На Волині четверо військовослужбовців – два командири батальйонів і два начальники штабів однієї з військових частин – організували незаконну схему нарахування бойових виплат. Про це повідомила Спецпрокуратура у сфері оборони Західного регіону у п’ятницю, 18 липня.
“Вони у різний час перебування на посадах вносили неправдиві відомості до бойових розпоряджень та рапортів, щоб обґрунтувати нібито участь одного з солдатів у бойових завданнях на Харківщині. На підставі цих сфальсифікованих документів військовослужбовцю незаконно нарахували понад мільйон гривень грошового забезпечення, премій і додаткової винагороди”, – йдеться у повідомленні.
За даними прокуратури, насправді впродовж липня 2024 – квітня 2025 року солдат фактично не виконував службових обов’язків і перебував поза місцем тимчасової дислокації частини.
Командирам та підлеглому солдату повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України).
Дивіться фото: Двох комбатів ЗСУ і начштабів спіймали на незаконних виплатах
Раніше стало відомо, що комбат ЗСУ незаконно виплатив 1 млн грн “бойових”. Троє військовослужбовців батальйону протягом трьох місяців отримували додаткову грошову винагороду за нібито виконання бойових завдань у районі проведення бойових дій, хоча фактично перебували в тилу.
Також повідомлялося, що у Львівській області тиловики ЗСУ отримали 35 млн грн “бойових”. Начальник штабу батальйону однієї з військових частин кілька місяців вносив неправдиві дані до рапортів.
Офіцери ЗСУ заробили мільйони на “мертвих душах”
Позначка: Виплати
-
Двох комбатів ЗСУ і начштабів спіймали на незаконних виплатах
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Верховна Рада 16 липня прийняла у другому читанні законопроєкт №13168, який регулює отримання одноразової допомоги родинам військових, які загинули у полоні, визнаючи це рівнозначним загибелі на полі бою. Раніше українські судмедексперти часто встановлювали причину смерті військових як хворобу, що призводило до зменшення розміру допомоги для родин. Тепер закон встановлює, що родинам загиблих військових під час воєнного стану гарантується державна допомога у розмірі не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті. Допомога також передбачена для поранених військовослужбовців, які втратили часткову працездатність, навіть після звільнення зі служби. Крім того, сума виплат буде залежати від прожиткового мінімуму. Раніше Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули під час захисту України, а Рада підтримала збільшення видатків на оборону.
-
Середні пенсії прокурорів становлять понад 50 тисяч
Українські прокурори масово виходять на пенсію до 50 років, але продовжують працювати, отримуючи одночасно пенсію за вислугу років і зарплату. Багато з них є навіть молодшими за 50 років, а дехто навіть не досяг і 40 років. Це стало можливим через законодавчі лазівки, які дозволяють прокурорам отримувати пенсію раніше, ніж це передбачено для звичайних українців. Існують випадки, коли прокурори через суди вимагають пенсію за законодавством, що втратило чинність. Наразі в Україні є понад п’ять тисяч прокурорів, які отримують пенсію за вислугу років, але більшість з них продовжують працювати. Середня вік виходу прокурорів на пенсію становить 47 років, що набагато молодше, ніж для пересічних українців.
-
У Мінсоцполітики назвали середні пенсії українських прокурорів
Українські прокурори виходять на пенсію до 50 років, але продовжують працювати, отримуючи як пенсію за вислугу років, так і зарплату в органах прокуратури. Законодавчі лазівки дозволяють понад двом тисячам прокурорів це робити, навіть якщо їм ще не виповнилося 40 або 50 років. В Україні є шестеро прокурорів, які отримують пенсію та ще не досягли 40 років. Їхня пенсія може бути навіть більшою, ніж зарплата. Ця ситуація виникає через правові колізії, коли прокурори через суди вимагають пенсію за законами 90-х років. Наразі в Україні є понад п’ять тисяч прокурорів, які отримують пенсію за вислугу років, при цьому майже половина з них продовжують працювати. Середній розмір пенсії прокурорів-пенсіонерів становить близько 50 тисяч гривень на місяць, що є значно вищим, ніж у пересічних українців.
-
Підполковник ЗСУ отримав підозру через незаконні виплати
У Дніпропетровській області затримали заступника командира та молодшого сержанта військової частини, яким підозрюють у безпідставному отриманні понад 704 тис. грн грошового забезпечення. Виявилося, що підполковник місяць за місяцем видаляв гроші та додаткові винагороди на рахунок одного з сержантів, який фактично не виконував свої обов’язки. Також військовослужбовці із Львівської області незаконно отримували “бойові” винагороди за неправдиві дані у рапортах. Загалом, офіцери ЗСУ виграли мільйони на так званих “мертвих душах”.
