Єврокомісія підтвердила свої плани щодо обмеження видачі Шенгенських віз громадянам Росії, але поки не уточнила конкретні деталі. Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт заявив, що зараз вони розглядають додаткові заходи у співпраці з країнами-членами. Він не підтвердив конкретну інформацію, що росіянам можуть заборонити отримувати багаторазові Шенгенські візи. У 2022 році ЄС вже призупинив дію Угоди про спрощення візового режиму з Росією і ввів ряд рекомендацій для держав-членів стосовно російських заявників. Кількість виданих російським громадянам шенгенських віз значно зменшилася з 4 мільйонів у 2019 році до близько 500 тисяч у 2023 році.
Позначка: ЄС
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита СВАМ на економіку України, яке почне діяти з 2026 року. Він підкреслив, що ця мита може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році, а також до втрати податкових надходжень та соціальних внесків. Водовіз закликав уряд шукати рішення, як відтермінувати введення цього мита для України через складне положення у країні. Він також звернув увагу на необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
«Домашнє завдання» виконано: Україна готується до переговорів з ЄС
Єврокомісія у своєму щорічному звіті про розширення ЄС висловила позитивну оцінку прогресу реформ в Україні. Звіт підкреслив, що Україна виявила стійкість і відданість своєму європейському шляху, незважаючи на тривалу війну з Росією. Україна отримала позитивні оцінки за більшістю сфер реформ, і прогрес її підготовки до вступу в ЄС був вищий, ніж у попередні роки. Єврокомісія визнала, що Україна переходить від ухвалення законів до реального впровадження європейських стандартів у різних сферах. За даними звіту, Україна може приєднатися до ЄС до 2030 року разом з Молдовою, Албанією та Чорногорією. Інші країни-кандидати також продемонстрували прогрес у реформах, але у різній мірі.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна отримала можливість приєднатися до Європейського оборонного фонду, що сталося після угоди між Верховною Радою та Європейським парламентом. Це дозволить українським компаніям брати участь у спільних дослідженнях та розробках у сфері оборони. Бюджет Фонду на 2021-2027 роки складає майже 7,3 млрд євро, з яких значна частина виділена на спільні проекти з розвитку оборонного потенціалу. Це сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищенню оборонної готовності Європейського Союзу. Також Європейська комісія визнала зусилля України на шляху до вступу до ЄС, але зауважила на необхідність боротьби з корупцією та впровадження реформ у сфері верховенства права.
-
Європарламент закликав до санкцій проти Угорщини
Депутати Європарламенту планують внести пропозицію про запровадження санкцій проти Угорщини через порушення європейських цінностей та правопорядку. Комітет Європарламенту з громадянських свобод ухвалив звіт, в якому висловив стурбованість станом демократії та прав людини в Угорщині. Депутати планують розглянути цей звіт на пленарному засіданні Європарламенту у листопаді та проголосувати за резолюцію, яка передбачає введення санкцій проти Угорщини. У документі зазначається, що ситуація в Угорщині становить загрозу для цінностей Євросоюзу та його правопорядку, а держава перетворилася на “гібридний режим електоральної автократії”.
