих генератори. Вони ще в дорозі. Сподіваємося, що наші польські колеги швидко вирішать проблеми з митною системою, яка, на жаль, не витримала морозів”, – прокоментувала вона.
    Український Червоний Хрест займався доставкою генераторів і, за потреби, допомагав їх встановлювати.
    Напередодні цієї зими Європейська комісія також завершила релокацію повноцінної теплової електростанції, подарованої Литвою. Це стало найбільшою скоординованою логістичною операцією в історії Механізму цивільного захисту ЄС та дозволило відновити критичні потужності української енергосистеми.

    Загалом з початку повномасштабної агресії Європейська комісія спрямувала понад 1,2 млрд євро гуманітарної допомоги та доправила понад 160 тисяч тонн допомоги через Механізм цивільного захисту ЄС. Окрім цього, щонайменше 3 млрд євро було надано на забезпечення енергетичної безпеки України. Перед цією зимою ЄС також мобілізував 927 млн євро для екстрених закупівель газу, а експортні потужності електроенергії з ЄС до України працюють на максимальному рівні.

  • ЄС розширює свою супутникову систему, щоб у 2027 році “охопити” всю Землю

    ЄС розширює свою супутникову систему, щоб у 2027 році “охопити” всю Землю

    Євросоюз працює над забезпеченням ліпшої автономії в розвитку космосу, зокрема в галузі оборони. Про це заявив європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс на 18-й Європейській космічній конференції в Брюсселі у вівторок, 27 січня, повідомляє Укрінформ.
    “На тому тижні ми почали дуже важливі операції в межах системи Урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) Космічної програми Європейського Союзу, пов’язані з розробкою супутникової системи IRIS². Це означає, що всі члени тепер можуть мати доступ до суверенного супутникового зв’язку – військового та урядового, безпечного та зашифрованого, побудованого в Європі та експлуатованого в Європі під європейським контролем”, – сказав Кубілюс.
    Це перший крок до космічної автономії, і в 2027 році ЄС буде готовий розширити покриття та пропускну здатність супутникової системи, щоб мати змогу охопити весь світ.
    Європейський комісар зазначив, що Govsatcom передбачає використання вже наявних національних супутникових можливостей, а саме восьми супутників, якими володіють п’ять країн. Багатоорбітальна група супутників для Інтернету IRIS², який розробляється паралельно, запрацює у 2029 році.
    Незабаром Європейська комісія звітуватиме про програму Європейський космічний щит на наступні кілька років.
    Кубілюс високо оцінив збільшення фінансування космічних програм окремими державами-членами, включаючи Німеччину, проте визнав, що ЄС водночас стикається з проблемою забезпечення економічної ефективності військових витрат, зокрема на космос, на рівні ЄС.
    Як відомо, Європейська комісія передала до Ради ЄС пропозицію про відкриття переговорів з Україною стосовно її участі у компоненті урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) в межах Космічної програми Європейського Союзу та Програми ЄС із забезпечення захищеної супутникової конективності (Union Secure Connectivity Programme)
    Польща готується до запуску свого першого військового супутника SAR

  • В ЄС готують повну відмову від ядерного палива РФ

    В ЄС готують повну відмову від ядерного палива РФ

    Європейська комісія працює над повною забороною імпорту ядерного палива з Росії в країни Європейського Союзу. Про це заявила офіційна представниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен.
    Стосовно питань ядерної енергетики та ядерного палива – це складне питання, але Єврокомісія готує рішення для членів ЄС, зазначила вона.
    “Що стосується ядерної енергетики та ядерних продуктів, то ми говорили, що це складніше питання для опрацювання, але воно перебуває на стадії підготовки. Я не можу назвати строки, але, маю надію, ми зможемо уявити це в належний час”, – запевнила вона.
    У планах Єврокомісії – довести до кінця реалізацію політики RePowerEU, зазначила Ітконен.
    Мета цієї політики – вивести з ринку Євросоюзу геть усю російську енергетику, зокрема й ядерну.
    Як відомо, в листопаді 2025 року Вашингтон вилучив із санкційного списку проєкт енергоблоків АЕС Пакш-2 в Угорщині, які будує російська державна корпорація Росатом.
    США дозволили РФ добудувати АЕС в Угорщині