Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив підтримку Україні у її бажанні вступити до Європейського Союзу, але зауважив, що це можливо лише після виконання всіх умов. Він заявив це після зустрічі з віцепрем’єр-міністром Словаччини Петром Кмецем. Фіцо підтримав рішення України про європейський розвиток, але наголосив, що країна повинна виконати всі умови для вступу. Словацький уряд отримав від Євросоюзу 101 мільйон євро на відновлення енергетичної інфраструктури України, які можуть використовувати словацькі компанії у формі кредитів. Також обговорили можливі спільні проєкти на майбутнє та повернення президента Словаччини до візитів до Києва.
Позначка: ЄС
-
ЄС продовжив санкції проти Росії за анексію Криму
Рада Європейського Союзу оголосила, що продовжує санкції проти Росії за анексію Криму та Севастополя до червня 2026 року. Ці санкції включають заборону на імпорт продукції з Криму та Севастополя, обмеження на інвестиції та туристичні послуги в цих регіонах, а також обмеження на експорт товарів та технологій до Криму. ЄС підтвердив свою позицію щодо незаконності анексії та засуджує цей крок Росії. Це вже 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії, який вплине на ключові сектори її економіки. Крім того, сенатори США також закликають посилити санкції проти Росії.
-
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Європейська комісія планує внести нові заходи для повної відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Ці заходи спрямовані на зменшення залежності Євросоюзу від постачань з Росії. Проте, для досягнення повної незалежності потрібно значні інвестиції у сумі €241 млрд та десятиліття на їх впровадження. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, є противниками цих змін. У документі йдеться про поступове припинення використання російського ядерного палива до 2030-х років, але це потребуватиме значних зусиль у розвитку внутрішнього ядерного ланцюга постачань. Для забезпечення безпеки постачань також розглядаються альтернативні джерела, такі як Казахстан, Канада та Нігер, але існують певні труднощі, зокрема в конверсії урану. Угорщина й Словаччина виступають проти відмови від російського палива, стверджуючи, що це може призвести до зростання цін та загрожувати енергетичній безпеці. Єврокомісія також розглядає можливість використання відмови від російського ядерного палива як торгової міри замість санкцій.
-
Україні отримала €1 млрд за рахунок активів Росії
Україна отримала від Євросоюзу черговий транш у розмірі 1 млрд євро за рахунок російських активів у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в п’ятницю, 13 червня.
“Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету”, – написав він.
За словами Шмигаля, загалом за ініціативою ERA Україна отримала від Євросоюзу вже 7 млрд євро. -
Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів
Передвиборчі розклади Останні парламентські вибори в Угорщині відбулися 3 квітня 2022 року. Прем’єром затвердили Віктора Орбана, який керує країною вже 15 років.
Наступні парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року. Зауважимо, що в країні лунали заклики від опозиційних діячів, таких як Петер Мадяр, щодо проведення дострокових парламентських виборів. Однак офіційно дату волевиявлення угорців не переносили.
І ці вибори можуть стати історичними. “Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із відривом від усіх конкурентів – тепер має високі шанси зазнати поразки. Рейтинг його партії “Фідес” вже чотири роки поспіль демонструє тренд на зниження”, – пише в статті для ЄП аналітик Сергій Сидоренко. В жовтні 2024 року стався несподіваний прецедент: угорська опозиційна партія “Тиса”, на чолі з її лідером Петером Мадяром, обігнала “Фідес” за результатами опитування серед виборців, які вже вирішили брати участь у голосуванні.
У травні 2025 року тренд незмінний: “Тиса” попереду. За результатами свіжого опитування, якби парламентські вибори в Угорщині відбулись найближчої неділі, то партія Орбана посіла б друге місце, із помітним відставанням від опозиційної політсили.
Якщо рахувати лише тих виборців, які були б готові вийти голосувати, то 43% підтримали б партію “Тиса” Петера Мадяра, тоді як за “Фідес” проголосували б лише 36%.
Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати “Тису” і тільки 24% – партію Орбана.
