Україна демонструє “виняткову відданість” вступу до ЄС, але мусить змінити негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це мовиться в проєкті тексту Звіту про розширення ЄС в частині, що стосується України, опублікуваному Reuters.
Основні положення звіту ЄС
У звіті, який, як очікується, буде прийнято сьогодні, йдеться, що “попри дуже складні обставини, в яких опинилася країна через агресивну війну Росії, Україна протягом минулого року продовжувала демонструвати вражаючу відданість шляху вступу до ЄС”.
Європейські чиновники раніше висловлювали стурбованість щодо кроків, вжитих у липні для встановлення більшого контролю з боку генерального прокурора України над НАБУ та САП.
Протести змусили керівництво України швидко змінити курс, але цей епізод “привернув увагу прихильників України в Брюсселі та столицях ЄС”, ідеться в повідомленні Reuters.
“Недавні негативні тенденції, включаючи зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадянське суспільство, мають бути рішуче змінені”, – йдеться в проєкті звіту Єврокомісії.
Хоч майже всі уряди ЄС публічно підтримують прагнення України до ЄС, сьогодні відсутні плани щодо приєднання країни до блоку найближчим часом, а багато дипломатів визнають, що вступ України зіткнеться зі значними перешкодами.
Українська влада дала зрозуміти ЄС, що має намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. У відповідь Єврокомісія заявила, що це вимагатиме активізації зусиль з боку Києва, йдеться у матеріалі.
“Єврокомісія прагне підтримати цю амбітну мету, але вважає, що для її досягнення необхідне прискорення темпів реформ, зокрема щодо основоположних принципів, зокрема верховенства права”, – підкреслюється у проєкті звіту.
Єврокомісія також запропонує ліпше захищати демократичні стандарти в майбутніх раундах розширення.
Реакція в українському уряді
Водночас віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка назвав щорічний звіт про розширення, який Єврокомісія складає для всіх держав-кандидатів, “найкращим за три роки”. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
“Найкращий звіт про розширення за три роки – така оцінка зусиль України на шляху до вступу в ЄС буде оприлюднена сьогодні”, – написав він.
За його словами, Єврокомісія вперше визнала, що Україна демонструє рекордний прогрес у більшості сфер реформ.
Звіт має 36 оцінок по розділах і окремих дорожніх картах. По всіх без винятку Україна має прогрес і рухається швидше, ніж торік, наголосив Качка.
“Більша швидкість реформ (покращення прогресу) по 15 переговорних розділах. У 12 розділах цей прогрес на високому рівні (good progress). По жодному з розділів немає падіння загальної оцінки підготовки до вступу в ЄС. У 11 розділах ми маємо підвищення загальної оцінки, що є найкращою оцінкою динаміки з моменту кандидатства”, – розповів урядовець.
Він додав, що звіт не містить критики, а має рекомендації щодо подальших кроків, які збігаються зі скринінговими звітами та дорожніми картами. У судочинстві та антикорупції відзначається системна робота інституцій.
Він також відзначив той факт, що Єврокомісія підтверджує готовність до відкриття 1, 2 та 6 кластерів переговорів, а інші – “в непоганій динаміці для того, щоб бути готовими до відкриття до кінця року”.
Раніше вже анонсувалося, що Єврокомісія сьогодні представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС
Позначка: ЄС
-
Вступ України до ЄС: в Брюсселі узгодили звіт про розширення
-
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років. -
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ
Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
“Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно. -
Сербія не проти продавати ЄС снаряди для України
Президент Сербії, Александар Вучич, в інтерв’ю німецькому виданню Cicero запропонував Європейському Союзу купувати сербські боєприпаси, які потім можна передавати Україні. Вучич зазначив, що Сербія виробляє більше боєприпасів, ніж Франція, і має переповнені склади з ними. Він висловив готовність укласти договір з ЄС щодо продажу боєприпасів з метою підвищення європейської безпеки. Вучич підкреслив, що Сербія є військово нейтральною країною, але підтримує контакти з Росією через споживання газу та питання Косова. Міністр закордонних справ Сербії також висловив бажання виступити посередником між Україною і Росією для завершення конфлікту.
