СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Виробництво

  • Мінськ вироблятиме снаряди для армії РФ – опозиція

    Мінськ вироблятиме снаряди для армії РФ – опозиція

    У Білорусі йде масштабне будівництво заводу, який спеціалізуватиметься на виробництві артилерійських і реактивних боєприпасів, призначених для російської армії. Про це заявив представник білоруської опозиційної організації BELPOL Володимир Жигар в інтерв’ю Укрінформу, оприлюдненому в понеділок, 22 грудня.

    За його словами, реалізація проєкту під назвою “Участок” стартувала в листопаді 2023 року. Цей проєкт передбачає створення повного циклу виробництва боєприпасів радянських калібрів 122 мм і 152 мм. Продукція заводу буде спрямована як на експорт, так і на використання у війні проти України.

    Жигар зазначив, що завершення будівництва планується до грудня 2026 року. Він упевнений, що завод суттєво підсилить матеріально-технічну базу російських військ у війні проти України.

    Проєкт, за словами опозиціонера, розробляється в суворій секретності за вказівкою білоруського лідера Олександра Лукашенка. Для його реалізації був створений спеціальний Завод корпусних виробів, який у майбутньому має стати центральною ланкою нової галузі з виробництва боєприпасів у країні. Засновниками заводу є компанія Волатавто та державне підприємство Завод точної електромеханіки, а загальне кураторство здійснює державний військово-промисловий комітет Республіки Білорусь.

    На думку опозиції, цей проєкт – це не лише спосіб політичної підтримки Росії, але й пряме забезпечення матеріальними ресурсами її збройної агресії. Зважаючи на специфіку та масштаби проєкту, кінцевим споживачем бойових припасів виступить саме Росія.

    За даними BELPOL, нове виробництво розташоване в Слуцькому районі Мінської області, на місці колишнього військового арсеналу поблизу населених пунктів Павлівка і Шищиці. Раніше висловлювалися припущення, що ця територія може бути використана для створення закритої військової бази або стратегічного ракетного комплексу. Але дослідження документів і креслень організації BELPOL свідчать про інший характер об’єкта – це буде саме завод із виробництва боєприпасів.

    Представник опозиції наголосив, що цей об’єкт є промисловим підприємством, розрахованим на масове виробництво боєприпасів у співпраці з Росією та орієнтованим на потреби війни проти України.

    Окремо він зазначив, що Білорусь не володіє власними критично важливими ресурсами для виготовлення вибухових речовин. Тому завод залежатиме від імпортних матеріалів і технологій. Основними партнерами в цьому питанні є Росія і Китай. Росія забезпечує технологічне обладнання, комплектуючі, підготовку персоналу та постачання вибухових речовин і пороху. Китай бере участь у постачанні обладнання для спорядження головних частин калібрів 122 мм, постачанні вибухових речовин і підготовці робітників. Також ведуться переговори з Іраном та Пакистаном.

    Організація BELPOL оприлюднила повне розслідування цієї ситуації на своєму YouTube-каналі.

    Нагадаємо, в Росії на тлі “високого попиту та позапланових зупинок нафтопереробних заводів” відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу. Це сталося після майже річної перерви, що розпочалася восени 2024 року, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    Обхід через Білорусь: Київ закликав посилити контроль за санкціями проти РФ

  • Розкрито вигляд нової української ракети Барс

    Розкрито вигляд нової української ракети Барс

    Українську крилату ракету Барс, яка активно застосовується українськими військовими для ударів по позиціях російських окупантів, вперше показали публічно. Про це повідомив український військовий портал Defence Express.

    Фахівці звернули увагу на інформацію, опубліковану 18 грудня на сторінці музею російсько-української війни при Національному університеті оборони України у Facebook.

    У дописі зазначалося, що тривалий час полювали на “звіра”, і нарешті це вдалося. Завдяки одному знаному бригадному генералу було отримано унікальний експонат – БПЛА Барс. Цей дрон-ракета вже системно й ефективно нищить тилові позиції ворога.

    Експерти порталу Defence Express уточнили, що Барс – саме крилата ракета.

    Також було опубліковано відео моменту запуску Барса.

