Міністерство оборони скерувало додаткові 2,1 млрд грн на закупівлю бригадами ЗСУ дронів та іншої необхідної техніки через маркетплейс DOT-Chain Defence. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль у четвер, 4 грудня.
Як відзначив міністр, загалом від запуску маркетплейсу Міноборони направило на ці закупівлі майже 6,3 млрд грн.
“Це означає реальні, швидкі поставки – без зайвої бюрократії”, – додав він.
Шмигаль додав, що DOT-Chain Defence дає змогу підрозділам обирати саме те, що їм потрібно для виконання завдань, а весь бюрократичний супровід залишається за Агенцією оборонних закупівель Міноборони.
Позначка: Виробництво
-
На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль
-
Шмигаль розповів про грантову програму для виробників компонентів БпЛА
Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про запуск спеціальної грантової програми для українських виробників компонентів безпілотних систем. Про це повідомляє пресслужба відомства.
Міноборони кодифікувало вже понад 250 найменувань компонентів безпілотників. Серед них найбільшу частку становлять засоби автодонаведення та керування боєприпасами, елементи систем зв’язку й керування. Також кодифікуються елементи живлення, засоби запуску та посадки, окремі елементи корпусу та інші складові.
“Критично важливо забезпечити вітчизняний ОПК компонентами саме від українських виробників. І відтепер ринок комплектуючих стає одним із ключових пріоритетів оборонного кластеру Brave1”, – зазначив Шмигаль.
Він додав, що серед інших інструментів підтримки також працює:- проєкт “Бібліотека комплектуючих” – цифрова платформа, де українські компанії-виробники БпЛА, НРК, РЕБ/РЕР можуть знаходити виробників компонентів і налагоджувати партнерство. У “Бібліотеці” вже зареєстровано 230 користувачів та розміщено понад 150 найменувань продукції.
- грантова програма “Зроблено для Перемоги”, спрямована на підтримку підприємств, що виробляють компоненти озброєння та військової техніки.
- програма пільгового кредитування для масштабування критично важливих підприємств ОПК. Українські підприємства отримали кредитів на 5 млрд грн.
“Ми запускаємо нову ініціативу з підтримки виробників компонентів на базі Brave1. Наша стратегічна мета – досягнути незалежності у виробництві ключових комплектуючих, а згодом Україна має всі шанси стати компонентною базою для цивілізованого світу”, – додав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Інструменти підтримки виробників сукупно мають дати той результат, який ворог відчує на полі бою, заявив Шмигаль.
“Розвиток компонентної бази України має значення не лише для України. Це важливо для всього вільного світу. Запросив іноземні компанії інвестувати в Україну, налагоджувати спільне виробництво та R&D. Розвиток українських компонентів – це інвестиція у нашу спільну безпеку”, – резюмував він. -
Росіян задумали масово пересадити на вітчизняні авто
Російська влада планує збільшити частку автомобілів російського виробництва на внутрішньому ринку з 55% до 80% до 2035 року. Глава Мінпромторгу Антон Аліханов заявив про це, вказавши, що це одна з мет стратегії для відновлення автомобільної галузі Росії після впливу санкцій. Наразі в країні випускають понад 20 брендів автомобілів з більш ніж 50 моделями, включаючи різні типи транспортних засобів. Однак, впровадження утилізаційного збору призвело до зростання цін на автомобілі, що вплинуло на зниження обсягів продажів і виробництва.
-
Україна та Нідерланди запустили виробництво дронів
Український міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про запуск спільного виробництва безпілотників разом з Нідерландами. Угода передбачає виготовлення українських безпілотних систем як у Україні, так і в Нідерландах. Нідерланди виділили €250 млн на цю ініціативу. Раніше Україна уклала подібну угоду ще з Норвегією.
-
Російські промисловці заявили про найбільше падіння виробництва з 2022-го
У російській економіці продовжує знижуватися ділова активність. У листопаді індекс PMI в оборонній промисловості, який розраховується за результатами опитувань компаній S&P Global, опустився до 48,3 пункту – вже шостий місяць поспіль нижче позначки 50, що розділяє зростання від спаду. Згідно з даними, затяжний період негативних оцінок керівництва підприємств останній раз був зафіксований під час пандемії. S&P Global пояснює зниження виробництва та скорочення нових замовлень різким падінням. Погіршення ситуації також відзначається в логістиці, де строки постачання зростають, а закупівель стає менше. Витрати російських виробників зростають найшвидшими темпами з травня, що призводить до підвищення цін на готову продукцію. Також відзначається зростання витрат і цінових очікувань за даними Банку Росії. Промислове виробництво у Росії зросло у жовтні, але за річними показниками збільшення становить лише 1%.
-
Білорусь могла створити дешеву крилату ракету для РФ – ЗМІ
На виставці Dubai Airshow, що проходила в Об’єднаних Арабських Еміратах з 17 по 21 листопада, компанія E-System Solutions презентувала нову ударну систему на базі дешевої крилатої ракети LCCM (Low Cost Cruise Missile) Mk2. Про це у четвер, 27 листопада, повідомляє Defense Express.
