Європейська комісія запропонувала два способи фінансування для України на 2026-2027 роки. Перший – це запозичення коштів від Євросоюзу, а другий – “репараційний кредит”, який передбачає позичання грошей заморожених активів Росії. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що такі рішення допоможуть Україні зміцнити свою оборонну промисловість, підтримати бюджет та інтеграцію в європейську оборонно-промислову базу. Питання про це буде обговорене на засіданні Ради ЄС в грудні.
Позначка: ЄС
-
ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 р
Європейський Союз прийняв рішення про повну відмову від імпорту російського природного газу до кінця 2027 року з метою досягнення повної енергетичної незалежності. Згідно з новими правилами, імпорт газу з Росії буде поетапно припинений, включаючи як скраплений газ, так і газ, що постачається по трубопроводах. Деякі країни висловили своє невдоволення цим рішенням, але план все одно затверджено. США в свою чергу готові замінити російський газ та нафту в Європі своїми власними ресурсами.
-
ЄК знайшла варіант для Бельгії щодо використання активів РФ
Європейська комісія шукає спосіб переконати Бельгію дати згоду на використання російських активів для надання Україні позики на 140 мільярдів євро. Це стало відомо від дипломатів та представників ЄС. Бельгія хвилюється, що інші країни ЄС можуть заблокувати продовження санкцій проти Росії, і в такому випадку їй доведеться компенсувати кошти Москві. Єврокомісія пропонує скористатися статтею 122 Договору про функціонування Європейського Союзу, яка дозволяє вживати заходів у разі економічної потреби між країнами-членами. План полягає у тому, щоб продовження санкцій затверджувалося кваліфікованою більшістю голосів, уникаючи можливого вето від окремих країн. Поки неясно, чи погодиться на цей план прем’єр-міністр Бельгії.
-
В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС
Бельгійська поліція провела обшуки в Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюгге у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами ЄС. Розслідування стосується можливого неправомірного використання бюджетних коштів ЄС у 2021-2022 роках. Основна увага приділяється покупці будівлі у Брюгге за 3,2 млн євро, де проживають учасники програми дипломатичної академії. Обидві установи – Коледж Європи та Дипломатична академія – очолює Федеріка Моґеріні, колишня Верховна представниця ЄС з зовнішньої політики. Поліція співпрацює з Європейським антикорупційним бюро OLAF та прокуратурою ЄС (EPPO) у цьому розслідуванні.
-
США обговорювали з ЄС повернення активів Росії – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує повернути Росії заморожені активи після укладення мирної угоди та завершення війни проти України. За інформацією Politico, американські посадовці повідомили представника ЄС, що після підписання мирного плану США мали намір використати російські активи на відновлення України. Європейські посадовці висловили обурення через можливість того, що США заберуть частину активів, навіть якщо вони підуть на відновлення України. Також голова Єврокомісії запропонувала надати Україні “репараційний кредит” на 140 млрд євро, але Європейський центральний банк відмовився надавати гарантії. Бельгія також виступає проти виділення кредиту коштом російських активів. Заморожені активи російського Центробанку на суму близько 260 млрд євро, основна частина яких знаходиться в Бельгії, обговорюються для використання на допомогу Україні.
-
ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною
Європейський Союз підтвердив свою готовність продовжувати співпрацю з Україною у сфері оборони. Міністр оборони України Денис Шмигаль зазначив, що ЄС підтримує Україну і виявляє лідерство у наданні допомоги. Сторони обговорили спільні оборонні ініціативи, які сприятимуть безпеці України та Європи, зокрема участь у проєктах SAFE. Денис Шмигаль також висловив вдячність Євросоюзу за підтримку у використанні заморожених російських активів на користь України. Раніше було оголошено про запуск спільного українсько-нідерландського виробництва безпілотників та угоду про спільне виробництво дронів з Норвегією.
-
Зеленський зробив заяву щодо завершення війни
Президент Володимир Зеленський провів розмову з європейськими партнерами, у якій взяли участь кілька країн, представники Єврокомісії, Євроради та генеральний секретар НАТО. Зеленський поділився цією новиною в Telegram, зазначивши, що обговорили ключові пріоритети разом з європейськими друзями. Вони погодилися, що важливо зупинити війну на східному фронті та розробити гарантії безпеки для України та Європи. Зеленський також підкреслив важливість координації дій між країнами.
-
В ЄС прогнозують, що цей тиждень може бути вирішальним для України
На цьому тижні відбудуться важливі перемовини, які можуть стати вирішальними для України. Цю думку висловила висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Вона зазначила, що Росія не бажає миру, тому важливо підтримати Україну, щоб вона могла захищати себе. Українська та американська делегації вже провели переговори про припинення війни, а спеціальний посланник президента США зустрінеться з Володимиром Путіним у Москві 2 грудня.
-
ЄС інвестує €20 млн у ППО Молдови
Глава дипломатії Кая Каллас після вторгнення російських дронів у повітряний простір Молдови заявила, що ЄС виділить Кишиневу 20 млн євро на посилення протиповітряної оборони країни. Про це Каллас у суботу, 29 листопада, повідомила в соцмережі X.
Вона наголосила, що порушення повітряного простору Молдови російськими безпілотниками є неприйнятними та ставлять під загрозу цивільний повітряний рух.
У зв’язку з цим, за словами Каллас, ЄС цьогоріч інвестує 20 мільйонів євро у протиповітряну оборону Молдови, щоб допомогти зміцнити безпеку країни.
Вона наголосила, що “небо Молдови не може стати жертвою російської війни”. -
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії.