Європейські країни виступили проти так званого “мирного плану” для України , який нібито таємно погодили Росія та США. Про це повідомило агентство Reuters у четвер, 20 листопада.
“Європейські країни виступили проти мирного плану для України, підтриманого США, який, за словами джерел, вимагатиме від Києва відмовитися від більшої кількості територій та часткового роззброєння, умови, які союзники України давно вважають рівносильними капітуляції”, – йдеться в публікації.
Двоє джерел, знайомих з цим питанням, повідомили агентству в середу, що Вашингтон дав президенту Володимиру Зеленському сигнал про те, що Україна повинна прийняти розроблену США рамкову угоду щодо припинення війни, яка включає територіальні поступки та обмеження Збройних сил України.
Журналісти констатують, що пришвидшення дипломатії США відбувається у незручний для Києва момент, оскільки ситуація на передовій складна, а уряд Зеленського підірваний корупційним скандалом.
Міністри закордонних справ Євросоюзу, які сьогодні зустрілися в Брюсселі, не коментували детально мирний план США, який не був повністю оприлюднений. Але вони чітко дали зрозуміти, що будуть проти вимог для Києва щодо поступок.
Українці хочуть миру – справедливого миру, який поважає суверенітет кожного, міцного миру, який не може бути поставлений під сумнів майбутньою агресією. Але мир не може бути капітуляцією, – заяви міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.
Напередодні ЗМІ повідомили, що адміністрація президента США Дональда Трампа таємно розробляє ідею нового плану припинення війни в Україні та консультується для цього з Росією. Йдеться про план із 28 пунктів, який нібито погодив Дональд Трамп.
Стверджувалось, Україна отримала “сигнали” про мирні пропозиції від США, але не брала участі в обговоренні плану. Очікується, що цього тижня проєкт мирної угоди в Києві може представити делегація американських військових.
Згодом президент Володимир Зеленський прокоментував цю інформацію заявою, що Україна готова працювати заради встановлення миру в змістовних форматах.
У свою чергу голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас заявила, що будь-яка угода має бути підтримана Україною та європейцями.
Позначка: ЄС
-
Країни Європи проти плану США для України – ЗМІ
-
У ЄС відреагували на новий “мирний план” США
У Європі вітають зусилля США для припинення війни в Україні, але будь-який план має бути погоджений українцями та європейцями. Про це сказала висока представниця Єврооюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі в четвер, 20 листопада.
“Ми як європейці завжди виступали за досягнення тривалого, сталого і справедливого миру, і вітаємо будь-які зусилля, спрямовані на це. Звісно, аби будь-який план працював, він має залучати Україну та Європу… Українці і європейці також мають погодитися на ці плани”, – заявила вона.
На думку Каллас, роійський диктатор Володимир Путін міг би негайно припинити війну в Україні, якби просто перестав бомбардувати і вбивати мирних жителів.
Вона нагадала, що в цій війні є один агресор і одна жертва. При цьому ніхто не чув про жодні поступки з боку Росії.
“Я маю на увазі, якби Росія дійсно хотіла миру, то вона могла б погодитися на безумовне припинення вогню вже деякий час тому. Натомість ми знову бачимо бомбардування цивільного населення минулої ночі, 93% російських цілей були цивільною інфраструктурою. Я маю на увазі школи, лікарні, багатоквартирні будинки, щоб вбити багато людей і завдати якомога більше страждань”, – підкреслила вона.
Каллас повідомила, що сьогодні на Раді ЄС обговорять останні події в Україні, а також наступні кроки щодо протидії тіньовому флоту Росії.
“Ми вітаємо усі змістовні зусилля задля завершення цієї війни – але, як вже було сказано, має йтися про справедливий і сталий мир. І це також означає, що на цей план мають погодитися і українці, і європейці”, – резюмувала вона.
Напередодні ЗМІ повідомили, що адміністрація президента США Дональда Трампа таємно розробляє ідею нового плану припинення війни в Україні та консультується для цього з Росією. Йдеться про план із 28 пунктів.
Стверджувалось, Україна дістала “сигнали” про мирні пропозиції від США, але не брала участі в обговоренні плану. Очікується, що цього тижня проєкт мирної угоди в Києві може представити делегація американських військових.
Згодом президент Володимир Зеленський прокоментував цю інформацію заявою, що Україна готова працювати заради встановлення миру в змістовних форматах. -
В ЄС планують створити Військовий Шенген
Європейська комісія представила пакет заходів для створення єдиного військового простору в ЄС та модернізації оборонної промисловості. Мета цих заходів полягає в забезпеченні швидкого та безпечного переміщення військ, техніки та ресурсів по всій Європі, а також в прискоренні впровадження інновацій у сфері оборони. Запропонований “Військовий Шенген” передбачає гармонізовані правила щодо військової мобільності та спрощені процедури для транскордонних військових переміщень. Крім того, представлений пакет включає усунення регуляторних бар’єрів, створення надзвичайної системи швидкого реагування, покращення транспортних коридорів та інші заходи.
