У 2025 році Кремль отримав приблизно 7,2 млрд євро від експорту скрапленого природного газу до ЄС. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на звіт правозахисної НУО Urgewald.
Євросоюз пообіцяв заборонити імпорт російського СПГ до 2027 року, але аналіз показує, що Європа все ще отримує величезні обсяги газу з російського СПГ-комплексу на півострові Ямал у Сибіру.
За даними правозахисної НУО Urgewald, у 2025 році до терміналів ЄС було транспортовано понад 15 млн тонн СПГ з Ямалу, що принесло Кремлю приблизно 7,2 млрд євро.
Як йдеться у звіті, хоча Європа скоротила постачання трубопровідного газу з Росії після повномасштабного вторгнення в Україну, частка ЄС у світових поставках з Ямалу зросла за останній рік з 75,4% у 2024 році до 76,1% у 2025 році.
Цей імпорт є законним, і ЄС не поспішає забороняти російські поставки СПГ, зокрема через залежність Центральної та Східної Європи від цього джерела енергії.
Однією з двох європейських судноплавних компаній, яка надає логістичні послуги для Ямал СПГ, є Seapeak, що базується у Великій Британії. Останній аналіз показує, що Seapeak транспортувала 37,3% СПГ з Ямалу на своїх суднах, а грецька компанія Dynagas – 34,3%.
Як повідомляється, російський завод Ямал залежить від доступу до портів ЄС та використання криголамних танкерів класу Arc7 для перевезення СПГ, які були побудовані спеціально для цього проєкту.
Одинадцять із 14 спеціалізованих криголамних танкерів Arc7, які транспортують СПГ з Ямалу, належать компанії Seapeak, що є власністю американської інвестиційної фірми Stonepeak, та компанії Dynagas.
Британія заявила, що цього року перейде до заборони надання морських послуг суднам, що перевозять російський СПГ. Суднам довелося б погоджуватися на значно довші маршрути транспортування, якби вони не мали можливості розвантаження або перевантаження в портах ЄС, включаючи Зебрюгге в Бельгії.
За даними Urgewald, у 2025 році 58 суден прибули до бельгійського терміналу, доставивши 4,2 млн тонн СПГ. За той самий період лише 51 судно прибуло до китайських портів, доставивши 3,6 млн тонн.
Торік2025 році 87 суден доставили 6,3 млн тонн СПГ до французьких портів Дюнкерк і Монтуар, що зробило Францію найбільшим імпортером. Французька енергетична компанія TotalEnergies залишається ключовим інвестором російського проєкту Ямал.
Доступ до європейських портів дозволяє танкерам льодового класу швидко повертатися в Арктику, щоб забрати більше СПГ, замість того, щоб здійснювати тижневі рейси до Азії.
Позначка: ЄС
-
ЄС торік купив скрапленого газу з Росії на 7,2 млрд євро – ЗМІ
-
Євросоюз готує кілька планів на випадок нападу США на Гренландію – ЗМІ
Країни Європейського союзу готуються до можливості, що президент США Дональд Трамп може намагатися захопити Гренландію. Європейські чиновники та дипломати розглядають різні варіанти реагування на цю ситуацію. Один з варіантів – політичний компроміс, який дозволить США виглядати як переможець без порушення суверенітету Данії та Гренландії. Інший варіант – збільшення фінансування Гренландії від ЄС. Якщо дипломатичні заходи не допоможуть, ЄС може вжити економічні санкції проти США. Також розглядається можливість розміщення європейських військ на Гренландії для стримування можливої військової дії з боку США. Експерти вважають, що ці сили не зможуть повністю зупинити США, але можуть зіграти стримуючу роль.
-
Орбан заявив, що Україна “забере” в угорців дві щорічні бонусні пенсії
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що через фінансову допомогу Євросоюзу Україні угорські пенсіонери втратять дві пенсії щорічно на наступні 10 років. Він стверджує, що Україна просить таку велику суму грошей від Євросоюзу, що з них можна було б виплачувати угорські пенсії або сімейні допомоги протягом багатьох років. Орбан критикує цю ситуацію, називаючи її жахливою і стверджуючи, що це може призвести до скасування деяких пенсійних виплат в Угорщині. Також він заявив про можливу “війну в Європі” у 2026 році та попереджає про можливі наслідки вступу України до Євросоюзу.
