До реальних дій далеко З 2022 року Європа зробила величезний крок до зменшення залежності від російського газу, переорієнтувавши поставки та скоротивши споживання. До початку повномасштабного вторгнення країни ЄС були значно залежні від російських енергоносіїв, зокрема газу, який становив близько 45% її імпорту. Наразі ця залежність суттєво зменшилася, але не зникла повністю.За підрахунками Євростату, 2024 року частка російського газу сягнула 19% в загальному обсязі імпорту газу в ЄС.
У 2024 році ЄС все ще імпортував з Росії 52 млрд кубометрів російського газу (32 млрд кубометрів трубопроводами і 20 млрд кубометрів скрапленого природного газу (СПГ), або близько 19% від загального обсягу імпорту газу в ЄС), а також 13 млн тонн сирої нафти і понад 2800 тонн урану в збагаченому або паливному вигляді.
Десять держав-членів імпортували російський газ у 2024 році, три держави-члени все ще імпортували російську нафту, а сім держав-членів імпортували збагачений уран або уранові послуги з Росії.
Втім з 1 січня 2025 року росіянам стало важче продавати Європі “блактине паливо”. Тоді Україна офіційно припинила транзит газу з РФ до ЄС. Це рішення стало знаковим кроком, який завершив майже шістдесятилітню епоху газового транзиту через українську ГТС. Більшість європейських країн, які раніше залежали від цього маршруту, вже знайшли альтернативні способи забезпечення себе паливом.
Однак Росія все ще зберігає можливість постачати великі обсяги газу до Європи, користуючись іншими маршрутами та нерішучістю окремих країн-членів ЄС. Ба більше, попри загальне скорочення, імпорт російського СПГ до ЄС зростав протягом 2023-2024 років, а у січні 2025 року досяг рекордних обсягів.
Тобто, одразу ж після припинення транзиту територією України, у перші тижні 2025 року, 27 країн Європейського Союзу імпортували 837 300 метричних тонн СПГ з Росії. Це рекордний показник у порівнянні з 760 100 тоннами, імпортованими за аналогічний період 2024 року. А Угорщина та Австрія, досі зберігають значну залежність від російських поставок. Особлива увага на СПГ Європейський Союз має намір заборонити імпорт російського трубопровідного газу з 1 січня 2028 року. Проте серед євродипломатів лунають заклики до прискорення цього процесу. Агенція Reuters повідомляє, що провідні законодавці Європарламенту, відповідальні за це питання, запропонували перенести термін заборони на рік раніше – на 1 січня 2027 року.
Незважаючи на ініціативу Європарламенту, дипломати країн-членів ЄС висловлюють сумніви щодо можливості перенесення заборони на рік раніше. Ймовірно, уряди не погодяться на таке прискорення.
Варто зазначити, що для остаточного ухвалення цих заходів необхідне схвалення Європарламенту та кваліфікована більшість голосів країн ЄС. Це означає, що Угорщина та Словаччина, які досі імпортують російський трубопровідний газ і виступають проти таких планів, не зможуть заблокувати рішення.
Важливо пам’ятати, що чинні санкції щодо російського газу стосуються лише трубопровідного газу та передбачають винятки для Угорщини, Словаччини та Греції. На відміну від трубопровідного газу, Євросоюз досі не запроваджував жодних обмежувальних заходів щодо скрапленого природного газу (СПГ) з Росії, про що зауважує DW.
СПГ з Росії продовжують активно закуповувати такі країни, як Іспанія, Франція, Нідерланди та Бельгія. Водночас, Австрія, Польща та країни Балтії вже добровільно відмовилися від “кривавого” палива. Загалом, наразі десять країн ЄС все ще користуються російським газом.
