Президент України Володимир Зеленський надіється на одержання Україною 40-45 млрд євро коштом заморожених активів РФ вже в 2026 році. Проте голова держави наголошує: загальна сума збитків, завданих Україні російською агресією, значно більша, ніж загальний розмір цих активів. Про це український лідер сказав на спільній з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом прес-конференції у Гаазі у вівторок, 16 грудня.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 мільярдів євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів… Навіть ніхто б не думав про ті чи інші альтернативи, бо зруйновано все на втроє більшу суму, ніж 200 мільярдів. Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування, але все одно навіть 210 буде недостатньо”, – сказав Зеленський.
Він наголосив, що відновлення – “це наступні кроки”.
“Ми сьогодні говоримо про термінові речі: ми маємо виробляти дрони, ми маємо недостатнє фінансування, ми маємо виробляти іншу зброю, ми маємо купувати в Америці ППО, в Європі інші засоби, включаючи також ППО. Ми розуміємо, що подарунків у нас немає”, – пояснив президент.
Водночас він зауважив значну підтримку та двосторонні договори з країнами-партнерами, зокрема Нідерландами.
“Але сьогодні заморожені активи, вони могли б, напевно, якось збалансувати деякі зменшення в тих чи інших країнах. Тому що це була, дійсно, така серйозна підтримка. Я не бачу без цієї підтримки можливості стояти економічно міцно для України. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимось незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками… Тут важливо, що в цілому лідери, більшість, за те, щоб знайти Україні цю фінансову підтримку”, – додав Зеленський.
Позначка: ЄС
-
Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році
-
Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву
Депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє прес-служба Європарламенту.
“У вівторок (16 грудня – ред.) парламент шляхом голосування підняттям рук підтримав запит на прискорення законодавчого процесу за проектом закону про надання кредиту Україні”, – мовиться в повідомленні.
Гроші від “репараційного кредиту” планують спрямувати на підтримку фінансових потреб України та її державного бюджету, зокрема й військові спроможності, а також оборонною промисловістю країни та її інтеграцією в європейську оборонно-промислову базу.
Після рішення про прискорення процедури депутати Європарламенту ухвалять свою позицію щодо “репараційного кредиту” перед початком переговорів з урядами держав-членів на наступній пленарній сесії, яка пройде з 19 по 22 січня 2026 року.
У Європарламенті звернули увагу, що рішення про “репараційний кредит” має бути схвалено лідерами країн-членів ЄС на саміті, який відбудеться 18-19 грудня.
Як відомо, 12 грудня Євросоюз ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
Згодом стало відомо, що 18 грудня Єврорада збереться, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту для України і розв’язати проблеми, що залишаються, зокрема гарантії всіх урядів ЄС для Бельгії.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
За його словами, “настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін “вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
“Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
Сибіга вважає, що “це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
“Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
“По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви. -
ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою
Молдова починає технічні переговори по трьох кластерах з Європейським Союзом щодо вступу. Про це заявили віцепрем’єрка з європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов та єврокомісар з питань розширення ЄС Марта Кос у вівторок, 16 грудня.
За словами Кос, вона має “рекомендації від усіх 27 держав-членів, які будуть направляти нашу роботу з реформ у Молдові”.
“Ще один крок, щоб наблизити громадян Молдови до Європейського Союзу”, – підкреслила Кос.
Герасімов, своєю чергою, зазначила, що три кластери складають ядро переговорів про вступ, і є визначальними для будь-якої держави-члена ЄС.
Бюро з питань євроінтеграції Молдови повідомило, що мовиться про три кластери:- фундаментальні цінності;
- внутрішній ринок;
- зовнішні відносини.
Раніше стало відомо, що міністри закордонних справ ЄС мають ухвалити рішення про продовження перемов про вступ до ЄС з Молдовою на технічному рівні – так само, як 11 грудня у Львові зробили це для України.
Зазначимо, про офіційне відкриття кластерів поки що не йдеться, адже Угорщина блокує його для для України, а Молдова просувається шляхом євроінтеграції “в парі” з Україною.
Як ми вже писали, було узгоджено план реформ України, що має підтвердити її готовність до вступу до Евросоюзу.
Україна починає рух до ЄС за новою схемою -
В Україні викрили мережу call-центрів, яка ошукала громадян ЄС на 50 млн
Поліція викрила транснаціональну мережу шахрайських call-центрів, яка ошукала громадян Європейського Союзу майже на 50 мільйонів гривень. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у вівторок, 16 грудня. Злочинна організація діяла одночасно в кількох регіонах України – у Києві, Дніпрі та Івано-Франківську. Звідти зловмисники телефонували громадянам Чехії, Латвії та Литви, представляючись співробітниками банківських установ або правоохоронних органів цих держав. Потерпілим повідомляли про нібито злам банківських рахунків, спроби незаконного оформлення кредитів або втручання третіх осіб у фінансові операції. Далі шахраї переконували негайно “рятувати кошти” шляхом переказу на так звані безпечні рахунки, купівлі криптовалюти або передачі готівки кур’єрам.
В окремих випадках потерпілих змушували встановлювати програми віддаленого доступу до комп’ютерів і смартфонів. Це давало зловмисникам можливість повністю контролювати банківські акаунти ошуканих осіб та самостійно керувати рухом їхніх коштів. У такий спосіб шахраї встигли ошукати щонайменше 47 громадян країн ЄС.
Щоб уникнути мовного бар’єра та підвищити рівень довіри, до роботи в call-центрах залучали носіїв відповідних мов – громадян іноземних держав, які спілкувалися з потерпілими без акценту та за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори підтримували легенду банкірів або поліцейських, використовуючи сучасні технології deepfake. Для цього застосовували платне високоякісне програмне забезпечення, дороговартісні камери та професійне освітлення. У результаті під час відеозв’язку потерпілі бачили перед собою нібито працівника банку або правоохоронного органу зі зміненими зовнішністю та голосом, адаптованими під міміку й контури обличчя реального виконавця.
У злочинній організації діяла чітка ієрархія та розподіл функцій. До протиправної діяльності були залучені тім-лідери та керівники змін, оператори call-центрів, перекладачі, ІТ-фахівці, спеціалісти з технічної підтримки, охоронці, водії, HR-менеджери, а також ментори-наставники, які відповідали за підготовку нових учасників та контроль якості шахрайських сценаріїв і поліграфологи, які перевіряли новоприбулих на звязок з конкурентами та правоохоронними органами. Фінансисти створювали холодні криптогаманці на підконтрольних осіб та підшукували ДРОПів, через яких виводили гроші на рахунки, відкриті в іноземних банках.
Правоохоронці провели понад 70 обшуків у різних регіонах України. Слідчі дії відбувалися за місцями проживання фігурантів, в офісних приміщеннях та транспортних засобах. Під час обшуків вилучено сотні ноутбуків і мобільних телефонів, серверне обладнання, носії інформації, підробні посвідчення “працівників банків і поліції іноземних держав”, обладнання для створення deepfake, чорнову бухгалтерію, грошові кошти, транспортні засоби, а також зброю і боєприпаси.Співорганізатора та п’ятьох активних виконавців затримано. Їм повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах та у складі злочинної організації, а також у створенні та участі в злочинній організації. Усім підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Організатор – 43-річний мешканець Київської області – незаконно перетнув державний кордон України та переховується за кордоном. Його оголошено в міжнародний розшук. Йому та ще чотирьом підконтрольним учасникам також повідомлено про підозру. Наразі всі вони перебувають у державному розшуку. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Також поліцейські затримали шістьох громадян Латвії та Чехії, які перебували на території України та виконували функції операторів call-центрів, фінансових координаторів і технічних спеціалістів. Вони перебували в міжнародному розшуку за лінією Інтерполу за вчинення шахрайств у своїх країнах. Наразі іноземців узято під варту з метою подальшої екстрадиції.
Крім того, встановлено, що 19 іноземців, які працювали в call-центрі, перебували на території України з порушенням міграційного законодавства. Стосовно них ухвалено рішення про примусове повернення до країн походження, шість з яких уже виконано.
На майно та транспортні засоби, придбані за кошти злочинного походження, готується накладення арешту. Поліція встановлює повне коло учасників злочинної організації, додаткові епізоди шахрайської діяльності, а також можливих потерпілих в інших країнах ЄС.
-
Трамп проведе розмову з Зеленським та ЄС – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп проведе телефонну розмову з українським колегою Володимиром Зеленським та лідерами країн ЄС в понеділок, 15 грудня. Про це повідомляє німецька газета Die Welt, цитуючи американського високопосадовеця.
Співрозмовник розповів виданню, що Трамп проведе переговори з Зеленським та європейськими лідерами стосовно “мирного плану”.
Угода, яка тепер обговорюється у Німеччині, включає “дуже сильні” гарантії безпеки для України від США, схожі на пакт про взаємну оборону НАТО, стверджує джерело.
Мовиться про “дуже сильне стримування” за допомогою американської зброї, запевнив чиновник журналістів.
Сполучені Штати нині сподіваються від Росії схвалення цієї угоди.
Раніше західні ЗМІ, посилаючись на обізнані джерела, заявили, що Сполучені Штати й Україна під час переговорів досягли консенсусу з багатьох питань – президент США Дональд Трамп “задоволений прогресом”. -
Виступ Віткоффа та Кушнера в Раді ЄС зірвався через техпроблеми
Голови МЗС Євросоюзу, які зібралися на засідання Ради ЄС у Брюсселі 15 грудня, не змогли провести онлайн-розмову зі спецпредставниками президента США Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером через технічні проблеми. Про це повідомила висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас після завершення Ради ЄС у закордонних справах.
За її словами, виступ Віткоффа та Кушнера на Раді ЄС 15 грудня не відбувся через технічні перешкоди.
“Я не маю багато чого повідомити за підсумками обговорень зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, оскільки не знаю, чи це була кібератака, але технічні засоби точно спрацювали некоректно”, – розповіла вона.
Каллас додала, що не можна сказати, що “вони провели обговорення”.
Як відомо, 14-15 грудня відбулися два раунди переговорів між делегаціями України і США, який тривав понад п’ять годин.
Раніше спецпредставник американського президента Стів Віткофф заявив про “великий прогрес”.
Зеленський оцінив переговори з представниками США -
Два мільйони боєприпасів Києву: ЄС оголосив про досягнення мети
Мета ЄС щодо постачання двох мільйонів боєприпасів великого калібру до України у 2025 році досягнута вчасно. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у понеділок, 15 грудня, повідомляє Euractiv.
“Ми досягли цілі ініціативи щодо двох мільйонів набоїв. Це необхідно для того, щоб Україна могла захистити себе”, – оголосила Каллас.
Каллас представила ініціативу щодо подвоєння поставок у 2025 році після того, як до листопада 2024 року країни ЄС відправили понад 1 мільйон набоїв Україні.
Цього року Каллас запланувала до 2026 року витратити 5 млрд євро на два мільйони патронів великокаліберних артилерійських боєприпасів. Це частина пропозиції на суму 40 млрд євро, висунутої в березні для підтримки Києва. Проте ініціатива перебувала в глухому куті з червня, коли головна дипломатка ЄС вперше оголосила про виконання 80% зобов’язань.
Паралельно Чехія торік запустила кампанію під назвою “чеська ініціатива”, щоб відправляти Україні дефіцитні 155-мм снаряди та інші боєприпаси, що відповідають стандартам НАТО. Прага координувала закупівлі з більш ніж 16 країнами.
В умовах зменшення підтримки з боку США дві ініціативи з постачання боєприпасів виявилися недостатніми, щоб заповнити прогалину, зазначає видання.
З початку літа військова допомога Європи Києву у вересні-жовтні склала 4,24 млрд євро, що значно менше за 9,8 млрд євро, які європейці надали в травні-червні.
З літа ЄС прагнуть закупити пакети американської зброї на суму 500 млн доларів (близько 429 млн євро) для України через інструмент НАТО PURL. Але такі “важковаговики”, як Франція та Італія, не зробили жодних внесків через цей механізм. -
ЄС погодив санкції проти “тіньового флоту” Росії
Рада ЄС 15 грудня запровадила санкції проти дев’яти осіб та компаній, котрі підтримують так званий “тіньовий флот” Росії та його ланцюг постачання. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
Мета – обмежити доходи РФ, що фінансують війну проти України.
До списку увійшли бізнесмени, пов’язані з державними російськими нафтовими компаніями Роснефть та Лукойл, які контролюють судна для транспортування нафти та нафтопродуктів, приховуючи їхнє походження та застосовуючи ризиковані схеми судноплавства.
Під санкції потрапили також судноплавні компанії зі Сполучених Арабських Еміратів, В’єтнаму та Росії, що володіють або керують танкерами, які перевозять нафту або нафтопродукти з порушенням правил та підпадають під обмежувальні заходи ЄС або інших країн.
Активи тих, хто потрапив до санкціонованого списку, заморожуються, а громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати підсанкційним особам кошти.
Фізичні особи також підлягають забороні на в’їзд до країн-членів ЄС або транзит.
Санкції вже застосовуються до понад 2600 фізичних та юридичних осіб, які були включені у список на фоні невиправданої та неспровокованої військової агресії Росії проти України.
Увідповідь на військове вторгнення Росії проти України в лютому 2022 року ЄС значно розширив санкції проти Росії з метою значного послаблення її економічної бази, позбавлення її критично важливих технологій та ринків, а також значного обмеження її здатності вести війну.
У висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада повторила рішуче засудження війни агресії Росії проти України, підтвердила незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також заявила, що зусилля щодо подальшого обмеження можливостей Росії вести війну повинні продовжуватися, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.
Росія на тлі західних санкцій накопичила тіньовий флот для перевезення своєї нафти по всьому світу, а тепер з’являється все більше свідчень того, що Москва почала робити те саме щодо скрапленого природного газу. -
Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі
Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.
Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.
Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.
Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.
Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.
Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.
В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній.