Європейський союз передав сигнал українському керівництву про готовність заморозити фінансову допомогу. Причина цьому – новий закон щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про що йде мова Так, видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.) з посиланням на поінформовані джерела в Києві повідомляє, що відповідного листа отримав Кабмін.
За інформацією ЗМІ, йдеться про програму фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility. Загалом, вона передбачає виділення Києву до 2027 року 50 млрд євро. Більшість цих коштів надходить безпосередньо до державного бюджету України.
Опозиційна депутатка й колишній міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердила, що ЄС справді надіслав відповідне повідомлення.
За її словами, в ньому зазначалося, що “фінансова допомога в межах EU Facility буде заморожена, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена”.
Причому йдеться про відміну всіх наступних фінансових траншів, а не лише про частину запланованих надходжень. Звіт європейських експертів Як повідомляє F.A.Z., експерти Єврокомісії підготували великий звіт щодо подій навколо НАБУ і САП, який було передано до посольств країн ЄС у Києві та самій Комісії.
В документі обшуки й арешти в НАБУ описані як “найгрубіша спроба втручання в діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення”.
Фахівці ЄС дійшли до висновку, що події навколо НАБУ підривають довіру міжнародних партнерів до українських інституцій і зачіпають “фундаменти” антикорупційної системи. На їхню думку, вона становить «серйозний виклик верховенству права та принципу розподілу влад”. Попередження саме для Ради Меседж від Євросоюзу був адресований саме народним депутатам. Адже саме вони мають знайти голоси для повноцінного скасування норм проєкту 12414, пише Європейська правда з посиланням на джерела в уряді та парламенті.
“Європейські посадовці готуються до сценарію, за якого у четвер 31 липня, під час голосування у Раді, депутати не ухвалять жоден із законопроєктів, що відновлюють незалежність НАБУ і САП, або внесуть у документ поправки, що зроблять це відновлення неповним”, – говориться в статті.
Водночас за інформацією видання, не очікується заморожування виплат за програмою Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. Днями ЄС схвалив 4-й транш за цією програмою в урізаному обсязі. Україна у серпні має отримати 3,05 млрд євро замість очікуваних 4,5 млрд через зрив реформ. Ці кошти нібито не підпадають під можливе заморожування, але вони вже надійдуть у меншому обсязі, ніж планувалося, і у разі зволікання з іншими реформами, що прописані в умовах Ukraine Facility – подальші транші також скоротять. Надія є Паралельно з цим парламентський Антикорупційний комітет сьогодні одноголосно підтримав законопроект щодо відновлення колишніх повноважень НАБУ та САП
Під час розгляду НАБУ підтвердило, що не має зауважень щодо цього законопроєкту, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Завтра документ має ще затвердити правоохоронний комітет, після чого в четвер його внесуть на голосування в парламент.
Позначка: ЄС
-
“Останнє китайське” від ЄС. Рада ризикує допомогою
-
ЄС погрожує блокувати €50 млрд допомоги через НАБУ і САП – ЗМІ
Єврокомісія попередила Україну про можливе зупинення макрофінансової допомоги у 50 млрд євро у разі набуття чинності закону, що позбавляє незалежності НАБУ і САП. Про це мовиться в офіційному повідомленні, з яким ознайомилося видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Урядові джерела та представники Верховної Ради підтвердили Економічній правді отримання такого попередження.
Виплати зупинять, якщо парламент не знайде голосів для скасування закону.
“Усе поставили на паузу до виправлення ситуації”, – зазначив один зі співрозмовників.
Європейські посадовці готуються до того, що 31 липня – коли заплановано голосування щодо скасування закону – депутати не зможуть ухвалити проєкт, який відновлює незалежність НАБУ та САП, або внесуть у нього поправки, що унеможливлять повноцінне відновлення автономії органів.
Співрозмовник уточнив, що будуть скасовані кредити, які надаються коштом доходів від російських активів.
“Також зупиниться фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку”, – додав він.
Водночас, не очікується замороження виплат у межах програми Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. До цього ЄС схвалив четвертий транш у скороченому обсязі – замість 4,5 млрд євро Україна отримала 3,05 млрд через провал реформ.
Закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, обмежує повноваження НАБУ і САП, фактично підпорядковуючи їх Офісу генпрокурора. Це викликало публічне занепокоєння ЄС та протести в Україні. Згодом Зеленський подав до Ради законопроєкт для відновлення незалежності антикорупційних органів. Голосування очікується 31 липня, однак парламент нині на канікулах. -
Євросоюз погрожує блокувати €50 млрд Україні – ЗМІ
Єврокомісія попередила Україну про можливе зупинення макрофінансової допомоги у 50 млрд євро у разі набуття чинності закону, що позбавляє незалежності НАБУ і САП. Про це мовиться в офіційному повідомленні, з яким ознайомилося видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Урядові джерела та представники Верховної Ради підтвердили Економічній правді отримання такого попередження.
Виплати зупинять, якщо парламент не знайде голосів для скасування закону.
“Усе поставили на паузу до виправлення ситуації”, – зазначив один зі співрозмовників.
Європейські посадовці готуються до того, що 31 липня – коли заплановано голосування щодо скасування закону – депутати не зможуть ухвалити проєкт, який відновлює незалежність НАБУ та САП, або внесуть у нього поправки, що унеможливлять повноцінне відновлення автономії органів.
Співрозмовник уточнив, що будуть скасовані кредити, які надаються коштом доходів від російських активів.
“Також зупиниться фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку”, – додав він.
Водночас, не очікується замороження виплат у межах програми Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. До цього ЄС схвалив четвертий транш у скороченому обсязі – замість 4,5 млрд євро Україна отримала 3,05 млрд через провал реформ.
Закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, обмежує повноваження НАБУ і САП, фактично підпорядковуючи їх Офісу генпрокурора. Це викликало публічне занепокоєння ЄС та протести в Україні. Згодом Зеленський подав до Ради законопроєкт для відновлення незалежності антикорупційних органів. Голосування очікується 31 липня, однак парламент нині на канікулах. -
ЄС відновив транзит казахстанського вугілля через порти РФ
Євросоюз дозволив транзит казахстанського вугілля через окремі російські порти. Рішення ухвалили після переговорів в межах 18-го пакета санкцій, щоб зберегти доступ Казахстану до європейського ринку. Про це повідомило Міністерство торгівлі та інтеграції Казахстану, інформує Liga.net.
Так, за результатами проведених переговорів європейська сторона внесла поправки, що передбачають виключення з-під заборони угод з певними російськими портами для транзиту казахстанського вугілля.
Транзит вугілля дозволений за трьох умов:- вугілля має походити тільки з Казахстану;
- власником вантажу не може бути резидент країн під санкціями;
- порти можуть використовуватися лише для транзиту, завантаження чи відправлення.
Казахстан традиційно експортував вугілля до ЄС через балтійський порт Усть-Луга, втім, у лютому 2025 року шістнадцятий пакет санкцій ЄС заборонив будь-які операції з низкою російських портів. Це, свою чергою, створило загрозу для казахстанського експорту.
Тоді як ЄС є основним ринком збуту для казахстанського вугілля. Так, у 2022-2024 роках частка становила до 54% від загального експорту. З початку 2025 року обсяги експорту до ЄС скоротилися до 1,6 млн тонн (38,5% від загального обсягу).
Раніше у Польщі виявили схему обходу ембарго для ввезення вугілля з РФ.
Надлишок пропозиції тисне на світові ціни на вугілля -
ЄС та США уклали нову торгівельну угоду. Як вона може допомогти Україні
США та ЄС після складних і тривалих переговорів уклали нову торгову угоду, яку політики назвали найбільшою в історії. Трамп досяг вигідних умов для своєї країни, а ЄС виторгував менші мита, ніж обіцяв Білий дім раніше. Як порозуміння між західними країнами вплине на хід війни, яку РФ розв’язалав Україні? 15% на товари ЄС Після тривалих перемовин США та ЄС досягли нової торгової угоди. Політики охрестили її “найбільшою” в історії торгових відносин. “Це гарна угода для всіх, я думаю. Ви (президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн – ред.) сказали, що, можливо, це найбільша торгова угода, яка коли-небудь досягалася в будь-якому масштабі. Це спільна угода із багатьма країнами”, – сказав президент США Дональд Трамп. США та ЄС домовились про те, що торгові мита для ЄС складуть 15%, а не 30%, як планував Білий дім раніше. “Ми прийняли рішення та встановили мито на рівні 15% за декілька днів до дедлайну 1 серпня, після якого мита мали зрости до 30%”, – повідомив Трамп. 15 % тарифи США на європейські товари стосуються близько 70 % експорту з ЄС до США (380 млрд дол. на рік), зокрема автомобілів, фармацевтики та чипів. Раніше середня ставка складала 4,8 %, водночас були товари, відсоток мит на які був значно вищим, приміром, на сталеву продукцію – 50 %.
