Україна успішно пройшла скринінг Європейського Союзу за розділом Підприємництво та промислова політика. Єврокомісія високо оцінила реформи, які спрямовані на підтримку бізнесу, дерегуляцію та розвиток промисловості. Це ще один важливий крок для України на шляху до початку переговорів про вступ до ЄС. Підготовка до скринінгу включала взаємодію різних урядових структур та органів влади. Україна презентувала свій прогрес у таких напрямах, як розвиток промислової політики, підтримка малого і середнього бізнесу, розвиток легкої промисловості, корпоративна відповідальність бізнесу, дерегуляція і цифровізація, розвиток соціальної економіки та відновлення сталеливарної промисловості. Європейська Комісія відзначила високий рівень підготовки української делегації, але також вказала на питання, які потребують уваги, зокрема – швидке впровадження Директиви щодо прострочених платежів. Позитивний результат скринінгу є важливим кроком для України на шляху до європейської інтеграції.
Позначка: ЄС
-
Суд ЄС зобов’язав Мальту скасувати “золоті паспорти”
Верховний Суд Європейського Союзу вирішив, що Мальта повинна припинити програму “золотих паспортів”, яка дозволяє іноземцям отримати громадянство ЄС за інвестиції. Суд вважає, що така практика порушує довіру між країнами ЄС і робить громадянство справою комерційного характеру. Мальта призупинила цю програму для російських громадян після початку війни в Україні, але продовжувала надавати громадянство іншим іноземцям. Деякі російські бізнесмени та посадовці, які перебувають під санкціями, отримали мальтійські паспорти за цією схемою, що дозволяло їм обійти заборону на в’їзд до інших країн.
-
ЄС подовжив санкції проти осіб, що загрожують суверенітету Молдови
Європейський Союз вирішив продовжити обмежувальні заходи проти осіб і організацій, які загрожують суверенітету та незалежності Республіки Молдова до квітня 2026 року. Зараз санкції застосовуються до 16 осіб та 2 організацій, включаючи замороження активів та інші обмеження. ЄС підтвердив свою готовність підтримувати Молдову у протидії викликам, спричиненим агресією Росії. Ці санкції були вперше введені у 2023 році на прохання уряду Молдови. ЄС залишається відданим підтримці миру та безпеки Молдови перед зовнішніми загрозами.
-
В ЄС підтвердили план “розділити” Україну і Молдову на шляху до членства
Європейський Союз розглядає можливість розриву процесу вступу Республіки Молдова та України через спротив Угорщини. Єврокомісар Марта Кос зазначила, що можливе відокремлення країн на шляху до членства в ЄС. Угорщина виступає проти приєднання України до ЄС через ряд вимог, зокрема, щодо прав угорської меншини. ЄС дав зелене світло на початок переговорів з обома країнами, але переговори з Україною заблоковані. Молдова може стати членом ЄС до 2029 року. Угорщина політизує процес вступу України, що спричинило конфлікт. Молдова готова до переговорів, але Угорщині цього недостатньо. ЄС розпочав скринінг молдовського законодавства.
-
В ЄС стартував масштабний проєкт з модернізації танків
У Європейському Союзі стартував проєкт FMBTech (Technologies for Existing and Future Main Battle Tanks), який передбачає модернізацію основних бойових танків з метою пристосування до сучасних умов гібридної війни. Координатором проєкту є компанія Thales. Учасники проєкту протягом трьох років розроблятимуть модульні та адаптивні рішення для підвищення готовності танків до дій у складних умовах бойових дій. Мета FMBTech – створити маневрені, інтелектуальні та взаємодіючі танки, які зможуть конкурувати зі застарілими технічними платформами в країнах ЄС та Норвегії. Участь у проєкті беруть компанії та науково-дослідні організації з 13 країн-членів ЄС та Норвегії. Фінансування проєкту здійснюється за рахунок Європейського оборонного фонду та внесків учасників консорціуму, загальний бюджет проекту – 19 мільйонів євро.
-
Обсяг торгівлі Шляхами солідарності сягнув €211 млрд
Пресслужба Єврокомісії повідомила, що загальна вартість торгівлі між Україною і ЄС через ініціативу “Шляхи солідарності” перевищила 211 млрд євро. Ця ініціатива, започаткована у 2022 році, дозволила перевезти значну частину імпорту та експорту України через альтернативні маршрути, що стали важливою підтримкою для української економіки під час війни з Росією. Загалом за період з 2022 року експортовано близько 179 млн тонн українських товарів. Ініціатива “Шляхи солідарності” сприяє розвитку торгівлі між Україною та ЄС, а також підтримці післявоєнної відбудови.
