Під час перемовин в Абу-Дабі американська та українська делегації обговорили можливість підписання мирної угоди між Україною і Росією вже в березні. А у травні розглядалося проведення виборів і референдуму. Про це у п’ятницю, 6 лютого, повідомило Reuters із посиланням на три неназвані джерела, які знайомі з перебігом переговорів.
Водночас видання зазначає, що ці терміни малоймовірні через розбіжності у територіальних питаннях.
За даними співрозмовників агентства, будь-які домовленості планують винести на всеукраїнський референдум, на якому люди одночасно голосуватимуть на виборах.
Американські переговорники на чолі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером під час останніх зустрічей в Абу-Дабі та Маямі сказали українським посадовцям, що найкраще було б провести голосування якомога швидше.
За словами джерел, представники делегації з Вашингтону зазначили, що Трамп, імовірно, із наближенням проміжних виборів у Конгрес зосередиться на внутрішніх питаннях. Через це американські високопосадовці матимуть менше часу для укладення мирної угоди.
Однак кілька джерел назвали запропонований США графік фантастичним. Українські виборчі органи прогнозують, що в нинішніх умовах на організацію волевиявлення знадобиться близько шести місяців.
“Американці поспішають”, – говорять співрозмовники, додаючи, що голосування можна організувати швидше, ніж через пів року, проте це все одно займе багато часу.
Україна наполягає, що виборча кампанія і референдум можливі лише після повного припинення вогню. Зазначається, що Київ не довіряє зобов’язанням Москви щодо дотримання перемир’я. Українські посадовці вказують, що будь-які домовленості повинні бути після надання гарантій безпеки з боку США та партнерів.
Як пише Reuters, найбільшою перепоною для швидкого миру є територіальні питання. Зокрема росіяни вимагають контролю над усією Донецькою областю. Київ на це не погоджується, хоч, за словами джерел агентства, допускає обговорення демілітаризованої чи зони вільної торгівлі.
Також невирішеним залишається питання контролю над окупованою російськими військами Запорізької атомної електростанції. Джерела журналістів розповідають, що Кремль відхилив пропозицію Білого дому про керівництво американців на ЗАЕС і розподіл енергії між Україною і Росією. Москва сама хоче володіти станцією, пропонуючи Києву дешеву електроенергію, що є неприйнятним для українців.
При цьому Reuters наголошує, що навіть якщо ці питання будуть вирішені, українські виборці все одно можуть відхилити будь-які територіальні поступки, винесені на референдум.
Позначка: Вибори
-
США хочуть завершення війни у березні – ЗМІ
-
США хочуть заершення війни у березні – ЗМІ
Під час перемовин в Абу-Дабі американська та українська делегації обговорили можливість підписання мирної угоди між Україною і Росією вже в березні. А у травні розглядалося проведення виборів і референдуму. Про це у п’ятницю, 6 лютого, повідомило Reuters із посиланням на три неназвані джерела, які знайомі з перебігом переговорів.
Водночас видання зазначає, що ці терміни малоймовірні через розбіжності у територіальних питаннях.
За даними співрозмовників агентства, будь-які домовленості планують винести на всеукраїнський референдум, на якому люди одночасно голосуватимуть на виборах.
Американські переговорники на чолі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером під час останніх зустрічей в Абу-Дабі та Маямі сказали українським посадовцям, що найкраще було б провести голосування якомога швидше.
За словами джерел, представники делегації з Вашингтону зазначили, що Трамп, імовірно, із наближенням проміжних виборів у Конгрес зосередиться на внутрішніх питаннях. Через це американські високопосадовці матимуть менше часу для укладення мирної угоди.
Однак кілька джерел назвали запропонований США графік фантастичним. Українські виборчі органи прогнозують, що в нинішніх умовах на організацію волевиявлення знадобиться близько шести місяців.
“Американці поспішають”, – говорять співрозмовники, додаючи, що голосування можна організувати швидше, ніж через пів року, проте це все одно займе багато часу.