-
У Німеччині посилять умови виплати соцдопомоги біженцям
Уряд Німеччини планує вжити більш суворі заходи щодо отримання соціальної допомоги безробітними, включаючи біженців з України. Канцлер Фрідріх Мерц зазначив, що громадяни, які можуть працювати, повинні це робити, а система допомоги має бути переглянута. Уряд планує встановити строжчі умови для отримання допомоги, включаючи можливість обмеження витрат на житло та заміну допомоги базовим доходом з 2026 року. Мерц підкреслив, що перехід до нової системи має відбуватися поступово, і вона має бути справедливішою для тих, хто може працювати, але цього не робить.
-
Комбат ЗСУ незаконно виплатив 1 млн грн “бойових”
Правоохоронці повідомили про підозру командиру батальйону військової частини з Донецької області, який організував незаконну виплату підлеглим “бойових”» надбавок на майже 1 млн грн. Про це повідомило ДБР у п’ятницю, 27 червня.
Слідство встановило, що у 2023 році троє військовослужбовців батальйону протягом трьох місяців отримували додаткову грошову винагороду за нібито виконання бойових завдань у районі проведення бойових дій, хоча фактично перебували в тилу.
“Командир батальйону особисто видавав завідомо неправдиві документи, на підставі яких здійснювалося незаконне нарахування винагороди. Внаслідок таких дій державному бюджету було завдано збитків на майже 1 млн гривень”, – йдетьсяу повідомленні.
Посадовцю повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем, внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів і видачі завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України).
Санкції цих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. -
З 1 липня запрацює новий вид соціальної допомоги: хто її отримає
Що таке “базова соціальна допомога” З 1 липня 2025 року в Україні стартує експериментальний проєкт – базова соціальна допомога.По суті, Кабмін запроваджує єдину виплату замість кількох окремих допомог людям з низькими доходами.
Експериментальна постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 має на меті зменшення бюрократії та підвищення адресної соціальної підтримки, зауважила у розмові з виданням Суспільне Донбас юристка “Донбас SOS” Богдана Гончар.
Розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. За визначенням у Постанові №371 в сім’ю входять:- чоловік, дружина;
- неповнолітні діти та повнолітні, які навчаються очно (до закінчення навчання, але не довше ніж до 23 років);
- неодружені повнолітні діти з інвалідністю I групи, або I–II групи — з дитинства, і проживають разом із батьками;
- непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними;
- особа, яка доглядає одиноку особу з інвалідністю I групи і проживає разом з нею;
- пари, які проживають однією сім’єю без офіційного шлюбу, але з дітьми.
Розмір базової величини для розрахунку становить 4500 грн.
І ось, як він розраховується для родини:- 100 відсотків такої базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї), кожної дитини віком до 18 років, особи з інвалідністю I або II групи;
- 70 відсотків такої базової величини – для кожного наступного члена сім’ї.
“4500 – це базова сума, вона може змінюватись у бік збільшення, замість кількох окремих допомог. А також, щоб скоротити черги і гарантувати безперервність підтримки”,– зазначила Гончар. Ірина Макарова, юристка з питань адвокації БФ “Право на захист”,в аналітичній колонці пропонує розглянути приклад розрахунку базової соціальної допомоги на практиці, для сім’ї з трьох осіб: батька (який працює та отримує мінімальну зарплату), матері, яка не працює і доглядає за п’ятирічною дитиною. Єдиним джерелом доходу є заробітна плата батька – 6 160 грн на місяць (після сплати податків).
У межах експериментального проєкту базова соціальна допомога для цієї сім’ї визначається так:- батько – 4 500 грн (100%)
- мати – 3 150 грн (70%)
- дитина – 4 500 грн (100%)
“Відтак загальна сума базової величини становить 12 150 грн”,- зазначає Макарова. Базова соціальна допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважений представник сім’ї звернувся за її призначенням, незалежно від дати звернення.
Виплата призначається строком на шість місяців з подальшим автоматичним продовженням виплати такої допомоги на час реалізації експериментального проєкту (два роки).
Припинити виплати за експериментальною програмою можуть за заявою громадянина, або ж коли, наприклад, відбулася зміна доходів чи складу сім’ї, народження, шлюб, смерть, додає Гончар. Хто та як може отримати базову соціальну виплату Одержати виплату вже з 1 липня 2025 року зможуть сім’ї, які на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги є отримувачами:- державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
- допомоги на дітей одиноким матерям;
- допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
- тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
З 1 жовтня 2025 року зможуть долучитися й інші особи / сім’ї, обставини яких відповідають вимогам та критеріям, визначеним Порядком (матеріальне та соціальне становище, потреба в державній підтримці тощо). “Після подання система автоматично обробить і призначить виплату за умови відповідності критеріям. Таким чином, чітко бачимо дві фази старту: літо-2025 для тих, хто вже користується соціальними допомогами, та осінь-2025 для всіх інших охочих”,– підкреслила Гончар. Заяву на отримання базової соціальної допомоги можна подати:
- в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія);
- у паперовій формі до обраного сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від зареєстрованого / задекларованого місця проживання уповноваженого представника сім’ї.
