Кількість заяв на отримання притулку від українців у Європейському Союзі значно зросла у 2025 році. За перше півріччя було подано 16 тисяч таких заяв, що на 29% більше, ніж у попередньому році. Цю інформацію оприлюднив аналітичний проєкт DeepState. Вони пояснюють це бажанням українців забезпечити собі стабільність на майбутнє. Франція стала особливо популярною серед українців, які шукають притулок. Євросоюз продовжив тимчасовий захист для українських біженців до 2027 року через війну з Росією.
Позначка: ЄС
-
Україна і ЄС вийшли на фініш у скринінгу кластерів
Україна наближається до завершення перевірки свого законодавства на відповідність стандартам Європейського Союзу. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка повідомив у соціальній мережі, що переговори щодо вступу до ЄС досягли фінальної стадії. Зараз обговорюються питання, пов’язані з ресурсами, сільським господарством та політикою згуртованості. Особливу увагу приділяють аграрній політиці, підтримці фермерів, розвитку сільських територій та системам контролю. Це дуже важливі теми у переговорах з ЄС, які потребують широкого взаєморозуміння між усіма сторонами.
-
У Путіна назвали “винних” у затягуванні війни
Речник Кремля, Дмитро Пєсков, заявив, що країни Євросоюзу ускладнюють мирний діалог щодо України та затягують завершення війни. Він вважає, що позиція Європи щодо України є шаленою, особливо в контексті висловлення президента Єврокомісії про необхідність перетворити Україну на “сталевого дикобраза”. Пєсков також вважає, що все більше країн у світі розуміють позицію Росії стосовно України. Він висловив негативне ставлення Росії до можливого розміщення військових Європи в Україні та зазначив, що захід готує план захисту України з трьома рівнями, на третьому з яких будуть сили стримування під керівництвом Європи.
-
У США та ЄС поки що немає єдності щодо санкційної політики проти РФ
Під час зустрічі “Коаліції охочих” у Парижі європейські лідери закликали президента США Дональда Трампа посилити санкції проти Росії, проте Трамп не надав чітких зобов’язань у цьому плані. Європа намагалася переконати Трампа до посилення економічного тиску на Росію, зокрема, шляхом припинення закупівлі російської нафти та посилення санкцій проти Китаю. Європейські країни також обговорили можливість введення нових санкцій проти Росії, у тому числі у секторах нафтогазової та фінансової сфер. Трамп заявив, що готовий до другої стадії санкцій проти Росії через війну на сході України, хоча деталей не уточнив. ЄС також працює над посиленням санкційного тиску на Росію, включаючи введення вторинних санкцій та обмежень на експорт товарів до третіх країн, які сприяють обхіду існуючих санкцій.
-
Лідери ЄС прибудуть до США заради завершення війни в Україні – Трамп
Лідери Європейського Союзу завітають до США для обговорення питань, пов’язаних із врегулюванням ситуації в Україні, повідомив американський президент Дональд Трамп. Про це в понеділок, 8 вересня, пише Reuters.
За словами Трампа, у понеділок або вівторок деякі з європейських лідерів прибудуть до Вашингтона індивідуально для проведення переговорів про шляхи вирішення російсько-українського конфлікту. Він наголосив, що ситуація потребує негайного реагування та пообіцяв докласти зусиль для її стабілізації.
Трамп висловив своє занепокоєння через масований обстріл Києва, який призвів до серйозних руйнувань, включно з пошкодженням урядової будівлі. Президент США підкреслив, що його адміністрація покладає значні надії на результати майбутніх переговорів з європейськими лідерами та російською стороною.
Нагадаємо, у ніч проти 7 вересня російські війська здійснили комбінований удар по території України із застосуванням понад 800 ударних БпЛА та ракет наземного базування. Переважну більшість ворожих цілей вдалося збити. По всій країні загинуло четверо людей, а 44 зазнали поранень. Внаслідок обстрілу РФ у Києві горіла будівля Кабінету міністрів. Також було частково зруйновано житловий будинок у Святошинському районі. Там загинули 32-річна жінка та її двомісячний син. Постраждали понад 20 осіб.
