За даними Bloomberg, в США спостерігається зростання попиту на електроенергію, що зумовлене зростанням центрів обробки даних для штучного інтелекту. Це може призвести до збільшення виробництва атомної енергії на 63%, або приблизно на 53 гігават потужностей, до 159 ГВт до 2050 року. Головний акцент робиться на малі модульні реактори (SMR), які можуть допомогти знизити вартість і час будівництва ядерних установок. Проте, наразі у галузі є проблеми, такі як високі витрати, дефіцит кваліфікованих кадрів і ядерного палива, а також складні регуляторні процедури. Хоча в США планувалося збудувати більше атомних потужностей, реалізація нових проєктів заплутана. За прогнозами Bloomberg, у наступному десятилітті може бути додано лише 9 ГВт нових потужностей, а масштабне впровадження SMR може розпочатися не раніше 2035 року.
Позначка: Витрати
-
РФ наступного року витратить на армію та силовиків 40% бюджету
У 2026 році заплановані витрати Росії на оборону збільшилися на 325 мільярдів рублів. Разом із витратами на “Національну безпеку” загальні витрати на армію, поліцію та спецслужби становитимуть 16,84 трильйона рублів, що складає 38% усіх витрат. Більшість російських витрат за розділом “Національна оборона” залишаються засекреченими. Проте, влада планує витратити на цей розділ 12,93 трильйона рублів. У попередніх матеріалах ця цифра становила 12,61 трильйона рублів. Загалом, режим витратить 12,71 трильйона рублів на закриті статті, що становить 28,8% усіх витрат. Аналіз показує, що Росія може злізти з Фонду національного благополуччя вже у 2026 році через скорочення нафтових надходжень. Путін вважає, що це не є проблемою.
-
РФ компенсує воєнні витрати новим податком – СЗРУ
Росія вирішила перекласти фінансові втрати, що виникли у результаті війни проти України, на своїх громадян. Тепер росіяни повинні будуть сплатити податок на доходи з банківських вкладень за 2024 рік, як один із заходів компенсації втрат державного бюджету. Цей податок було введено після початку вторгнення Росії до України і призначено збирати кошти на військові витрати шляхом мобілізації коштів населення. Ставка податку залежить від доходу громадян – для більшості вона становить 13%, а для тих, чиї доходи перевищують 5 млн рублів, – 15%. Також з 2025 року планується введення прогресивної шкали оподаткування з верхньою межею ставки в 22%. Цей крок спричинений необхідністю швидко поповнити бюджет, який зазнає значних витрат через війну. Крім того, планується підвищення ставки податку на додану вартість з 20 до 22%, кошти від якого будуть спрямовані на оборону та безпеку.
-
Видатки Пенсійного фонду вперше перевищать трильйон грн
Уряд України 17 вересня схвалив бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік, який вперше перевищує трильйон гривень. Зазначено, що доходи фонду складатимуть 1,025 трлн грн, включаючи кошти на пенсії, соціальне страхування та інші соціальні виплати. Видатки бюджету також становитимуть 1,02 трлн грн і враховуватимуть індексацію пенсій, страхові виплати та інші соціальні витрати. Бюджет також передбачає видатки на виплату пенсій за судовими рішеннями.
-
Бундестаг схвалив виділення рекордного бюджету на оборону ФРН
Бундестаг 17 вересня схвалив у другому читанні бюджет Міністерства оборони Німеччини на 2025 рік на суму 62,31 млрд євро. Також виділено 24,06 млрд євро на Спеціальний фонд Бундесверу. Документ підтримали правлячі фракції і частину опозиції, але деякі опозиційні сили проголосували проти. Загалом на оборону цього року буде витрачено 86,37 млрд євро. Це на 10,36 млрд євро більше, ніж у попередньому році. Гроші підуть на військові закупівлі, системи озброєння, авіаційне обладнання, військово-морське обладнання, боєприпаси та персонал. Наприклад, на закупівлю системи озброєння Eurofighter буде виділено 796,97 млн євро.
-
Зеленський назвав бюджет року війни в Україні
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що витрати на утримання війни в країні становлять 120 мільярдів доларів на рік. З цієї суми половина забезпечується українським бюджетом, а іншу половину потрібно буде знайти на наступний рік. Зеленський висловив надію на завершення війни цього року, але зауважив, що незалежно від цього потрібно урахувати великі витрати на наступні роки. Він підкреслив, що витрати на оборону становлять значну частину державного бюджету, що свідчить про серйозні виклики, які стоїть перед країною.
-
В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року. -
Названо витрати України на оборону за сім місяців
Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:- на оплату праці з нарахуваннями – 860,6 млрд грн, у тому числі у липні – 126 млрд грн.
- на оплату використання товарів і послуг – 297,1 млрд грн (у липні – 40,5 млрд грн).
Ці кошти переважно пішли на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів – придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг.
-
Зеленський підписав указ про аудит держвидатків
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що підписав указ, який передбачає скорочення бюрократичних процедур та проведення негайного аудиту державних видатків. Про це він сказав під час вечірнього ” rel=”nofollow” target=”_blank”>звернення.
Зеленський наголосив, що очікує від уряду України конкретних результатів вже протягом місяця. За його словами, головна мета – максимально переорієнтувати державні ресурси на потреби оборони та зміцнення стійкості країни.
Також президент повідомив, що готуються відчутні кроки щодо дерегуляції для забезпечення більшої свободи для громадян.
Указ вже опубліковано на сайті Офісу президента. Він набирає чинності з дня його опублікування.
Згідно указу, Кабінет Міністрів має перевірити, як працюють державні органи – щоб уникнути дублювання функцій, зайвих обов’язків і неефективного використання бюджету та працівників;провести дерегуляцію – прибрати зайві державні правила, які заважають бізнесу, і не допускати безпідставного втручання влади у підприємницьку діяльність;підготувати список нормативних актів, які потрібно змінити.
До 1 вересня 2025 року Кабмін має подати пропозиції, як покращити роботу держави під час воєнного стану, ефективніше використовувати бюджет, перерозподілити кошти на оборону, підтримати бізнес і підвищити добробут громадян. -
Німеччина не згодна з проєктом рекордного бюджету ЄС
Уряд Німеччини виступив проти радикального збільшення бюджету Європейського Союзу, яке запропонувала Єврокомісія. Речник федерального уряду заявив, що таке збільшення є неприйнятним в умовах, коли країни-члени вже зусилями консолідують свої національні бюджети. Німеччина також не підтримує ідею додаткового оподаткування підприємств, яке пропонує Європейська комісія. Ці кроки спрямовані на збереження реформ та узгодження бюджету ЄС з новими пріоритетами для зміцнення Європи і підвищення її конкурентоспроможності.