Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти плану Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Європейська комісія знайшла спосіб обійти вето Орбана, щоб ухвалити рішення більшістю голосів. Країни ЄС погодилися, що активи Росії мають залишатися замороженими, поки вона не припинить війну проти України і не компенсує завдану шкоду. Це питання буде обговорено на зустрічі лідерів ЄС в Копенгагені. Деякі країни, такі як Німеччина, Іспанія, Польща та країни Балтії, підтримують цей план, але Франція та Італія ставляться до нього з обережністю.
Позначка: ЄС
-
Мерц заявив про закінчення мирної епохи у ЄС
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив на екосистемному саміті в Берліні, де заявив про серйозні зміни у світі та Європі. Він зауважив, що після кібератак та інших інцидентів, які сталися останнім часом, мир у Німеччині і Європі під загрозою. Мерц підкреслив, що існують реальні загрози, такі як шпигунство, терористичні атаки, кібератаки та інші. Він наголосив, що війна не стосується лише України, але і країн Європейського Союзу, включаючи Німеччину. Мерц підкреслив, що сучасні зміни в світі є настільки серйозними, що їх можна буде оцінити лише через кілька років. Він назвав це фундаментальним зрушенням у політичних та економічних центрах сили у світі, вказавши на зміни в політичній владі та її взаємозв’язок з військовою силою.
-
Російський корабель шпигував у європейських водах – ЗМІ
У розслідуванні Financial Times зазначено, що російський військовий корабель Янтарь був помічений у стратегічних точках у європейських водах, де розташовані військові кабелі. За допомогою підводних апаратів, корабель може здійснювати розвідку та перехоплювати інформацію, а також встановлювати вибухівку. Військові чиновники вважають, що Янтарь може визначати вузли з’єднання для підготовки до можливого вторгнення. За даними журналістів, корабель контролюється російським управлінням глибоководних досліджень та може проводити секретні операції, включаючи диверсійну діяльність. Західні країни, такі як Велика Британія та Норвегія, використовують кораблі та літаки для спостереження за російськими діями у Північній Атлантиці. Наразі виникає питання про протидію цій загрозі, і Велика Британія вже вкладає кошти у створення системи Atlantic Bastion для зміцнення обороноздатності.
-
Словаччина висловила застереження щодо 19 пакету санкцій ЄС
Під час засідання послів ЄС у п’ятницю, 26 вересня, Словаччина висловила свої застереження щодо ухвалення 19-го пакету санкцій проти Росії. Хоча Братислава не заблокувала процес остаточно, вона висловила заперечення. Позиція Словаччини була нечіткою і супроводжувалася тиском у питаннях енергетики та автомобільного ринку. Є думки, що за Словаччиною може стояти Будапешт. Є декілька держав-членів, які мають свої погляди на пакет санкцій, тому робота триває. Євросоюз також має намір запровадити мита на постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини в рамках цього пакету санкцій.
-
Угорщина приєдналася до обговорення щодо “стіни дронів” – ЗМІ
Угорщина приєдналася до відеоконференції, яка була присвячена створенню “стіни дронів” на східному кордоні Європейського Союзу. Європейська правда повідомила про це, посилаючись на представника ЄС. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс провів зустріч щодо “стіни дронів” у п’ятницю, 26 вересня. Угорщина долучилася до відеоконференції за своїм проханням, щоб обговорити цю ініціативу.
-
В Росії заявили про план ЄС “з окупації Молдови”
Російська Служба зовнішньої розвідки зробила заяву, в якій стверджується, що Європейський Союз має плани щодо “окупації Молдови” і зосереджує війська навколо кордонів з цією країною. Також заявлено, що НАТО готується розмістити війська в Румунії та Одеській області для залякування Придністров’я. Уряд Молдови відкидає ці заяви як фальсифікації, назвавши їх спробою залякати та підірвати довіру до інтеграції країни до Європи. Раніше повідомлялося, що Росія розробила план втручання в парламентські вибори в Молдові для завдання шкоди курсу країни на євроінтеграцію.
-
Молдова завершила скринінг з ЄС
Молдова та Європейський Союз завершили процедуру двостороннього скринінгу (аналізу законодавства на відповідність вимогам вступу до ЄС). Про це повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов.
За її словами, Молдова пройшла процедуру скринінгу за 15 місяців, протягом яких були проаналізовані “понад 100 тисяч сторінок законодавчих документів”.
“Останнім проаналізованим розділом був Розділ 33 – “Фінансові та бюджетні положення”. Він знаменує перехід від реформ і технічних процесів до взяття на себе ролі повноправного члена ЄС”, – зазначила молдовська віцепремʼєрка.
Завершення скринінгу відбулось незадовго до парламентських виборів у Молдові 28 вересня, які чинна влада позиціонує як голосування за європейське майбутнє країни.
У липні в Кишиневі відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Раніше Молдова і ЄС підписали план розвитку країни на 1,9 млрд євро, з яких більша частина буде надана у вигляді кредиту і частина – у вигляді гранту. -
У 19-му пакеті санкцій проти РФ ЄС врахував побажання Трампа
Європейський Союз остаточно прийняв нові санкції проти Росії, які були відтерміновані через внутрішні конфлікти та тиск з боку США, зокрема президента Дональда Трампа. У новому пакеті санкцій передбачено обмеження у секторі енергетики, фінансів та прямого експорту товарів і технологій для військових потреб. Ці обмеження спрямовані на підтримку України та зменшення доходів російської військової економіки. Європейський Союз також планує посилити санкції стосовно осіб, які причетні до викрадення українських дітей. ЄС та США намагаються узгодити свою санкційну політику, хоча є деякі розбіжності щодо темпів та обсягів санкцій. Попри це, обидві сторони мають спільну мету – змусити РФ припинити війну в Україні шляхом послаблення її економіки.
-
ЗМІ: ЄС просунувся в питанні реалізації активів РФ
Європейський Союз працює над планом використання заморожених активів Росії для надання фінансової допомоги Україні в умовах війни. План передбачає створення репараційних кредитів, які забезпечать Україну ресурсами без необхідності повернення їх Росії. Заморожені кошти можуть бути перетворені на облігації, зберігаючи юридичні права Росії на них. Цей підхід також може бути розширений на інші країни G7. Фінансова допомога від міжнародних союзників буде залежати від потреб України. Україна прогнозує дефіцит бюджету на 2026 рік, тому допомога є важливою.
-
ЄС розглядає обмеження імпорту нафти через Дружбу – ЗМІ
Європейський союз розглядає можливість введення обмежень на імпорт нафти через нафтопровід Дружба, який постачає нафту в Угорщину та Словаччину. Це рішення може значно зменшити або навіть призвести до припинення постачань. Угорщина та Словаччина, які активно протистоять заходам щодо зменшення залежності від імпорту енергоресурсів, можуть бути не в змозі завадити новій ініціативі ЄС. Ці дії дозволять Євросоюзу відмовитися від російських енергоресурсів, що є важливою вимогою президента США Дональда Трампа. Угорщина та Словаччина залишаються останніми країнами ЄС, які імпортують нафту через цей трубопровід.