Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас закликала Сербію зробити “стратегічний геополітичний вибір”, заявивши, що майбутнє країни в Європейському Союзі залежить від того, які цінності вона вирішить підтримати. Про це інформує AP у четвер, 22 травня.
Про це Каллас заявила у четвер під час візиту до Белграда, невдовзі після того, як президент Сербії Александар Вучич проігнорував застереження Євросоюзу й відвідав парад 9 травня в Москві, де стояв поруч із главою РФ Володимиром Путіним.
“Сербія стоїть перед стратегічним вибором – де вона хоче бути. Європейське майбутнє Сербії залежить від тих цінностей, які вона обирає”, – наголосила Каллас.
За її словами, вона обговорила з Вучичем його поїздку до Москви.
“Я висловила свою дуже чітку позицію. І справді не розумію, чому потрібно стояти поруч з людиною, яка веде цю жахливу війну в Україні”.
Каллас зазначила, що Вучич надав власне пояснення, і що розмова з ним була “дуже предметною”.
Попри заявлене прагнення до вступу в ЄС, Сербія під керівництвом Вучича зберігає тісні зв’язки з Росією та Китаєм. Белград не приєднався до санкцій проти РФ, продовжує імпортувати російські енергоносії та не підтримує більшість заяв ЄС, що засуджують вторгнення в Україну.
Сам Вучич пояснив свою участь у московському параді “збереженням традиційних дружніх зв’язків” з Росією, зокрема – культурних і релігійних.
Разом із тим, у самій Сербії вже пів року тривають масштабні антикорупційні протести, які посилилися після трагедії на залізничній станції, що забрала життя 16 осіб. Багато сербів звинувачують у цьому корупцію при будівництві інфраструктури.
Каллас наголосила, що хоч політичне керівництво Сербії і надалі декларує бажання вступити до ЄС, реальні кроки з реформ мають підтвердити цю риторику.
Позначка: ЄС
-
Каллас закликала Сербію зробити “стратегічний вибір” між Заходом і Сходом
-
В ЄС запровадять на добрива з Росії та Білорусі мита до 100%
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Київ пропонує ЄС план посилення санкцій проти РФ
Україна пропонує Євросоюзу ухвалити нові масштабні заходи для ізоляції Росії. Відповідні пропозиції будуть представлені ЄС вже наступного тижня. Про це у середу, 21 травня, повідомило агентство Reuters із посиланням на неопублікований документ.
За даними видання, у документі Київ закликає ЄС вжити радикальніших заходів для ізоляції Москви – зокрема, дозволити конфіскацію активів підсанкційних осіб із передачею їх Україні, а також запровадити санкції проти окремих покупців російської нафти. Це може включати навіть вторинні санкції – наприклад, щодо компаній з Індії чи Китаю, які імпортують російську нафту.
Київ також наполягає на зміні механізму ухвалення санкцій у межах ЄС – замість одностайного голосування пропонується впровадити систему ухвалення рішень більшістю голосів, щоб окремі країни не могли блокувати санкційні ініціативи.
Агентство нагадує, що документ готується на тлі зниження тиску на Росію з боку США. Нагадаємо, 19 травня Трамп провів телефонні розмови з Путіним і президентом України Володимиром Зеленським. Після цього американський лідер не оголосив санкції проти РФ, як це очікувалося, натомість заявив, що Росія та Україна мають негайно розпочати переговори про припинення вогню та завершення війни. Також Трамп зазначив, що його розмова з Путіним пройшла “дуже добре”.
На тлі нерішучості США, Євросоюз схвалив 17 пакет санкційних обмежень проти Росії. Пакет спрямований проти майже 200 кораблів “тіньового флоту” Москви. А Велика Британія оголосила про 100 нових санкцій проти Росії – обмеження застосовані до військового, енергетичного та фінансового секторів країни. -
Євросоюз погодив €150 млрд на інвестиції у зброю
Країни Євросоюзу домовились про створення інструменту Security Action for Europe (SAFE), який дозволить запозичувати до 150 млрд євро для інвестицій у оборонну промисловість країн-членів. Цей проект передбачає надання довгострокових кредитів з низькими відсотками, гарантованих бюджетом ЄС, сприяючи спільним оборонним закупівлям. Керівник Європейської Ради вважає, що це важливий крок до зміцнення безпеки Європи. Ініціатива стала реакцією на загрози з боку Росії та заклики до більших інвестицій у оборону від президента США.
