Європейська Комісія успішно здійснила найбільшу за свою історію скоординовану логістичну операцію з переміщення теплової електростанції з Литви до України. Про це інформує Міненерго у понеділок, 22 грудня.
Як зазначається, підтримка Польського урядового агентства стратегічних резервів відіграла важливу роль у забезпеченні складного транспортування компонентів.
Складна операція, що тривала 11 місяців, включала 149 постачань обладнання загальною вагою 2399 тонн. Серед них 40 були негабаритними вантажами, включаючи надзвичайно важкі трансформатори та статори вагою близько 172 тонн кожен.
Надане обладнання допомогло провести аварійні ремонти в кількох регіонах, де енергетична інфраструктура була істотно пошкоджена внаслідок російських ударів.
Єврокомісарка з питань готовності, кризового управління та рівності Хаджа Лахбіб наголосила: “Поставка цієї електростанції – це європейська солідарність у дії та наша найвимогливіша логістична операція на сьогодні. Я дякую Литві, Польщі, Румунії та всім партнерам, які забезпечили успіх цієї колосальної операції. Це потужна демонстрація непохитної відданості ЄС стійкості України, яка допомагає забезпечити світлом і теплом один мільйон людей, які стикаються з четвертою зимою російської агресивної війни”.
На сьогодні загальна підтримка ЄС енергетичного сектору України допомогла мільйонам людей, включаючи доставку 9500 генераторів та 7200 трансформаторів через Механізм UCPM.
Загалом Комісія виділила понад 1,2 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги в Україні та доправила понад 160 000 тонн допомоги.
Раніше ЄС надав підтримку енергосистемі України на €3 млрд.
Україна цілодобово імпортує електроенергію
Позначка: ЄС
-
До України доправили теплову електростанцію з Литви
-
90 млрд євро для України знайдено
ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів. Таке рішення ухвалили лідери ЄС під час переговорів у Брюсселі. Без активів РФ За результатами засідання Ради ЄС, лідери держав-членів ЄС підтвердили готовність допомогти Україні у забезпеченні фінансової стійкості у 2026–2027 рр., зокрема для покриття нагальних бюджетних, військових і оборонних потреб.
Початковий план передбачав залучення до 210 млрд євро заморожених активів РФ, однак країни-члени ЄС так і не змогли дійти згоди щодо цього питання.
Головним противником використання російських активів виступила Бельгія. Саме в цій країні, у фінансовій установі Euroclear, зберігається більшість заморожених коштів (185 млрд євро). Премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягав, що такий крок несе надто високі юридичні ризики для країни. “Щодо репараційного кредиту було так багато запитань, що я сказав: Я ж казав вам, я ж казав. Там дуже багато недопрацювань. І якщо ви почнете тягнути за ці ниточки, вся конструкція розвалиться. Для мене репараційний кредит не був гарною ідеєю”, – сказав він після саміту. До Бельгії також приєдналися Італія, Угорщина, Словаччина та Чехія. У підсумку лідери зосередилися на запасному варіанті – спільному борговому інструменті ЄС. Альтернативний план став основним Кредити будуть надаватися за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених Pезервами бюджету ЄС. Погашати його Україна буде лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані своєю агресивною війною.
У межах компромісу під час грудневого саміту країни ЄС погодилися: спільно позичити 90 млрд євро на фінансових ринках;
надати Україні кредит строком на два роки; гарантувати його за рахунок бюджету ЄС.
При цьому три країни – Угорщина, Словаччина та Чехія – не братимуть участі у цій схемі.
Для України важливо те, що підтримка від ЄС буде, а звідки кошти інша справа.
Мінфін України привітав рішення Ради ЄС щодо наміру надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги на 2026-2027 рр. “Це рішення має на меті забезпечити безперервне фінансування України, зокрема бюджетних і оборонних потреб, починаючи з другого кварталу 2026 р. Воно також підтверджує довгострокову підтримку України з боку ЄС”,- зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко. Реакція країн ЄС на рішення В ЄС різні думки щодо прийнятого рішення. Лідери одних країн шкодують, що кредит буде забезпечено резервами ЄС, а не російськими активами, інших – про те, що взагалі такий кредит надається, а третіх – раді, що так чи інакше зараз Україна забезпечена коштами на два роки для протистояння агресії РФ.