-
У ФРН запустили перший європейський суперкомп’ютер: що він може
У Німеччині відкрили суперкомп’ютер JUPITER – перший у Європі, що подолав екзафлопсний бар’єр потужності. Система, здатна виконувати понад один квінтильйон операцій на секунду. Про це повідомила пресслужба Європейської комісії.
Зазначається, що суперкомп’ютер знаходиться у дослідницькому центрі Юліха і працює повністю на відновлюваній енергії. Він має передові системи охолодження й утилізації тепла та очолив світовий рейтинг енергоефективності Green500.
Комплекс Jupiter займає площу понад 2300 квадратних метрів і складається з приблизно 50 модулів-контейнерів. Зараз він є четвертим за швидкістю суперкомп’ютером у світі.
Машина здатна запускати кліматичні й погодні моделі з кілометровою роздільною здатністю, що дозволить точніше прогнозувати екстремальні явища – від хвиль спеки до повеней. Крім того, JUPITER підтримає майбутню європейську фабрику штучного інтелекту (JAIF), яка навчатиме великі мовні моделі для генеративного ШІ.
Інвестиції у JUPITER склали 500 мільйонів євро – це спільний проєкт ЄС та Німеччини в межах EuroHPC. Він є частиною ширшої стратегії створення мережі гігафабрик штучного інтелекту, які забезпечуватимуть промисловість і науковців обчислювальними потужностями для розробки нових моделей і технологій. -
Трамп розповів, хто має гарантувати безпеку Україні
Саме європейські країни повинні відігравати ключову роль у питанні надання гарантій безпеки для України. Про це під час пресконференції у п’ятницю, 5 вересня, заявив президент США Дональд Трамп.
При цьому він підтвердив готовність Вашингтона допомогти.
За словами Трампа, США не відмовляються від підтримки України, однак наголосив на першочерговій ролі європейських партнерів.
“Ми допоможемо їм. Послухайте, ми хочемо врятувати багато життів, тому ми щось з цим зробимо. Я думаю, люди цього очікують. Ми допоможемо їм”, – сказав Трамп.
Разом з тим він підкреслив, що саме Європа має виступати першою у наданні гарантій.
“Європа буде першою, і вони хочуть бути першими, вони хочуть, щоб це закінчилося. Європа хоче, щоб це закінчилося”, – заявив президент США.
Також цього дня Трамп заявив, що якщо війна в Україні не припиниться – “доведеться заплатити страшну ціну”. -
Без російської нафти. Зустріч Зеленського та Фіцо
Володимир Зеленський зустрівся в Ужгороді з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Словацький прем’єр уже неодноразово контактував з президентом країни – агресора Володимиром Путіним, а тепер приїхав в Україну. З Зеленським вони говорили про нафту, газ, ЄС і Росію.
Енергетика
“Ми з прем’єр-міністром Словацької Республіки паном Фіцо говорили про енергетику. Ми готові до поставок газу і нафти в Словаччину – якщо це не російський газ і не російська нафта. Тому що у нас війна. На цьому крапка”, – заявив Зеленський.
Він зазначив, що зараз Україна відповідає на російські удари по енергооб’єктах.
“І буде відповідати. Але ми хочемо, щоб ця війна закінчилася”, – сказав Зеленський.
Угорщина і Словаччина продовжують отримувати російську нафту, зокрема, через нафтопровід “Дружба”, на який Україна останнім часом здійснила низку атак. Словаччина, як і Угорщина, скаржилася Єврокомісії на ці удари.
“Окреме і важливе питання енергетичної незалежності Європи. У російської нафти, як і у російського газу, немає майбутнього”, – заявив Зеленський.
Вступ до ЄС
За словами Зеленського, Словаччина підтримує Україну в русі до Євросоюзу.
“Це дуже вагомо. Однаково бачимо і те, що Україна і Молдова повинні і надалі разом рухатися до членства в Євросоюзі. Так само важливо, щоб двостороннє співробітництво в економічних, енергетичних і інфраструктурних питаннях тут, у нашому регіоні, зміцнювало наші народи, наші країни”, – відзначив Зеленський. Він вказав також на важливість продовження діалогу зі Словаччиною.