Крім того ЄС взяв на себе зобов’язання купувати більше викопного палива зі США. Брюссель має придбати енергоносіїв на 750 млрд дол. Відомо, що вже зараз найбільший імпортер зрідженого природного газу у Європі – Німеччина – купує 92% такого газу саме в США.
ЄС також має інвестувати 600 млрд дол. у військову техніку та відкриття ринків. Нульові мита на товари США Своєю чергою ЄС не ввів дзеркальні 15% мита на американські товари, як обіцяв. Угода передбачає відсутність мит на більшість товарів із США, включно з автомобілями, які раніше оподатковувались 10 %. Це дозволить США відкрити ринок ЄС для своїх товарів без додаткових складнощів.
Тож, угода більш вигідна США. Адміністрація Трампа може назвати її укладання великим успіхом.
Водночас ЄС може теж може зарахувати її, як досягнення, адже ставка 15% є значно нижчою за мита у розмірі 30%, якими погрожував Вашингтон нещодавно. Приміром, 15% мито буде накладатися на європейські автомобілі, які постачаються до США. Ця ставка є суттєво нижчою, ніж багато представників європейської автомобілебудівної галузі очікували. До того ж це нижче за 25%, які діють для європейського автопрому у США зараз. “Це угода між двома найбільшими економіками світу. Ми торгуємо 1,7 трлн євро на рік, разом ми – це ринок для 800 млн людей і близько 44% світового ВВП”, – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона зазначила, щоставка 15% для більшості європейського експорту – кінцева, до неї не будуть додаватися додаткові платежі. Такий рівень мита, наприклад, буде стосуватися автомобілів, напівпровідників, ліків. До низки стратегічних товарів будуть застосовуватися нульові мита з обох боків.
Крім того, за її словами купівля американських енергоносіїв диверсифікує наші джерела постачання і зробить вклад в енергетичну безпеку ЄС. ЄС замінить російський газ та нафту значними закупівлями американського зрідженого газу, нафти та ядерного палива.
Також вона додала, що ЄС буде закуповувати американські чіпи для технологій на основі штучного інтелекту. За її словами, фактично, європейський ринок відкритий для американських товарів. Це 450 млн людей, тому це гарна угода.
Голова Єврокомісії переконана, що ця угода закладає основу для того, щоб надалі знижувати тарифи на більшу кількість товарів, розв’язувати проблему не тарифних бар’єрів та співпрацювати разом над питаннями економічної безпеки. “Коли ЄС та США працюють разом як партнери, переваги відчутні для обох сторін”, – підсумувала фон дер Ляєн. Цікаво, що європейські політики по-різному сприйняли угоду між США та ЄС. Так, укладання угоди привітали канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні. Своєю чергою, міністр Франції у справах Європи Бенджамін Хаддад заявив, що така угода не може бути сталою, а нинішня ситуація задовільною. За його словами, “вільна торгівля відкидається США, які обрали примус і повне ігнорування правил СОТ”. Чому Україні вигідна угода між США та ЄС Угода, яку уклали США та ЄС вигідна Україні. По-перше, вона сприятиме енергетичній незалежності ЄС від Росії. Це означатиме, що до бюджету РФ поступатиме менше коштів, а чим менше в неї грошей, тим менше вона витратить на війну з Україною.
Збільшення закупівель енергоносіїв зі США до Європи, про що домовились ЄС та США, сприятиме енергонезалежності ЄС від РФ, адже ЄС має обмежені можливості для нарощування власного виробництва енергії. “Це рішення має сприяти посиленню енергетичної безпеки ЄС та зменшенню впливу російських викопних ресурсів на європейський ринок”, – підкреслила старша економістка Центру економічної стратегії Яна Охріменко в коментарі РБК-Україна. Крім того, укладання комерційної угоди для імпорту військової продукції зі США в Європу – це дуже добрий крок, який дає упевненість на майбутнє, що постачання американської зброї в Україну за кошти ЄС буде відбуватися і не опиниться під ризиком.
Голова експертно-аналітичної ради “Українського аналітичного центру” Борис Кушнірук в коментарі РБК-Україна висловив сподівання, що питання постачань зброї в Україну не буде поставлено на паузу. Спільні дії Заходу щодо Китаю Також експерти вважають, що укладання торгової угоди між США та ЄС зменшує ризики криз у їх стосунках, що особливо в умовах тиску з боку Китаю.
За словами Кушнірука єдність США та ЄС дуже важлива, в тому числі і для нас. Якщо вони спільно будуть тиснути на Китай, щоб він припиняв підтримку російської агресії – це буде дуже важливо. У цьому аспекті, ця угода і її підписання є правильним напрямком, принаймні, для нас.
Якщо Захід посилить економічний тиск на Китай, то він може змусити РФ піти на згортання бойових дій РФ в Україні.
Посприяти цьому можуть два фактори. По-перше, позиція ЄС, з яким Китай прагне налагодити економічну співпрацю в умовах тарифної війни Трампа.
За словами директора New Geopolitics Research Network Михайла Самуся, Європа для Китаю є одним з основних перспективних ринків, ареал майбутнього технологічного та економічного розвитку. Не тільки продавати щось, а отримати доступ до європейських технологій та інвестицій.
Другий фактор, це ультимативні “50 днів” Трампа щодо вторинних санкцій для країн, які щось купують у Росії. Теоретично це дуже серйозна економічна загроза для Китаю, Індії, Бразилії, Туреччини та інших торговельних партнерів Росії. Індія вже оголосила про готовність знайти заміну російській нафті.
Самусь в коментарі BBC сказав, що для Китаю економічна війна з США – це головне, товарообіг між країнами величезний. Тому Пекіну важливо не зазнати шкоди від Росії. Якщо Трамп буде дотримуватися задекларованих жорстких принципів, то це може вбити ту економічну модель, яку вибудовували китайці з американцями з часів Генрі Кіссінджера та Ден Сяопіна.
Тож якщо Захід виконає свої погрози: посилить економічний тиск на Китай та зберігатиме єдність у цьому питанні, це може призвести до деескалації ситуації в Україні.
Вікторія Хаджирадєва -
ФРН і Франція незадоволені торговою угодою зі США
Німеччина та Франція гостро розкритикували нову торговельну угоду між Євросоюзом та Сполученими Штатами, попередивши, що вона може завдати серйозної шкоди економіці ЄС. Про це у понеділок, 28 липня, повідомило видання The Financial Times.
За укладеною угодою, більшість товарів з Європи у США обкладатимуться митами у 15%, що вже спричинило падіння євро до долара та викликало побоювання щодо наслідків для трансатлантичної торгівлі.
Зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що домовленість, укладена між президентом США Дональдом Трампом і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, становить загрозу як для Брюсселя, так і для Вашингтону. За його словами, вона може стимулювати інфляцію й негативно позначитися на ділових зв’язках між двома континентами.
“Це не лише підвищить рівень інфляції, а й завдасть удару по всій системі трансатлантичної торгівлі”, – наголосив Мерц. Водночас він визнав, що в поточних умовах Євросоюз не мав кращих варіантів: “Це був найкращий результат, якого можна було досягти в цій ситуації”.
У свою чергу прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру назвав угоду “чорним днем” для ЄС та заявив, що Брюссель фактично змирився з поразкою.
Згідно з домовленостями, оголошеними в неділю, США запроваджують мита в розмірі 15% на більшість європейських товарів, що втім менше від 30%, які Дональд Трамп погрожував застосувати з 1 серпня. Урсула фон дер Ляєн назвала угоду “найбільшою торговельною в історії”, адже вона охоплює майже 44% світового ВВП і дала змогу уникнути відкритої торговельної війни між США та ЄС.