Так, відомо, що Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, який намагався зберегти жорстку фінансову дисципліну (дотримання “боргового гальма”), раніше прямо висловлювався проти створення нового загальноєвропейського боргу.
Попри публічне схвалення результату, для Мерца це рішення було політично складним, оскільки він наполягав, що “Європа не повинна оголошувати війну Росії через активи”, але й не повинна перекладати тягар на європейських платників податків. Зрештою, Німеччина погодилася на бюджетне забезпечення як на “тимчасовий аванс”, фактично залишивши російські активи в заставі до моменту виплати репарацій.
Своєю чергою після грудневого саміту 2025 р. Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини виступив із різкою критикою ухваленого рішення, назвавши його “фінансовим божевіллям”та “грабунком майбутніх поколінь європейців”. Оскільки лідери ЄС використали процедурні механізми, щоб обійти його вето, він зосередився на дискредитації самої моделі кредитування.
Орбан заявив, що рішення забезпечити кредит за рахунок бюджету ЄС, а не самих активів РФ, свідчить про слабкість Брюсселя. “Брюссель програв цей раунд. Вони обіцяли, що за все заплатить Росія, але натомість виставили рахунок європейським сім’ям. Це рішення є визнанням того, що ЄС не може юридично впоратися з російськими грошима, тому вирішив просто залізти в кишеню до власних громадян”, – сказав він. Орбан наголосив, що запозичення на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС знищують суверенітет національних держав. За його словами, ми стали свідками народження боргової супердержави. Кожен євро, взятий у борг сьогодні для України під заставу нашого спільного бюджету, – це податок, який наші діти будуть платити десятиліттями. Угорщина не братиме участі в цьому колективному самогубстві.
Також Орбан висловив обурення тим, що рішення було прийнято в обхід принципу одностайності. На його думку, якщо правила заважають Брюсселю, вони їх просто змінюють. Використання надзвичайних повноважень для фінансування війни – це не демократія, це адміністративний диктат. Вони виштовхнули Угорщину з процесу прийняття рішень, але вони не зможуть змусити нас платити за їхні помилки, – сказав він.
Він також натякнув на те, що Угорщина оскаржуватиме ці механізми в судах, оскільки вважає використання бюджетних резервів для військових позик нецільовим. Орбан пообіцяв детально вивчити юридичну сторону цього “фокусу” зі статтею 122. За його словами бюджет ЄС – це не бездонна бочка для кредитування третіх країн, особливо коли йдеться про запозичення під такі величезні суми без згоди всіх членів клубу.
Водночас більшість країн ЄС це рішення привітали. “Головне, що підтримка України після цього рішення гарантована”, – сказала премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Що буде з замороженими російськими активами в ЄС Щоб зняти напругу з Берліна, у фінальних домовленостях залишили можливість у майбутньому використати заморожені російські активи для погашення цього кредиту. Однак конкретних термінів чи механізмів наразі немає. “Я хотів уникнути того, щоб держави-члени або ЄС зараз залазили в борги. Ми робимо авансовий платіж, але він забезпечений російськими активами, які знерухомлені на тривалий термін. Цей пакет фінансування є хорошим сигналом для України та поганим для Путіна. Якщо Росія не виплатить репарації, ми – у повній відповідності до міжнародного права – використаємо російські активи для повернення цього кредиту”, – сказав Мерц. На тлі затяжної війни та ризику фінансового дефіциту вже навесні наступного року, ухвалене рішення дає Україні критично важливий фінансовий ресурс. Водночас воно оголило глибокі розбіжності всередині ЄС щодо того, як саме має виглядати довгострокова підтримка Києва. Реакція Москви Реакція Москви на рішення саміту була поєднанням публічної агресії та спроб подати ситуацію як власну юридичну перемогу. У Кремлі заявили, що відмова ЄС від прямої конфіскації тіла активів свідчить про страх Брюсселя перед крахом євро та судовими позовами. Російські фінансисти назвали це перемогою “здорового глузду”, оскільки Захід був змушений залучати власні бюджетні резерви замість того, щоб використати заморожені кошти РФ.
