СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Вибори президента

  • Зеленський відповів, чи піде на другий термін

    Зеленський відповів, чи піде на другий термін

    Президент України Володимир Зеленський вперше за тривалий час прокоментував можливість свого балотування на другий термін. Про це глава держави сказав в інтерв’ю чеському виданню Český rozhlas Plus. Зеленський підтвердив, що роздумує над цим питанням, проте остаточне рішення залежатиме выд того, яким саме шляхом Україна прийде до завершення війни.

    За словами президента, політичні плани зараз не є пріоритетом, але вони безпосередньо пов’язані зі станом національної безпеки та досягненням справедливого миру. Глава держави додав, що події на фронті та умови закінчення бойових дій стануть вирішальним чинником у його подальшій політичній кар’єрі.

    “Я іноді думаю про повторну участь у президентських виборах, але залежить від того, як закінчиться ця війна”, – зазначив Зеленський.

  • ЦВК дала пропозиції щодо проведення виборів

    ЦВК дала пропозиції щодо проведення виборів

    Центральна виборча комісія пропонує встановити 6-місячний термін підготовчого періоду після припинення воєнного стану та перед початком виборчого процесу. Про це повідомив голова комісії Олег Діденко в середу, 21 січня.

    Водночас строки виборчого процесу лишаються незмінними – 90 днів для виборів президента України та 60 днів для виборів народних депутатів України.

    “Підготовчий період потрібен, зокрема, для оцінки можливості проведення виборів на окремих територіях, аналізу готовності виборчої інфраструктури з урахуванням наслідків війни, проведення МЗС аналізу й розрахунків витрат щодо утворення додаткових закордонних виборчих дільниць, забезпечення взаємодії реєстрів з метою уточнення інформації про виборців, реалізації інших заходів ЦВК”, – йдеться у повідомленні.

    Окрім того, пропонується подальша лібералізація процедур зміни виборчої адреси та місця голосування.

    Комісія пропонує закріпити на законодавчому рівні норму, що на території Росії та Білорусі вибори не організовуються і не проводяться, хоча українські виборці звідти зможуть проголосувати у сусідніх безпечних державах.

    Окремо наголошується на необхідності забезпечення ефективних інструментів протидії іноземному втручанню та напрацюванню протоколів безпеки під час виборів.

  • У Португалії до другого туру виборів уперше потрапив ультраправий кандидат

    У Португалії до другого туру виборів уперше потрапив ультраправий кандидат

    У Португалії у другому турі президентських виборів кандидат від партії Соціалістів Португалії Антоніу Хосе Сегуру змагатиметься з ультраправим суперником Андре Вентурою. Про це повідомляє France24.
    Зазначається, що після підрахунку у понад 95% виборчих округів соціаліст Сегуру лідирує з 30,6% голосів, тоді як Вентура посів друге місце з 24,2%.
    На третьому місці – ліберальний кандидат Жоао Котрім Фігейредо з 15,5%.
    Як повідомляється, Сегуру й Вентура зустрінуться вже 8 лютого, щоб вирішити, хто змінить консерватора Марсело Ребелу де Соузу на посаді президента.
    За даними опитування громадської думки, проведеного напередодні виборів, Вентура є фаворитом першого туру. Тим не менш, це перший випадок, коли ультраправий кандидат потрапив до другого туру президентських виборів у Португалії.
    Зазначається, що хоча роль президента здебільшого церемоніальна, у часи кризи чинний президент може розпустити парламент, оголосити вибори або звільнити прем’єр-міністра.
    Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро заявив, що не даватиме жодних порад щодо того, за кого голосувати у другому турі. Його уряд меншості вже спирається на партію Вентури Чега для підтримки у впровадженні деяких законодавчих ініціатив.

  • Президент Уганди усьоме переміг на виборах

    Президент Уганди усьоме переміг на виборах

    Уганда повідомила про перемогу 81-річного президента Йовері Мусевені на виборах, де він набрав 76,25% голосів, побивши головного суперника – музиканта та лідера опозиції Бобі Вайна, який отримав 19,85%. Після голосування Мусевені заявив, що очікує перемогу з 80%, якщо не буде шахрайства. Опозиція не визнає результатів виборів та звинувачує в підробці голосів. Перед виборами в країні було повністю відключено інтернет. Ситуація нагадує сценарій виборів 2021 року, коли також вимикали Інтернет. Вайн закликав прихильників до протестів, але масових виступів поки що не спостерігається. Йовері Мусевені прийшов до влади після військового перевороту у 1986 році. Критики звинувачують його у створенні культу особистості та залякуванні опозиції. Передвиборчий період супроводжувався репресіями та залякуванням, з численними випадками застосування сили проти прихильників опозиції.