Як зауважує Світлана Романко, виконавча директорка Razom We Stand, європейські політики добре розуміють, що відмова від російського СПГ – це не просто економічне рішення, а політична пастка. У блозі для NVекспертка пояснює: 2024 року ціни на газ у Європі залишалися на рівні 37−42 євро за мегават-годину, що все ще значно перевищує довоєнні показники. Для домогосподарств це означає, що витрати на енергію залишаються високими, а промисловість стикається з конкурентним тиском з боку США та Китаю, де енергоносії дешевші. “Європейські уряди опинилися в політичному капкані: якщо вони підтримають повне ембарго на російський СПГ, не маючи надійної стратегії його заміщення, це може призвести до подорожчання газу і зростання тарифів. Як наслідок, громадяни відреагують невдоволенням, що може змінити розстановку сил на майбутніх виборах”,– каже експертка. Вибори у Франції, Німеччині та Іспанії у 2025−2026 роках стануть лакмусовим папірцем: якщо в цих країнах переможуть популістські сили, санкційна політика щодо Росії може бути переглянута, додає Романко. Однак рішення по газу має бути прийняте найближчим часом, переконана аналітикиня. Бо відкладаючи його, ЄС лише дає шанс Кремлю зберегти свої позиції на європейському ринку. Чи зміниться ситуація до 2028 року Згідно з планом Євросоюзу, до 2028 року пропонується заборонити імпорт російського природного газу безпосередньо з РФ або з інших країн, а також надання послуг російським клієнтам або компаніям, пов’язаним із Росією, на СПГ-терміналах Євросоюзу. Замінити частку російського газу на ринку покликаний СПГ з Катару, США та країн Північної Африки. Крім цього, Єврокомісія робить ставку на подальше зниження газоспоживання.
Імпорт російського газу забороняється з 1 січня 2026 року за новими контрактами (укладеними після 17 червня 2025 року), з 17 червня 2026 року – за короткостроковими контрактами, з 1 січня 2028 року – за довгостроковими контрактами. Це пов’язано з тим, що імпортерам, які уклали довгострокові контракти, може знадобитися більше часу для пошуку альтернативних поставок, оскільки йдеться про набагато більші обсяги, пояснили в Єврокомісії.
Аналогічний перехідний період для пошуку нових постачальників має застосовуватися і до контрактів на поставку трубопровідного газу з РФ для країн, які не мають виходу до моря, постраждали від зміни маршрутів поставок російського газу та пов’язані довгостроковими контрактами.
Таким чином, якщо пропозицію буде затверджено, то з 1 січня 2028 року в ЄС не має надійти жодного кубометра газу з Росії. Втім не варто забувати: навіть якщо все пройде ідеально, як мінімум 2,5 роки Росія отримуватиме від ЄС мільярди, кажуть експерти.
Як справедливо зазначає політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв’ю Главреду, Європі слід повністю відмовитися від закупівель нафти і газу у країни-агресора Росії вже зараз. Європейцям треба самим вдаватися до рішучих кроків і запроваджувати санкції щодо Москви, а не вимагати таких рішень лише від президента США Дональда Трампа.
Експерт зазначив, що російські газ і нафту купують не тільки Індія, Китай і Бразилія, а й Європа. І якщо економічні партнери Москви не хочуть припиняти закупівлі, свій крок потрібно зробити європейцям.
Також експерт додав, що Україна здатна припинити закупівлю європейцями російських енергоносіїв. Для цього потрібно підривати танкери, бити по терміналах у Мурманську, які качають скраплений газ, зокрема, і до Європи, підкреслив Тарас Загородній.
Іншими словами, Україна очікує рішучих кроків від Європи не через 3 роки, підтвердив і уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у ефірі телемарафону. Це варто зробити вже у 19 санкційному пакеті. Власюк зазначив, що зріджений природний газ – одна зі сфер, де Росія продовжує отримувати мільярди від Європейського Союзу. “Ми вважаємо, що цей товар вже давно має бути заміщений іншими країнами. Нам не подобається, що триває “накачування” Росії грошима за їхні ресурси”,- заявив Власюк. Причому, як зазначив комунікаційний менеджер Razom We Stand Максим Гардус в телеефірі, питання доступності газу для європейців після відмови від російського палива взагалі не стоїть, адже газ з РФ Європа замінить скрапленим газом, який постачатимуть США, Нігерія, Марокко, Катар тощо. Крім того, розвиватиметься трубопровідне постачання природного газу, наприклад, з Норвегії, а також з азійських країн.
Валерія Шипуля
Позначка: ЄС
-
Європа хоче відмовитись від кривавого газу раніше: чи можливо це
-
Молдову наступного року буде включено в зону роумінгу ЄС
Рада ЄС 25 липня оголосила про ухвалення рішення про включення Молдови в так звану зону “домашнього роумінгу” з 1 січня 2026 року, передає Інтерфакс-Україна.
Зазначається, що громадяни Молдови та України в ЄС, а також громадяни ЄС у Молдові та Україні зможуть здійснювати дзвінки, надсилати текстові повідомлення і користуватися мобільним інтернетом без додаткової плати, як і в своїх країнах.
Угода гарантує споживачам таку саму якість і швидкість мобільного зв’язку, як і вдома, а також безоплатне звернення до служб екстреної допомоги.
За оцінкою ради, рішення щодо Молдови “сприятиме поступовій економічній інтеграції країни у внутрішній ринок ЄС, що є однією з цілей угоди про асоціацію 2016 року”. -
Прем’єр Франції розкритикував митну угоду зі США
Прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру піддав різко розкритикував торговельну угоду між ЄС та США, назвавши “чорним днем” для Європи. Відповідну заяву глава опублікував на платформі Х у понеділок, 28 липня.
Зокрема Байру ввжає домовленість поступками перед тиском з боку американської сторони.
“Це чорний день, коли союз вільних народів, об’єднаних своїми цінностями та захистом своїх інтересів, змиряється з підкоренням”, – зазначив прем’єр.Accord Van der Leyen-Trump : c’est un jour sombre que celui où une alliance de peuples libres, rassemblés pour affirmer leurs valeurs et défendre leurs intérêts, se résout à la soumission. — François Bayrou (@bayrou) July 28, 2025
-
Орбан хоче європейських коштів собі замість України
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки, у якому передбачено 100 млрд євро для України. Натомість він вимагає розморозити кошти для своєї країни. Як реагує ЄС на погрози? Орбан не дозволить направити “гроші угорців” українцям Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує голосувати проти нового семирічного бюджету ЄС зі 100 млрд євро для України. За його словами, він “побудований на логіці війни з Росією”.
На його думку, їхня мета: перемогти Росію, встановити ліберальних союзників та розширити сферу свого впливу. Ми відкидаємо їхні фантазії, ми відкидаємо їхню пропозицію – європейці заслуговують на Союз, який ставить їх на перше місце.
Він охарактеризував цей документ так: “мільярди для України, крихти для фермерів та розвитку”. Орбан заявив, що не погодиться на бюджет ЄС – оскільки цей бюджет “направляє гроші угорців до України” та “розорить угорських фермерів”.
Замість України він хоче, аби ЄС дав кошти Угорщині. Зокрема, Орбан пригрозив, що блокуватиме бюджет ЄС доти, доки Брюссель не розморозить усі заморожені для країни кошти. “Я ніколи не погоджуся з тим, що ми, угорці, отримаємо належне нам фінансування лише тоді, коли підкоримося політиці Брюсселя щодо війни, імміграції та гендерної рівності”, – заявив він. -
У Європарламенті розкритикували тарифну угоду зі США
У Європарламенті розкритикували погоджену торговельну угоду зі США. Про це повідомляє ARD в понеділок, 28 липня.
Очільник торговельного комітету Європарламенту Бернд Ланге сказав, що не в захваті від угоди зі США, і Євросоюзу довелося піти на надто болючі поступки.
“15-відсоткові тарифи – це означає зростання попередніх тарифних ставок у чотири рази, натомість імпортні мита на американські товари до ЄС будуть нульовими”, – заявив він, назвавши це нерівними умовами.