Україна наполягає, що виборча кампанія і референдум можливі лише після повного припинення вогню. Зазначається, що Київ не довіряє зобов’язанням Москви щодо дотримання перемир’я. Українські посадовці вказують, що будь-які домовленості повинні бути після надання гарантій безпеки з боку США та партнерів.
Як пише Reuters, найбільшою перепоною для швидкого миру є територіальні питання. Зокрема росіяни вимагають контролю над усією Донецькою областю. Київ на це не погоджується, хоч, за словами джерел агентства, допускає обговорення демілітаризованої чи зони вільної торгівлі.
Також невирішеним залишається питання контролю над окупованою російськими військами Запорізької атомної електростанції. Джерела журналістів розповідають, що Кремль відхилив пропозицію Білого дому про керівництво американців на ЗАЕС і розподіл енергії між Україною і Росією. Москва сама хоче володіти станцією, пропонуючи Києву дешеву електроенергію, що є неприйнятним для українців.
При цьому Reuters наголошує, що навіть якщо ці питання будуть вирішені, українські виборці все одно можуть відхилити будь-які територіальні поступки, винесені на референдум. -
У Словаччині зібрали голоси для референдуму про відставку уряду Фіцо
Позапарламентська партія Демократи в Словаччині зібрала необхідні 350 тисяч підписів для проведення референдуму про дострокові вибори та відставку уряду Роберта Фіцо. Про це заявив голова партії Ярослав Надь, повідомляє місцеве видання Pravda.
Збір підписів тривав з вересня 2024 року.
Організатори референдуму вимагають:- відновлення Спеціальної прокуратури та Національного кримінального агентства;
- скасування довічної пенсії для чинного прем’єра Роберта Фіцо.
“Це законний інструмент демократії. 350 тисяч громадян надіслали уряду чіткий політичний сигнал, який неможливо ігнорувати. Люди розчаровані, розсерджені і втомилися від брехні та хаосу”, – наголосив Надь.
До кінця лютого партія планує зібрати ще кілька тисяч підписів “для резерву”, після чого офіційно передасть їх президенту Петеру Пеллегріні.
“Люди ситі по горло Робертом Фіцо, понад 70% громадян Словаччини вкрай незадоволені урядом Роберта Фіцо”, – зазначив Надь.
Заступник голови партії Юрай Шеліга має надію, що президент не блокуватиме процес у Конституційному суді, а прислухається до волі громадян.
Як відомо, радник Фіцо Мірославом Лайчаком вийшов у відставку після того, як його листи знайшли серед документів у справі Джеффрі Епштейна. Це сталося після того, як Міністерство юстиції США 30 січня, оприлюднило файли Епштейна.
“Гарні дівчата в Києві”: ЗМІ дізналися деталі скандалу з радником Фіцо -
Зеленський відповів, чи піде на другий термін
Президент України Володимир Зеленський вперше за тривалий час прокоментував можливість свого балотування на другий термін. Про це глава держави сказав в інтерв’ю чеському виданню Český rozhlas Plus. Зеленський підтвердив, що роздумує над цим питанням, проте остаточне рішення залежатиме выд того, яким саме шляхом Україна прийде до завершення війни.
За словами президента, політичні плани зараз не є пріоритетом, але вони безпосередньо пов’язані зі станом національної безпеки та досягненням справедливого миру. Глава держави додав, що події на фронті та умови закінчення бойових дій стануть вирішальним чинником у його подальшій політичній кар’єрі.
“Я іноді думаю про повторну участь у президентських виборах, але залежить від того, як закінчиться ця війна”, – зазначив Зеленський.
-
Кінець епохи Запорожана вибори ректора ОНМУ перетворилися на відкриту битву за спадщину
Вибори ректора Одеського національного медичного університету стрімко увійшли у фазу відкритого конфлікту. Кампанія на очах деградує у формат взаємних звинувачень, публічних образ і демонстративних заяв про «тіньовий вплив» та «зовнішнє управління».