Як йдеться у матеріалі, ракета призначена для знищення легкоброньованої та броньованої техніки, командних машин, літаків на аеродромах, пунктів управління й іншого обладнання, зокрема пускових установок ракетних комплексів.
Зазначається, що дальність її ураження становить від 500 до 1000 км, а бойова частина має вагу 25-50 кг залежно від дальності. Аналітики звертають увагу на тенденцію розробки недорогих крилатих ракет, яка активно розвивається на Заході, особливо у США.
За словами Defense Express, довжина ракети складає 3,15 метра, розмах крил – 2,5 метра. Її швидкість досягає 600 км/год, а максимальна висота польоту – 11 500 метрів. Тип системи наведення залишився нерозголошеним, зазначається в EDR Magazine.
Ракета розрахована на використання з різних платформ: наземних катапульт, пускових систем на шасі легкоброньованих машин і морських суден.
Виробництво комплексу вже завершене, і компанія планує найближчим часом провести його випробування.
Щодо виробника, то E-System Solutions заявлена як спільна білорусько-еміратська компанія. Але російські пропагандистські джерела описують її як нещодавно створену організацію фахівців із Білорусі та ОАЕ, яка поки не демонструвала значних успіхів. Аналітики Defense Express припускають, що це може бути та сама компанія, яка раніше представляла макет зенітного комплексу “Бук-МБ2К”.
Цікаво, що представники E-System Solutions зазначили у своїх коментарях про розробку ракети на основі досвіду українського воєнного конфлікту. Це дозволяє припустити можливу співпрацю з російськими інженерами.
“А публічну демонстрацію можна пояснити бажанням кинути “пил в очі” – мовляв, це спільна білорусько-еміратська розробка і РФ тут ні до чого”, – зазначають спеціалісти Defense Express.
Як повідомлялося раніше, в ГУР МО України оприлюднили тривимірну схему російського БпЛА Оріон, а також розкрили інформацію про 43 підприємства, залучених до його виробництва.
ГУР оприлюднило дані про 68 іноземних компонентів російських ракет і дронів
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони. -
Російська індустрія кремнію на межі зникнення – розвідка
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила, що виробництво металевого кремнію в Росії зменшилося приблизно на третину через дію китайського демпінгу на ринку. Російські виробники кремнію стикаються з конкуренцією з боку китайських компаній, які продають кремній за низькими цінами, витісняючи російських виробників. Навіть найбільший російський виробник кремнію АТ Кремній заявив про припинення роботи вже з наступного року. Ця ситуація посилюється тим, що російська галузь не виробляє високочисті компоненти для електроніки та інших галузей, внаслідок чого імпортує більшість продукції з Китаю. Уряд Росії уникає вжиття захисних заходів через політичну чутливість відносин з Китаєм, що ставить російські підприємства під загрозу. В результаті російська галузь опиняється під системною загрозою та стає залежною від Китаю як у сировинних, так і в технологічних аспектах виробництва.
-
В Україні масштабують виробництво антидронових набоїв
Міноборони кодифікувало антидронові набої одразу від декількох українських виробників, і вони готові до серійного виробництва. Про це 20 листопада повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
“Завдяки антидроновим набоям українські військові зможуть ефективніше протидіяти ворожим FPV і “мавікам”. Їх особливість у спеціальній бойовій частині, що в рази збільшує шанс збити російський дрон. Крім того, для таких набоїв не потрібне окреме озброєння – ними можна спорядити штатне. Працюємо над тим, щоб ще більше нової та дієвої зброї з’являлося в арсеналі наших військових”, – зазначив він. -
У ГУР оцінили кількість КАБів і БПЛА, які виготовляє Росія
За підсумками 2025 року кількість виготовлених Росією планерних бомб (тип керованих авіабомб – ред.) ймовірно сягне 120 000 штук. Число далекобійних БПЛА прогнозується в районі 70 000, зокрема 30 000 ударних БпЛА типу “шахед”. Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Вадим Скібіцький в інтерв’ю Reuters.
Він зазначив, що за даними української розвідки, серед нових КАБів будуть 500 бомб з більшою дальністю – до 200 км, – які можуть досягати більшої кількості міст. Україна також вважає, що Росія працює над модифікаціями, щоб такі бомби могли летіти до 400 км. Це дозволить Москві атакувати Україну без застосування ракет.
За словами Скібіцького, армія РФ щодня випускає по Україні 200-250 планерних бомб. У жовтні, за даними Міноборони, у середньому Росія за добу випускала близько 170 КАБів по українських населених пунктах.
Окрім керованих авіабомб, за словами Скібіцького, до 2025 року РФ виготовить загалом близько 70 тисяч безпілотників дальнього радіуса дії, включно з 30 тисячами дронів типу Shahed.