Проте попри домовленості, ринки відреагували негативно. Євро знецінився на понад 1% щодо долара та на 0,7% – щодо фунта стерлінга. Індекси DAX у Німеччині та CAC 40 у Франції втратили 1% та 0,4% відповідно, а акції європейських автовиробників, які підпадають під нові мита, впали на 1,8%.
Торгова палата США в ЄС привітала укладення угоди, але зазначила, що ставка 15% все ще означає суттєве подорожчання торгівлі та закликала розширити перелік секторів зі ставкою нульових мит. -
Угода Трампа з ЄС. Проблеми для Росії
США і Євросоюз домовилися про параметри торговельної угоди. Президент США Дональд Трамп зустрівся з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у своєму гольф-клубі в Шотландії. Його поїздку називали приватним візитом.
На пресконференції за підсумками зустрічі Трамп оголосив, що тариф на імпорт у США з країн Євросоюзу становитиме не менше 15% (раніше він говорив про ставку в 30%). Крім того, за його словами, країни ЄС закуплять у США військову техніку, енергоносії на 750 млрд доларів у найближчі чотири роки, а також інвестують в американську економіку 600 млрд доларів. При цьому 50-відсоткові мита на сталь і алюміній, які Трамп ввів на імпорт з усіх країн світу, залишаться чинними і для ЄС.
Реакція на угоду
“Це хороша угода для всіх, — сказав Трамп. — Вона зробить нас ближчими. У певному сенсі це партнерство”. Фон дер Ляєн охарактеризувала домовленість як “велику угоду”, досягнуту шляхом “важких переговорів”.
На США і Євросоюз припадає майже третина всього обсягу світової торгівлі товарами та послугами. Імпорт товарів із ЄС у США помітно перевищує експорт американських товарів до Європи (за даними за 2024 рік — 606 млрд доларів проти 370 млрд), і Трамп вважає цей дефіцит серйозною проблемою. Він погрожував з 1 серпня встановити на європейський імпорт 30-відсоткові мита, якби США і ЄС не вдалося домовитися.
Багато коментаторів відзначають, що така угода — це не оптимальний для Євросоюзу варіант, але вона все ж краща за невизначеність.
Водночас окремі питання про зміст угоди залишаються поки без відповіді. Наприклад, учасники переговорів заявили пресі, що мита на деякі, хоч і дуже небагато, американські товари Європа все ж введе або збереже. На які саме — поки невідомо.
Крім того, питання для Трампа було не лише в митах: він багато скаржився на жорсткі правила, якими Європа, на його думку, дискримінує американських виробників. Результат переговорів з цього питання також поки невідомий.
Шансів у ЄС не було?
Кілька чиновників Європейського Союзу, відповідальних за переговори щодо торговельної угоди з США, яка була підписана в неділю, вважають, що вона є найменш поганим варіантом із усіх можливих, йдеться в публікації Bloomberg.
Хоча офіційно торговими питаннями ЄС займається Європейська комісія, угода між її президентом Урсулою фон дер Ляєн і президентом США Дональдом Трампом, згідно з якою США введуть 15-відсоткові мита на більшість європейських імпортних товарів, була сформована національними урядами, які зв’язали руки переговорникам.
Головною перешкодою, з якою стикалися переговорники ЄС протягом усього процесу, було те, що національні уряди, особливо ключові в Берліні та Парижі, не були готові ризикувати економічними втратами, щоб змусити Трампа піти на поступки.
Сама фон дер Ляєн нічого не зробила, щоб протистояти цьому, і швидко відступила від початкової мети ЄС – досягнення взаємовигідної та збалансованої угоди.
Вона назвала угоду “найкращим, що ми могли отримати”.
Джерела агентства розповіли, що тиждень тому посланцям ЄС було сказано, що у них є два варіанти: погодитися на 15-відсоткові мита, запропоновані Трампом, або прийняти відповідні заходи. Але послів попередили, що для ефективної відповіді ЄС має бути готовий діяти спільно і готовий до болючих наслідків. Країни-члени не були готові ні до того, ні до іншого.
Як зазначає агентство, у ході переговорів із США європейські столиці послідовно зосереджувалися на захисті своїх національних інтересів, а не на формуванні міцної європейської позиції, і шукали рішення, які б мінімізували короткострокові ризики для своїх ключових галузей.
Частково це пов’язано з політичною слабкістю Німеччини та Франції, де і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент Еммануель Макрон стикаються з загрозою з боку правих популістів, готових використати будь-який удар по економіці як зброю, зазначається в публікації.
Ще одним аспектом є побоювання щодо залежності від США у питаннях безпеки та занепокоєння, що Трамп може відповісти на торговельний тиск скороченням підтримки України у її боротьбі проти російської агресії.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія зіткнулася з шквалом вимог від країн-членів ЄС про виключення низки товарів зі списку, що підлягають відповідним митам. Більшість запитів були продиктовані національними інтересами, а не прагненням виробити єдину позицію Європи.
За словами джерел, якби Комісія задовольнила всі ці прохання, у списках нічого не залишилося б.
Крім того, Мерц неодноразово закликав до швидкої та простої угоди, не уточнюючи, що це означає, і в приватних розмовах скаржився на те, що чиновники ЄС застрягли в деталях.
Проблеми для Росії
Пізніше голова Єврокомісії провела ще одну зустріч із журналістами. Серед переваг угоди вона виділила розширення закупівель американських енергоносіїв.
“Ми замінимо російський газ і нафту значними закупівлями в США зрідженого природного газу, нафти та ядерного палива”, — сказала вона.
“Сьогоднішня угода створює визначеність у часи невизначеності. Вона приносить стабільність і передбачуваність для громадян і бізнесів по обидва боки Атлантики”, — вважає фон дер Ляєн. -
Індійську “дочку” Роснєфті відключили від сервісів Microsoft
Індійська нафтопереробна компанія Nayara Energy, в якій має частку Роснефть – 49,13% акцій, – заявила про початок судового розгляду проти Microsoft. Причина такого рішення полягає в тому, що американська компанія “раптово і в односторонньому порядку” перекрила їй доступ до ключових послуг. Про це з посиланням на заяву нафтопереробника повідомляє Bloomberg.
“Сьогодні Microsoft обмежує доступ Nayara Energy до власних даних, інструментів і продуктів компанії, незважаючи на те, що вони були придбані згідно з повністю оплаченими ліцензіями.
Це рішення, яке ґрунтується виключно на односторонньому тлумаченні Microsoft недавніх санкцій Європейського Союзу, створює небезпечний прецедент для корпоративного перевищення повноважень, та викликає серйозні занепокоєння щодо його наслідків для енергетичної екосистеми Індії”, – мовиться в повідомленні.
Раніше джерела Reuters повідомили, що Nayara змінила генерального директора після того, як попередній пішов у відставку у зв’язку з санкціями ЄС, які торкнулися компанії.
Друга за величиною приватна нафтопереробна компанія в Індії має проблеми з роботою свого нафтопереробного заводу на західному узбережжі країни з потужністю 400 000 барелів за добу.
Як відромо, судновласники та нафтотрейдери тримаються осторонь після того, як ЄС запровадив санкції проти компанії, через те, що її прибутки підтримують війну Росії в Україні. -
Європа хоче відмовитись від кривавого газу раніше: чи можливо це
До реальних дій далеко З 2022 року Європа зробила величезний крок до зменшення залежності від російського газу, переорієнтувавши поставки та скоротивши споживання. До початку повномасштабного вторгнення країни ЄС були значно залежні від російських енергоносіїв, зокрема газу, який становив близько 45% її імпорту. Наразі ця залежність суттєво зменшилася, але не зникла повністю.За підрахунками Євростату, 2024 року частка російського газу сягнула 19% в загальному обсязі імпорту газу в ЄС.
У 2024 році ЄС все ще імпортував з Росії 52 млрд кубометрів російського газу (32 млрд кубометрів трубопроводами і 20 млрд кубометрів скрапленого природного газу (СПГ), або близько 19% від загального обсягу імпорту газу в ЄС), а також 13 млн тонн сирої нафти і понад 2800 тонн урану в збагаченому або паливному вигляді.