Як пише журналістка Ірина Гриб, за всім цим шумом губиться головне: реальна конфігурація виборів сьогодні вкрай вузька. Фактично йдеться про трьох, максимум чотирьох кандидатів, між якими і розгорнеться фінальна боротьба.
Ключова інтрига кампанії — зовсім не риторика штабів і не чергові взаємні «зливи». Головне питання — кого підтримає Валерій Запорожан. Його стан здоров’я та об’єктивне послаблення управлінського ресурсу формують принципово нову ситуацію для університету.
Незважаючи на активно просуваний тезис про те, що «переможе той, кого благословить Запорожан», всередині ОНМУ все більш чітко розуміють: його епоха добігає кінця. Вперше за довгий час результат виборів перестав бути заздалегідь визначеним.
Саме це й пояснює різке загострення боротьби. Університет увійшов у сценарій реальної конкуренції, за якого перемогти може будь-хто з основних претендентів.
За неофіційною інформацією, Маричереда заручилася підтримкою Владлени Дубініної, що помітно посилює її позиції в апаратній частині кампанії та дає додаткові організаційні можливості.
Шнайдер, за наявними даними, обрав вичікувальну тактику — пройти «між крапель дощу», дозволяючи конкурентам послаблювати один одного у публічних конфліктах і не беручи на себе зайві ризики.
Шпак, у свою чергу, робить ставку на зовнішні контакти і, як кажуть, активно працює з Міністерством охорони здоров’я України, розраховуючи на інституційну підтримку ззовні.
Якименко також дотримується стратегії «між крапель», однак діє помітно жорсткіше. У її кампанії активно використовується медійний ресурс, що робить її присутність у публічному полі більш агресивною.
Окрему лінію вибудовує Левон Нікагосян. Він робить ставку на публічний тиск через соціальні мережі, просуваючи ідею глибшої інтеграції університету в міські та обласні програми. Основний тезис — ОНМУ має повернути статус флагмана за рахунок підтримки на рівні міста та області. При цьому він відкрито апелює до свого депутатського ресурсу. Тут важливо пам’ятати, що у нього є щонайменше один серйозний союзник — голова профільної депутатської комісії та однопартієць Чапір.
У підсумку вибори ректора ОНМУ остаточно перестали бути формальною процедурою. Це вже боротьба за постзапорожанівський університет — без старих гарантій, без автоматичних рішень і без заздалегідь призначеного переможця.
І саме це робить ситуацію по-справжньому непередбачуваною.
-
МЗС зреагувало на заяви Будапешта про вибори
МЗС України викликало посла Угорщини Антала Гейзера та висловило протест через заяви угорського керівництва про нібито втручання України у парламентські вибори.
“28 січня до Міністерства закордонних справ України було викликано посла Угорщини в Україні Антала Гейзера, якому було висловлено рішучий протест у зв’язку із нещодавніми неправдивими заявами керівництва Угорщини щодо нібито втручання України у хід парламентських виборів в Угорщині”, – мовиться у повідомленні.
Угорському дипломату наголосили, що Україна виступає категорично проти втягування угорською стороною нашої країни до передвиборчої кампанії в Угорщині, що відверто шкодить розвитку двосторонніх відносин.
Також угорську сторону закликали зупинити агресивну антиукраїнську риторику, щоб уникнути негативних наслідків для відносин між двома сусідніми країнами.
Водночас у відомстві наголосили, Україна залишається готовою до розвитку конструктивної співпраці з Угорщиною. У цьому контексті вчергове наголошено на необхідності розблокування вступних переговорів України з Європейським Союзом, що безумовно відповідає інтересам обидвох народів та угорської меншини в України. -
Таки образився: Орбан наказав викликати посла України до МЗС
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан дав доручення викликати до Міністерства закордонних справ посла України. Це рішення він оголосив у понеділок, 26 січня, на платформі X.
“У відповідь на погрози України щодо Угорщини та її уряду. Ми не дозволимо нікому ставити під загрозу суверенітет Угорщини або чесність наших виборів. Сьогодні я доручив міністру закордонних справ Сіярто викликати посла України в Угорщині на зустріч до Міністерства закордонних справ”, – написав Орбан на платформі X.
Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський, виступаючи на економічному форумі у Давосі, критично висловився про Орбана, хоча й не згадував його прізвища. У своїй промові Зеленський звинуватив певні політичні постаті в Європі у зраді інтересів континенту заради Росії. Особливу увагу викликала фраза про “кожного Віктора, який живе за кошти Європи та одночасно продає її інтереси”, яку багато хто сприйняв як очевидний натяк на угорського прем’єра.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан образився на слова президента України Володимира Зеленського у Давосі про “потиличник для Віктора”. Відповідну заяву Орбан опублікував на платформі X 22 січня.
Орбан звинувачує Україну у спробах “встановити проукраїнський уряд”
-
У ПАРЄ обрали нового президента
Новим президентом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) стала представниця Австрії Петра Байр. Про це повідомила пресслужба ПАРЄ у понеділок, 26 січня.
Вона замінить на посаді грека Теодороса Руссопулоса, чия дворічна каденція завершилась.
Петра Байр – член Національної ради Австрії (нижньої палати парламенту) з 2002 року та голова комітету Національної ради з питань закордонних справ з 2025 року. Є членом ПАРЄ з 2018 року.
Як доповідачка вона займалася такими питаннями, як боротьба з дискримінацією, расизмом і нетерпимістю; просування прав жінок; боротьба з сексуальним насильством у конфліктах; захист жінок-правозахисниць; просування Цілей сталого розвитку ООН.
Відомо, що у 2023 році ПАРЄ схвалила резолюцію Петри Байр, яка визнала, що військова агресія Росії проти України почалася у 2014 році, а не в 2022.
Також сьогодні представниця постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ Марія Мезенцева (фракція Слуга народу) стала віцепрезидентом цього органу Ради Європи.
Раніше у понеділок повідомлялося, що у ПАРЄ визначили склад платформи для діалогу з “демократичними силами РФ”. При цьому учасникам платформи буде заборонено демонструвати російські державні символи під час роботи в ПАРЄ. -
Прем’єрка Японії розпустила нижню палату парламенту
Прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі оголосила про розпуск нижньої палати парламенту та проведення позачергових виборів 8 лютого. Вона пояснила це необхідністю отримати більшу суспільну підтримку для своєї правлячої коаліції. На виборах змагатимуться дві коаліції: правляча, яку очолює Такаїчі, та нова опозиційна Альянс центристських реформ. Основна тема виборів – економічні заходи для стримання інфляції та зростання цін. Хоча підтримка кабінету Такаїчі висока, її коаліція має лише невелику більшість у нижній палаті парламенту. Рішення Такаїчі прошукують за те, що виборцям залишилося мало часу для оцінки політичних пропозицій.
-
ЦВК дала пропозиції щодо проведення виборів
Центральна виборча комісія пропонує встановити 6-місячний термін підготовчого періоду після припинення воєнного стану та перед початком виборчого процесу. Про це повідомив голова комісії Олег Діденко в середу, 21 січня.
Водночас строки виборчого процесу лишаються незмінними – 90 днів для виборів президента України та 60 днів для виборів народних депутатів України.
“Підготовчий період потрібен, зокрема, для оцінки можливості проведення виборів на окремих територіях, аналізу готовності виборчої інфраструктури з урахуванням наслідків війни, проведення МЗС аналізу й розрахунків витрат щодо утворення додаткових закордонних виборчих дільниць, забезпечення взаємодії реєстрів з метою уточнення інформації про виборців, реалізації інших заходів ЦВК”, – йдеться у повідомленні.
Окрім того, пропонується подальша лібералізація процедур зміни виборчої адреси та місця голосування.
Комісія пропонує закріпити на законодавчому рівні норму, що на території Росії та Білорусі вибори не організовуються і не проводяться, хоча українські виборці звідти зможуть проголосувати у сусідніх безпечних державах.
Окремо наголошується на необхідності забезпечення ефективних інструментів протидії іноземному втручанню та напрацюванню протоколів безпеки під час виборів.