Необхідні документи та заява про наміри Макарова називає перелік документів, які треба подати заявнику – уповноваженому члену родини. Це:
- заява про намір отримати базову соціальну допомогу;
- здійснення орієнтовного розрахунку розміру допомоги засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;
- заяви про призначення допомоги, яка підписується уповноваженим представником сім’ї та кожним з повнолітніх членів сім’ї.
І саме такий порядок подання документів, пише Макарова, дає змогу сім’ї визначити, чи доцільно отримувати базову соціальну допомогу або залишатися отримувачем раніше призначеної допомоги.
Гончар теж звертає увагу на заяву про наміри. Юристка пояснює: ця заява дає можливість зрозуміти, що людину очікує у майбутньому. І якщо у базовій соціальній допомозі буде менша сума, ніж отримувала людина на іншій програмі, то від нової допомоги можна відмовитись. “Але передбачається, що пріоритет буде у бік збільшення, тобто багатьом ця соціальна допомога буде вигіднішою”, – каже Гончар. Юристка також виокремила кілька переваг заяви про намір:- вона фіксує бажання скористатися правом на базову соціальну допомогу;
- дає змогу Єдиній інформаційній системі соціальної сфери зібрати й перевірити всі необхідні відомості (з реєстрів ДМС, МВС, Держреєстрів майна, ВПО, податків тощо);
- після її подання отримується розрахунок орієнтовного розміру допомоги.
Після подання документів відомості про склад сім’ї підтверджуються через відповідні інформаційні системи та державні реєстри. Про результати розрахунку повідомляється уповноважений представник сім’ї.
Якщо сім’я погоджується з розрахованим розміром допомоги, уповноважений представник підписує заяву про призначення базової соціальної допомоги.
Відмовити можуть, якщо в сім’ї є працездатні особи (18-60 років), які протягом звітного періоду:- не працювали, не навчалися очно, не здійснювали догляд, не реєструвалися в центрі зайнятості, не сплачували ЄСВ ( єдиний соціальний внесок).
- здійснили значні купівлі (нерухомість, транспорт, валюту тощо) на суму понад 100 000 грн.
- мають заощадження чи облігації понад 100 000 грн;
- мають у власності більше одного автомобіля молодше 15 років.
Оскарження рішень щодо відмови у допомозі можливе шляхом подачі скарги до Національної соціальної сервісної служби або Пенсійного фонду України або звернення до адміністративного суду.
Загалом у цієї ініціативи є плюси і мінуси, зауважує Макарова. Серед позитивних аспектів: можливість попередньо оцінити розмір базової соціальної допомоги; забезпечення гнучкості у виборі між типом виплат; зменшення адміністративного навантаження як на одержувачів, так і на органи соціального захисту населення; спрощення доступу до допомоги для отримувачів; оптимізація процесів адміністрування соціальних виплат.
Водночас, пише юристка, такі підходи викликають певні застереження. Попередній аналіз положень Порядку свідчить: після завершення реалізації експериментального проєкту, значній частині громадян може бути припинено виплату базової соціальної допомоги. Це зумовить необхідність повторного звернення для отримання інших видів державних соціальних допомог, на які особи мають право.
Валерія Шипуля -
ЦПД попередив про фейк щодо державних виплат, що розганяють через соцмережі
У Центрі протидії дезінформації розповіли про поширення фейкової інформації через TikTok про те, що Верховна Рада прийняла постанову про виплати українцям, які залишилися в країні після початку вторгнення. Проте насправді такої постанови не існує, це лише спроба шахраїв залучити увагу до підробленого сайту, щоб отримати більше переглядів. Центр закликає громадян довіряти лише офіційним джерелам інформації і уникати введення своїх даних на підозрілих сайтах.
-
Тиловики ЗСУ отримали 35 млн грн “бойових” – СБУ
У Львівській області військовослужбовці тилового батальону ЗСУ незаконно отримали 35 млн грн бойових виплат. Про це повідомила СБУ в четвер, 19 червня. Упродовж серпня-грудня 2023 року він безпідставно нарахував 35 млн грн «бойових» доплат підлеглим, які не виконували завдання на передовій. Для цього посадовець вносив неправдиві дані до рапортів, де зазначав, що особовий склад підрозділу нібито воює на лінії боєзіткнення, – йдеться у повідомленні.
На основі цих документів фінансова служба військової частини нараховувала військовослужбовцям щомісячні додаткові виплати у розмірі 100 тис. грн. При цьому підрозділ виконував завдання в тилових районах і не перебував на лінії фронту.
Начштабу батальйону повідомлено про підозру за статтями про службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки і недбале ставлення до військової служби в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 425 ККримінального кодексу України). Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.
Раніше стало відомо, що дезертир інсценував “зникнення безвісти” заради компенсації. В результаті з жовтня 2023 по листопад 2024 року родина незаконно отримала майже 1 млн гривень державної допомоги.
У Дніпрі депутатку викрили на фіктивній службі у ЗСУ