  • У РФ зробили заяву про вибори президента України

    У РФ зробили заяву про вибори президента України

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловився про необхідність участі українців, які проживають у Росії, у президентських виборах України. Він заявив, що повноваження президента України Володимира Зеленського завершилися у травні 2024 року. Про це повідомили росЗМІ.

    “Москва вважає, що Вашингтон дотримується позиції, схожої на російську, щодо необхідності проведення виборів в Україні у зв’язку із закінченням повноважень Зеленського”, – пише РІА Новости.

    Як зазначає російське пропагандистське видання, Лавров заявив, що вибори в Україні мають проводитися “відповідно до чинного законодавства”.

    “Зробити це можна лише через вибори, прозору та чесну виборчу кампанію, в якій братимуть участь усі зацікавлені політичні сили. Потрібно зрештою дати українському народу можливість знайти свою долю, включаючи ту величезну кількість його представників, які живуть у Росії, – сказав Лавров.

    Крім того, Лавров зазначив, що процес організації голосування не повинен ставати інструментом для тимчасового припинення бойових дій з метою переозброєння Збройних сил України. На його думку, майбутнє керівництво України має отримати мандат довіри від народу для укладання мирних домовленостей.

    Раныше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров представив альтернативний сценарій дій Москви на випадок, якщо США під керівництвом Дональда Трампа вирішать відмовитися від посередницької ролі у війні з Україною.

    Путін зробив заяву щодо війни в Україні

  • У Гондурасі президентом обрали кандидата, якого підтримував Трамп

    У Гондурасі президентом обрали кандидата, якого підтримував Трамп

    У Гондурасі офіційно оголосили переможця президентських виборів. Ним став кандидат від Національної партії Насрі Асфура, якого публічно підтримував президент США Дональд Трамп. Про це у середу, 24 грудня, повідомило Reuters.
    За даними виборчої ради Гондурасу (CNE), Асфура набрав 40,3% голосів. Його головний суперник – кандидат від Ліберальної партії Сальвадор Насралья – отримав 39,5%.
    Підрахунок голосів затягнувся через технічні збої та хаос у виборчій системі. Приблизно 15% протоколів із сотнями тисяч бюлетенів довелося рахувати вручну.
    Після підтвердження перемоги Асфура заявив у соцмережі X, що готовий керувати країною та “не підведе” громадян. Водночас голова Конгресу Гондурасу Луїс Редондо назвав рішення виборчої ради “виборчим переворотом” і заявив, що воно не має юридичної сили.
    Під час кампанії Трамп відкрито підтримував Асфуру, називаючи його “єдиним справжнім другом свободи в Гондурасі”. Він також погрожував припинити фінансову допомогу США країні у разі поразки цього кандидата та без доказів заявляв про можливі фальсифікації.
    Експерти зазначають, що підтримка Асфури з боку Трампа є частиною його ширшої стратегії формування консервативного блоку в Латинській Америці – від Сальвадору до Аргентини. Опоненти Асфури та правляча партія розцінили заяви Трампа як втручання у вибори.

  • Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність

    Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність

    Кількість українських виборців, які можуть взяти участь у голосуванні, наразі складно точно визначити через мільйони громадян, що перебувають за кордоном або не мають виборчої адреси. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі телемарафону в понеділок, 22 грудня.

    За даними Державного реєстру виборців, загальна кількість виборців перевищує 33 мільйони. Ця цифра є загальною кількістю виборців, однак визначити, скільки з них реально зможуть прийняти участь у голосуванні і виявлять бажання, дуже важко.

    “З різними даними, тобто Європейського Союзу, уповноваженої ООН в справах біженців, за кордоном перебувають на тих територіях, де ми можемо отримувати інформацію, від 5 до 7,5 мільйонів громадян України” – заявив представник ЦВК.
    Ще приблизно 1,4 млн громадян України не мають виборчої адреси. “Не мають офіційної реєстрації в Україні і за кордоном, і ми не знаємо, де вони перебувають”, – додав Дубовик. Заступник голови ЦВК зазначив, що проведення виборів в Україні можливе лише після завершення активної фази війни та за умови внесення відповідних змін до законодавства, яке має враховувати особливості повоєнного періоду. Наразі ключова роль у цьому процесі належить Верховній Раді.