Окрім цього, була представлена Дорожня карта трансформації оборонної промисловості ЄС, яка спрямована на прискорення модернізації та підтримку нових оборонних гравців, інтеграцію технологічних і оборонних спільнот, впровадження новітніх технологій у військові можливості та збільшення виробничих потужностей через інновації.
Європейська комісія наголосила, що ці заходи вже починають реалізовуватися, а Регламент про військову мобільність буде представлений на розгляд Ради ЄС та Європарламенту для ухвалення.
-
Переговори про вступ України: в ЄС знайшли спосіб обійти вето Орбана
Європейський союз планує провести переговори з Україною щодо можливого вступу на рівні робочих груп, не відкриваючи офіційно переговорні кластери. Це рішення було ухвалено через вето Угорщини. Єврокомісарка Марта Кос зазначила, що це не блокує процес вступу України до ЄС, а лише ускладнює ухвалення рішень. Деякі країни-члени ЄС, зокрема Угорщина, висловлюють опір розширенню ЄС, оскільки бояться конкуренції та впливу на внутрішні ринки. Є ідея прийняття нових країн без права голосу до внутрішніх реформ у ЄС. Україна показала позитивні результати в імплементації законодавства Євросоюзу, що вказує на просування у напрямку вступу до ЄС.
-
ЄК почала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon і Microsoft
Європейська комісія розпочала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon Web Services і Microsoft Azure в рамках закону про цифрові ринки (DMA). Це розслідування має на меті обмежити вплив технологічних гігантів та створити рівні умови для менших конкурентів. Два розслідування було ініційовано для визначення статусу “сторожових платформ” для хмарних сервісів цих компаній, а третє – для оцінки ефективності DMA у боротьбі з антиконкурентною практикою у секторі хмарних обчислень. Рішення Єврокомісії було ухвалено на тлі напруженості у відносинах із президентом США Дональдом Трампом, який підтримує американських технологічних гігантів. Microsoft і Amazon Web Services висловили готовність співпрацювати з регуляторами, переконані у конкурентній та інноваційній природі ринку хмарних послуг. Єврокомісія планує завершити розслідування протягом року, а фінальне рішення щодо регулювання хмарного сектора в рамках DMA має бути ухвалене протягом наступних 18 місяців. Amazon Web Services, Microsoft Azure і Google Cloud від Alphabet Inc. є найбільшими у світі постачальниками хмарних послуг.
-
ЄС спрямує €140 млн на українські технології подвійного призначення
Європейський Союз вирішив підтримати українські технології подвійного призначення через програму Ukraine Facility. Заступниця міністра оборони України Ганна Гвоздяр повідомила про це під час Rebuild Ukraine Expo у Варшаві. Ця підтримка дозволить виробникам навігаційних систем, дронів, аерокосмічних технологій та металургії отримати фінансову допомогу від ЄС на суму понад 140 млн євро. Такий крок сприятиме швидшому розвитку українських компаній і зміцненню оборонного сектору. Україна також планує відкрити офіси з експорту зброї у Данії та Німеччині, а також вже провела зустріч із американськими виробниками оборонної техніки Lockheed Martin і Raytheon.
-
ЄС може “влізти в борг” заради України
Європейський союз розглядає можливість спільного фінансування України, якщо план по передачі заморожених російських активів через Бельгію не вдасться здійснити. Альтернативні варіанти включають використання цих активів для надання кредиту на суму 140 мільярдів євро як репараційного платежу. Урсула фон дер Ляєн пропонує випуск спільного боргу ЄС або фінансування через національні бюджети країн-членів. План “Європейський План Б” передбачає індивідуальну фінансову та військову підтримку від окремих країн-членів ЄС. Україна вважає важливим використання цих коштів, щоб продовжити боротьбу з Росією. Президент Зеленський закликав ЄС розморозити російські активи, щоб Україна могла отримати необхідні кошти для оборони та економіки. Європейські лідери планують вирішити це питання на саміті у грудні, незважаючи на опір країн з високим рівнем заборгованості. Бельгія, Словаччина та Угорщина виступають проти передачі активів Україні, але ЄС шукає способи переконати ці країни підтримати рішення.