-
Зеленський прибув з візитом до Кіпру
Президент України Володимир Зеленський відвідав Кіпр. Під час візиту планується зустріч з кіпрським президентом, архієпископом та керівниками Європейського Союзу. Також заплановано участь у церемонії відкриття головування Кіпру у Раді ЄС.
-
Лідери ЄС та Британії зробили заяву щодо Гренландії
Лідери Європейських країн, такі як президент Франції, канцлер Німеччини, прем’єр-міністрка Італії, прем’єр-міністр Польщі, прем’єр-міністр Іспанії, прем’єр-міністр Великої Британії та прем’єр-міністр Данії, випустили спільну заяву щодо безпеки в Арктиці. Вони закликали до колективних дій разом з союзниками по НАТО, включаючи Сполучені Штати, з метою забезпечення безпеки в регіоні. Заява була оприлюднена на сайті уряду Данії. В ній зазначено, що безпека в Арктиці є ключовим пріоритетом для Європи та важливою для міжнародної та трансатлантичної безпеки. Лідери також підкреслили важливість дотримання принципів міжнародного права, включаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість кордонів. Наголошується, що Гренландія належить своєму народу, а вирішення питань, що стосуються Данії та Гренландії, є виключно їхнім правом.
-
Угорщина не підтримала заяву ЄС щодо Венесуели
Практично всі держави-члени ЄС висловили позицію щодо ситуації у Венесуелі, наголосивши, що відновлення демократії та подолання нинішньої кризи можливі лише через повагу до волі венесуельського народу. Про це свідчить заява глави дипломатії ЄС Каї Каллас, оприлюднена 4 січня від імені 26 держав ЄС.
У заяві, яку не підтримала Угорщина, країни ЄС наголосили, що Ніколас Мадуро не мав легітимності демократично обраного президента, та виступили за мирний, очолюваний самими венесуельцями перехід до демократії з повагою до суверенітету країни.
ЄС поділяє пріоритет боротьби з транснаціональною організованою злочинністю та наркотрафіком.
У ЄС заявили, що підтримують тісний контакт зі США, а також регіональними та міжнародними партнерами, щоб підтримати та сприяти діалогу між усіма залученими сторонами.
У примітці до заяви відзначено, що її підтримали Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Швеція.
Водночас Угорщина відсутня у списку держав. Будапешт таким чином зірвав затвердження спільної позиції Європейського Союзу щодо дій США у Венесуелі.
Нині від Угорщини не надходило офіційних пояснень стосовно непідтримки позиції ЄС. -
В ЄС нагадали США про суверенітет Венесуели
Європейський Союз хоч і не вважає Ніколаса Мадуро легітимно обраним президентом Венесуели, але закликає до мирного врегулювання кризи і дотриманням міжнародного права. Про це йдеться в опублікованій у неділю, 4 січня, заяві глави дипломатії ЄС Каї Каллас, яку підтримали 26 країн ЄС за винятком Угорщини.
Від імені Європейського Союзу Каллас закликала всі сторони “до спокою та стриманості задля уникнення ескалації та забезпечення мирного врегулювання кризи”.
“ЄС нагадує, що за будь-яких обставин повинні дотримуватися принципи міжнародного права та Статуту ООН”, – зазначила вона, додавши, що члени Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй несуть особливу відповідальність за дотримання цих принципів як основи міжнародної архітектури безпеки.
Висока представниця повторила позицію ЄС, згідно з якою Ніколас Мадуро не має легітимності демократично обраного президента. Євросоюз виступає за мирний перехід до демократії, який має забезпечити керівництво Венесуели, з повагою до її суверенітету.
“Право венесуельського народу визначати своє майбутнє має поважатися”, – підкреслила Каллас.
Окремо вона відзначила, що ЄС поділяє пріоритет боротьби з міжнародною організованою злочинністю та незаконним обігом наркотиків, які становлять значну загрозу безпеці в усьому світі.
“Водночас ЄС наголошує, що ці виклики необхідно вирішувати шляхом сталої співпраці з повною повагою до міжнародного права та принципів територіальної цілісності та суверенітету”, – написала топ-дипломатка.