“Членство в Європейському Союзі, звичайно, пов’язане зі складним процесом, який потрібно пройти. Я запропонував пану президенту весь досвід, який має словацький уряд”, – заявив словацький прем’єр.
За його словами, перед процесом вступу Словаччина зробила “немало фатальних помилок”.
“Якби ми їх не зробили, наше становище в Європейському Союзі, можливо, могло б бути ще сильнішим, ніж є зараз”, – додав Фіцо.
Зустріч з Путіним
Зеленський поінформував словацького прем’єра про розмову вчора з президентом США Дональдом Трампом, про роботу з лідерами “коаліції рішучих” для наближення миру і забезпечення безпеки України, про архітектуру безпеки для Європи. За його словами, Словаччина не залишиться осторонь.
Фіцо сказав, що його контакти з Володимиром Путіним пов’язані з надією на якнайшвидше завершення повномасштабної агресії Росії проти України.
“Знову ж таки, у цьому між нами можуть бути різні погляди, але ми віримо, що війна закінчиться, і дуже швидко закінчиться, і що нормалізуються відносини з Російською Федерацією. Ми просто заздалегідь хочемо говорити про можливості і завдання, які постануть перед нами”, – розповів він.
Словацький прем’єр також назвав “абсолютною неправдою” інформацію про те, що з господарем Кремля обговорювалася “якась енергетична блокада України”.
“Це абсолютно не було предметом переговорів з Володимиром Путіним. Ми передусім говорили про двостороннє співробітництво між Словаччиною і Російською Федерацією”, – додав Фіцо.
Зеленський висловив надію, що Словаччина приєднається до надання Україні гарантій безпеки. “Ми обговорили тематику гарантій безпеки для України, і добре, що Словаччина готова визначити свою позицію з цього питання і відкрита до діалогу з нами”, – додав він.
За словами глави держави, “було б правильно, щоб Словаччина також була частиною нової системи безпеки”. -
Трамп не тисне на ЄС щодо відмови від російської нафти – єврокомісар
Європейський Союз дотримується плану щодо повної відмови від імпорту російської нафти до 2028 року. Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен у коментарі Reuters.
За його словами, він особисто не отримував тиску від США із вимогою прискорити цей термін, втім, вітав би підтримку Вашингтона.
“Путін використав енергію як зброю проти нас, шантажував держави-члени. Ми також фактично допомагаємо фінансувати війну Путіна, і це потрібно зупинити. Якщо президент Трамп погодиться з цим, то це лише вітається, адже це і є наша головна мета”, – наголосив Йоргенсен.
ЄС веде переговори щодо юридичних пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти й газу до 1 січня 2028 року. Нині Угорщина і Словаччина імпортують близько 200-250 тисяч барелів російської нафти на добу (близько 3% потреб ЄС), і виступають проти плану, побоюючись зростання цін.Закупівлі російського газу ЄС залишаються набагато більшими. За даними ЄС, цього року Європа планує закупити близько 13% газу з Росії, що менше, ніж приблизно 45% до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
Йоргенсен підтвердив, що тривають консультації з урядами цих країн, втмі, рішення можна ухвалити і без їхньої згоди.
Очікується, що міністри енергетики країн ЄС розглянуть пропозиції на засіданні наступного місяця. -
Фон дер Ляєн та Венс скоординували санкційний тиск на РФ
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом щодо спільних санкцій проти Росії. Про це повідомила речниця Єврокомісії Паула Піньо, інформує ЄП.
Сторони обговорили збереження єдиного фронту та координацію з партнерами для підвищення ефективності обмежувальних заходів.
Піньо зауважила, що “чим більше ми координуємо наш підхід із партнерами, тим ефективнішими вони (санкції) є”.
Вона також нагадала про спільні зусилля ЄС з G7 стосовно обмеження цін на нафту, “які дають результати”.
“Ми продовжимо чинити тиск на воєнну економіку Росії, підвищувати для Росії вартість відмови від участі у мирних переговорах, щоб, зрештою привести президента Путіна за стіл переговорів”, – акцентувала речниця.