Уряд України ініціював переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу за державними гарантіями на 1,5 мільярда доларів, який був залучений ще у 2012 році. Відповідна ініціатива зафіксована у проєкті змін до державного бюджету на 2025 рік (№13439), поданому до Верховної Ради.
Мова про кредит, наданий АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) під гарантії уряду в межах міжурядової угоди між Україною та КНР. За класифікацією китайської сторони, борг визнаний офіційним двостороннім зобов’язанням.
У документі зазначено, що кредитор ще у грудні 2024 року погодився на переговори, однак повідомив, що процес може бути тривалим. У зв’язку з цим уряд України пропонує тимчасово зупинити платежі за зобов’язаннями до моменту досягнення домовленостей про нові умови запозичення.
“Тимчасове зупинення здійснення платежів планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань ДПЗКУ на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення”, – мовиться у пояснювальній записці.
У 2012 році Україна та Китай уклали угоду про кредитну лінію на 3 млрд доларів, яка передбачала поставки 5 млн тонн зерна щорічно. У 2013 році ДПЗКУ отримала 1,5 млрд доларів під державні гарантії. Зобов’язання виконувались частково: за понад десять років Україна поставила лише близько 6 млн тонн зерна, що стало підставою для китайської сторони подати позов до Лондонського арбітражу.
Станом на початок 2022 року залишок боргу становив близько 900 млн доларів.
У червні повідомлялося, що переговори України з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргу у понад 20 млрд доларів не дали результату. Якби компромісу не вдалося досягнути, то вже у серпні Україні могла оголосити дефолт. 18 липня Верховна Рада схвалила зупинку виплат за зовнішнім боргом.
Реструктуризація боргу України: оприлюднено деталі
Позначка: Янукович
-
Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича
-
Вбивство Портнова. Чим був відомий політик
У середу вранці в Мадриді застрелили українського політика Андрія Портнова. За даними іспанської преси нападників було двоє або троє. За підозрою у вбивстві поки ніхто не затриманий.
Обставини смерті
На Портнова стріляли біля воріт приватної школи в елітному передмісті Мадрида Посуело-де-Аларкон, підтвердило іспанське Міністерство внутрішніх справ кільком ЗМІ.
Його вбили незабаром після того, як він відвів своїх дітей до школи.
Як пише El Pais з посиланням на екстрені служби, повідомлення про напад надійшло поліції близько 09:15 за місцевим часом. Телефонуючий повідомив, що виявив пораненого чоловіка, який лежав на землі без свідомості.
Прибули на місце працівники швидкої допомоги констатували смерть “внаслідок травм, несумісних із життям, після того як чоловік отримав щонайменше три вогнепальні поранення”.
“Смертельний постріл припав у голову — на рівні шиї, ззаду. Два інших — у область живота і в бік”, — уточнив той же джерело.
Впливовий юрист
Портнов родом із Луганська. За часів президентства Леоніда Кучми він переїхав до Києва, де почав працювати в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку — спочатку як головний спеціаліст, а потім на керівних посадах, піднімаючись усе вище по кар’єрній драбині.
На початку 2000-х заснував власну юридичну фірму Портнов і партнери. Формально вона спеціалізувалася на послугах у сфері інвестиційного бізнесу, корпоративного управління, приватизації та ринку цінних паперів, однак щодо фірми Портнова тоді лунали звинувачення у проведенні рейдерських захоплень майна.
У велику політику Портнов потрапив разом із партією Батьківщина Юлії Тимошенко, де в 2005—2010 роках керував юридичним департаментом її передвиборчого штабу. Саме від Батьківщини Портнов двічі обирався народним депутатом у Верховну Раду 5-го і 6-го скликань (2006−2010 роки). У 2008-му став заступником голови фракції БЮТ у парламенті.
Портнов займався супроводом підписання газових контрактів, які у 2009 році підписали в Москві прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко і Володимир Путін, на той момент прем’єр Росії.
Також він був причетний до ряду інших юридичних проєктів Блоку Юлії Тимошенко, зокрема до усунення Валентини Семенюк з посади голови Фонду державного майна на початку 2008 року. Після цього Тимошенко призначила Андрія Портнова в.о. голови Фонду держмайна.
У 2009 році Портнов став членом Вищої ради юстиції України.
Після перемоги Віктора Януковича на виборах 2010 року Андрій Портнов, на той момент заступник керівника фракції БЮТ у Раді, перейшов у його команду і став заступником голови адміністрації Януковича. Цьому не перешкодило навіть те, що після поразки Тимошенко на президентських виборах 2010-го саме Портнов захищав її інтереси у Вищому адміністративному суді. Пізніше він заявляв, що нібито вважав звернення до суду недоцільним і зайнявся справою лише під тиском Тимошенко.
В адміністрації Януковича
За Януковича Портнов курував судову гілку влади. У 2011 році він став радником Януковича і очолив головне управління з питань судоустрою Адміністрації президента. Був одним із розробників нового Кримінального процесуального кодексу України, який Рада ухвалила у 2012 році.
Під час Революції гідності Портнова підвищили до посади першого заступника голови АП.
Портнов уперше виїхав з України 24 лютого 2014 року, незабаром після втечі Януковича. Як і більшість близьких до диктатора втікачів того періоду, Портнов спочатку виїхав до Росії. Там уже після Революції Гідності він придбав низку об’єктів елітної нерухомості в Москві та Підмосков’ї, оформивши їх на свою цивільну дружину Анастасію Валяєву та її матір Лідію, як з’ясувало розслідування програми Схеми (проєкт Радіо Свобода). Журналісти також з’ясували, що сім’я Портнова володіла нерухомістю в Москві спільно з друзями керівника російського МЗС Сергія Лаврова.
Згодом переїхав до Відня (Австрія), де, як стверджував, займався адвокатською діяльністю. У 2018 році отримав від Володимира Мураєва (батька Євгена Мураєва) 100% акцій телеканалу NewsOne, який пізніше став одним із рупорів проросійських сил і соратників Віктора Медведчука в Україні. Портнов заявив, що розриває договір із телеканалом у тому ж 2018-му.
У другій половині травня 2019 року Портнов повернувся в Україну — незабаром після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента. А в серпні 2019-го року Служба безпеки України припинила кримінальне провадження щодо ймовірної державної зради Портнова “у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення”. У січні 2020 року Печерський суд Києва ухвалив рішення, яким визнав, що Андрій Портнов нібито проживав останні п’ять років на території України.
Санкції США
У той же час Портнов перебував під санкціями США з 2021 року. Американський Мінфін пояснив відповідне рішення тим, що у 2019-му він “культивував широкі зв’язки з судовим і правоохоронним апаратом України за допомогою хабарництва”. І, крім того, “був обґрунтовано звинувачений” у використанні впливу на судові рішення в Україні, хотів отримати контроль над системою правосуддя, домагався призначення лояльних йому осіб на вищі судові посади, а також здійснював підкуп суддів.
Другий раз Портнов утік з України після початку повномасштабного вторгнення РФ. За даними проєкту Схеми: корупція в деталях, він виїхав 3 червня 2022 року через Закарпатську область. Відтоді жив за кордоном, зокрема в Іспанії.
За останні роки проти Портнова було порушено чимало кримінальних справ, багато з яких він виграв у суді. Санкції проти Портнова Україна не вводила. -
Януковича засудили до 15 років ув’язнення
Екс-президента Віктора Януковича та заступника начальника УДО – начальника Служби безпеки президента, Костянтина Кобзаря, засудили Подільському районному суду Києва. Януковичу призначили 15 років ув’язнення за незаконне переправлення через кордон та підбурювання до дезертирства, а Кобзарю – 10 років за ті ж самі злочини. Правоохоронці встановили, що Янукович разом зі своєю охороною та іншими особами незаконно переправив через кордон до Росії більше 20 осіб. Також доведено, що Янукович підбурив Кобзаря до дезертирства та вирішив залишити Україну. Зараз обидва перебувають у Росії. Україна готується націоналізувати їхні активи.