За його словами, ЄС не вигідна обіцянка інвестувати у США 600 млрд євро, оскільки це не створить робочих місць у Євросоюзі і не відповідає європейським інтересам.Лідер Лівих у Європарламенті Мартіш Шірдеван заявив, що ЄС пішов на надмірні поступки і погодився на співпрацю, що дасть президенту США Дональду Трампу заробити мільярди доларів, а у ЄС опиняються під загрозою тисячі робочих місць.
Речниця Зелених у Європарламенті з торговельних питань Анна Кавацціні назвала угоду зі США “вкрай нерівною”, окремо зауваживши, що мита на сталь та алюміній залишаються, а також ЄС підписався на зобов’язання імпорту американського СПГ, який “Зелені” вважають шкідливим для боротьби зі зміною клімату.
Нагадаємо, 27 липня США та ЄС уклали торгівельну угоду. Імпортне мито США для ЄС становитиме 15% (як і мито ЄС для США), а не 30%, як у разі, якби угоди досягти не вдалося. Угода не охоплює фармацевтичну продукцію. Сталь та алюміній й далі обкладатимуться митом у 50% Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заяви, що угода про торгівлю між США і ЄС дала змогу уникнути ескалації трансатлантичних торгівельних відносин.
-
Євро та нафта підскочили після торгової угоди США та ЄС
Євро зміцнився після новин про тоговельну угоду між США та Європейським Союзом. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 28 липня.
Курс євро досяг 1,1753 долара, подорожчав на 0,1% після початкового зростання на 0,3%.
На зустрічі в Шотландії президент США Дональд Трамп і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосили, що тариф на імпорт товарів з ЄС становитиме 15% – удвічі менше, ніж планувалося раніше. Трамп повідомив, що ЄС планує інвестувати близько 600 млрд доларів у США, а також значно збільшити закупівлі американської енергії та озброєнь.
Незважаючи на домовленість, багато хто в Європі вважає тариф у 15% занадто високим. Євросоюз розраховував на повне скасування тарифів.
Головний стратег Mizuho Securities Шокі Оморі, заявив, що зобов’язання з інвестицій призведуть до відтоку капіталу з Європи і в підсумку зміцнять долар щодо євро.
“У сукупності слабкі перспективи зростання і погіршення платіжного балансу сприяють поступовому зниженню пари євро/долар, незважаючи на тимчасовий підйом”, – сказав він. Видання також зазначає, що після підписання торговельної угоди між США та ЄС ціни на нафту зросли. Угода запобігла більшій торговельній війні між двома союзниками, на яких припадає майже третина світової торгівлі, і може обмежити попит на паливо.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 20 центів, або 0,29%, до 68,64 долара за барель, тоді як ціна на американську нафту марки West Texas Intermediate зросла на 15 центів, або 0,23%, до 65,31 долара за барель.
Нагадаємо, 27 липня США та ЄС уклали торгівельну угоду. Імпортне мито США для ЄС становитиме 15% (як і мито ЄС для США), а не 30%, як у разі, якби угоди досягти не вдалося.
-
Мерц прокоментував укладення торгівельної угоди США та ЄС
Угода про торгівлю між США і Європейським Союзом дала змогу уникнути ескалації трансатлантичних торгівельних відносин. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, передає Deutsche Welle.
“Це дало змогу запобігти торговому конфлікту, який міг би сильно вдарити по експортноорієнтованій економіці Німеччини”, – наголосив політик. Мерц зазначив, що першорядне значення угода відіграє для автомобільної промисловості, оскільки тарифи Трампа будуть знижені з 27,5% до 15%.
“Усі виграють від стабільних і передбачуваних торгівельних відносин із доступом на ринок для обох сторін – як по цей бік Атлантики, так і по той, як підприємства, так і споживачі”, – заявив канцлер Німеччини.
Нагадаємо, 27 липня США та ЄС уклали торгівельну угоду. Імпортне мито США для ЄС становитиме 15% (як і мито ЄС для США), а не 30%, як у разі, якби угоди досягти не вдалося.