Водночас президент РФ Володимир Путін назвав нову кредитну модель грабунком і попередив про миттєву конфіскацію європейських активів у Росії у відповідь на будь-які операції з доходами Центробанку РФ. Паралельно з цим російська пропаганда почала поширювати наратив про те, що Європа не допомагає Україні, а лише заганяє її у боргову пастку, перекладаючи фінансові ризики на майбутні покоління.
Таким чином Росія намагається одночасно залякати європейський бізнес та підірвати довіру до лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва -
Україна отримала понад 2 млрд євро від ЄС
Україна у межах Ukraine Facility отримала новий транш прямої бюджетної допомоги від Європейського Союзу у розмірі близько 2,3 млрд євро. Про це 22 грудня повідомляє Мінфін.
Зазначається, що це шостий регулярний транш, передбачений у межах Pillar I Інструменту. Кошти буде спрямовано на фінансування першочергових соціальних і гуманітарних видатків держави.
Для отримання цього траншу від ЄС Україна виконала вісім реформаційних кроків, необхідних для виділення шостого траншу, та один крок, який був передбачений ще в рамках четвертого траншу.
“Підтримка в рамках Ukraine Facility є ключовою для зміцнення макрофінансової стабільності України та безперебійного функціонування державного управління в умовах війни. Успішне виконання понад 60 кроків Плану України підтверджує нашу відданість реформам, відновленню та руху до членства в Європейському Союзі”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Ukraine Facility є програмою фінансової підтримки України від ЄС у розмірі 50 млрд євро впродовж 2024-2027 років. Програма спрямована на забезпечення макроекономічної стабільності країни, відбудову, модернізацію країни та поглиблення євроінтеграції України. З 2024 року до державного бюджету України вже надійшло понад 26,7 млрд євро за цією програмою; у 2025 році – понад 10,6 млрд євро. -
ЄС продовжив економічні санкції проти РФ
Рада ЄС 22 грудня продовжила ще на шість місяців, до 31 липня 2026 року, дію економічних обмежувальних заходів проти Росії через її війну в Україні. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України.
Наразі вони складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші. Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морської сирої нафти та деяких нафтопродуктів з Росії до ЄС, де-SWIFT-транзакцію кількох російських банків. Крім того, конкретні заходи дозволяють ЄС протидіяти санкціям за обхід.
Як зазначають у пресслужбі Ради ЄС, доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, доцільно зберігати чинними всі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо необхідно.
У ЄС нагадали, що з 24 лютого 2022 року Євросоюз ухвалив 17 безпрецедентних та жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
У своїх висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада повторила своє рішуче засудження війни Росії проти України, яка є явним порушенням Статуту ООН, та підтвердила свою незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Європейська Рада також підтвердила непохитну відданість ЄС наданню постійної політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки Україні та її народу стільки, скільки потрібно, і такої інтенсивності, як це необхідно.
Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.
Рагіше ЗМІ писали, що презентація 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії запланована на початок 2026 року. -
КНР запроваджує тимчасові мита на молочні продукти з ЄС
Китай з 23 грудня запроваджує тимчасові мита у розмірі від 21,9% до 42,7% на певні молочні продукти, імпортовані з Європейського Союзу. Про це повідомляє Міністерство торгівлі КНР.
“Орган розслідування встановив, що імпортовані молочні продукти походженням із Європейського Союзу субсидуються і це завдає значної шкоди внутрішній промисловості молочних продуктів Китаю, тобто існує причинно-наслідковий зв’язок між субсидіями і суттєвою шкодою”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що рішення є тимчасовим, китайська сторона продовжить розслідування й пізніше оголосить остаточні висновки, на підставі яких сьогоднішні мита можуть бути скореговані як у бік зменшення, так і в бік вищих ставок.
Найнижчу ставку на свою продукцію в розмірі 21,9% отримала італійська Sterilgarda Alimenti SpA, тоді як бельгійська FrieslandCampina Belgium N.V. та нідерландська FrieslandCampina Nederland B.V. сплатять найвищу ставку у 42,7%.