    За даними видання, ракета створена за традиційною аеродинамічною схемою. Вона обладнана двоплощинним хвостом і має крила з розмахом близько двох метрів. Реактивний двигун розміщений над корпусом, виготовленим із композитних матеріалів.

    Технічні характеристики ракети наразі залишаються частково невідомими. Однак експерти припускають, що її дальність складає близько 700–800 км. Вага бойової частини, ймовірно, вимірюється кількома десятками кілограмів, а в оптимальному варіанті може досягати приблизно 100 кг.

    За інформацією Defence Express, виробництво та використання крилатих ракет Барс вже дійсно має масовий характер. Зокрема вже були випадки, коли одночасно по ворогу запускалось близько 100 самих Барсів.

    Нагадаємо, 25 листопада українські військові вітчизняною зброєю уразили декілька стратегічних об’єктів російських загарбників. Були задіяні підрозділи Ракетних військ і артилерії, Сили спеціальних операцій, берегові ракетні війська ВМС та Сили безпілотних систем. Вони успішно застосували реактивні БпЛА Барс і крилаті ракети Нептун.

    З’явилися нові фото української ракети Фламінго

  • Виробництво БПЛА: підписано угоду з Португалією

    Виробництво БПЛА: підписано угоду з Португалією

    Президент України Володимир Зеленський у суботу, 20 грудня, повідомив про встановлення з Португалією партнерства для виробництва морських дронів.
    “Сьогодні є спільна заява України і Португалії про встановлення партнерства для виробництва морських дронів. Підписали її разом із прем’єр-міністром Португалії, який сьогодні з першим візитом в Україні. Це один із найбільш перспективних напрямів в оборонній роботі зараз. Важливо, щоб були результати. І в усіх частинах нашої Європи має бути достатньо сили, щоб протидіяти будь-яким загрозам, і сучасні дрони – це реальний інструмент захисту”, – йдеться у повідомленні.
    Зеленський подякував Португалії за внесок у програму PURL, яка дозволяє Україні купувати американську зброю.
    “Португалія також підтримала спільне європейське рішення щодо фінансової гарантії безпеки для України на найближчі роки, і це 90 мільярдів євро для України – дуже відчутно. Дякую Луїшу Монтенегру за цей візит. Дякую Португалії за повагу та підтримку для української громади. І окремо хочу відзначити внесок у відновлення нашої освітньої інфраструктури – українських шкіл у Чернігові та Черкасах. Дякую, Португаліє!” – додав президент України.

  • Rheinmetall відкрив гібридний завод в Угорщині

    Rheinmetall відкрив гібридний завод в Угорщині

    Німецький збройовий концерн Rheinmetall відкрив у місті Сегед (Угорщина) новий гібридний завод, що об’єднує цивільне виробництво та військові технології. Церемонія відкриття відбулася 12 грудня за участі угорського міністра закордонних справ та торгівлі Петра Сіярто, мера Сегеда Ласло Ботки, депутата парламенту Бели Міхальффі та керівництва Rheinmetall. Про це повідомляє пресслужба компанії.

    Новий завод став першим великим гібридним майданчиком компанії за межами Німеччини і керуватиметься спільно підрозділами Power Systems та Electronic Solutions. Загальна площа об’єкта становить 84 тис. кв. м, площа виробничих приміщень – понад 15 тис. кв. м, зокрема 8,6 тис. кв. м виробничих цехів.

    Інвестиції Rheinmetall у завод вже перевищують 34 млн євро, загальна сума проєкту оцінюється на рівні 69 млн євро.

    На заводі передбачено створення понад 300 висококваліфікованих робочих місць до 2030 року, понад 60 позицій вже заповнено.

    Основні напрями виробництва включають компоненти для електромобілів, водневої енергетики, двигунів для вантажівок та електронні компоненти для військових систем.

    Сіярто заявив, що завод допоможе Угорщині стати одним із провідних центрів європейських технологій майбутнього. Своєю чергою, CEO Rheinmetall Кристоф Мюллер зазначив, що Сегед стане “домашнім ринком” для компанії, де об’єднані передові цивільні та військові технології.

    Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
    Раніше стало відомо, що Rheinmetall таамериканська корпорація LockheedMartin створять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot.

  • Китай створив власний “Манхеттенський проєкт” для виробництва ШІ-чипів

    Китай створив власний “Манхеттенський проєкт” для виробництва ШІ-чипів

    У високозахищеній лабораторії в Шеньчжені китайські науковці побудували прототип машини, здатної виготовляти новітні напівпровідникові чипи для штучного інтелекту, смартфонів і військової техніки, яку поки що контролюють країни Заходу. Про це повідомляє Reuters.

    Прототип завершили на початку 2025 року, зараз він проходить тестування і займає майже всю площу фабрики. Машину створили колишні інженери голландської компанії ASML, які зуміли відтворити технологію екстремального ультрафіолетового (EUV) літографічного обладнання, що лежить в основі найсучасніших чипів.

    Поки прототип працює й успішно генерує ультрафіолетове світло, він ще не виробляє готових чипів. Китай планує отримати перші робочі зразки до 2028 року, але більш реалістичною датою називають 2030 рік.

    Проєкт є частиною шести років ініціативи уряду Китаю з досягнення самозабезпечення у виробництві напівпровідників – однієї з головних пріоритетів президента Сі Цзіньпіна. Huawei координує роботу численних компаній та державних дослідних інститутів, залучаючи тисячі інженерів. Проєкт секретний і порівнюють його з американським Манхеттенським проектом.

    Китай використовує компоненти старих машин ASML і комплектуючі з інших постачальників, включно з японськими Nikon та Canon. Працівники Huawei працюють на об’єкті цілодобово, часто ночуючи на території лабораторії.

    Завдяки цьому прототипу Китай може наблизитися до незалежності у виробництві новітніх чипів раніше, ніж очікували аналітики, хоча технічні виклики, зокрема точні оптичні системи, ще залишаються.

    Нагадаємо, компанія Nvidia розмістила замовлення на 300 000 чіпів H20 у тайванської TSMC минулого тижня через сильний попит з Китаю, який змусив американську компанію змінити своє рішення і не покладатися лише на наявні запаси.
    У Китаї створили чип пам’яті завтовшки в один атом

  • Економіка Росії занурюється у воєнний режим

    Економіка Росії занурюється у воєнний режим

    Дві третини зростання російської економіки у 2025 році забезпечив військово-промисловий комплекс, який у три зміни виробляє озброєння для армії. Згідно з підрахунками аналітиків Райффайзенбанку на основі даних Росстату, з 0,6% економічного зростання у третьому кварталі 0,4 відсоткового пункта припало на сектор “держуправління та забезпечення безпеки”.

    Частка військово-промислового комплексу у ВВП за рік зросла майже утричі. Наприкінці минулого року ВПК забезпечував 1 відсотковий пункт із 4,3% зростання економіки.

    Із 2022 року Росія спрямувала на армію, закупівлю озброєння та силові структури загалом 42 трлн рублів, або $542 млрд. За даними розвідки НАТО, виробництво артилерійських снарядів у країні зросло більш ніж у 11 разів – до 4,5 млн одиниць на рік. У листопаді глава Ростеху Сергій Чемезов заявляв, що Росія стала світовим лідером із виробництва авіаційних бомб.

    Наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Олександра Прокопенко зазначає, що роздутий ВПК перетворює Росію на “економіку одноразових товарів”. За її словами, заводи працюють на повну, зростає зайнятість і зарплати, однак уся продукція створюється для поля бою.

    Вона також наголошує, що масштабні вливання у ВПК підтримують економічну активність, але не створюють довгострокових активів – таких як дороги, електростанції чи школи. У результаті економіка стає дедалі перевантаженішою та біднішою з кожним роком війни.

    Дані Росстату свідчать про поглиблення спаду в цивільних галузях. У третьому кварталі виробництво одягу скоротилося на 5,4%, меблів – на 9,7%, у металургії спад сягнув 6,9%, у хімічній промисловості – 0,7%. Виробництво нафтопродуктів зменшилося на 3,5% після атак дронів на НПЗ. Уперше за 15 років почало скорочуватися виробництво продуктів харчування.

    З 24 галузей промисловості 17 перебувають у рецесії, на них припадає майже 80% усіх товарів, що виробляються в Росії.
    Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
    Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни

  • Литва розгортає виробництво новітньої версії Leopard

    Литва розгортає виробництво новітньої версії Leopard

    Міністерство оборони Литви спільно з KNDS Deutschland, Rheinmetall Landsysteme та держгрупою EPSO-G підписали Меморандум про промислову співпрацю щодо розгортання у країні виробництва танків Leopard 2 A8. Проєкт реалізовуватимуть у пришвидшеному режимі. Про це повідомляє пресслужба оборонного відомства.

    Сторони готуються до узгодження деталей у 2026 році.

    Меморандум передбачає часткове збирання Leopard 2 A8 у Литві для скорочення термінів постачань та розвитку можливостей місцевої оборонної промисловості.
    Центр технічного обслуговування (LDS) Литви має розпочати будівництво заводу для новітньої версії Leopard 2 A8. Литва зобов’язується зробити свій внесок у розвиток виробничої бази Центру та підписала додаткову угоду про безперервне технічне обслуговування і ремонт танків та іншої техніки збройних сил країни. Також очікується, що LSD зможе забезпечити послуги німецькій бригаді, дислокованій у Литві, у майбутньому і вийти на ширший парк бронетехніки з інших країн.

    Міністр оборони Робертас Каунас назвав домовленості важливим етапом зміцнення обороноздатності країни: вперше в історії частину сучасного обладнання стандарту НАТО збиратимуть у Литві, водночас створена інфраструктура забезпечить його довгострокове обслуговування.

    Перший танк, зібраний у Литві, планують випустити на початку 2028 року, решту – до кінця 2030-го. Розвиток інфраструктури відбуватиметься у Вільній економічній зоні Каунаса. Інвестиції LDS у проєкт становитимуть близько €50 млн, буде створено приблизно 100 робочих місць.

    У травні 2024 року Литва приєдналася до ініційованої Німеччиною угоди LEOPARD 2 CPA, висловивши намір придбати Leopard 2 A8, навчальні танки, машини підтримки та тренажери. Основний контракт на закупівлю підписали у грудні 2024 року. Оновлена угода, яка включає промислову кооперацію, передбачає завершення постачань до 2030 року.

    Раніше Міністерство національної оборони Литви підписало контракт на 252 млн євро з лідером французької оборонної промисловості KNDS France на придбання колісних гаубиць Caesar Mk II.
    Литва виділить кошти на закупівлю систем Patriot для України

  • На Київщині ліквідували підпільний цех із виготовлення сигарет

    На Київщині ліквідували підпільний цех із виготовлення сигарет

    У Київській області було розгорнуто розслідування щодо підпільного цеху, де виготовляли сигарети без відповідних акцизних марок. Підпільники знаходилися у Броварському районі і використовували приватне домоволодіння як виробничий цех. Вони продавали сигарети як відомих брендів, але без оподаткування. Поліція провела обшуки та вилучила обладнання та сировину на суму понад 2,2 млн грн. Зазначено, що це лише один із випадків боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів в області.

  • Росіяни економлять на їжі: виробництво скоротилося вперше за 15 років

    Росіяни економлять на їжі: виробництво скоротилося вперше за 15 років

    У Росії виявлено зменшення виробництва харчових продуктів уперше з 2009 року через те, що населення економить на їжі. За даними Росстату, у січні-вересні виробництво харчових продуктів зменшилося на 0,6%, а напоїв – на 4,1%. Жителі Росії почали економити, купуючи менше і переходячи на дешевші продукти. Також спостерігається скорочення кількості нових інвестиційних проєктів у галузі харчового виробництва, що знизилося на 46% порівняно з попереднім роком. Загалом, інвестиційна активність у секторі харчування майже повернулася до рівня 2013 року. Зменшення виробництва продуктів в країні пов’язують з економічними проблемами, такими як нестача робочої сили, інфляція, зростання кредиторської заборгованості та вища ключова ставка. Люди все частіше відмовляються від дорогих продуктів і обирають більш просту їжу, шукаючи знижки та переходячи до бюджетних магазинів.

  • Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

    Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

    Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

    Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

    Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

    Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

    Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

    Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

    Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.