Україна попереджає про обхід санкцій через Білорусь та канали криптовалют. Владислав Власюк, уповноважений президента з питань санкційної політики, зазначив, що потрібно змінити стратегію протидії і усунути слабкі місця в санкційному режимі ЄС. Україна зустрілася з представниками країн “Великої сімки”, щоб обговорити проблему обходу санкцій під час закупівлі компонентів для озброєнь. Серед іншого, Київ звертає увагу на санкції проти Білорусі, яка стала центром торгівлі деталями для дронів. Україна також ввела нові санкції проти Росії, охопивши особи та компанії, які підтримують війну РФ та обходять санкції.
Позначка: ЄС
-
Україна та ЄС схвалили оновлені умови торгівлі
Україна та Європейський Союз прийняли рішення про зниження тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Це рішення набере чинності через 15 днів і дозволить українським експортерам отримати нові можливості вже цього року. Воно є безстроковим і наступний перегляд відбудеться у 2028 році.
-
Єврокомісія оштрафувала Gucci, Chloе та Loewe на €157 млн
Європейська комісія нарахувала штраф у розмірі 157 мільйонів євро на відомі модні бренди Gucci, Chloe і Loewe за участь у фіксації цін перепродажу, що порушує правила конкуренції ЄС. Компанії обмежували можливість роздрібних продавців встановлювати власні ціни на товари цих брендів, накладаючи на них обмеження щодо знижок та розпродажів. Ця антиконкурентна поведінка призводить до підвищення цін та обмеження вибору для споживачів. Віцепрезидентка Єврокомісії Тереза Рібера підкреслила, що всі споживачі заслуговують на чесну конкуренцію, і цей штраф є сигналом для галузі моди про те, що антиконкурентні практики не будуть терпіти в Європі. Також варто згадати, що раніше Єврокомісія схвалила угоду про купівлю бренду Versace італійським будинком моди Prada у Capri Holdings.
-
Каллас розповіла, які справи з 19 пакетом санкцій проти РФ
У Євросоюзі обговорюють питання щодо введення 19-го пакету санкцій проти Росії. Глава європейської дипломатії Кая Каллас повідомила про це під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві 13 жовтня. Зазначила, що дебати серед країн-членів ЄС щодо цього питання тривають. Каллас виразила сподівання, що результат буде досягнуто до європейського саміту, який відбудеться наступного тижня, але наголосила, що навіть якщо цього не відбудеться, робота продовжиться. Глава європейської дипломатії позитивно налаштована на те, що рішення буде досягнуто. Саміт Європейської Ради планується на 23-24 жовтня у Брюсселі.
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз намагається використати заморожені російські активи на суму близько 200 мільярдів євро для фінансування України. Це включає план репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. Таке рішення стало терміновим, оскільки Європа тепер відповідальна за фінансування українських потреб. США припинили фінансування постачань зброї для України, тому Київ звертається до європейських партнерів. Україна планує купити американську зброю на мільярд доларів на місяць. Є шість країн, які вже надали Україні підтримку на суму 2 мільярдів доларів. Президент США розглядає можливість передачі Україні ракет великої дальності, але спочатку хоче обговорити це з президентом Росії. ЄС планує надати Україні нові кредити під заставу російських активів, які повернуться лише після компенсації за завдану шкоду. Євросоюз шукає гарантії і співпрацю з іншими країнами, щоб знизити ризики. Країни G7 заморозили 300 мільярдів доларів російських активів і обговорюватимуть нові санкції проти Росії. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодилися використовувати ці активи для підтримки української армії та підкреслили важливість співпраці зі США.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Євросоюз продовжує збільшувати тиск на Росію, щоб виснажити її військову економіку і допомогти Україні. Верховний представник ЄС з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що кожен євро, який вилучається від Росії, не може бути витрачений на війну. ЄС підтримує Україну і надає їй велику військову допомогу, а санкції вже позбавили Росію великої суми грошей для фінансування війни. Каллас також заявила, що нові заходи будуть спрямовані на позбавлення Росію енергетичних, фінансових та торговельних доходів. Крім того, ЄС надасть Україні додаткову фінансову допомогу на зиму та виділить кошти на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів РФ.
-
ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу
Європейський Союз вже виділив 800 мільйонів євро на допомогу Україні на зимовий період і планує надати ще 100 мільйонів євро. Цю інформацію оголосила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас на пресконференції в Києві. Крім того, ЄС також виділить 10 мільйонів євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії, а також 6 мільйонів євро на підтримку дітей, яких депортувала Росія, та жертв сексуального насильства. Каллас підкреслила, що відповідальність за воєнний конфлікт лежить на російських лідерах, і вони мають бути покарані за скоєні злочини.
-
Каллас прибула з візитом до Києва
Кая Каллас, високопосадовець Європейського союзу, прибула до Києва для переговорів з українськими представниками. Вона висловила підтримку українцям у їхній боротьбі та обговорить питання фінансової, військової підтримки, безпеки енергетики та відповідальності Росії за воєнні злочини. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрів її на вокзалі після прибуття.
-
ЄС впровадив нову систему в’їзду
На зовнішніх кордонах країн Європейського Союзу та Шенгенської зони з 12 жовтня почали впроваджувати нову цифрову систему в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES). Про це нформує пресслужба ДПСУ.
“Планується поетапний запуск функціонування системи вже з 12 жовтня 2025 року у пунктах пропуску, зокрема і на кордоні з країнами-членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією”, – зазначили у повідомленні.
Діяльність системи EES стосуватиметься усіх громадян третіх країн (включаючи Україну), котрі перетинають зовнішні кордони Шенгенської зони для короткострокового перебування (до 90 днів протягом 180-денного періоду).
Система EES є автоматизованою централізованою базою даних, призначеною для електронного відстеження перетину кордону без проставлення штампів у паспортах.
Під час першого в’їзду до Шенгенської зони, після запуску EES, особа проходитиме розширену реєстрацію, яка включатиме збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців. При наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.
Очікується, що прикордонні відомства країн-учасниць будуть поступово вводити систему в експлуатацію протягом шестимісячного перехідного періоду.
Як зазначається, провадження EES має на меті прискорення прикордонного контролю, підвищення рівня безпеки, точний облік термінів перебування громадян у країнах ЄС, протидію незаконній міграції тощо. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.