-
ЗСУ можуть залучити до оборони східних кордонів ЄС від РФ – єврокомісар
Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс висловив ідею про можливе направлення українських військових для допомоги в обороні Євросоюзу після укладення мирної угоди між Україною та Росією. Він вважає, що після завершення конфлікту українська армія, яка набула великий бойовий досвід, може бути корисною для зміцнення оборони прикордонних країн ЄС. Пропозиція полягає в тому, щоб українські війська підтримували прикордонний регіон разом з іншими військовими формуваннями, що вже перебувають на цих територіях. Однак наразі цей план залишається лише ідеєю, оскільки конфлікт на сході України триває, а президент Росії Володимир Путін не виявляє готовності до компромісів для завершення війни.
-
Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи
Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими російськими активами на суму 193 млрд євро, готовий позиватися проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію цих коштів. Про це заявила глава Euroclear Валері Урбен в інтерв’ю виданню Le Monde.
За її словами, про вилучення цих грошей “не може бути й мови” і все, що навіть “віддалено нагадує конфіскацію”, буде незаконним, бо це “суперечить міжнародному праву”.
“У цьому випадку Росія може звернутися до суду”, – попередила вона.
Коли ж Європейський союз ухвалить рішення щодо конфіскації, Урбен заявила, що готова оскаржувати його в суді.
Нині відповідний позов ще не підготовлено. Утім, з 2022 року Euroclear “безпрецедентно” збільшив юридичну команду з приблизно 10 до майже 200 співробітників.
Водночас вона досить скептично поставилася до заяв європейських лідерів про заморожені активи РФ.
Урбен також заявила, що для такої конфіскації насамперед має бути ухвалений закон або офіційне рішення Європейської комісії, згодом схвалене Бельгією.
“На нашому балансі є зобов’язання: Euroclear має заборгованість перед Центральним банком Росії. І є актив: грошові кошти, які нині перебувають на зберіганні в Європейському центральному банку. Найгірше було б, якби актив, грошові кошти, пішли (на фінансування кредиту Україні – ред.), але у нас в Euroclear залишилося б зобов’язання, право на реституцію.
Якщо санкції буде знято, Росія може будь-якої миті постукати в наші двері і вимагати реституцію: хто тоді дасть нам 140 мільярдів євро для повернення?”, – поставила риторичне запитання чиновниця.
Урбен також попереджає про ризики для всієї єврозони. У разі конфіскації російських активів авторитарні режими в усьому світі, які розмістили кошти в Euroclear, можуть також забрати свої активи. Фактично, саме неупередженість брюссельського інституту переконала російські фонди використовувати його для своїх інвестицій. Але якщо ця довіра ослабне, то наслідки можуть швидко позначитися на Європі, додала вона.
“Скоротиться обсяг інвестицій у єврозону з боку цих глобальних інвесторів. Це позначиться на всіх фінансових потребах Європи в обороні, переході до зеленої економіки та цифрової трансформації”, – сказала Урбен.
Крім юридичної загрози і репутаційного ризику, Європа стикається з третьою загрозою: фінансовими заходами у відповідь з боку російської влади. В РФ заморожено “від 20 до 40 мільярдів євро” коштів клієнтів Euroclear. У Москві розглядається понад 100 судових позовів, що загрожують арештом. Поки Кремль проявляє обережність. Судові рішення не виконані, і гроші залишаються недоторканими, але Москва “може піти далі”. -
Орбан сказав, як закінчити війну в Україні
Прем’єр-міністр Угорщини під час свого виступу на антивоєнному мітингу в місті Дьйор заявив, що через небажання української та російської сторін завершити війну, міжнародна спільнота повинна втрутитися і вплинути на них для досягнення миру. Заяви, з якими виступив Орбан, передає Telex.
Політик вважає, що Європейський Союз має достатньо важелів для того, щоб схилити Київ до мирного процесу, адже економічна й політична підтримка з боку ЄС є критично важливою для існування України.
Водночас Орбан підкреслив, що ключові країни Заходу не в змозі знайти ефективні механізми впливу на Росію, яка, як він стверджує, переслідує мету повної окупації України. Крім того, він вважає, що час працює на користь Москви.
На завершення угорський прем’єр заявив, що мирне врегулювання конфлікту необхідне до того моменту, коли Росія потенційно зможе захопити всю територію України.
Також раніше Орбан висловлював критику щодо внутрішньої ситуації в Україні. Він повідомив про нібито існування “воєнної мафії”, яка пов’язана з президентом Володимиром Зеленським, і підкреслив, що Угорщина відмовляється надсилати фінансову допомогу Україні через розповсюджену корупцію. У МЗС України відповіли.
Зауважимо, нещодавно Орбан знову дорікнув Заходу грошима для Києва.