Десять держав-членів імпортували російський газ у 2024 році, три держави-члени все ще імпортували російську нафту, а сім держав-членів імпортували збагачений уран або уранові послуги з Росії.
Втім з 1 січня 2025 року росіянам стало важче продавати Європі “блактине паливо”. Тоді Україна офіційно припинила транзит газу з РФ до ЄС. Це рішення стало знаковим кроком, який завершив майже шістдесятилітню епоху газового транзиту через українську ГТС. Більшість європейських країн, які раніше залежали від цього маршруту, вже знайшли альтернативні способи забезпечення себе паливом.
Однак Росія все ще зберігає можливість постачати великі обсяги газу до Європи, користуючись іншими маршрутами та нерішучістю окремих країн-членів ЄС. Ба більше, попри загальне скорочення, імпорт російського СПГ до ЄС зростав протягом 2023-2024 років, а у січні 2025 року досяг рекордних обсягів.
Тобто, одразу ж після припинення транзиту територією України, у перші тижні 2025 року, 27 країн Європейського Союзу імпортували 837 300 метричних тонн СПГ з Росії. Це рекордний показник у порівнянні з 760 100 тоннами, імпортованими за аналогічний період 2024 року. А Угорщина та Австрія, досі зберігають значну залежність від російських поставок. Особлива увага на СПГ Європейський Союз має намір заборонити імпорт російського трубопровідного газу з 1 січня 2028 року. Проте серед євродипломатів лунають заклики до прискорення цього процесу. Агенція Reuters повідомляє, що провідні законодавці Європарламенту, відповідальні за це питання, запропонували перенести термін заборони на рік раніше – на 1 січня 2027 року.
Незважаючи на ініціативу Європарламенту, дипломати країн-членів ЄС висловлюють сумніви щодо можливості перенесення заборони на рік раніше. Ймовірно, уряди не погодяться на таке прискорення.
Варто зазначити, що для остаточного ухвалення цих заходів необхідне схвалення Європарламенту та кваліфікована більшість голосів країн ЄС. Це означає, що Угорщина та Словаччина, які досі імпортують російський трубопровідний газ і виступають проти таких планів, не зможуть заблокувати рішення.
Важливо пам’ятати, що чинні санкції щодо російського газу стосуються лише трубопровідного газу та передбачають винятки для Угорщини, Словаччини та Греції. На відміну від трубопровідного газу, Євросоюз досі не запроваджував жодних обмежувальних заходів щодо скрапленого природного газу (СПГ) з Росії, про що зауважує DW.
СПГ з Росії продовжують активно закуповувати такі країни, як Іспанія, Франція, Нідерланди та Бельгія. Водночас, Австрія, Польща та країни Балтії вже добровільно відмовилися від “кривавого” палива. Загалом, наразі десять країн ЄС все ще користуються російським газом.
Як зауважує Світлана Романко, виконавча директорка Razom We Stand, європейські політики добре розуміють, що відмова від російського СПГ – це не просто економічне рішення, а політична пастка. У блозі для NVекспертка пояснює: 2024 року ціни на газ у Європі залишалися на рівні 37−42 євро за мегават-годину, що все ще значно перевищує довоєнні показники. Для домогосподарств це означає, що витрати на енергію залишаються високими, а промисловість стикається з конкурентним тиском з боку США та Китаю, де енергоносії дешевші. “Європейські уряди опинилися в політичному капкані: якщо вони підтримають повне ембарго на російський СПГ, не маючи надійної стратегії його заміщення, це може призвести до подорожчання газу і зростання тарифів. Як наслідок, громадяни відреагують невдоволенням, що може змінити розстановку сил на майбутніх виборах”,– каже експертка. Вибори у Франції, Німеччині та Іспанії у 2025−2026 роках стануть лакмусовим папірцем: якщо в цих країнах переможуть популістські сили, санкційна політика щодо Росії може бути переглянута, додає Романко. Однак рішення по газу має бути прийняте найближчим часом, переконана аналітикиня. Бо відкладаючи його, ЄС лише дає шанс Кремлю зберегти свої позиції на європейському ринку. Чи зміниться ситуація до 2028 року Згідно з планом Євросоюзу, до 2028 року пропонується заборонити імпорт російського природного газу безпосередньо з РФ або з інших країн, а також надання послуг російським клієнтам або компаніям, пов’язаним із Росією, на СПГ-терміналах Євросоюзу. Замінити частку російського газу на ринку покликаний СПГ з Катару, США та країн Північної Африки. Крім цього, Єврокомісія робить ставку на подальше зниження газоспоживання.