  • У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента

    У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента

    У Верховній Раді формується робоча групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомив голова фракції партії Слуга народу Давід Арахамія в Telegram у понеділок, 22 грудня.

    “Обговорення буде проходити на базі профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням представників усіх фракцій та груп парламенту, Центральної виборчої комісії, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів”, – написав Арахамія.

    Робоча група, за його словами, формується “згідно з попередньою домовленістю”.

    “Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, – додав Арахамія.

  • Зеленський: виборів на ТОТ не буде

    Зеленський: виборів на ТОТ не буде

    Президент Володимир Зеленський під час пресконференції в суботу, 20 грудня, заявив, що вибори не можуть проводитись на неконтрольованих Україною територіях.
    “Не Путіну вирішувати, коли і в якому форматі будуть проходити вибори в Україні, бо це вибори виключно громадян України. Тому він точно не буде впливати ні на що, і на результат тим більше. Голосують громадяни України, які знаходяться в Україні, на контрольованих українських територіях. Тут можемо забезпечити чесні, прозорі вибори. Також є практика закордонних голосувань. На неконтрольованих Україною територіях не можуть проводитися вибори, бо зрозуміло, як вони будуть проводитися, як завжди це робить Росія”, – сказав президент.
    Зеленський додав, що в цілому вибори залежать від двох речей: безпека і законодавство.
    “З безпекою треба щось робити, це найголовніше. Важливо, щоб наші військові, які захищають державу, могли проголосувати. Кожен громадянин має абсолютне право проголосувати. Ми говорили вже з американськими партнерами, вони піднімали це питання. Якщо піднімають, значить, знають, як допомогти нам забезпечити безпечні вибори. Це передусім може бути припинення вогню, або закінчення вже війни, або припинення вогню як мінімум на час виборів”, – зазначив президент.

  • У Чилі на президентських виборах переміг кандидат від правих

    У Чилі на президентських виборах переміг кандидат від правих

    На президентських виборах у Чилі, які відбулися 14 грудня, перемогу здобув представник правих сил Хосе Антоніо Каст. У другому турі він обійшов кандидатку від Комуністичної партії Жанет Хару, заручившись підтримкою 58% виборців. Про це в понеділок, 15 грудня, повідомляє агентство Reuters.

    Хосе Антоніо Каст виграв після виборчої кампанії, основними пунктами якої були пропозиція побудови стін на кордонах, введення військ у райони з високим рівнем злочинності та депортація всіх нелегальних мігрантів. Його перемога стала черговим досягненням правих сил у регіоні Латинської Америки, поставивши його поряд із такими лідерами, як Даніель Нобоа з Еквадору, Наїб Букеле із Сальвадору та Хав’єр Мілей з Аргентини. До того ж у Болівії після двох десятиліть соціалістичного правління президентом обрали поміркованого політика Родріго Паса.

    Це була третя спроба Каста балотуватися на пост президента. У 2021 році він також вийшов у другий тур, але програв Габріелю Боричу, в уряді якого працювала його нинішня опонентка Жанет Хара. Багато чилійців тоді сприймали Каста як політика з надто радикальними поглядами. Втім, цього разу йому вдалося здобути прихильність виборців, яких все більше турбують питання злочинності й масової міграції.

    Reuters зазначає, що Каст отримав підтримку навіть у тих регіонах Чилі, які зазвичай голосували за лівих кандидатів. Політолог Чилійського університету Клаудія Хейсс припускає, що одна з причин його успіху – несприйняття Хари через її репутацію як надто радикального представника Комуністичної партії.

    Новий президент також оголосив про намір суттєво скоротити державні витрати і створити поліцейські сили за моделлю Міграційної та митної служби США, щоб ефективніше висилати нелегальних мігрантів із країни. Утім, реалізація його найбільш контроверсійних ініціатив може ускладнитися через розподіл сил у Конгресі, адже зараз там немає явної переваги ані у лівих, ані у правих партій.

    Нагадаємо, у Чехії на початку жовтня партія проросійського Андрея Бабіша ANO перемогла на парламентських виборах. Ще до перемоги Бабіш заявляв, що ініціатива Чехії з постачання понад мільйона артилерійських снарядів для України є “гнилою”, зазначивши, що вона занадто дорога для платників податків і буде скасована у разі його повернення до влади.