-
Орбан розкритикував новий семирічний бюджет ЄС
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не підтримає новий семирічний бюджет ЄС, назвавши його “побудованим на логіці війни з Росією”.
За словами Орбана, документ зовсім не відповідає інтересам європейських громадян.
Прем’єр-міністр Угорщини вважає, що документ побудований за “логікою війни з Росією”.
Він висловив обурення тим, що великі суми планують виділити на допомогу Україні, а сільське господарство та розвиток країн ЄС, на його думку, отримають набагато менше.
“Брюссельська еліта представила семирічний бюджетний проєкт, побудований на логіці війни. Мільярди – Україні, крихти – фермерам та розвитку. Їхня мета: перемогти Росію, поставити при владі ліберальних союзників та розширити сферу свого впливу. Ми відкидаємо їхні фантазії, ми відкидаємо їхню пропозицію – європейці заслуговують на Союз, який ставить на перше місце саме їх”, – зазначив Орбан.
Він додав, що бюджет побудовано так, що його п’ята частина призначена для України.
“Це бюджет Європейського Союзу, який воює з Росією. Який воює з Росією на українській території. Це бюджет Європейського Союзу, який хоче перемогти РФ на українській території в надії, що військова поразка похитне російську владну систему, проклавши шлях до зміни влади”, – заявив Орбан.
За його словами, такий сценарій дозволить повернутися до ліберального порядку денного в ЄС і в майбутньому налагодити ділові зв’язки з Росією, але вже за нової влади в Кремлі.
“Угорщина не зацікавлена у військовому бюджеті. Нам потрібен бюджет, який підтримує мир і розвиток, тому ми навіть не розглядаємо цю пропозицію”, – зазначив прем’єр. -
США та Євросоюз уклали торговельну угоду
Сполучені Штати Америки та Європейський Союз уклали торговельну угоду, яка фіксує імпортне мито на рівні 15%. Про це пише Politico в неділю, 27 липня.
Про угоду повідомив журналістам президент США Дональд Трамп після зустрічі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн на своєму гольф-курорті у Тернберрі в Шотландії.
“Це наймасштабніша з усіх угод”, – заявив американський лідер.
За словами Трампа, Євросоюз погодився на закупівлю американських енергоресурсів на суму 750 млрд доларів, а також інвестуватиме ще 600 млрд доларів у військове обладнання та відкриття ринків для безмитної торгівлі.
Мито на імпорт з ЄС, зокрема на автомобілі, становитиме 15%. Угода не охоплює фармацевтичну продукцію. Сталь та алюміній й далі обкладатимуться митом у 50%.
Переговори стали результатом двотижневого загострення, спричиненого листом Трампа до фон дер Ляєн, в якому він пригрозив підвищити мита на більшість товарів з ЄС до 30%, якщо угоди не буде укладено до 1 серпня.
-
Вучич спростував слова міністра про можливі санкції проти РФ
Белград не запроваджуватиме санкцій проти Росії. Про це заявив президент Сербії Александар Вучич, коментуючи слова міністра європейської інтеграції Неманьї Старовича про те, що країна запровадить санкції проти Москви, коли стане членом ЄС, передає Dnevnik у неділю, 27 липня. За словами Вучича, Белград продовжуватиме політику, яка “була принциповою і яка досі виявилася правильною”. За його словами, вона не сподобалась ні на Заході, ні на Сході. Він додав, що Старович говорив “необережно, але він говорив інакше”.
“Мені шкода, що деякі наші друзі в російських ЗМІ чекають, щоб знайти щось, за що можна критикувати Сербію, і мені шкода, що у нас на внутрішній політичній арені є багато людей, які швидше кинуться захищати росіян, ніж вони коли-небудь кинуться захищати Сербію. Я маю розчарувати їх усіх разом, Сербія не запровадить санкції проти Росії”, – заявив Вучич.