Найвищу ставку також повинні будуть сплачувати всі інші компанії-виробники молочної продукції з ЄС, які відмовилися брати участь у розслідуванні й не співпрацювали з Китаєм.
Більшість же компаній-імпортерів сплачуватимуть додаткові мита в розмірі 28,6% – 29,7%.
Як відомо, торговельна суперечка між Китаєм та ЄС спалахнула у 2023 році, коли Єврокомісія розпочала антисубсидійне розслідування стосовно електромобілів китайського виробництва, у відповідь на що Пекін розпочав власні антисубсидійні розслідування щодо імпортованих із країн ЄС бренді, свинини та молочних продуктів. -
Зеленський зробив заяву про мирні переговори
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та обговорив з ним дипломатичну роботу цими днями. Про це повідомив голова держави в Telegram.
“Рухаємось достатньо оперативно, і наша команда у Флориді працювала з американською стороною. Були також запрошені європейські представники. Важливо, що в цих перемовах є конструктив, і багато залежить саме від того, щоб у Росії відчули необхідність закінчити війну реально, і це не має бути риторичною чи політичною грою з російського боку”, – наголосив український лідер.
За його словами, справжні сигнали від Росії тільки негативні – штурми на фронті, російські воєнні злочини у прикордонні та удари по українській інфраструктурі тільки продовжуються.
“Потрібно, щоб про це все у світі не мовчали”, – наголосив президент.
Зеленський подякував Норвегії за готовність допомагати в подальшому як із тиском на Росію, так і у відновленні після їхніх ударів. Норвегія допомагатиме Україні і з енергетичною стійкістю.
“Є спільне відчуття, що після роботи тепер в Америці нашої дипломатичної команди варто буде провести консультації й в ширшому колі з європейськими партнерами”, – додав глава держави.
Як відомо, нині у США тривають чергові етапи мирних переговорів. У п’ятницю відбулася зустріч з представниками України та Європи.
Перед цим відбулася зустріч американців з російськими представниками. Переговори триватимуть і в неділю. -
Кіпр обіцяє зробити підтримку України пріоритетом свого головування в ЄС
Президент Кіпру Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу, якепочнеться з 1 січня.
Про це Христодулідіс заявив у неділю, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.
Кіпрський лідер наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси.
“Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, з огляду на те, що ми, Кіпр, Республіка Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав”, – наголосив він.
Кіпрське головування, пообіцяв Христодулідіс, буде сприяти швидкому впровадженню “білої книги” про майбутнє європейської оборони та супутньої “дорожньої карти” для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року.
“Ми будемо діяти з реалізмом та амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу”, – заявив Христодулідіс.
Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС по черзі головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.
Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (крім Ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС. -
У Нацрозвідці США заперечили дані ЗМІ про плани Путіна щодо Європи
Директорка Нацрозвідки США Тулсі Ґаббард назвала брехнею та пропагандою публікацію Reuters, в якій із посиланням на дані її відомства стверджувалося, що російський диктатор Володимир Путін хоче “захопити всю Україну та частину Європи”. Про це Ґаббард у суботу, 20 грудня, написала у соцмережі Х.
Вона звинуватила видання у розповсюдженні хибного наративу для блокування мирних ініціатив президента США Дональда Трампа.
“Небезпечним чином ви просуваєте цей хибний наратив, щоб заблокувати мирні зусилля президента Трампа, і розпалюєте істерію та страх серед людей, щоб змусити їх підтримати ескалацію війни, чого насправді хочуть НАТО та ЄС, щоб безпосередньо втягнути збройні сили США у війну з Росією”, – написала Ґаббард.
За її словами, розвідка США, спираючись на свої дані, поінформувала політиків – Росія прагне уникнути більшої війни з НАТО. Про це розвідка повідомила і члену HPSCI від Демократичної партії Майку Куіглі, якого цитував Reuters у статті про плани Путіна нібито захопити всю Україну та частину Європи.
Тулсі Ґаббард також стверджує, знову ж таки опираючись на аналітичні дані розвідки США: Росія не має можливостей для завоювання та окупації всієї України, не кажучи вже про Європу. -
Лондон передумав передавати Києву активи РФ
Уряд Великої Британії не буде використовувати 8 млрд фунтів стерлінгів заморожених активів РФ, що зберігаються в британських банках, на підтримку України. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомляє Financial Times.
