Правий альянс Свобода настає, до якого входить Лібертаріанська партія президента Аргентини Хав’єра Мілея, здобув важливу перемогу на проміжних виборах до парламенту Аргентини в неділю, 26 жовтня. Альянс здобув 40,7% голосів за результатами опрацювання 97% бюлетенів. Про це повідомив голова апарату уряду Гільєрмо Франкоc на своїй сторінці Facebook.
Партія Мілея здобула перемогу в столиці Буенос-Айресі, а також у провінціях Кордова та Санта-Фе.
Буенос-Айрес довгий час вважався твердинею основних суперників ультралібералів – лівоцентристської коаліції Сила Батьківщини колишнього президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. За підсумками проміжних виборів, коаліція дістала 31,6% голосів.
“Сьогодні ми досягли поворотного моменту. Сьогодні розпочинається будівництво великої Аргентини”, – заявив глава держави своїм прихильникам на передвиборному заході в Буенос-Айресі.
Він пообіцяв продовжити курс крутої економії з “найбільш реформаторським Конгресом в історії Аргентини”.
На проміжних парламентських виборах розподілялися половина з 257 місць у Палаті депутатів та третина з 72 місць у Сенаті Аргентини. Партія Мілея досі перебувала у меншості в обох палатах.
Президент США Дональд Трамп вже поздоровив Хав’єра Мілея з перемогою його партії на виборах. Голова Білого дому також наголосив на заслугах американської адміністрації у наданні йому підтримки.
“Це була велика перемога в Аргентині, і я хочу поздоровити переможця. І він впевнений переможець. Ми надали йому багато допомоги. Я висловив йому підтримку. Але було несподівано побачити таку перемогу. Люди думали, що буде складно перемогти, а він не просто переміг, а здобув велику перемогу”, – наголосив Трамп.
Як ми вже повідомляли напередодні, Хав’єр Мілей постав перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни.
В передмісті Буенос-Айреса натовп закидав Мілея камінням
Позначка: Вибори
-
В Аргентині партія Мілея перемогла на проміжних виборах
-
Аргентина голосує на виборах до парламенту
Лідер Аргентини Хав’єр Мілеї постає перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни. Сьогодні у країні тривають вибори до парламенту. Про це пповідомяє The Guardian.
Поганий результат на проміжних виборах стане серйозним ударом для Мілеї, котрий прийшов до влади у грудні 2023 року, обіцяючи “нову еру миру та процвітання” шляхом скорочення витрат і приборкання інфляції.
Мілею вдалося трохи приборкати інфляцію, втім нині 55-річний колишній телевізійний ведучий постає перед низкою криз, включно з корупційними скандалами за участю його сестри та голови апарату Каріни Мілеї, а також іншого союзника, нібито пов’язаного з наркоторговцем, і обвалом національної валюти, песо.
У серпні Мілея закидали камінням розлючені виборці, а у вересні його партія La Libertad Avanza зазнала нищівної поразки на виборах у Буенос-Айресі, де мешкає 40% населення Аргентини.
Президент США, котрий є найпотужнішим союзником Мілея, запропонував йому фінансову підтримку до $40 млрд. Водночас Трамп попередив, що може скасувати пакет допомоги у разі поганого результату на виборах.
Політолог Густаво Кордоба прогнозує, що виборці “покарають Мілея за економічні труднощі”, адже близько 60% аргентинців не можуть забезпечити себе наявними доходами.
Найімовірніше, результат буде змішаним: Мілей зможе збільшити представництво своєї партії у Конгресі та завершити термін, втім, подальші трансформації країни стануть надзвичайно складними.
Як відомо, торік восени уряд Аргентини оголосив про розпуск Федеральної адміністрації державних доходів та її заміну новим “спрощеним” органом – Агентством зі збору податків та митного контролю.
Реформи Мілея “вивели” борг Аргентини з небезпечної зони – ЗМІ -
В Ірландії визначився переможець на президентських виборах
Ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемагає на виборах президента Ірландії за результатами часткового підрахунку голосів. Кандидатку вже почали вітати з перемогою. Про це повідомляє місцева газета The Irish Times.
За обробленими результатами голосування з половини виборчих округів, 68-річна Кетрін Конноллі лідирує з 63% голосів. Цей результат називають навіть кращим за найбільш оптимістичні прогнози.
Її суперниця, колишня предстаниця уряду Ґізер Гамфріс нині має 29%, а кандидат Джим Гевін, який де-факто вийшов з перегонів перед виборами – 7,5%.
Підрахунки свідчать, що вибори можуть позначитися історичним рекордом зіпсованих бюлетенів – їх вже тепер налічується 13,2%.
Тішек (прем’єр-міністр Ірландії) Міхал Мартін привітав Коннолі з перемогою.
“Хочу привітати Кетрін Коннолі з її майбутньою впевненою перемогою на виборах. Вже зрозуміло, що вона буде наступним президентом Ірландії… Вона здобула явний мандат на те, щоб представляти народ Ірландії як президент наступні 7 років”, – зазначив голова уряду.
Останні передвиборчі опитування давали Конноллі значну перевагу в перегонах за місце її попередника Майкла Гіґґінса, який пробув на посаді два семирічні терміни.
Голосування проходило в Ірландії в п’ятницю 24 жовтня.
Ставлення Коноллі до Брюсселю ЗМІ оцінюють, як “прохолодне”, а до президента США Дональда Трампа – як “вороже”.
Конноллі давно називає ЄС “неоліберальним та недемократичним” і\ виступає проти ратифікації Ірландією кількох договорів ЄС.
Що ж до війни Росії проти України, то Конноллі закликала до мирної угоди, але підтримала санкції ЄС проти Москви. -
Трамп підтримав Орбана перед виборами
Президент США Дональд Трамп висловив свою підтримку прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану під час саміту миру на Близькому Сході. Трамп назвав Орбана “фантастичним” і висловив впевненість у успіху його партії Фідес на майбутніх виборах до угорського парламенту у 2026 році. Він також зазначив, що підтримував Орбана під час попередніх виборів, коли той переміг з великою перевагою. Трамп висловив впевненість, що Орбан досягне ще кращих результатів на майбутніх виборах, які заплановані на 2026 рік.
-
У Португалії ультраправа партія зазнала поразки на місцевих виборах
У Португалії ультраправа партія Чега зазнала поразки на місцевих виборах, отримавши лише три посади мерів із понад трьохсот. Це було несподівано для партії, яка раніше планувала отримати 30 посад. Голоси за Чегу зменшились до 12%, порівняно з попередніми виборами. Лідер партії визнав поразку і висловив думку, що для успіху націоналістам потрібно мати більше підтримки на місцевому рівні. Партія відома своєю антиімміграційною та консервативною позицією. Під час цих виборів перемогла правацентристська Соціал-демократична партія, яка отримала найбільше посад мерів, у той час як лівоцентристська Соціалістична партія посіла друге місце. Це є важливим політичним розвитком у Португалії, де вибори відображають суспільні настрої та політичні тенденції.
-
У Португалії ультраправа партія програла на місцевих виборах
У Португалії ультраправа партія Чега зазнала поразки на місцевих виборах, отримавши лише три посади мерів зі 308. Це було несподівано, оскільки партія очікувала більше успіхів. Лідер партії Андре Вентура визнав поразку і заявив, що для досягнення успіху на національному рівні потрібно починати з місцевих посад. Партія Чега відома своєю консервативною позицією та аналогіями з іншими європейськими правими партіями. На виборах перемогла правляча Соціал-демократична партія, яка отримала найбільше посад мерів. Мер Лісабона Карлуш Моедаш забезпечив собі переобрання після трагедії з фунікулером, що сталася нещодавно. Він є висхідною постаттю у політиці та може стати майбутнім прем’єр-міністром Португалії.
-
Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави. -
Нова проблема для України. Зміна влади в Чехії
Наступного місяця в дружній для України Чехії зміниться уряд. Нинішня коаліція, що складається з блоку Spolu та партії STAN, піде в опозицію, а новий уряд формуватиме партія ANO – або самостійно, або в коаліції.
Двозначна репутація
У партії ANO двозначна репутація – зокрема, в Європарламенті її депутати входять до групи “Патріоти за Європу” разом із партією Віктора Орбана та австрійськими ультраправими.
А під час виборчої кампанії лідер ANO Андрій Бабіш обіцяв скасувати “снарядну ініціативу”, створену нинішнім чеським урядом для допомоги Україні.
