Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відмовилася від пропозиції ЄС знизити граничну ціну на російську нафту. Ця пропозиція була ключовим елементом останнього пакета санкцій проти Росії. Раніше ЄС пропонував знизити ціну до 45 доларів за барель, але через зростання цін на нафту ця ідея не знайшла підтримки серед держав-членів ЄС. Фон дер Ляєн заявила, що обмеження цін на нафту дійсно працює, оскільки ціни на нафту зросли. США були проти зниження ціни на російську нафту, але ЄС і Велика Британія планували просувати цю ідею на саміті G7. Виручка Росії від експорту нафти в травні значно зменшилася через падіння цін.
Позначка: ЄС
-
ЄС передумав знижувати стелю цін на нафту РФ – ЗМІ
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, схоже, відмовилася від пропозиції ЄС знизити граничну ціну на російську нафту, що є ключовим заходом у останньому пакеті санкцій блоку проти РФ. Про це у вівторок, 17 червня, повідомило Bloomberg.
Раніше ЄС пропонував знизити цінову стелю до 45 доларів за барель з нинішніх 60 доларів, але нещодавнє зростання цін на сиру нафту ускладнило зусилля щодо досягнення необхідної одностайності серед держав-членів.
“Останніми днями ми спостерігали зростання цін, тому обмеження цін на нафту справді виконує свою функцію”, – сказала фон дер Ляєн у кулуарах саміту G-7, де обговорювалася пропозиція.
Раніше ЗМІ писали, що США проти зниження стелі цін на нафту з РФ, що на саміті G7 планували просувати Європейський Союз і Велика Британія.
Доходи Росії від експорту нафти за травень значно скоротилися через падіння цін – МЕА -
ЄС активував механізм евакуації з Близького Сходу
Європейський Союз активував Механізм цивільного захисту для допомоги країнам-членам евакуювати своїх громадян із Близького Сходу у зв’язку зі збільшенням військової напруги між Ізраїлем і Іраном. Ця ініціатива дозволяє країнам ЄС координувати евакуаційні заходи та надавати допомогу своїм громадянам у випадках загроз безпеці. Кілька країн Євросоюзу вже розпочали евакуацію своїх громадян, починаючи з Польщі. ЄС також направить експертів до регіону та продовжить захищати цивільні торговельні судна в Червоному морі через військово-морську місію ASPIDES. Верховна представниця ЄС заявила про небажання США втягуватися у конфлікт між Ізраїлем і Іраном, наголосивши на ризику розширення конфлікту. Посольство Китаю в Ізраїлі також закликало своїх громадян покинути країну або повернутися додому через прикордонні переходи.
-
Єврокомісія офіційно пропонує включити Україну до зони роумінгу ЄС
Європейська комісія запропонувала інтегрувати Україну до зони роумінгу ЄС з 1 січня 2026 року. Це означатиме, що українці зможуть користуватися своїми мобільними номерами для дзвінків, SMS та мобільного інтернету в усіх країнах ЄС без додаткових витрат. Також громадяни ЄС, які відвідують Україну, зможуть користуватися мобільним зв’язком за тарифами своїх домашніх операторів без додаткових платежів. Домовленість між операторами зв’язку буде продовжена до 2025 року, що забезпечить безперервність умов для обох сторін. Україна приєднається до зони роумінгу ЄС після ухвалення пропозиції Радою ЄС. Цей крок став додатковим до підписання закону про імплементацію норм законодавства ЄС з питань електронних комунікацій українським президентом.
-
Трамп відклав санкції проти Росії, а ЄС продовжив обмеження за Крим
Президент США Дональд Трамп відклав введення нових санкцій проти Росії у зв’язку з очікуванням угоди щодо припинення війни в Україні. Водночас, Європейський Союз продовжує санкційний тиск на РФ, зокрема через анексію Криму. ЄС продовжив обмеження щодо окупації Криму ще на рік. Триває розбіжність у поглядах між Заходом щодо санкційної політики, а також обговорення її ефективності. Трамп зазначив, що санкції є фінансово обтяжливими для США. Уряд Угорщини виступає проти нових енергетичних санкцій проти Росії, які, на їхню думку, можуть завдати шкоди економіці Центральної Європи та ЄС в цілому.
-
Фіцо висловився на підтримку європейської інтеграції України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив підтримку Україні у її бажанні вступити до Європейського Союзу, але зауважив, що це можливо лише після виконання всіх умов. Він заявив це після зустрічі з віцепрем’єр-міністром Словаччини Петром Кмецем. Фіцо підтримав рішення України про європейський розвиток, але наголосив, що країна повинна виконати всі умови для вступу. Словацький уряд отримав від Євросоюзу 101 мільйон євро на відновлення енергетичної інфраструктури України, які можуть використовувати словацькі компанії у формі кредитів. Також обговорили можливі спільні проєкти на майбутнє та повернення президента Словаччини до візитів до Києва.
-
ЄС продовжив санкції проти Росії за анексію Криму
Рада Європейського Союзу оголосила, що продовжує санкції проти Росії за анексію Криму та Севастополя до червня 2026 року. Ці санкції включають заборону на імпорт продукції з Криму та Севастополя, обмеження на інвестиції та туристичні послуги в цих регіонах, а також обмеження на експорт товарів та технологій до Криму. ЄС підтвердив свою позицію щодо незаконності анексії та засуджує цей крок Росії. Це вже 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії, який вплине на ключові сектори її економіки. Крім того, сенатори США також закликають посилити санкції проти Росії.
-
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Європейська комісія планує внести нові заходи для повної відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Ці заходи спрямовані на зменшення залежності Євросоюзу від постачань з Росії. Проте, для досягнення повної незалежності потрібно значні інвестиції у сумі €241 млрд та десятиліття на їх впровадження. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, є противниками цих змін. У документі йдеться про поступове припинення використання російського ядерного палива до 2030-х років, але це потребуватиме значних зусиль у розвитку внутрішнього ядерного ланцюга постачань. Для забезпечення безпеки постачань також розглядаються альтернативні джерела, такі як Казахстан, Канада та Нігер, але існують певні труднощі, зокрема в конверсії урану. Угорщина й Словаччина виступають проти відмови від російського палива, стверджуючи, що це може призвести до зростання цін та загрожувати енергетичній безпеці. Єврокомісія також розглядає можливість використання відмови від російського ядерного палива як торгової міри замість санкцій.
-
Україні отримала €1 млрд за рахунок активів Росії
Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 1 млрд євро за рахунок російських активів у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в п’ятницю, 13 червня.
“Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету”, – написав він.
За словами Шмигаля, загалом за ініціативою ERA Україна отримала від Євросоюзу вже 7 млрд євро. -
Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів
Передвиборчі розклади Останні парламентські вибори в Угорщині відбулися 3 квітня 2022 року. Прем’єром затвердили Віктора Орбана, який керує країною вже 15 років.
Наступні парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року. Зауважимо, що в країні лунали заклики від опозиційних діячів, таких як Петер Мадяр, щодо проведення дострокових парламентських виборів. Однак офіційно дату волевиявлення угорців не переносили.
І ці вибори можуть стати історичними. “Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із відривом від усіх конкурентів – тепер має високі шанси зазнати поразки. Рейтинг його партії “Фідес” вже чотири роки поспіль демонструє тренд на зниження”, – пише в статті для ЄП аналітик Сергій Сидоренко. В жовтні 2024 року стався несподіваний прецедент: угорська опозиційна партія “Тиса”, на чолі з її лідером Петером Мадяром, обігнала “Фідес” за результатами опитування серед виборців, які вже вирішили брати участь у голосуванні.
У травні 2025 року тренд незмінний: “Тиса” попереду. За результатами свіжого опитування, якби парламентські вибори в Угорщині відбулись найближчої неділі, то партія Орбана посіла б друге місце, із помітним відставанням від опозиційної політсили.
Якщо рахувати лише тих виборців, які були б готові вийти голосувати, то 43% підтримали б партію “Тиса” Петера Мадяра, тоді як за “Фідес” проголосували б лише 36%.
Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати “Тису” і тільки 24% – партію Орбана.
Травневе опитування також свідчить про те, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра при владі. Половина респондентів вважають, що уряд Орбана мав радше або чітко негативний вплив на розвиток країни. Натомість 39% оцінюють його правління як позитивне.
Серед виборців керівної партії “Фідес” підтримка прем’єра майже одностайна: 88% вважають його діяльність позитивною, і лише 1% – дуже негативною. Протилежну картину демонструють виборці опозиційної партії “Тиса”: 87% з них оцінили вплив Орбана як негативний, і лише 1% – як дуже позитивний.
У порівнянні між Орбаном та опозиційним лідером Петером Мадяром, більшість вважає, що останній краще впорався б із ключовими питаннями – боротьбою з корупцією, охороною здоров’я, освітою, економічним розвитком.
Орбану приписують лише сильні сторони в міграційній політиці та підтримці сімей.
Але так просто так нинішній прем’єр Угорщини не здасться. Орбан закручує гайки Зараз прем’єр готується до виборів, хоч формально в нього в запасі ще майже рік. Щоб дати Орбану шанс, пише Сидоренко, парламент Угорщини у квітні терміново змінив конституцію країни. За новими змінами уряд отримає важелі тиску на опозицію. Деталі ще мають отримати розвиток у нових законах, але потенційно може дійти аж до зняття з виборів “не гідних” кандидатів. “А ще влада викривила виборчі округи, щоби послабити опозицію. А ще – за російським прикладом ухвалила закон про “іноземних агентів”. Поки що не надто жорсткий за вимогами, але в угорських медіа стережуться, що цей документ ще зміниться”,- пише аналітик. Основний суперник Орбана – Петер Мадяр. Його перемога виглядає більш прийнятною для України. Іронічно, що Мадяр – політик з орбіти Орбана, розчарований його діями. Він походить з найближчого оточення прем’єра: 43-річний юрист і бізнесмен був одружений з колишньою міністеркою юстиції Юдіт Варгою, обіймав різні високооплачувані посади в адміністрації Орбана і мав гарні стосунки з деякими високопоставленими чиновниками “Фідес”.