Таке рішення послідувало після того, як вранці в п’ятницю провалилася аналогічна пропозиція ЄС. Тож у п’ятницю британські офіційні особи заявили, що Лондон не буде в односторонньому порядку використовувати заморожені активи РФ для допомоги Україні, оскільки планував зробити це лише в тісній співпраці з Австралією, Канадою та ЄС.
‘Ми не будемо рухатися вперед без міжнародних партнерів. (Велика Британія – ред.) продовжить тісно співпрацювати з G7 і ЄС з питань фінансування України”, – сказав представник уряду.
Водночас глава Мінфіну Британії Рейчел Різа додала, що країна буде “в терміновому порядку” співпрацювати з партнерами, щоб забезпечити Києву необхідне фінансування. За її словами, підтримка України з боку Великої Британії залишається “непохитною”.
Також у п’ятницю офіційні особи Великої Британії заявили, що уряд “перепрофілює” гарантії на суму 2 млрд доларів для кредитування Світового банку, продовживши наявні зобов’язання до 2026 року для “невідкладних фінансових потреб” України. -
Гроші будуть. ЄС знайшов 90 млрд для України
Лідери країн ЄС після 15-годинних переговорів знайшли формулу, яка дозволить надати Україні фінансову допомогу. Саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанту “репараційного кредиту”, який довго обговорювали раніше.
Кредит, але не кредит
“Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його”, – заявив президент Євроради Антоніу Кошта.
Фрідріх Мерц уточнив, що кошти підуть також на військові потреби Києва.
“Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для завершення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди”, – заявив німецький канцлер.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн наполягає, що кредит для України від ЄС у розмірі 90 млрд євро прив’язаний до майбутніх репарацій від російського агресора.
Президент Єврокомісії підкреслила, що цей кредит, наданий на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України. “Україна має погасити цей кредит лише тоді, коли отримає репарації”, – заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій про шляхи допомоги Україні.
Прем’єр Данії Метте Фредеріксен, яка головує в Раді ЄС у цьому півріччі, підтвердила це. “Україна не повинна платити, поки Росія не сплатить їй військові репарації”, – зазначила Фредеріксен.
Урсула фон дер Ляйєн підкреслила, що це фінансування закриє ключові потреби України на 2026-27 роки. “Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС”, – пояснила вона.
Реакція
Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського союзу за рішення про фінансову підтримку України на 2026–2027 роки.
“Це значна підтримка, яка справді зміцнює нашу стійкість”, – заявив Зеленський. Він також підкреслив важливість того, що російські активи залишаються замороженими і що Україна отримала гарантію фінансової безпеки на найближчі роки.
“Для нас на сьогодні це важлива перемога… У будь-якому разі ця сума прив’язана до репарацій від Росії. Це важливі кроки: те, що європейські лідери знайшли такий формат, і те, що наша команда попрацювала з Європою над позитивним рішенням – для нас це посилення”, – сказав президент України.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вважає, що рішення Європейського Союзу про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро – це сильний політичний сигнал.
Де Вевер підкреслив, що підтримка України – це не благодійність, а найважливіша інвестиція, яку можна зробити у власну безпеку.
“Ніколи не було жодних суперечок про те, чи будемо ми допомагати. Єдине питання полягало в тому, як саме ми маємо допомагати”, – сказав він.
“Я вважаю, що Україна перемогла. Вона отримала термінове, передбачуване і надійне фінансування, яке їй потрібно на найближчі два роки. Це не крихка конструкція. Це стабільне, юридично міцне і фінансово надійне європейське рішення”, – підкреслив він.
Також Де Вевер зазначив, що заморожені активи РФ “залишаться глобалізованими і врешті-решт будуть використані для відшкодування збитків, які Росія завдала своєю необґрунтованою і несправедливою війною проти України”.
“Я вважаю, що Європа перемогла, і фінансова стабільність, безумовно, перемогла. Ми уникнули хаосу. Ми уникнули розколу. Єдність європейських держав сьогодні означає, що Європа залишається важливим гравцем на геополітичній арені”, – вважає він.