-
Більшість українців вірять у процвітання у складі ЄС за 10 років
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, зростає кількість українців, які вірять у процвітання своєї країни та вступ до Європейського Союзу протягом наступних 10 років. З жовтня 2022 року до травня 2025 року спостерігалося зниження оптимізму серед населення, але вже на початку жовтня 2025 року оптимістичні настрої почали відновлюватися. Особливо це помітно серед молоді, де 49% вважають, що Україна буде процвітати, але також є й ті, хто песимістично налаштований. Серед українців віком 30-59 років та 60+ річних також спостерігається певний оптимізм. Опитання проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 1008 респондентів.
-
У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни
У Словаччині є спірні конституційні зміни, які стали причиною занепокоєння для інших країн-членів Європейського Союзу. Нідерланди розглядають можливість вжиття дисциплінарних заходів проти Словаччини за статтею 7 Договору про ЄС, що може призвести до позбавлення права голосу країни в Раді ЄС. Нідерландський парламент вже висловив підтримку цьому кроку через обмеження прав ЛГБТ+ спільноти в Словаччині. Словацький прем’єр відмовився взяти участь у європейських ініціативах щодо військової підтримки України та висловив критику на адресу рішення ЄС надати Україні 140 мільярдів євро з російських активів.
-
Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила не скасовувати безстрокову заборону на імпорт з України певних товарів, таких як пшениця, кукурудза, ріпак, насіння соняшнику та інші, незважаючи на укладення нової торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства стверджує, що нова угода не враховує пропозиції Польщі щодо мінімізації можливих негативних наслідків імпорту українських товарів на польське сільське господарство. Таким чином, заборона на імпорт з України до Польщі залишається в силі, незважаючи на угоду між ЄС та Україною, яка стосується імпорту товарів до всієї Європейської співдружності.
-
В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи
У Європейській комісії заявили, що рішення США скоротити військову присутність у країнах східного флангу ЄС не вплине на плани Євросоюзу щодо зміцнення власних оборонних спроможностей. Про це повідомили речники Єврокомісії, передає Укрінформ.
“Звісно, ми взяли це повідомлення до уваги. Але це не змінює наших планів щодо оборонної дорожньої карти та чотирьох ключових флагманських проєктів у її межах, включаючи Варту Східного флангу”, – сказав речник Тома Рейньє.
ЄС прагне запустити Варту в першому кварталі 2026 року, а до кінця 2026 року планується фактичне введення в експлуатацію окремих елементів цього оборонного проєкту, додав Рейньє.
На запитання щодо того, чи вплине скорочення присутності США на східному фланзі Європи на практичну роботу по дорожній карті обороноздатності Європи, речник відповів: “Ми працюємо пліч-о-пліч з нашими державами-членами, з Україною, а також з нашими партнерами по НАТО, тому одне не можна повністю відокремити від іншого, що очевидно. Але коли йдеться виключно про оборону Європи, у нас є наш план, наша дорожня карта для системної роботи, яку ми здійснюємо з нашими державами-членами”.
Що стосується виявлення прогалин в обороноздатності, ця робота також проводиться на основі цілей НАТО.
Своєю чергою, речник Єврокомісії Ануар ель-Ануні нагадав заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що “Європа повинна нести відповідальність за власну оборону”.
Водночас роль США як ключового партнера в трансатлантичній та європейській безпеці “залишається безперечною”, в той час як ЄС бере на себе більше відповідальності за власну безпеку.
Втім, Рейньє ухилився від прямої відповіді на питання, чи став крок США несподіванкою для ЄС.
“Не є несподіванкою, наскільки важливим для нас є Варта Східного флангу. Не є несподіванкою, наскільки нам потрібно зміцнити близько 3000 кілометрів на нашому східному кордоні. Тож робота з нашого боку триває”, – пояснив речник.
Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Після чого, у НАТО заявили, що перебувають з американською стороною у тісному контакті щодо позицій військ. -
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах.