СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Вибори президента

  • Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність

    Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність

    Кількість українських виборців, які можуть взяти участь у голосуванні, наразі складно точно визначити через мільйони громадян, що перебувають за кордоном або не мають виборчої адреси. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі телемарафону в понеділок, 22 грудня.

    За даними Державного реєстру виборців, загальна кількість виборців перевищує 33 мільйони. Ця цифра є загальною кількістю виборців, однак визначити, скільки з них реально зможуть прийняти участь у голосуванні і виявлять бажання, дуже важко.

    “З різними даними, тобто Європейського Союзу, уповноваженої ООН в справах біженців, за кордоном перебувають на тих територіях, де ми можемо отримувати інформацію, від 5 до 7,5 мільйонів громадян України” – заявив представник ЦВК.
    Ще приблизно 1,4 млн громадян України не мають виборчої адреси. “Не мають офіційної реєстрації в Україні і за кордоном, і ми не знаємо, де вони перебувають”, – додав Дубовик. Заступник голови ЦВК зазначив, що проведення виборів в Україні можливе лише після завершення активної фази війни та за умови внесення відповідних змін до законодавства, яке має враховувати особливості повоєнного періоду. Наразі ключова роль у цьому процесі належить Верховній Раді.

  • У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента

    У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента

    У Верховній Раді формується робоча групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомив голова фракції партії Слуга народу Давід Арахамія в Telegram у понеділок, 22 грудня.

    “Обговорення буде проходити на базі профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням представників усіх фракцій та груп парламенту, Центральної виборчої комісії, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів”, – написав Арахамія.

    Робоча група, за його словами, формується “згідно з попередньою домовленістю”.

    “Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, – додав Арахамія.

  • Зеленський: виборів на ТОТ не буде

    Зеленський: виборів на ТОТ не буде

    Президент Володимир Зеленський під час пресконференції в суботу, 20 грудня, заявив, що вибори не можуть проводитись на неконтрольованих Україною територіях.
    “Не Путіну вирішувати, коли і в якому форматі будуть проходити вибори в Україні, бо це вибори виключно громадян України. Тому він точно не буде впливати ні на що, і на результат тим більше. Голосують громадяни України, які знаходяться в Україні, на контрольованих українських територіях. Тут можемо забезпечити чесні, прозорі вибори. Також є практика закордонних голосувань. На неконтрольованих Україною територіях не можуть проводитися вибори, бо зрозуміло, як вони будуть проводитися, як завжди це робить Росія”, – сказав президент.
    Зеленський додав, що в цілому вибори залежать від двох речей: безпека і законодавство.
    “З безпекою треба щось робити, це найголовніше. Важливо, щоб наші військові, які захищають державу, могли проголосувати. Кожен громадянин має абсолютне право проголосувати. Ми говорили вже з американськими партнерами, вони піднімали це питання. Якщо піднімають, значить, знають, як допомогти нам забезпечити безпечні вибори. Це передусім може бути припинення вогню, або закінчення вже війни, або припинення вогню як мінімум на час виборів”, – зазначив президент.

  • У Чилі на президентських виборах переміг кандидат від правих

    У Чилі на президентських виборах переміг кандидат від правих

    На президентських виборах у Чилі, які відбулися 14 грудня, перемогу здобув представник правих сил Хосе Антоніо Каст. У другому турі він обійшов кандидатку від Комуністичної партії Жанет Хару, заручившись підтримкою 58% виборців. Про це в понеділок, 15 грудня, повідомляє агентство Reuters.

    Хосе Антоніо Каст виграв після виборчої кампанії, основними пунктами якої були пропозиція побудови стін на кордонах, введення військ у райони з високим рівнем злочинності та депортація всіх нелегальних мігрантів. Його перемога стала черговим досягненням правих сил у регіоні Латинської Америки, поставивши його поряд із такими лідерами, як Даніель Нобоа з Еквадору, Наїб Букеле із Сальвадору та Хав’єр Мілей з Аргентини. До того ж у Болівії після двох десятиліть соціалістичного правління президентом обрали поміркованого політика Родріго Паса.

    Це була третя спроба Каста балотуватися на пост президента. У 2021 році він також вийшов у другий тур, але програв Габріелю Боричу, в уряді якого працювала його нинішня опонентка Жанет Хара. Багато чилійців тоді сприймали Каста як політика з надто радикальними поглядами. Втім, цього разу йому вдалося здобути прихильність виборців, яких все більше турбують питання злочинності й масової міграції.

    Reuters зазначає, що Каст отримав підтримку навіть у тих регіонах Чилі, які зазвичай голосували за лівих кандидатів. Політолог Чилійського університету Клаудія Хейсс припускає, що одна з причин його успіху – несприйняття Хари через її репутацію як надто радикального представника Комуністичної партії.

    Новий президент також оголосив про намір суттєво скоротити державні витрати і створити поліцейські сили за моделлю Міграційної та митної служби США, щоб ефективніше висилати нелегальних мігрантів із країни. Утім, реалізація його найбільш контроверсійних ініціатив може ускладнитися через розподіл сил у Конгресі, адже зараз там немає явної переваги ані у лівих, ані у правих партій.

    Нагадаємо, у Чехії на початку жовтня партія проросійського Андрея Бабіша ANO перемогла на парламентських виборах. Ще до перемоги Бабіш заявляв, що ініціатива Чехії з постачання понад мільйона артилерійських снарядів для України є “гнилою”, зазначивши, що вона занадто дорога для платників податків і буде скасована у разі його повернення до влади.

  • Орбан планує обійняти посаду президента з більшими повноваженням – ЗМІ

    Орбан планує обійняти посаду президента з більшими повноваженням – ЗМІ

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розглядає можливість перехіду на посаду президента країни з більшими повноваженнями після парламентських виборів у квітні наступного року. Його партія Фідеш залишається на чолі опитувань, але є певні опозиційні настрої. Якщо Фідеш переможе, Орбан може стати президентом і передати урядові справи міністру Яношу Лазару, зосереджуючись на зовнішній політиці. Такий крок може бути спрямований на збереження впливу в країні у разі програшу на виборах. Угорський парламент, де Фідеш має більшість, схвалив закон, який ускладнює усунення президента з посади в майбутньому.

  • Зеленський дав доручення нардепам щодо виборів

    Зеленський дав доручення нардепам щодо виборів

    Український президент Володимир Зеленський заявив, що чекає від народних депутатів пропозицій щодо проведення виборів в Україні. Він підкреслив, що не допустить жодних спекуляцій проти країни. Зеленський також зазначив, що очікує пропозицій від депутатів щодо їхнього ставлення до цього питання. Президент відзначив, що безпекові виклики залежать від партнерів, а політичні та юридичні питання мають отримати відповіді від України.

  • Гі Пармелін вдруге стане президентом Швейцарії

    Гі Пармелін вдруге стане президентом Швейцарії

    У 2026 році міністр економіки Швейцарії Гі Пармелін був обраний президентом Швейцарської Конфедерації. Його обрання було ухвалено парламентом країни. Ця посада обирається між сімома членами Федеральної ради, і Пармелін уже вдруге стає президентом. Міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс буде заступником Пармеліна у 2026 році, і очолить державу у 2027 році. Пармелін походить з франкомовної частини країни і є довгостроковим членом Федеральної ради. Він також планує виступити з промовою на щорічній зустрічі Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Президент України Володимир Зеленський привітав Пармелена з обранням і висловив надію на подальше зміцнення співпраці між Україною та Швейцарією.

  • Трамп відповів, чи планує третій президентський термін

    Трамп відповів, чи планує третій президентський термін

    Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю CBS News заявив, що не розглядає можливість третього президентського терміну. Він зазначив, що отримує заклики від підтримувачів щодо нових виборів, але наразі не бачить для цього підстав. Трамп також відмовився називати імена можливих наступників, зазначивши, що ще рано для таких обговорень. Проте він позитивно висловився про деяких республіканців, яких вважає потенційними кандидатами. Варто зазначити, що за Конституцією США президент може обіймати посаду лише дві каденції, а зараз Трамп перебуває на другому терміні після першого в 2017-2021 роках.

  • У Камеруні переможцем виборів став чинний 92-річний президент

    У Камеруні переможцем виборів став чинний 92-річний президент

    Верховний суд Камеруну оголосив переможцем президентських виборів чинного главу держави 92-річного Поля Бію, найстарішого президента у світі. Про це 27 жовтня повідомляє АР.
    За даними Конституційної ради, Бія здобув 53,66% голосів, а його колишній соратник Ісса Чірома Бакарі – 35,19%. Явка становила 57,7%.
    За кілька днів до оголошення результатів Чірома оголосив про свою перемогу на виборах, посилаючись на дані, зібрані його партією.
    Зазначається, що перед оголошенням результатів виборів сотні людей вийшли на акції в кількох містах, вимагаючи достовірних результатів виборів. Під час зіткнень із силовиками загинуло щонайменше четверо протестувальників. У країні заарештовані десятки прихильників, активістів та лідерів опозиції.
    Як повідомляється, рішення Бії балотуватися ще на один термін викликало невдоволення молоді та опозиції, яка звинуватила його в причетності до дискваліфікації найсильнішого суперника та використанні “державного апарату” для маніпулювання виборами.
    Як відомо, Бія прийшов до влади у 1982 році, після відставки першого президента Камеруну, і відтоді керує країною, скориставшись конституційною поправкою, яка скасувала обмеження терміну повноважень. Він править Камеруном довше, ніж більшість його співгромадян живуть на світі – понад 70% майже 30-мільйонного населення країни становлять люди віком до 35 років. Здоров’я Бії регулярно стає предметом спекуляцій, оскільки він проводить більшу частину часу в Європі, залишаючи управління країною партійним чиновникам і членам сім’ї.
    Критики звинувачують Бію в тому, що він привів Камерун до кризи і конфлікту. В останні роки країна стикалася з атаками бойовиків Боко Харам на півночі і сепаратистським повстанням в англомовних північно-західних і південно-західних регіонах країни.

  • Лукашенко відповів, чи бачить своїм наступником сина Миколу

    Лукашенко відповів, чи бачить своїм наступником сина Миколу

    Олександр Лукашенко, лідер Білорусі, заявив у інтерв’ю журналу Time, що не планує балотуватися на президентську посаду на наступних виборах. Він також відмовив свого сина Миколу як наступника. Лукашенко висловив думку, що наступний президент може привести країну до іншої політики. Відомо, що Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року, але після спірних виборів у 2020 році був оголошений самопроголошеним президентом. Також він висловив думку про можливий “союз” Росії та Європейського Союзу, закликаючи їх бути разом.