Єврокомісія зіткнулася з труднощами у виконанні плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів через протистояння з Бельгією. Прем’єр-міністр Бельгії висловив обурення та страх перед можливими фінансовими та юридичними ризиками для своєї країни. Бельгія вимагає твердих гарантій для захисту себе від цих ризиків та закликає інші країни ЄС поділити з нею цей ризик. У разі невирішення питання з репараційним кредитом, урядам доведеться надавати фінансову підтримку Україні самостійно. Бельгія пропонує альтернативні варіанти фінансування України, включаючи запозичення в ЄС. На думку європейських чиновників, наявність репараційного кредиту від ЄС відобразить стабільність української економіки та приверне інвесторів.
Позначка: ЄС
-
Дефіцит сил. Європа не готова до війни з РФ
У дослідженні Французького інституту міжнародних відносин виявлено слабкості європейських країн у готовності до конфлікту з Росією. Багато країн мають обмежену кількість сухопутних військ та недостатньо військової техніки. Часто замовлення на військову техніку є недостатніми для потреб у випадку конфлікту з Росією. У той же час, президент Путін похвалився новими розробками військової техніки, яка, за його словами, допоможе Росії збудувати станцію на Місяці. Путін наголосив, що Росія не становить загрози для інших країн, а лише розвиває свій ядерний потенціал.
-
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС має всі підстави відкрити переговорні кластери з Україною – єврокомісар
Процесу скринінгу законодавства України та Молдови на відповідність європейському свідчить, що є всі підстави для того, щоб Єврорада ухвалила відкриття переговорних кластерів до кінця листопада. Про це заявила європейський комісар з питань розширення Марта Кос у вівторок, 4 листопада в Брюсселі, представляючи на засідання Комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ Пакет розширення.
“Процес скринінгу з Молдовою та Україною було завершено, і (Європейська) Комісія продовжить свою роботу, щоб (Європейська рада) мала змогу відкрити всі кластери до кінця листопада, і я дуже сподіваюся, що це станеться”, – зауважила чиновниця.
При цьому європейський комісар наголосила, що основний принцип у політиці розширення заснований на заслугах.
“Тому, коли ми кажемо, що якщо держави-члени виконують свої зобов’язання, і я дійсно можу довести, бо маю докази у цьому звіті, що вони виконують свої зобов’язання, то ЄС також повинен виконувати свої зобов’язання”, – переконана Кос.
Кос вважає реалістичним розширення Європейського союзу в найближчі роки.
“Розширення може бути успішним лиш тоді, коли воно зміцнить наш Союз. Для досягнення цієї мети нам потрібен більший прогрес у двох основних напрямках. Перший напрямок полягає в тому, що майбутні держави-члени повинні повністю підготуватися до відповідальності держав-членів, а другий – ми повинні підготувати наш союз до розширеного ЄС… З огляду на темпи успішного (прогресу щодо) розширення деяких країн-кандидатів… це – реалістична можливість у найближчі роки”, – пояснила вона.
Вона наголосила, що країни-кандидати мають амбітні цілі.
“Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 26-го. Албанія наприкінці 27-го. Молдова та Україна — у 2028 році. Для мене амбіції важливіші за роки чи дати, і Комісія підтримує ці амбіції. Цього року я можу сказати, що ці чотири кандидати підтвердили свої амбіції конкретними діями”, – констатувала Кос.
Вона також прокоментувала питання України. За її словами, “на тлі викликів, спричинених агресією Росії, Україна продемонструвала свою відданість шляху до ЄС, рухаючись вперед у ключових реформах”.
“Вже зроблені кроки закладають основу для відновлення та відкривають простір для більшої участі приватного сектору. Важливо підтримувати цей імпульс та запобігати будь-якому ризику регресу, зокрема, у боротьбі з корупцією”, – резюмувала Кос. -
Вступ України до ЄС: в Брюсселі узгодили звіт про розширення
Україна демонструє “виняткову відданість” вступу до ЄС, але мусить змінити негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це мовиться в проєкті тексту Звіту про розширення ЄС в частині, що стосується України, опублікуваному Reuters.
Основні положення звіту ЄС
У звіті, який, як очікується, буде прийнято сьогодні, йдеться, що “попри дуже складні обставини, в яких опинилася країна через агресивну війну Росії, Україна протягом минулого року продовжувала демонструвати вражаючу відданість шляху вступу до ЄС”.
Європейські чиновники раніше висловлювали стурбованість щодо кроків, вжитих у липні для встановлення більшого контролю з боку генерального прокурора України над НАБУ та САП.
Протести змусили керівництво України швидко змінити курс, але цей епізод “привернув увагу прихильників України в Брюсселі та столицях ЄС”, ідеться в повідомленні Reuters.
“Недавні негативні тенденції, включаючи зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадянське суспільство, мають бути рішуче змінені”, – йдеться в проєкті звіту Єврокомісії.
Хоч майже всі уряди ЄС публічно підтримують прагнення України до ЄС, сьогодні відсутні плани щодо приєднання країни до блоку найближчим часом, а багато дипломатів визнають, що вступ України зіткнеться зі значними перешкодами.
Українська влада дала зрозуміти ЄС, що має намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. У відповідь Єврокомісія заявила, що це вимагатиме активізації зусиль з боку Києва, йдеться у матеріалі.
“Єврокомісія прагне підтримати цю амбітну мету, але вважає, що для її досягнення необхідне прискорення темпів реформ, зокрема щодо основоположних принципів, зокрема верховенства права”, – підкреслюється у проєкті звіту.
Єврокомісія також запропонує ліпше захищати демократичні стандарти в майбутніх раундах розширення.
Реакція в українському уряді
Водночас віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка назвав щорічний звіт про розширення, який Єврокомісія складає для всіх держав-кандидатів, “найкращим за три роки”. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
“Найкращий звіт про розширення за три роки – така оцінка зусиль України на шляху до вступу в ЄС буде оприлюднена сьогодні”, – написав він.
За його словами, Єврокомісія вперше визнала, що Україна демонструє рекордний прогрес у більшості сфер реформ.
Звіт має 36 оцінок по розділах і окремих дорожніх картах. По всіх без винятку Україна має прогрес і рухається швидше, ніж торік, наголосив Качка.
“Більша швидкість реформ (покращення прогресу) по 15 переговорних розділах. У 12 розділах цей прогрес на високому рівні (good progress). По жодному з розділів немає падіння загальної оцінки підготовки до вступу в ЄС. У 11 розділах ми маємо підвищення загальної оцінки, що є найкращою оцінкою динаміки з моменту кандидатства”, – розповів урядовець.
Він додав, що звіт не містить критики, а має рекомендації щодо подальших кроків, які збігаються зі скринінговими звітами та дорожніми картами. У судочинстві та антикорупції відзначається системна робота інституцій.
Він також відзначив той факт, що Єврокомісія підтверджує готовність до відкриття 1, 2 та 6 кластерів переговорів, а інші – “в непоганій динаміці для того, щоб бути готовими до відкриття до кінця року”.
Раніше вже анонсувалося, що Єврокомісія сьогодні представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС -
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років. -
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ
Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
“Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно. -
Сербія не проти продавати ЄС снаряди для України
Президент Сербії, Александар Вучич, в інтерв’ю німецькому виданню Cicero запропонував Європейському Союзу купувати сербські боєприпаси, які потім можна передавати Україні. Вучич зазначив, що Сербія виробляє більше боєприпасів, ніж Франція, і має переповнені склади з ними. Він висловив готовність укласти договір з ЄС щодо продажу боєприпасів з метою підвищення європейської безпеки. Вучич підкреслив, що Сербія є військово нейтральною країною, але підтримує контакти з Росією через споживання газу та питання Косова. Міністр закордонних справ Сербії також висловив бажання виступити посередником між Україною і Росією для завершення конфлікту.
-
Більшість українців вірять у процвітання у складі ЄС за 10 років
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, зростає кількість українців, які вірять у процвітання своєї країни та вступ до Європейського Союзу протягом наступних 10 років. З жовтня 2022 року до травня 2025 року спостерігалося зниження оптимізму серед населення, але вже на початку жовтня 2025 року оптимістичні настрої почали відновлюватися. Особливо це помітно серед молоді, де 49% вважають, що Україна буде процвітати, але також є й ті, хто песимістично налаштований. Серед українців віком 30-59 років та 60+ річних також спостерігається певний оптимізм. Опитання проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 1008 респондентів.