СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: ЄС

  • Відомо, яких гарантій вимагає Бельгія для репараційної позики Україні

    Відомо, яких гарантій вимагає Бельгія для репараційної позики Україні

    Уряд Бельгії вимагає “незалежних та автономних” гарантій від Європейського Союзу в обмін на підтримку репараційної позики для України з використанням заморожених активів РФ. Про це повідомляє Euractiv в п’ятницю, 12 грудня.

    Зазначається, що в низці поправок до юридичної пропозиції Єврокомісії, яку минулого тижня вперше розіслали послам ЄС, Бельгія зазначає, що гарантії мають бути “незалежними й автономними, аби залишатися чинними навіть у разі визнання позики недійсною”.

    Крім того, Бельгія вимагає, щоб депозитарій Euroclear не ніс відповідальності за надання репараційної позики на відшкодування збитків, а його директори “несли відповідальність лише у разі грубої недбалості”.

    Нагадаємо, Європейська комісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та репараційна позика з використанням заморожених активів РФ. Брюссельський депозитарій цінних паперів Euroclear зберігає переважну частину з 210 млрд євро заморожених активів РФ. Лідери ЄС продовжать дискусії для пошуку спільного рішення стосовно використання заморожених російських активів для підтримки України на наступному саміті Євроради, запланованого на 18 грудня.

  • Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні

    Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні

    Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
    “Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
    Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
    Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
    “Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
    Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України.

  • Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала офіційну заявку на участь у європейському механізмі оборонного кредитування SAFE. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, передає Укрінформ.

    Раніше це зробили Туреччина та Південна Корея.

    Речник уточнив, що Японія, як і Туреччина та Південна Корея, висловила зацікавленість у початку двосторонніх переговорів щодо повноцінної асоціації з SAFE. Після укладення двосторонньої угоди з Канадою наступним кроком ЄС буде розгляд заявок Південної Кореї та Туреччини.

    Щодо шансів Японії на приєднання Реньє зауважив, що робити прогнози зарано, оскільки наразі Європейська комісія оцінює 19 національних планів країн-членів.
    “Однак дуже важливо пам’ятати, що в будь-якому разі треті країни, включаючи Японію, можуть брати участь”, – додав він.
    Заявки на кредити за програмою SAFE, початковий бюджет якої становив 150 мільярдів євро, вже перевищують цей бюджет приблизно на 25% – мова про майже 40 мільярдів євро.
    Додамо, Європейська комісія розподілила 150 млрд євро у межах нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe) серед 19 країн-членів Євросоюзу. Найбільші суми отримають Польща, Румунія, а також Францій й Угорщина. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість.

  • Чи зможе Орбан зірвати вступ України в ЄС та залишити її без грошей

    Чи зможе Орбан зірвати вступ України в ЄС та залишити її без грошей

    Європейська комісія висловлює стурбованість щодо можливості, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може завадити вступу України до ЄС та продовжити антиукраїнську політику. Проте вони готові до цього та знають, як протистояти. Важливою ідеєю стала можливість вступу України до ЄС у 2027 році, яка стала обговорюватися серед політиків. Ця дата розглядається як можливий термін для повноправного членства України. Важливо, щоб Україна продовжувала виконувати всі умови для членства, включаючи ключові реформи. Єврокомісія впевнена, що Орбан не спроможеться перешкодити вступу України до ЄС, і використовує різні стратегії для того, щоб забезпечити успішний процес вступу. Крім того, виникають питання щодо фінансування України з боку ЄС, адже Угорщина намагається завадити цій ініціативі.

  • ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

    ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

    Європейський союз вирішив відкласти введення заборони на продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Раніше планувалося, що до цього часу всі нові авто в ЄС повинні мати нульові викиди, що призвело б до заборони продажу машин із ДВЗ. Проте зараз вирішено, що автовиробники можуть продовжити використовувати бензинові та дизельні двигуни, але з обов’язковим скороченням викидів на 90%. Це рішення вважають кращим для захисту економіки країн-членів ЄС, де автопромисловість важлива. Мета залишається та ж – знизити викиди CO2 автомобільним сектором для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

  • Фіцо пообіцяв блокувати “репараційну поизку” Україні

    Фіцо пообіцяв блокувати “репараційну поизку” Україні

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відмовився підтримати пропозицію Єврокомісії про надання Україні репараційної позики замороженими російськими активами, якщо ці кошти будуть використані на оборонні потреби. Він надіслав листа главі Європейської ради з попередженням, що Словаччина буде блокувати рішення ЄС щодо фінансування військової підтримки України у майбутні роки. Фіцо вважає, що конфлікт в Україні не можна вирішити військовими засобами і критикує стратегію ЄС у цьому плані. Він не голосуватиме за виділення коштів на війну, посилаючись на свою мирну політику. Фіцо також похвалив мирні ініціативи президента США Дональда Трампа і висловив підтримку вступу України до ЄС, але зауважив, що існує скепсис серед держав-членів стосовно цього процесу. Словаччина залишається відповідальним партнером в гуманітарних питаннях, де країна приймає українських біженців та співпрацює над інфраструктурними проєктами.

  • Україна узгодила з ЄС план реформ для вступу

    Україна узгодила з ЄС план реформ для вступу

    Україна узгодила план реформ, які мають підтвердити готовність країни до вступу до Євросоюзу. Єврокомісарка Марта Кос та віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка підтвердили це в спільній заяві після засідання Ради ЄС. Один з ключових результатів – запуск “фронтлоудингу”, який дозволить підготуватися до закриття переговорних глав ще до зняття вето Угорщини. У документі наголошується на необхідності проведення реформ в галузі верховенства права та протидії корупції. Зазначено 10 ключових пріоритетів, включаючи зміни до законодавства, покращення діяльності НАБУ та САП, реформування судової системи та інші заходи. Ці кроки вважаються критичними для успішного вступу України до ЄС.

  • Україна починає рух до ЄС за новою схемою

    Україна починає рух до ЄС за новою схемою

    Європейський союз оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не будуть залежати від вето Угорщини. Міністр Данії з питань ЄС Марі Б’єр та єврокомісар Марта Кос зробили відповідну заяву під час засідання Ради з загальних справ у Львові. Зазначено, що через блокаду Угорщини інші країни шукали шляхи обійти цю ситуацію. Марі Б’єр виразила жаль, що не вдалося офіційно відкрити перший кластер, але вдалося узгодити технічний процес. Марта Кос підтвердила, що тепер Україна та ЄС перейшли на технічний процес, який не підлягає вето Угорщини. Україна відчуває задоволення від досягнутої угоди з Євросоюзом, яка відкриває шлях до вступу. Технічний процес був запущений для ряду переговорних кластерів, і Україна готова до відкриття всіх шести кластерів, як тільки буде політичний імпульс для цього.

  • ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США

    ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США

    Україна та інші сторони обговорюють скорочений мирний план із 20 пунктів, який включає створення демілітаризованої зони на лінії фронту, проведення виборів, гарантії безпеки від США та членство в ЄС. Україна відповіла на цей план, але неясно, які конкретні зміни внесла. Дипломати розкрили деякі деталі плану, такі як обмеження чисельності армії та визнання окупованих територій. Є певні спори з приводу плану, і невизначеність стосовно позиції Росії додає напруги. Також розглядаються питання стосовно активів Росії за кордоном. Переговори щодо цього плану ще не стабільні, а Кремль не виявляє готовності до мирного врегулювання.

  • У жорстких тонах: Трамп охарактеризував розмову з європейськими лідерами

    У жорстких тонах: Трамп охарактеризував розмову з європейськими лідерами

    Президент США Дональд Трамп сказав, що його розмова з лідерами Німеччини, Франції та Великої Британії була складною. Він назвав цих лідерів своїми друзями, але обговорення щодо України було напруженим. Трамп відзначив, що вони розмовляли на “жорстких тонах” і чекають відповідей перед роботою над подальшими діями. Також було згадано про невеликі суперечки стосовно певних осіб, але загалом планується зустріч у Європі цими вихідними. Трамп виразив впевненість, що ситуацію вдасться вирішити, додавши, що “розберуться з цим”. В розмові також брали участь канцлер Німеччини, президент Франції та прем’єр-міністр Великої Британії, де обговорювали питання щодо припинення військових дій в Україні. Україна відправила відповідь на останній проєкт мирного плану до США.