Імпорт російського газу забороняється з 1 січня 2026 року за новими контрактами (укладеними після 17 червня 2025 року), з 17 червня 2026 року – за короткостроковими контрактами, з 1 січня 2028 року – за довгостроковими контрактами. Це пов’язано з тим, що імпортерам, які уклали довгострокові контракти, може знадобитися більше часу для пошуку альтернативних поставок, оскільки йдеться про набагато більші обсяги, пояснили в Єврокомісії.
Аналогічний перехідний період для пошуку нових постачальників має застосовуватися і до контрактів на поставку трубопровідного газу з РФ для країн, які не мають виходу до моря, постраждали від зміни маршрутів поставок російського газу та пов’язані довгостроковими контрактами.
Таким чином, якщо пропозицію буде затверджено, то з 1 січня 2028 року в ЄС не має надійти жодного кубометра газу з Росії. Втім не варто забувати: навіть якщо все пройде ідеально, як мінімум 2,5 роки Росія отримуватиме від ЄС мільярди, кажуть експерти.
Як справедливо зазначає політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв’ю Главреду, Європі слід повністю відмовитися від закупівель нафти і газу у країни-агресора Росії вже зараз. Європейцям треба самим вдаватися до рішучих кроків і запроваджувати санкції щодо Москви, а не вимагати таких рішень лише від президента США Дональда Трампа.
Експерт зазначив, що російські газ і нафту купують не тільки Індія, Китай і Бразилія, а й Європа. І якщо економічні партнери Москви не хочуть припиняти закупівлі, свій крок потрібно зробити європейцям.
Також експерт додав, що Україна здатна припинити закупівлю європейцями російських енергоносіїв. Для цього потрібно підривати танкери, бити по терміналах у Мурманську, які качають скраплений газ, зокрема, і до Європи, підкреслив Тарас Загородній.
Іншими словами, Україна очікує рішучих кроків від Європи не через 3 роки, підтвердив і уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у ефірі телемарафону. Це варто зробити вже у 19 санкційному пакеті. Власюк зазначив, що зріджений природний газ – одна зі сфер, де Росія продовжує отримувати мільярди від Європейського Союзу. “Ми вважаємо, що цей товар вже давно має бути заміщений іншими країнами. Нам не подобається, що триває “накачування” Росії грошима за їхні ресурси”,- заявив Власюк. Причому, як зазначив комунікаційний менеджер Razom We Stand Максим Гардус в телеефірі, питання доступності газу для європейців після відмови від російського палива взагалі не стоїть, адже газ з РФ Європа замінить скрапленим газом, який постачатимуть США, Нігерія, Марокко, Катар тощо. Крім того, розвиватиметься трубопровідне постачання природного газу, наприклад, з Норвегії, а також з азійських країн.
Валерія Шипуля -
Молдову наступного року буде включено в зону роумінгу ЄС
Рада ЄС 25 липня оголосила про ухвалення рішення про включення Молдови в так звану зону “домашнього роумінгу” з 1 січня 2026 року, передає Інтерфакс-Україна.
Зазначається, що громадяни Молдови та України в ЄС, а також громадяни ЄС у Молдові та Україні зможуть здійснювати дзвінки, надсилати текстові повідомлення і користуватися мобільним інтернетом без додаткової плати, як і в своїх країнах.
Угода гарантує споживачам таку саму якість і швидкість мобільного зв’язку, як і вдома, а також безоплатне звернення до служб екстреної допомоги.
За оцінкою ради, рішення щодо Молдови “сприятиме поступовій економічній інтеграції країни у внутрішній ринок ЄС, що є однією з цілей угоди про асоціацію 2016 року”.