-
Єврокомісія презентувала план розвитку швидкісних залізниць
Європейська комісія представила амбіційний план розвитку швидкісного залізничного сполучення до 2040 року з метою скорочення часу подорожей у ЄС та сприяння досягненню кліматичних цілей. План передбачає удвічі скоротити час поїздок на ключових маршрутах, зокрема розвиток нічних поїздів, що дозволить подорожувати швидше та економічніше. Наприклад, зазначено, що з Копенгагена до Берліна можна буде доїхати за 4 години замість 7, з Парижа до Рима – за 8 годин 45 хв замість майже 11 годин. Цей план є частиною широкомасштабного проекту розвитку транспортної інфраструктури в ЄС, який включає виділення рекордних коштів для покращення залізничної, морської та річкової мережі, а також для підтримки “коридорів солідарності” з Україною.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
Єврокомісія зіткнулася з труднощами у виконанні плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів через протистояння з Бельгією. Прем’єр-міністр Бельгії висловив обурення та страх перед можливими фінансовими та юридичними ризиками для своєї країни. Бельгія вимагає твердих гарантій для захисту себе від цих ризиків та закликає інші країни ЄС поділити з нею цей ризик. У разі невирішення питання з репараційним кредитом, урядам доведеться надавати фінансову підтримку Україні самостійно. Бельгія пропонує альтернативні варіанти фінансування України, включаючи запозичення в ЄС. На думку європейських чиновників, наявність репараційного кредиту від ЄС відобразить стабільність української економіки та приверне інвесторів.
-
Дефіцит сил. Європа не готова до війни з РФ
У дослідженні Французького інституту міжнародних відносин виявлено слабкості європейських країн у готовності до конфлікту з Росією. Багато країн мають обмежену кількість сухопутних військ та недостатньо військової техніки. Часто замовлення на військову техніку є недостатніми для потреб у випадку конфлікту з Росією. У той же час, президент Путін похвалився новими розробками військової техніки, яка, за його словами, допоможе Росії збудувати станцію на Місяці. Путін наголосив, що Росія не становить загрози для інших країн, а лише розвиває свій ядерний потенціал.
-
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС має всі підстави відкрити переговорні кластери з Україною – єврокомісар
Процесу скринінгу законодавства України та Молдови на відповідність європейському свідчить, що є всі підстави для того, щоб Єврорада ухвалила відкриття переговорних кластерів до кінця листопада. Про це заявила європейський комісар з питань розширення Марта Кос у вівторок, 4 листопада в Брюсселі, представляючи на засідання Комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ Пакет розширення.
“Процес скринінгу з Молдовою та Україною було завершено, і (Європейська) Комісія продовжить свою роботу, щоб (Європейська рада) мала змогу відкрити всі кластери до кінця листопада, і я дуже сподіваюся, що це станеться”, – зауважила чиновниця.
При цьому європейський комісар наголосила, що основний принцип у політиці розширення заснований на заслугах.
“Тому, коли ми кажемо, що якщо держави-члени виконують свої зобов’язання, і я дійсно можу довести, бо маю докази у цьому звіті, що вони виконують свої зобов’язання, то ЄС також повинен виконувати свої зобов’язання”, – переконана Кос.
Кос вважає реалістичним розширення Європейського союзу в найближчі роки.
“Розширення може бути успішним лиш тоді, коли воно зміцнить наш Союз. Для досягнення цієї мети нам потрібен більший прогрес у двох основних напрямках. Перший напрямок полягає в тому, що майбутні держави-члени повинні повністю підготуватися до відповідальності держав-членів, а другий – ми повинні підготувати наш союз до розширеного ЄС… З огляду на темпи успішного (прогресу щодо) розширення деяких країн-кандидатів… це – реалістична можливість у найближчі роки”, – пояснила вона.
Вона наголосила, що країни-кандидати мають амбітні цілі.
“Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 26-го. Албанія наприкінці 27-го. Молдова та Україна — у 2028 році. Для мене амбіції важливіші за роки чи дати, і Комісія підтримує ці амбіції. Цього року я можу сказати, що ці чотири кандидати підтвердили свої амбіції конкретними діями”, – констатувала Кос.
Вона також прокоментувала питання України. За її словами, “на тлі викликів, спричинених агресією Росії, Україна продемонструвала свою відданість шляху до ЄС, рухаючись вперед у ключових реформах”.
“Вже зроблені кроки закладають основу для відновлення та відкривають простір для більшої участі приватного сектору. Важливо підтримувати цей імпульс та запобігати будь-якому ризику регресу, зокрема, у боротьбі з корупцією”, – резюмувала Кос.