Травневе опитування також свідчить про те, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра при владі. Половина респондентів вважають, що уряд Орбана мав радше або чітко негативний вплив на розвиток країни. Натомість 39% оцінюють його правління як позитивне.
Серед виборців керівної партії “Фідес” підтримка прем’єра майже одностайна: 88% вважають його діяльність позитивною, і лише 1% – дуже негативною. Протилежну картину демонструють виборці опозиційної партії “Тиса”: 87% з них оцінили вплив Орбана як негативний, і лише 1% – як дуже позитивний.
У порівнянні між Орбаном та опозиційним лідером Петером Мадяром, більшість вважає, що останній краще впорався б із ключовими питаннями – боротьбою з корупцією, охороною здоров’я, освітою, економічним розвитком.
Орбану приписують лише сильні сторони в міграційній політиці та підтримці сімей.
Але так просто так нинішній прем’єр Угорщини не здасться. Орбан закручує гайки Зараз прем’єр готується до виборів, хоч формально в нього в запасі ще майже рік. Щоб дати Орбану шанс, пише Сидоренко, парламент Угорщини у квітні терміново змінив конституцію країни. За новими змінами уряд отримає важелі тиску на опозицію. Деталі ще мають отримати розвиток у нових законах, але потенційно може дійти аж до зняття з виборів “не гідних” кандидатів. “А ще влада викривила виборчі округи, щоби послабити опозицію. А ще – за російським прикладом ухвалила закон про “іноземних агентів”. Поки що не надто жорсткий за вимогами, але в угорських медіа стережуться, що цей документ ще зміниться”,- пише аналітик. Основний суперник Орбана – Петер Мадяр. Його перемога виглядає більш прийнятною для України. Іронічно, що Мадяр – політик з орбіти Орбана, розчарований його діями. Він походить з найближчого оточення прем’єра: 43-річний юрист і бізнесмен був одружений з колишньою міністеркою юстиції Юдіт Варгою, обіймав різні високооплачувані посади в адміністрації Орбана і мав гарні стосунки з деякими високопоставленими чиновниками “Фідес”.
З моменту своїх перших публічних виступів у лютому 2024 року він позиціонував себе як свого роду чисту консервативну альтернативу Орбану – людину, яка поділяє цінності “Фідес”, але водночас не є корумпованою.
Мадяр визнав, що російський диктатор Володимир Путін є агресором. У червні 2025 року він казав, що виступає проти постачання зброї Україні, але хоче підтримувати країну будь-якими іншими методами.
Варто зауважити, що 11 липня 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Тоді він передав медичне обладнання лікарням столиці на тлі російського удару по “Охматдиту”.
Однак експерти попереджають: Орбан може усунути молодого та зухвалого конкурента. Прем’єр активно докладає зусиль, щоб дискредитувати Мадяра, заявив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в ефірі Еспресо.
Герасимчук вважає, що подальший розвиток ситуації може піти за трьома сценаріями. Орбан спробує зараз збити рейтинги Мадяра за допомогою української карти або атакувати Мадяра ближче до виборів у 2026 році, додавши до антиукраїнської риторики антисоросівську. Третій сценарій – спробувати посадити Мадяра. “Останні шпигунські скандали показали, що Орбан звинувачує Мадяра у роботі з українськими спецслужбами, що малоймовірно. Але цілком може бути використане як аргумент, щоб обмежити політичну діяльність Мадяра або ж взагалі його усунути з політичного життя”,- пояснив він. У експертів не виникає жодних сумнівів, що антиукраїнська карта так чи інакше зіграє на угорських виборах. Проблема в тому, що Орбан може побудувати на ній всю свою кампанію. Антиукраїнська істерія Ідея зовнішнього ворога завжди була частиною проєкту прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Наразі вона досягла кульмінації в демонізації України. “Ідея зовнішнього ворога, від якого потрібно захищати Угорщину, завдання, яке здатний виконати лише Віктор Орбан, вже кілька років є центром політичних комунікацій Fidesz-KDNP (політичного блоку Орбана – Ред.)”,- наголошує у розмові з “РБК-Україна” Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon” в Будапешті. Раншбург зауважує, що антиукраїнська риторика вписується у схему давнього конфлікту Орбана з ЄС. В цій логіці Україна та Євросоюз опиняються “на одному боці барикади” проти Угорщини.
Тому зовсім не дивно, що в країні з’явилися однотипні листівки і білборди із зображенням президента Зеленського, а також глави Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн і президента Європейської народної партії в Європарламенті Манфреда Вебера. На цих плакатах гасло: “Не дамо їм вирішувати за нас”. А євроінтеграція України в передвиборчій програмі Віктора Орбана подається як нібито головна, екзистенціальна загроза для Угорщини.
Крім того, Орбан звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини та навіть у співпраці з опозиційною партією “Тиса”. На його думку, Київ ініціював скоординовану кампанію з “очорнення” Угорщини.
Цікаво, що і проти Росії Орбан теж виступив. Мовляв, РФ слабка і розмовляти з нею треба з позиції сили, тому що вона виявилася не здатна перемогти Україну. І жодної загрози для НАТО з боку Москви, з точки зору Орбана, не існує. Але тут же прем’єр додав: не в інтересах угорців і всього ЄС мати загрозу війни та прямого конфлікту з Росією, тому Україну не можна приймати в НАТО. Тому називати Орбана “антиросійським” точно не можна.
А от те, що угорський прем’єр Україну головною темою своєї кампанії – це велика проблема, пише Сидоренко. “Атака на Україну та її європейське майбутнє, створення з неї “ворога”, що загрожує існуванню угорської держави – ідея, навколо якої угорський прем’єр намагається згуртувати свій електорат. І цей опис – не перебільшення”,- пише аналітик. Аналітик називає 3 загрози від цього. Це:- Саме по собі створення з України образу ворога в Угорщині.
- Блокування руху України до ЄС.
- Орбан знову переможе на виборах і за рік переконає угорців, що Україна – ворог. У такому разі навіть Віктору Орбану з його машиною пропаганди буде украй складно розвернути цей наратив, та й потреби у цьому не буде.
“Це, по суті, може заблокувати Україні рух до ЄС на роки, якщо не назавжди – бо ми будемо змушені пропустити вперед інших кандидатів, і політичне “вікно розширення” закриється”,- доходить до висновку Сидоренко. Валерія Шипуля
-
В ЄС буде спецпредставник з питань українців – ЗМІ
В ЄСстворять посаду спецпредставника щодо питань українців на території Євросоюзу. ЇЇ обійматиме Ілва Йоганссон – єврокомісарка з питань внутрішніх справ з 2019 по 2024 роки, передає Politico з посиланням на джерела.
Зазначається, що роль спеціального посланника полягатиме в “посиленні координації, представленні інтересів українців та впровадженні практичних інструментів підтримки” їх у Євросоюзі.
Як відомо, Йоганссон неодноразово відвідувала Україну, зокрема табір біженців на кордоні з Румунією, а у 2022 році була нагороджена орденом України “За заслуги” ІІ ступеня. -
Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС
Лідери держав та урядів країн-членів Європейського союзу на засіданні Європейської ради, яке відбудеться 26-27 червня в Брюсселі, розглянуть питання підтримки Україні та її шлях до членства в ЄС. Про це свідчить лист-запрошення до лідерів від президента Європейської ради Антоніу Кошти з детальним порядком денним Ради, який був оприлюднений у четвер в Брюсселі.
“Ми розпочнемо нашу зустріч у четвер об 11:00 з традиційного обміну думками з президентом Європейського парламенту, після чого відбудеться обмін думками з президентом Зеленським та обговорення між нами питань України”, – повідомив він.
Нині не відомо, в якому форматі буде брати участь Зеленський – особисто чи в форматі відеоконференції.
Президент Європейської ради, анонсуючи українське питання, констатував, що Україна “непохитно докладає зусиль, щоб забезпечити реальний мирний процес”.
“Наша мета залишається незмінною – припинити агресивну війну Росії та побудувати всеохоплюючий, справедливий і тривалий мир в Україні, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права. Ми підведемо підсумки швидкозмінного дипломатичного контексту, відстежуватимемо підтримку ЄС та розглянемо шлях України до членства в ЄС”, – написав президент Кошта.
Іншим пріоритетним питанням порядку денного він зазначив оборону та безпеку.
“Рішення, які ми ухвалили на наших зустрічах у березні, приносять плоди: ми будуємо Європу оборони. Тепер ми повинні дотримуватися цього курсу та прискорити прогрес у напрямку спільної оборонної готовності Європи до 2030 року… Надалі ми маємо керуватися колективним підходом до оборони та безпеки та зосереджуватися на ефективному витрачанні коштів”, – деталізував Кошта.
Він додав, що це обговорення буде враховувати саміт НАТО, який відбудеться напередодні.
На обговорення будуть винесені питання ситуації на Близькому Сході, зосередившись на складній ситуації в Газі, міграція, питання внутрішньої безпеки, з акцентом на організовану злочинність, підтримка Республіки Молдова та ситуація на Західних Балканах. -
В ЄС схвалили “заборонні” мита на продукцію й добрива з РФ та Білорусі
Рада Євросоюзу ухвалила нові тарифи на сільськогосподарську продукцію та добрива з Росії та Білорусі, які досі не перебували під додатковими митами. Про це оголосила пресслужба Ради ЄС12 червня.
Метою заходів є зменшення залежності європейських країн від російського та білоруського імпорту і зменшення доходів у бюджет РФ та її спроможності фінансувати ведення війни проти України. На додачу це має стимулювати виробництво всередині ЄС.
“Дотримання тарифів буде ретельно відстежуватися, щоб гарантувати захист європейської індустрії добрив та сільськогосподарських виробників. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово, з трьохрічним перехідним періодом”, – ідеться в повідомленні.
Тарифи ЄС з 1 липня будуть поширюватись вже на всю сільськогосподарську продукцію з Росії.
Категорії, що потрапили під нові тарифи, охоплюють близько 15% від всього сільськогосподарського імпорту з Росії до ЄС станом на 2023 рік.
Стосовно добрив з Росії, у 2023 році категорії, до яких застосували мита, складали 25% імпорту у цій сфері – близько 3,6 млн тонн вартістю 1,28 млрд євро. -
В ЄС відреагували на погрози Фіцо щодо 18-го пакета санкцій проти РФ
Єврокомісія планує провести розмову зі Словаччиною щодо стурбованості країни щодо можливості блокування нових санкцій ЄС проти Росії. Всі попередні пакети санкцій приймалися одноголосно всіма країнами-членами ЄС, і така ж підтримка очікується і для 18-го пакета. Єврокомісія працює з усіма країнами-членами, включаючи Словаччину, для врегулювання їхніх побоювань щодо санкцій. Стосовно енергетичної безпеки, ЄС співпрацює з усіма країнами-членами для зменшення імпорту палива з Росії. Приміром, прем’єр-міністр Словаччини заявив про готовність заблокувати санкції проти Росії, якщо вони завдають шкоди національним інтересам країни.
-
В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ
Європейський Союз готує новий 18-й пакет санкцій проти Росії з метою посилення тиску на Кремль у зв’язку з агресивною війною проти України. Пропозиції включають відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, зниження цін на російську нафту, заборону на обидва “Північних потоки” та інші обмеження. Деякі країни ЄС висловлюють суперечки щодо пом’якшення або посилення санкцій. Деякі лідери, як Литва та Фінляндія, вимагають максимального посилення санкцій, тоді як інші, як Словаччина та Угорщина, виступають проти них через можливі національні шкоди. Дискусії в ЄС щодо санкцій тривають, проте більшість країн виявляє готовність підтримати посилення тиску на Росію.