-
НБУ спрогнозував, як мита Трампа вплинуть на економіку України
У Національному банку України опублікували Інфляційний звіт за квітень 2025 року, в якому зазначається, що вплив введених президентом США Дональдом Трампом додаткових мит на українську економіку буде менш негативним у короткостроковій перспективі, ніж припинення пільг для українського експорту, які надає Євросоюз.
У 2024 році обсяг українського експорту до США склав лише 2,2% від загального обсягу, де основними товарами були чавун, труби та окремі продовольчі товари. НБУ прогнозує, що експорт металургійної продукції не зазнає значних змін через велику частку імпорту чавуну у США.
Проте тарифні війни можуть суттєво вплинути на українську економіку через уповільнення економічної активності в Єврозоні та інших європейських країнах, що може призвести до зниження попиту на українську продукцію.
Нацбанк попереджає, що припинення дії пільг від ЄС може негативно вплинути на український експорт, але цього можна уникнути, розширюючи експорт до країн Африки та Азії та шукаючи нові ринки збуту.
Україна та ЄС наразі працюють над оновленим торговельним режимом, який має замінити автономні торговельні преференції.
-
В Україні та Чехії викрили хакерів, які обкрадали банківські рахунки
Кіберфахівці Служби безпеки разом з Нацполіцією та правоохоронними органами Чехії провели операцію зі зламу міжнародного хакерського угруповання. Вони виявили організаторів та учасників, які викрадали персональні дані та кошти громадян Євросоюзу та США за допомогою шкідливого програмного забезпечення. Шахраї використовували фішингові розсилки електронних листів для відкриття доступу до комп’ютерів жертв. Також вони продали свої програми на хакерських форумах, у тому числі російським спецслужбам. Під час обшуків вилучили комп’ютери, телефони та докази злочинів. Зловмисникам оголошено підозру, їм загрожують тюремні терміни.
-
В ЄС зреагували на російський удар по Києву
Верховна представниця Європейського союзу Кая Каллас заявила, що Росія, яка здійснила ракетний обстріл Києва, є перешкодою до миру. Вона вважає, що цей напад був не лише наругою, а й загрозою для миру. Каллас підкреслила, що Росія не має справжнього бажання до миру, оскільки її цілі війни залишаються незмінними.
-
Два пункти угоди Трампа щодо України неприйнятні для ЄС – ЗМІ
Адміністрація президента Дональда Трампа представила Києву план угоди з умовами вигідними для Москви. Проте ідея визнання Америкою суверенітету Росії над Кримом і відмова України від вступу в НАТО неприйнятні для ЄС. Про це повідомляє Financial Times.
Президент Володимир Зеленський відмовився визнати суверенітет Росії над будь-якою територією, яку вона захопила з 2014 року. Трамп розкритикував позицію Зеленського, назвавши її “дуже шкідливою” для його мирних зусиль США і “підбурювальною”.
ЗМІ наголошує, що пропозиція Вашингтона схвалити контроль Москви над Кримом, порушуючи узгоджену політику НАТО, можливо, є найбільшою поступкою, яку він зробив Москві за останні місяці в поспіху укладення угоди
Адміністрація Трампа на додачу виключає членство України в НАТО – це давня вимога Росії.
Крім того, Москву щедро обсипали заохоченнями, а Київ зазнавав тиску і погроз. Йому мало що пропонували в обмін на відмову від своєї території, додає видання.
Західні урядовці повідомили FT, що європейські столиці не схвалять жодних кроків США щодо визнання Криму російським або тиску на Київ. Для європейців ідея визнання анексії Криму – першого захоплення земель військовою силою в Європі з 1945 року – є неприйнятною, оскільки це підірве заснований на правилах порядок, який протягом поколінь підтримував мир на континенті.
“Крим і майбутні прагнення до членства в НАТО – це червоні лінії для нас… Ми не можемо від них відмовитися”, – сказав високопоставлений дипломат ЄС.
Навіть якщо США діятимуть в односторонньому порядку, це винагородить російську агресію і спонукає Москву продовжувати свої претензії в Грузії та Молдові і погрожувати іншим колишнім радянським країнам, таким як країни Балтії, які є як членами НАТО, так і членами ЄС.
Найбільшим європейським державам НАТО необхідно “відмовити” Вашингтон від односторонньої дії, вважають в ЄС.
Статус Криму може створити велику дипломатичну кризу для НАТО, чия заявлена позиція полягає в тому, щоб ніколи не визнавати контроль Росії над півостровом. Але пропонована угода і можливість того, що США можуть відмовитися від переговорів, звинуватити Київ і нормалізувати відносини з Москвою, можуть призвести до розбіжностей серед лідерів НАТО.