Позначка: Вибори президента

Вибори вже мали відбутися Чергові вибори президента в Україні мали відбутися у березні 2024 року, а парламентські – восени 2024 року. Однак їх проведенню завадила низка факторів, головним з яких є воєнний стан, введений через повномасштабне вторгнення Росії.
По-перше, існує законодавча заборона. Стаття 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення будь-яких виборів (президентських, парламентських, місцевих) під час дії воєнного стану. Хоча Конституція України не містить прямої заборони, закон є чинним, і для проведення виборів його необхідно було б змінити.
По-друге, в умовах війни неможливо гарантувати безпеку виборцям та іншим учасникам виборчого процесу. Дільниці можуть стати потенційними цілями для ракетних ударів, а повітряні тривоги – зірвати процес голосування.
По-третє, мільйони українців перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, що унеможливлює їхню участь у голосуванні. А військовослужбовці на фронті не можуть голосувати чи балотуватися.
По-четверте, державний реєстр виборців більше не актуальний, бо не оновлювався з лютого 2022 року, і для його актуалізації потрібен значний час.
Та й загалом, проведення виборів під час війни може призвести до політичної дестабілізації та послабити обороноздатність країни.
Зауважимо, що президент Володимир Зеленський та інші представники влади неодноразово заявляли, що вибори відбудуться лише після закінчення війни та скасування воєнного стану, згідно з українським законодавством.
І до цього вже готуються в Раді. Викликів багато 28 червня в ефірі телемарафону голова ВР Руслан Стефанчук повідомив, що Рада готує спеціальний законопроєкт про повоєнні вибори президента, які визнаватимуть демократичними в Україні й за її межами.
За його словами, депутати мають урахувати в ньому особливості забезпечення виборчого права військових на передовій та українців за кордоном. Стефанчук зазначив, що зараз триває робота над документом із Центральною виборчою комісією та її головою Олегом Діденком, який нещодавно був у Раді на зустрічі.
Голова ВРУ наголосив, що потрібно врегулювати багато питань, починаючи від самого виборчого процесу, структури виборів до формування виборчих списків, дільничних комісій, електронних систем передавання даних, а також визначення тривалості їх проведення.
По суті, ці вибори не будуть ані строковими, ані достроковими – це новий формат, який, ймовірно, назвуть “строковими виборами після завершення воєнного стану”. Закон буде одноразовим і регулюватиме вибори в перехідний період, після чого Україна повернеться до звичайної виборчої процедури.
Але вже зараз є багато викликів на майбутнє, яке треба врахувати в новому законопроєкті. “Бо, ну, наприклад, уявімо, що настав мир, але в день от виборів російська авіація злітає й опускається, злітає й опускається і не дає можливості громадянам України виконати свій конституційний обов’язок, конституційне право проголосувати на виборах. Тому дуже багато викликів, пов’язаних із завершенням цієї війни, буде залежати від того, як і коли вона завершиться”,- зазначив Стефанчук. Своєю чергою Федір Веніславський, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в ефірі на Radio NV пояснює: перед нардепами стоїть завдання зробити вибори, які відповідатимуть міжнародним стандартам, в умовах, коли безпекова ситуація не буде відповідати довоєнним умовам в повній мірі. Крім того, на виборах варто забезпечити участь якомога ширшого кола громадян України, які мають право голосу.
Веніславський нагадав, що мільйони громадян Україна перебувають за кордоном. Наразі, за виборчим кодексом України, організувати вибори за кордоном можна лиш на території дипломатичних представництв і консульських установ. А враховуючи ту кількість громадян України, які є за кордоном, провести вибори неможливо – де гарантія, що проголосують усі, хто бажає?
До слова, за підрахунками ЦВК, реальна кількість українців за кордоном, без урахування тих, хто перебуває в Росії, становить близько 4,5-5 мільйонів осіб. На думку Виборчкому, найактивніші виборці за кордоном – це ті українці, які виїхали після 2022 року.
Але окрім мільйонів виборців за межами держави та безпекових викликів є ще одна проблема: необхідність обрати повний склад парламенту з 450 депутатів, каже в ефірі Еспресо доктор історичних наук і політичний експерт Олексій Кошель. Через це, ймовірно, доведеться змінювати виборчу систему.
Додамо, що згідно зі свіжим опитуванням від трьох соціологічних організацій (Інституту стратегічних досліджень і прогнозів “Янус”, Центру SOCIS і “Барометру громадських настроїв”), 57,6% українців переконані: після припинення воєнного стану слід провести вибори. Ще 4,3% підтримують ідею обмежитись лише місцевими виборами, тоді як 33,1% за те, щоб відкласти голосування. Ще понад 5% не змогли визначитися з позицією.
Але ж за кого проголосують громадяни? Хто змагається за голоси українців У червневому інтервʼю Sky News президент Володимир Зеленський заявив, що є “найдосвідченішим” очільником країни, яка перебуває у стані війни.
Відповідаючи на запитання, чи готовий він передати повноваження іншому лідеру, Зеленський заявив, що “завжди готовий” це зробити. Водночас додав, що “не готовий зрадити людей, яких я люблю і поважаю за те, як ми поводимося під час такого складного випробування”. “Якщо мій народ хоче замінити мене – не хтось, [а саме український народ] – це принципово. Якщо мій народ вважає, що вони потребують іншого лідера і мають інші погляди, я не маю права сперечатися”,– сказав президент. Але станом на зараз народ підтримує саме Зеленського. Все в тому ж опитуванні від трьох організацій найбільшу підтримку (21,8%) отримав чинний президент. Якщо рахувати тільки тих, хто вже визначився і точно піде на вибори, його рейтинг зростає до 30,9%.
На другій позиції – колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Його підтримують 19,6% усіх респондентів і 27,7% серед тих, хто визначився.
Третю сходинку посідає п’ятий президент України Петро Порошенко (4,5% і 6,3% відповідно), за ним ідуть Дмитро Разумков (3,8% і 5,4%) та керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов (3,7% і 5,2%).
Але після скасування воєнного стану слід очікувати переформатування українського політичного ландшафту, і на це треба зважати. Кошель передбачає, що на політичній сцені можуть з’явитися нові учасники, серед яких, ймовірно, будуть військові, волонтери та учасники бойових дій. За його прикидками, вони будуть утворювати політсили.
На думку ж аналітика Юрія Богданова, чистих “партій військових” чи “партій волонтерів” не буде. Скоріш за все, медійні люди з війська чи благодійники будуть розподілені по списках різних партій, каже експерт в інтерв’ю ThePage.
Щодо традиційно проросійського сегмента, то на думку Богданова ці політики будуть еволюціонувати в євроскептицизм. Тобто говоритимуть, що Україні немає чого розраховувати на Європу, бо там, мовляв, всі зрадники. Але, на думку експерта, максимум проросійського поля на виборах – приблизно 20%.
Валерія Шипуля