Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Позначка: ВВП
-
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте. -
У Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями
Негативний вплив пропуску Україною 2 червня платежу у розмірі 665 млн доларів за ВВП-варантами наразі відсутній, як і подальші ризики для фінансової стабільності. Про це заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій на брифінгу у четвер, 5 червня.
“Ми не бачимо жодних негативних проявів. Жодного негативу нема. Відбувається і продовжується процес переговорний щодо напрацювання умов реструктуризації”, – сказав він.
Гелетій нагадав, що Нацбанк не є учасником цього процесу, хоча у портфелі Нацбанку ВВП-варанти на 44 млн доларів за загального обсягу їх випуску у 3 млрд 239,32 млн доларів.
“Як ви знаєте, з минулого року діє мораторій на виплату варантів. Тому все в руках уряду, під контролем уряду та без ризиків для фінансової стабільності”, – наголосив заступник голови НБУ.
Нагадаємо, Україна не змогла домовитися із кредиторами і пропустила виплату 665 млн доларів за державним боргом, пов’язаним з так званими ВВП-варантами – борговими зобов’язаннями, прив’язаними до темпів економічного зростання.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями. Україна оголосила про технічний дефолт за цінними паперами
-
S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску облігацій України, прив’язаних до ВВП, з CC до D (дефолт). Про це повідомляється на сайті агентства.
Зазначається, що 2 червня Україна не здійснила платіж у розмірі 665 млн доларів за своїми цінними паперами, що й стало причиною зниження рейтингу з CC до D.“Ми не очікуємо виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів, з огляду на мораторій уряду на виплати за цими облігаціями, якщо їх не буде реструктуризовано”, – пояснили в агентстві.
Водночас рейтинги України в іноземній валюті залишилися на рівні SD/SD (вибірковий дефолт), а суверенний рейтинг у гривні збережено на рівні CCC+/C.
Прогноз за гривневим боргом – стабільний. Він відображає зацікавленість уряду обслуговувати внутрішній борг, щоб уникнути тиску на банківську систему, яка є головним власником цих облігацій.
-
Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях
Дослідження KSE Institute, Всесвітньої продовольчої програми ООН та Продовольчої сільськогосподарської організації ООН показало, що 10 областей України, де відбуваються 95% бойових дій, страждають від найбільших руйнувань, переміщень населення та скорочення економічної активності. У цих регіонах рівень безробіття в п’ять разів вищий, ніж у середньому по країні. Багато сімей покладаються на пенсіонерів та жінок для забезпечення доходів, а багато домогосподарств тратять більше половини доходу на їжу. Значна частина населення не має доступу до продуктів харчування через відсутність магазинів у зоні близької до лінії фронту. Війна спричинила значне падіння ВВП, зростання цін на продукти та збільшення рівня бідності. Програми гуманітарної підтримки та економічного відновлення можуть допомогти перетворити реагування на кризу у стійкий розвиток цих регіонів.
-
Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП
Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви планують збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту починаючи з 2026 року. Рішення було ухвалено під час зустрічі на авіабазі Емарі в Естонії. Міністр оборони Естонії підкреслив важливість збільшення оборонних витрат у зв’язку зі зміною безпекових умов та закликав до активних інвестицій у оборонну промисловість ЄС. Також було обговорено будівництво Балтійської лінії оборони та питання фінансування цього проєкту. Окремою темою зустрічі стала діяльність російського тіньового флоту в Балтійському морі, що викликало обурення та потребу в посиленому моніторингу. Німеччина також планує збільшити чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року, щоб підтримати східний фланг НАТО.
-
ЄК погіршила прогноз зростання ВВП України
Європейська комісія погіршила прогноз зростання ВВП України на 2025 та 2026 роки. За новими даними, у 2025 році очікується зростання на 2,0%, що менше, ніж прогнозувалося раніше (2,8%), а у 2026 році зростання складе 4,7% замість 5,9%. Це пов’язано з тиском, який війна створює на економіку України, зокрема на виробничі потужності та експортні можливості. Прогнозується зменшення експорту через падіння промислового виробництва, особливо в енергоємних галузях. Також передбачається зниження експорту сільськогосподарської продукції через поганий врожай. Проте, експерти вважають, що зростання інвестицій та приватного споживання сприятимуть зростанню ВВП у майбутньому. Незважаючи на це, Єврокомісія попереджає про високий рівень невизначеності та можливість погіршення ситуації, зокрема через безпекові загрози та дефіцит робочої сили.
-
В новому уряді Німеччини спалахнув перший скандал – ЗМІ
У новій урядовій коаліції Німеччини виникла суперечка через несподіваний крок міністра закордонних справ Йоханна Вадефуля, який заявив про готовність виділяти 5% ВВП на оборону. Ця заява шокувала уряд, оскільки не була узгоджена з канцлером і віце-канцлером. Після консультацій уряд спробував згладити ситуацію, заявивши, що конкретні суми будуть визначені пізніше. Лідери коаліції наголосили, що будуть дотримуватися рішень НАТО. Також було заявлено про намір вжити санкцій проти Росії через її дії на сході України.
-
Італія досягла 2% оборонних витрат
Італія оголосила, що досягла цільового рівня витрат на оборону в розмірі 2% від свого ВВП. Міністри закордонних справ та оборони підтвердили цю новину і повідомили, що документ, що підтверджує це досягнення, вже передано до НАТО. Італія зуміла досягти цієї мети протягом десяти років, що було обумовлено раніше. У світлі загальних зусиль Європи зі збільшення військових витрат, це важливе досягнення для країни. Нагадаю, що зараз цільовий показник НАТО може бути підвищений до 5% від ВВП, як вимагає президент США Дональд Трамп. Однак генеральний секретар НАТО пропонує поділити цей показник на 3,5% для прямих витрат на оборону і 1,5% на більш широкі витрати на безпеку. Міністр закордонних справ Італії вважає, що виділення 3% на оборону і 2% на безпеку є більш справедливим і збалансованим підходом.
-
ООН очікує зростання світового ВВП на рівні 2,4%
За даними ООН, цього року очікується зниження світового ВВП на 2,4%, що на 0,5% менше, ніж у попередньому році. Причиною такого сповільнення є погіршення глобальної торгівлі та фінансова нестабільність. Прогнози зростання для США знижено з 2,7% до 1,8%, а для Китаю – з 4,6% до 4%. Росія також зазнає значного сповільнення економічного зростання через різні причини, такі як нестача робочої сили та санкції. Торговельні суперечки та нові тарифи спричиняють зростання цін і ризики інфляції. На тлі цих проблем, зростання державного боргу та мінливість фінансових ринків ускладнюють управління макроекономікою. Для України важливою є безпекова ситуація, розвиток транспортних маршрутів та фінансова підтримка, оскільки вартість відновлення економіки країни після війни оцінюється у 524 млрд доларів.