-
ЄС ускладнив життя російським олігархам – Сибіга
Глава МЗС України Андрій Сибіга привітав ініціативу Євросоюзу зі змінами до санкційного законодавства, які ускладнюють російським олігархам ухилення від обмежень. Він наголосив, що нові правила роблять складнішим приховування активів та карають тих, хто сприяє ухиленню від санкцій. Сибіга закликав інші країни приймати подібні рішення для унеможливлення обхіду санкцій та підвищення ціни війни для Росії та її прихильників.
-
Розкол усередині НАТО: у ЄС та США різна думка щодо санкцій проти РФ
Європейський Союз продовжує накладати санкції на Росію через затягнуті мирні переговори з Україною, в той час як Сполучені Штати після розмови Трампа з Путіним відмовилися від економічного тиску на Росію. Це може становити загрозу для України, оскільки ЄС та Велика Британія синхронно ввели нові санкції проти Росії. Ці заходи спрямовані на боротьбу з тіньовим флотом Росії, фінансові установи та інші сфери, що використовуються для обходу попередніх санкцій. Британія також оголосила про нові санкції, які вплинуть на військовий, енергетичний та фінансовий сектори Росії. Ці заходи мають перешкодити спробам Путіна обійти санкції та відновити зв’язки з міжнародною економікою. Крім того, ЄС пропонує знизити ціну на російську нафту, що може позначитися на фінансуванні російської війни. У той же час, США не поспішають посилювати санкції проти Росії після розмови Трампа з Путіним, хоча деякі посадовці висловлювали погрози щодо нових санкцій у разі відсутності прогресу у мирних переговорах з Україною.
-
Заборона газу РФ: в ЄС планують обійти вето Орбана і Фіцо
Європейський Союз планує заборонити імпорт російського газу шляхом встановлення квоти на нуль. Це рішення не вимагає єдиногласного схвалення у країнах ЄС. Попередньо відомо, що ця квота буде діяти до кінця 2027 року і спрямована на зменшення залежності Європи від російського газу. Це рішення призвело до того, що Росія втратить значну частку ринку, яку використовувала для фінансування війни на сході України. Єврокомісія також планує поетапно скасувати всі довгострокові контракти на закупівлю російського газу до 2027 року. Це рішення відкриє можливості для американських постачальників СПГ постачати газ до Європи, що вже було підтримано президентом Дональдом Трампом.
-
Сибіга розповів про ситуацію з поставками снарядів від ЄС
Країни Європейського Союзу вже передали Україні дві третини з обіцяних двох мільйонів артилерійських снарядів. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас. Це сталося після того, як президент Володимир Зеленський заявив, що Україна цього року очікує отримати три мільйони артилерійських снарядів від своїх партнерів, з яких 1,8 мільйона припадають на “чеську ініціативу”. Сибіга також наголосив на необхідності ухвалення “сміливих і великих рішень” для стримування Росії та прискорення процесу вступу України до ЄС.
-
ЄС візьме на себе фінансування Радіо Свобода
Європейський союз вирішив виділити 5,5 мільйонів євро на фінансування Radio Free Europe/Radio Liberty (Радіо Свобода) для підтримки їхнього мовлення на Кавказі та в Центральній Азії. Цю новину оголосила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас на пресконференції. Євросоюз надіється, що Радіо Свобода продовжить свою роботу в регіонах, що межують з Європою, а також на Північному Кавказі та в Центральній Азії. Це тимчасове фінансування, і країни ЄС повинні узгодити плани для довгострокової підтримки. Радіо Свобода є незалежною міжнародною медіаорганізацією, яка має аудиторію в багатьох країнах, включаючи Росію, Україну, Іран, Афганістан та інші. Вона раніше фінансувалася Конгресом США через Агентство США з міжнародного розвитку.
-
У списку Медведчук: ЄС запровадив санкції за гібридні атаки Росії
Європейський Союз 20 травня ввів нові обмеження проти 21 особи та шести організацій, які мають зв’язок з дестабілізаційною діяльністю Росії за кордоном. Ці заходи включають секторальні санкції, що охоплюють активи, пов’язані з гібридними загрозами, такі як судна, літаки, нерухомість, цифрова та комунікаційна інфраструктура. Також обмеження стосуються транзакцій фінансових установ та компаній, які мають справу з криптовалютами і сприяють дестабілізаційним діям Росії.
Серед осіб, які потрапили під санкції, є колишній український політик та бізнесмен Віктор Медведчук, який контролював проросійські медіа та фінансував пропагандистський канал. Також під санкції потрапили представники російського ГРУ, пропагандисти, російські риболовецькі компанії, а також особи, що поширюють дезінформацію та беруть участь у кібератаках.
Усім особам з санкційного списку заморожують активи, забороняють в’їзд до ЄС, а європейцям забороняють фінансову співпрацю з ними.