Президент Європейської Ради Антоніу Кошта веде спроби підтримати заявку України на членство в ЄС, незважаючи на опір Угорщини. Він працює над отриманням підтримки від європейських країн, щоб спростити процес вступу нових членів та подолати блокування стосовно України та Молдови. Кошта запропонував, щоб ключові юридичні етапи на шляху до членства відкривалися за кваліфікованою більшістю країн, а не за однаковою згодою всіх. Це дозволить Україні та Молдові розпочати реформи, необхідні для наближення до європейських стандартів, навіть якщо будуть опозиція однієї-двох країн. Комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос підтримує Україну в процесі перевірки законодавства для вступу в ЄС. Лідери ЄС шукають спосіб подолати вето Угорщини, і переговори про вступ України можуть розпочатися навесні наступного року.
Позначка: ЄС
-
Переговори про вступ України можуть розпочатись вже навесні наступного року
Україна готується до початку переговорів з Європейським Союзом щодо вступу в ЄС, які можуть розпочатися вже навесні наступного року. Однак основною перепоною на цьому шляху залишається вето Угорщини. ЄС сподівається, що внаслідок парламентських виборів в Угорщині владу отримає опозиція, яка буде більш позитивно налаштована до України. Деякі європейські політики розглядають різні варіанти прискорення вступу України до ЄС, включаючи обхід позиції Угорщини чи розпочаток переговорів без її згоди. Україна вже успішно завершила скринінги по всіх шести кластерах, що свідчить про готовність країни до наступного етапу – відкриття переговорів за кожним кластером.
-
Орбан: ЄС став воєнним проєктом для протидії Росії, угорці проти цього
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив своє незгоду з курсом Європейського Союзу, який, на його думку, спрямований на протистояння з Росією. Він зазначив, що ЄС визначив перемогу над Росією на сході як стратегічну мету, що не відповідає позиції Угорщини. Орбан вважає, що Європейський Союз перетворюється на воєнний проєкт, і він не підтримує таку політику. Крім того, він критикує політику озброєння ЄС, порівнюючи його із минулими імперіями, які прагнули домінувати над іншими народами.
-
Під час масованого обстрілу Києва пошкоджено представництво ЄС
Представництво Європейського Союзу в Україні постраждало від російського обстрілу, який відбувся у ніч на 28 вересня. Посол ЄС Катаріна Матернова повідомила про це в соціальній мережі Facebook. У результаті обстрілу автомобілі на парковці представництва ЄС отримали пошкодження. Незважаючи на це, всі працівники залишаються в безпеці і продовжують свою роботу. Матернова вважає, що цей подія – ще один приклад того, як Росія атакує цивільне населення та намагається поширювати страх. Вона підкреслила, що ЄС підтримуватиме Україну в боротьбі за мир і безпеку, надаватиме гуманітарну допомогу та сприятиме відновленню постраждалих територій.
-
В ЄС зреагували на масовану атаку РФ по Україні
Представники Євросоюзу та міністри закордонних справ європейських країн засудили нову атаку Росії на Україну, яка сталася у ніч на 28 вересня. Росія запустила близько 600 дронів і 40 ракет на цивільну інфраструктуру, завдавши значних руйнувань, зокрема в Києві та Київській області. Представники Євросоюзу висловили підтримку Україні та закликали посилити санкції проти Росії. Міністри закордонних справ Європи вважають, що Росія продовжує вести незаконну війну на території України, і закликають припинити купівлю російського газу та нафти. Також говориться про надання Україні надійної протиповітряної оборони та постачання військової допомоги. Країни Європи вимагають посилення санкцій та ізоляції Росії у зв’язку з її агресивною поведінкою.
-
У РФ заявили, що не планують нападати на країни НАТО
Очільник російського МЗС Сергій Лавров виступив на Генасамблеї ООН і заявив, що Росія не має наміру нападати на країни-члени НАТО та Євросоюз, і пропонувала їм юридично зобов’язальні гарантії безпеки. Він стверджує, що загрози застосування сили проти Росії іноді звучать, але Росія не мала і не має наміру нападати. Лавров також попередив, що будь-яка агресія проти Росії отримає рішучу відсіч.
-
ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти плану Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Європейська комісія знайшла спосіб обійти вето Орбана, щоб ухвалити рішення більшістю голосів. Країни ЄС погодилися, що активи Росії мають залишатися замороженими, поки вона не припинить війну проти України і не компенсує завдану шкоду. Це питання буде обговорено на зустрічі лідерів ЄС в Копенгагені. Деякі країни, такі як Німеччина, Іспанія, Польща та країни Балтії, підтримують цей план, але Франція та Італія ставляться до нього з обережністю.
-
Мерц заявив про закінчення мирної епохи у ЄС
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив на екосистемному саміті в Берліні, де заявив про серйозні зміни у світі та Європі. Він зауважив, що після кібератак та інших інцидентів, які сталися останнім часом, мир у Німеччині і Європі під загрозою. Мерц підкреслив, що існують реальні загрози, такі як шпигунство, терористичні атаки, кібератаки та інші. Він наголосив, що війна не стосується лише України, але і країн Європейського Союзу, включаючи Німеччину. Мерц підкреслив, що сучасні зміни в світі є настільки серйозними, що їх можна буде оцінити лише через кілька років. Він назвав це фундаментальним зрушенням у політичних та економічних центрах сили у світі, вказавши на зміни в політичній владі та її взаємозв’язок з військовою силою.
-
Російський корабель шпигував у європейських водах – ЗМІ
У розслідуванні Financial Times зазначено, що російський військовий корабель Янтарь був помічений у стратегічних точках у європейських водах, де розташовані військові кабелі. За допомогою підводних апаратів, корабель може здійснювати розвідку та перехоплювати інформацію, а також встановлювати вибухівку. Військові чиновники вважають, що Янтарь може визначати вузли з’єднання для підготовки до можливого вторгнення. За даними журналістів, корабель контролюється російським управлінням глибоководних досліджень та може проводити секретні операції, включаючи диверсійну діяльність. Західні країни, такі як Велика Британія та Норвегія, використовують кораблі та літаки для спостереження за російськими діями у Північній Атлантиці. Наразі виникає питання про протидію цій загрозі, і Велика Британія вже вкладає кошти у створення системи Atlantic Bastion для зміцнення обороноздатності.
-
Словаччина висловила застереження щодо 19 пакету санкцій ЄС
Під час засідання послів ЄС у п’ятницю, 26 вересня, Словаччина висловила свої застереження щодо ухвалення 19-го пакету санкцій проти Росії. Хоча Братислава не заблокувала процес остаточно, вона висловила заперечення. Позиція Словаччини була нечіткою і супроводжувалася тиском у питаннях енергетики та автомобільного ринку. Є думки, що за Словаччиною може стояти Будапешт. Є декілька держав-членів, які мають свої погляди на пакет санкцій, тому робота триває. Євросоюз також має намір запровадити мита на постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини в рамках цього пакету санкцій.