Багато хто в Чехії (і не тільки там) вважає перемогу Бабіша початком розвороту зовнішнього курсу країни.
“Ми бачимо, як іде створення коаліції, яка готує уряд національної зради, для якого Брюссель гірший за Москву і який не буде піклуватися про безпеку Чеської Республіки”, – вважає прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
Гіршого сценарію не буде
У ANO не буде парламентської більшості – ні самостійно, ні разом із партією Автомобілісти за себе – єдиною політичною силою, яка прямо заявляє про готовність створити блок із ними.
Також жодна з провладних партій не розглядає для себе можливість не лише створення офіційної коаліції з ANO, а й навіть підтримки уряду меншості на чолі з Бабішем.
За такого розкладу єдиними коаліційними партнерами для Бабіша стають екстремістські сили.
Це ультраправий SPD Томіо Окамури та ультралівий блок Stačilo! (“Досить!”), сформований чеськими комуністами за участю ще кількох лівих партій.
SPD і Stačilo! – єдині дві політичні сили, які прямо заявляють про необхідність припинення допомоги Україні та завершення війни на умовах Путіна.
Якби якась із цих політичних сил увійшла в коаліцію з ANO або підтримала уряд Бабіша без формального членства в коаліції, Чехія справді могла б стати близьким союзником прем’єра Угорщини Віктора Орбана та прем’єра Словаччини Роберта Фіцо у протистоянні Брюсселю.
Однак комуністи до парламенту взагалі не потрапили, а SPD набрали лише 7,8% голосів виборців.
А додатково президент Чехії Петр Павел заявив, що не внесе до парламенту уряд, створений за участю екстремістів. І хоча конкретних назв екстремістських партій не було озвучено, усі зрозуміли, про кого йдеться.
Зараз значно більш імовірний варіант уряду меншості, який сформує ANO (можливо, разом із “Автомобілістами”), однак який буде спиратися на підтримку ультраправих.
Це означає, що SPD не отримає посад в уряді, проте як компенсацію може отримати важливі парламентські посади.
За такого сценарію можна очікувати, що риторика Праги буде суттєво менш дружньою, однак це не обов’язково відобразиться в реальних діях.
Зміна риторики
Після оприлюднення результатів виборів Бабіш став значно обережніше коментувати питання, пов’язані з Україною.
З одного боку, він каже, що Україна не готова до членства в ЄС, однак не заявляє про блокаду переговорів про вступ. Така сама ситуація і з військовою допомогою. Бабіш уже заявив, що не буде зупиняти комерційні поставки зброї ЗСУ. А в питанні “снарядної ініціативи” він тепер говорить не про зупинку програми, а про необхідність її аудиту. “Це має бути прозоро, і якщо йде війна, ніхто не повинен заробляти гроші на війні”, – заявив він. -
Орбан заявив про “розпад” ЄС
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що їм не варто переходити на євро через розпад Європейського Союзу. Він зазначив, що Угорщина наразі не готова до цього кроку, і не слід ще більше пов’язувати свою долю з ЄС. Орбан критикує ЄС за замороження фінансування через проблеми з верховенством права. Його погляди відрізняються від політичного курсу опозиції, яка планує наблизити Угорщину до прийняття євро. Парламентські вибори в Угорщині заплановані на весну 2026 року. Орбан також заявив раніше, що Угорщина може вийти з ЄС, оскільки він вважає, що ЄС став воєнним проєктом для протидії Росії.
-
У Сирії пройшли перші вибори після повалення режиму Асада
У Сирії відбулися перші парламентські вибори після зміни режиму в грудні 2024 року. Вибори проводилися за системою непрямого голосування, де 6 тисяч виборців вибирали кандидатів у парламент, які мали представляти всі 14 провінцій країни. Колегію виборців призначив тимчасовий президент Ахмед аш-Шараа, а окремий комітет президента обрав 1570 кандидатів у парламент. Загалом сирійці обирали дві третини з 210 депутатів, а третю частину призначить сам президент. Влада вибрала непрямі вибори через відсутність точних даних про населення країни. У трьох провінціях вибори скасували через нестабільність, тому 19 місць у парламенті залишаться вакантними. Президент вимагатиме від нового парламенту швидких рішень, зокрема, прийняття нової конституції.