За словами Каллас, Євросоюз перебуває у тісному контакті зі США, а також з регіональними та міжнародними партнерами, “аби підтримувати та сприяти діалогу з усіма залученими сторонами, що приведе до переговорного, демократичного, інклюзивного та мирного вирішення кризи під керівництвом венесуельців”.
Високопосадовиця підкреслила, що повага до волі народу залишається єдиним способом для Венесуели відновити демократію та вийти з кризи.
“У цей критичний час вкрай важливо, щоб усі сторони повністю поважали права людини та міжнародне гуманітарне право. Усі політичні в’язні, які зараз утримуються у Венесуелі, повинні бути беззастережно звільнені”, – вказала висока представниця ЄС.
Каллас додала, що консульські установи держав ЄС тісно співпрацюють, щоб захистити безпеку своїх громадян, включаючи тих, хто незаконно утримується у Венесуелі.
Напередодні в ООН висловили занепокоєння операцією США, під час якої було викрадено президента Венесуели Ніколаса Мадуро та доправлено його за межі країни. -
Качка назвав ймовірну дату вступу України до ЄС
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що партнери розуміють, що такі елементи вступу України до Європейського Союзу, як укладання міжнародного договору про умови вступу і його ратифікація, однозначно можна політично скоротити. Про це він сказав на брифінгу за підсумками зустрічі радників з питань національної безпеки європейських країн, передає Укрінформ.
На уточнююче запитання журналістів віцепремʼєр назвав 2027 рік дуже теоретичною і надзвичайно рекордною, але можливою датою.
За словами Качки, існує стандартний календар очікувань, про який восени під час презентації Звіту щодо розширення говорила Європейська комісія. Згідно з ним мова йде про завершення підготовки до вступу до кінця 2027 року і в 2028 році завершити переговори. Після чого вестимуться переговори щодо Договору про умови вступу до Європейського Союзу і його ратифікація.
“Відповідно календар: 2030 рік – вступ України в Європейський Союз. Ці елементи: міжнародний договір, ратифікація – однозначно можна політично скоротити. Тому та більш амбітна цифра, яка зараз обговорюється в рамках мирного плану з 20 пунктів, теж є реалістичною, і є вже певні розуміння, як цей календар можна скоротити”, – зазначив Качка. -
Пожежа в Швейцарії: ЄС активувала механізм цивільного захисту
Європейська комісія зв’язалася зі швейцарською владою щодо надання медичної допомоги після того, як у новорічну ніч 40 людей загинули і 115 постраждали внаслідок пожежі у барі під час вечірки на гірськолижному курорті Кран-Монтана. Про це розповіла глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі Х.
Вона зазначила, що глибоко засмучена пожежею в Кран-Монтані, а її думки – з жертвами, їхніми родинами та всіма постраждалими.
“Ми співпрацюємо зі швейцарською владою, щоб надати медичну допомогу жертвам через Механізм цивільного захисту ЄС. Європа повністю солідарна зі Швейцарією”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, пожежа сталася на гірськолижному курорті Швейцарії у барі під час святкування Нового року. Швейцарська влада оголосила, що це не був теракт, але причина пожежі поки офіційно не встановлена. -
Україна приєдналась до “роумінгового безвізу”
Вже з 1 січня українці зможуть користуватися мобільним зв’язком та інтернетом на території ЄС без додаткових витрат. Україна сала повноправним членом європейської політики Roam Like at Home (Роумінг як удома). Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. “Домашні тарифи для українців у Європі будуть сталою практикою – раніше це були домовленості з європейськими операторами. Roam Like at Home – це можливість для українців, котрі тимчасово подорожують або перебувають у країнах ЄС, дзвонити та користуватися інтернетом за тарифами свого оператора без жодних доплат. Міністр зауважив, що Україна стала першою країною-кандидатом, яка приєдналася до Roam Like at Home ще до вступу в Євросоюз.
Зауважимо, що перед цим український президент Володимир Зеленський підписав закон щодо імплементації норм законодавства ЄС з питань електронних комунікацій. Таким чином Україна зробила черговий крок на шляху до приєднання до ініціативи Європейського Союзу Роумінг як вдома.
Як ми вже писали, Верховна Рада 15 квітня ухвалила в другому читанні законопроєкт №12150 у межах приєднання України до єдиної роумінгової зони з Європейським Союзом.
Рада підтримала єдину роумінгову зону з Євросоюзом