Скандал з масштабними хабарями в енергетичному секторі України викликав стурбованість у Європейському союзі. Про це у четвер, 13 листопада пише італійське видання La Repubblica.
Зазначається, що масштабна корупційна схема, в якій брали участь урядовці і особи, наближені до вищого керівництва країни, лише підтверджує висновки останнього звіту Єврокомісії щодо країн-кандидатів на вступ до ЄС. Так, у документі зазначено, що прогрес України у боротьбі з корупцією оцінюється як “обмежений”.
За даними La Repubblica, скандал може ускладнити не лише процес євроінтеграції, а й подальше фінансування Києва. Так, під час зустрічі міністрів фінансів країн ЄС, де обговорювали механізми підтримки України на найближчі два роки, кілька учасників неодноразово згадували історію з Енергоатомом.
Видання зазначає, що до юридичних проблем, пов’язаних із використанням заморожених російських активів, тепер додається й питання довіри – зокрема, як саме Україна зможе гарантувати прозоре використання цих коштів.
Позначка: ЄС
-
Міндіч Ґейт підриває вступ України до ЄС – ЗМІ
-
Міндічгейт стурбував ЄС – ЗМІ
Скандал з масштабними хабарями в енергетичному секторі України викликав стурбованість у Європейському союзі. Про це у четвер, 13 листопада пише італійське видання La Repubblica.
За даними видання, скандал може ускладнити подальше фінансування Києва. Так, під час зустрічі міністрів фінансів країн ЄС, де обговорювали механізми підтримки України на найближчі два роки, кілька учасників неодноразово згадували історію з Енергоатомом.
Видання зазначає, що до юридичних проблем, пов’язаних із використанням заморожених російських активів, тепер додається й питання довіри – зокрема, як саме Україна зможе гарантувати прозоре використання цих коштів. -
ЄК відреагувала на корупційний скандал в Україні
Розкриття масштабної корупційної схеми в енергетиці України означає, що антикорупційні органи в нашій державі вже працюють. Про це сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, повідомляє Європейська правда в четвер, 13 жовтня.
“Це розслідування показує, що в Україні діють і функціонують антикорупційні органи”, – заявив він і додав, що “боротьба з корупцією є центральним елементом нашого пакета з питань розширення”.
Мерсьє нагадав, що боротьба з корупцією є ключовою умовою для країни, яка прагне вступити до Євросоюзу.
“Вона вимагає постійних зусиль, щоб забезпечити потужну спроможність боротися з корупцією та повагу до верховенства права”, – додав речник.
За його словами, роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члені ЄС, має бути захищеною.
“Комісія продовжить моніторинг ситуації”, – запевнив Гійом Мерсьє.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Наразі підозри оголошено семи фігурантам, з них п’ятеро затримані і суд отбрав їм запобіжні заходи. Два міністри написали заяви про звільнення.
Також президент Володимир Зеленський ввів санкції проти двох осіб. -
Чорногорія посилила правила проживання для росіян
Уряд Чорногорії посилив правила перебування та проживання іноземців, включно з громадянами Росії. Станом на початок 2025 року у країні перебувало близько 20 000 росіян.
Відтепер мінімальна вартість нерухомості, на підставі якої іноземці можуть оформити дозвіл на проживання, становить 200 000 євро. Власники нерухомості, котрі вже оформили такі дозволи, мають протягом року привести свій статус у відповідність до нових вимог.
Для отримання дозволу через бізнес власники та виконавчі директори компаній з часткою понад 51% зобов’язані мати не менше трьох працівників, двоє з яких повинні бути громадянами Чорногорії на повну ставку. На адаптацію бізнесу до нових правил відведено 180 днів.
Влада також посилює контроль за перебуванням іноземців, проводить перевірки неактивних та фіктивних компаній і в разі потреби анулює дозволи на проживання.
Посилення правил пов’язано з планами Чорногорії на вступ до Шенгенської зони та ЄС, а також із вимогами Брюсселя щодо перевірки заявок та синхронізації міграційного законодавства, включно з особами, що перебувають під санкціями.
Паралельно Чорногорія підтримує санкції проти Росії та Білорусі, бере участь у резолюціях ООН, місії НАТО з підготовки українських військових та готує десятирічний договір про безпеку з Україною.
Нагадаємо, громадяни Росії будуть змушені звертатися за новою візою щоразу, коли планують подорожувати до ЄС, що дозволить ретельніше і частіше перевіряти заявників.
Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України -
Україна отримала від Євросоюзу майже 6 млрд євро
Євросоюз надав Україні транш у розмірі 5,9 млрд євро. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в четвер, 13 листопада.
За її словами, з цієї суми – 4,1 млрд євро у межах механізму ERA Loans. Це завершальний транш у рамках програми на 18 млрд євро, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів.
“Це – приклад того, як Росія починає платити за свої злочини. І водночас – сигнал європейської солідарності та рішучості підтримувати нашу здатність вистояти”, – написала очільниця уряду.
Окрім того, 1,8 млрд євро надано у межах ініціативи Ukraine Facility. Свириденко підкреслила, що це підтвердження того, що Україна впевнено рухається шляхом реформ і європейської інтеграції.
“Обидва рішення – результат стратегічного партнерства та довіри між Україною та Європейським Союзом… Це допомагає нам зберегти макрофінансову стабільність навіть в умовах викликів війни – найбільшої у Європі з часів Другої світової. Ці кошти про врятовані життя, відновлену інфраструктуру, зміцнену економіку. Це означає, що більше внутрішніх ресурсів ми можемо спрямовувати на головне – оборону”, – зазначила Свириденко.