З моменту своїх перших публічних виступів у лютому 2024 року він позиціонував себе як свого роду чисту консервативну альтернативу Орбану – людину, яка поділяє цінності “Фідес”, але водночас не є корумпованою.
Мадяр визнав, що російський диктатор Володимир Путін є агресором. У червні 2025 року він казав, що виступає проти постачання зброї Україні, але хоче підтримувати країну будь-якими іншими методами.
Варто зауважити, що 11 липня 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Тоді він передав медичне обладнання лікарням столиці на тлі російського удару по “Охматдиту”.
Однак експерти попереджають: Орбан може усунути молодого та зухвалого конкурента. Прем’єр активно докладає зусиль, щоб дискредитувати Мадяра, заявив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в ефірі Еспресо.
Герасимчук вважає, що подальший розвиток ситуації може піти за трьома сценаріями. Орбан спробує зараз збити рейтинги Мадяра за допомогою української карти або атакувати Мадяра ближче до виборів у 2026 році, додавши до антиукраїнської риторики антисоросівську. Третій сценарій – спробувати посадити Мадяра. “Останні шпигунські скандали показали, що Орбан звинувачує Мадяра у роботі з українськими спецслужбами, що малоймовірно. Але цілком може бути використане як аргумент, щоб обмежити політичну діяльність Мадяра або ж взагалі його усунути з політичного життя”,- пояснив він. У експертів не виникає жодних сумнівів, що антиукраїнська карта так чи інакше зіграє на угорських виборах. Проблема в тому, що Орбан може побудувати на ній всю свою кампанію. Антиукраїнська істерія Ідея зовнішнього ворога завжди була частиною проєкту прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Наразі вона досягла кульмінації в демонізації України. “Ідея зовнішнього ворога, від якого потрібно захищати Угорщину, завдання, яке здатний виконати лише Віктор Орбан, вже кілька років є центром політичних комунікацій Fidesz-KDNP (політичного блоку Орбана – Ред.)”,- наголошує у розмові з “РБК-Україна” Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon” в Будапешті. Раншбург зауважує, що антиукраїнська риторика вписується у схему давнього конфлікту Орбана з ЄС. В цій логіці Україна та Євросоюз опиняються “на одному боці барикади” проти Угорщини.
Тому зовсім не дивно, що в країні з’явилися однотипні листівки і білборди із зображенням президента Зеленського, а також глави Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн і президента Європейської народної партії в Європарламенті Манфреда Вебера. На цих плакатах гасло: “Не дамо їм вирішувати за нас”. А євроінтеграція України в передвиборчій програмі Віктора Орбана подається як нібито головна, екзистенціальна загроза для Угорщини.
Крім того, Орбан звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини та навіть у співпраці з опозиційною партією “Тиса”. На його думку, Київ ініціював скоординовану кампанію з “очорнення” Угорщини.
Цікаво, що і проти Росії Орбан теж виступив. Мовляв, РФ слабка і розмовляти з нею треба з позиції сили, тому що вона виявилася не здатна перемогти Україну. І жодної загрози для НАТО з боку Москви, з точки зору Орбана, не існує. Але тут же прем’єр додав: не в інтересах угорців і всього ЄС мати загрозу війни та прямого конфлікту з Росією, тому Україну не можна приймати в НАТО. Тому називати Орбана “антиросійським” точно не можна.
А от те, що угорський прем’єр Україну головною темою своєї кампанії – це велика проблема, пише Сидоренко. “Атака на Україну та її європейське майбутнє, створення з неї “ворога”, що загрожує існуванню угорської держави – ідея, навколо якої угорський прем’єр намагається згуртувати свій електорат. І цей опис – не перебільшення”,- пише аналітик. Аналітик називає 3 загрози від цього. Це:- Саме по собі створення з України образу ворога в Угорщині.
- Блокування руху України до ЄС.
- Орбан знову переможе на виборах і за рік переконає угорців, що Україна – ворог. У такому разі навіть Віктору Орбану з його машиною пропаганди буде украй складно розвернути цей наратив, та й потреби у цьому не буде.
“Це, по суті, може заблокувати Україні рух до ЄС на роки, якщо не назавжди – бо ми будемо змушені пропустити вперед інших кандидатів, і політичне “вікно розширення” закриється”,- доходить до висновку Сидоренко. Валерія Шипуля