Вона подякувала президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Марті Кос за лідерство й непохитну підтримку України. -
Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України
Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.
Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.
Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.
Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.
Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.
Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.
Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.
На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.
Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО
-
Посли ЄС погодили новий механізм призупинення безвізу
Посли ЄС погодили спрощений механізм призупинення лібералізації візового режиму з третіми країнами. Першою державою, де можуть застосувати нову норму, стане Грузія. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк на платформі X у середу, 12 листопада.
Механізм набуде чинності вже у грудні.
“Посли Євросоюзу щойно дали зелене світло, щоб спростити призупинення лібералізації візового режиму”, – написав Йозвяк.
🇪🇺 ambassadors have just given green light to make it easier to suspend EU visa liberalization. 17 Nov: ministers to rubber stamp the deal 26 Nov: signing ceremony in 🇪🇺 parliament Dec: enters into force could be used against sections of 🇬🇪passport holders soon — Rikard Jozwiak (@RikardJozwiak) November 12, 2025 Так, 17 листопада міністри зовнішніх справ країн Євросоюзу мають схвалити угоду, водночас на 26 листопада запланована церемонія підписання відповідного документу у Європарламенті.
Погоджений механізм може бути використаний проти певних груп власників паспортів Грузії вже незабаром.
Раніше посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив, що звіт Єврокомісії щодо розширення має “протверезити” владу Грузії.
Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян -
Ідея Спецтрибуналу щодо України під загрозою – ЗМІ
Пропозиція Ради Європи щодо створення міжнародного трибуналу щодо України може опинитися під загрозою через проблеми з бюджетом. Європейські донори вважають, що за Трампа США продовжать відмовлятися від підтримки Києва, що ускладнює збір коштів для покриття витрат європейцями. Про це повідомляє Euronews, посилаючись на свої джерела.
Ідея такого міжнародного трибуналу, який планували розмістити в Нідерландах, була узгоджена між Радою Європи та президентом України Володимиром Зеленським у червні цього року.
За інформацією видання, фінансування є основною перепоною для реалізації проєкту. Європейським країнам складно виконувати свої обіцянки без підтримки Сполучених Штатів, які можуть продовжувати політику самоусунення від багатосторонніх ініціатив. Це ставить під сумнів можливість залучення необхідних коштів для забезпечення ефективної роботи трибуналу. Європейські донори побоюються, що без американської участі фінансова підтримка стане ще більш обтяжливою.
Хоча Рада Європи офіційно має 46 членів, участь у роботі Спеціального трибуналу відкрита й для інших країн. Проте спроби з’ясувати зацікавленість адміністрації США у приєднанні не мали успіху – прямої відповіді отримано не було. За словами трьох джерел, скорочення американського фінансування для України лише додає невизначеності, хоча питання трибуналу залишається на порядку денному в закритих обговореннях.
Європейські країни усвідомлюють, що перед ними стоїть непростий вибір у визначенні ключових пріоритетів для фінансування. Значна частина навантаження у вигляді фінансової, гуманітарної та військової допомоги Україні лежить саме на їхніх плечах.
Проєкт бюджету трибуналу, представлений Радою Європи, передбачає щорічні операційні витрати в розмірі близько 75 мільйонів євро. Оскільки трибунал планується розмістити в Нідерландах, додаткові витрати будуть спрямовані на забезпечення приміщень і безпеки. Євросоюз, за попередніми розрахунками, мав би виділяти, приблизно, 10 мільйонів євро щорічно зі своїх коштів, але це лише частина загальної суми, необхідної для втілення проєкту.
Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав нові санкційні рішення України. До обмежень потрапили посадовці з урядових структур РФ, ділки, функціонер російської військової розвідки та колаборант; також розпочато роботу щодо російських видавництв, які виправдовують агресію.
“Подарунок” Путіну: завершується створення спецтрибуналу щодо агресії Росії
-
ЄС планує заборонити пристрої Huawei і ZTE у мобільних мережах
Європейська комісія готує план, який передбачає поступове виведення обладнання китайських компаній Huawei Technologies та ZTE з телекомунікаційних мереж країн Європейського Союзу. Цей план може стати юридично зобов’язуючим для держав-членів ЄС, які не виконають нові вимоги, загрожує процедурами порушення законодавства та фінансовими санкціями. Віцепрезидентка Єврокомісії Генна Вірккунен пропонує уніфікувати підходи до захисту телекомунікаційної інфраструктури. Крім того, Єврокомісія може припинити фінансування за програмою Global Gateway державам поза ЄС, які використовують китайське обладнання. Китай вважає, що такі дії гальмують його технологічний розвиток та призводять до економічних втрат. Тема китайських технологій стала актуальною з новим терміном президента Трампа у США, і Nokia закликає європейські уряди зменшити залежність від китайського обладнання.
-
Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні
Єврокомісія спільно з Бельгією наразі не змогли узгодити умови “репараційного кредиту” для України, а також проти цього виступають ще дві країни ЄС. Є питання, чи є у ЄС альтернативний план для допомоги Україні. На технічній зустрічі між представниками ЄС та Бельгії обговорювалася пропозиція використати заморожені російські активи для фінансування відновлення України протягом двох наступних років, але консенсусу не досягнуто.