Уряд затвердив прогнозні показники економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки, розглянувши два можливі сценарії. Згідно з першим сценарієм, ВВП зросте на 4,5% у наступному році, а інфляція буде на рівні 8,6%, в той час як за другим – ріст ВВП буде 2,4%, а інфляція – 9,9%. Оптимістичний сценарій передбачає ще швидше зростання ВВП до 5% у 2027 році та до 5,7% – у 2028-му, зниження інфляції до 7,1% та 5,6% відповідно. У менш оптимістичному сценарії ВВП збільшиться на 4,7% у 2027 році та на 4,5% – у 2028, а інфляція знизиться до 9,7% та 7,5%. Перший сценарій передбачає також зростання кількості зайнятих і зменшення рівня безробіття порівняно з другим сценарієм. Зарплати працівників також будуть зростати швидше за першим сценарієм. Щодо торгівельного балансу, оптимістичний сценарій передбачає більший ріст експорту порівняно з імпортом, ніж другий. В результаті, дефіцит торговельного балансу буде різним для обох сценаріїв. Уряд не уточнив, який із сценаріїв буде базовим для підготовки держбюджету на 2026 рік.
Позначка: ВВП
-
Чому ВВП України зростає повільно і які є прогнози на майбутнє
НБУ про стан української економіки У НБУ кажуть, що зростання ВВП у першому півріччі було стриманим. “Фіскальні стимули, забезпечені міжнародним фінансуванням, продовжили підтримувати економічне зростання в першому півріччі. Однак його темпи були стриманими через збільшення інтенсивності обстрілів й подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, ці чинники визначали й збереження негативних міграційних тенденцій, що підтримувало напружену ситуацію на ринку праці.
Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива і обмежили перспективи врожаїв, що разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю гальмувало харчову промисловість і транспортну галузь, частина потужностей яких залишалася незадіяною.
Загалом економічне зростання ВВП України залишається нестійким. Про це йдеться у липневому Макроекономічному та монетарному огляді регулятора.
За оцінками НБУ, інфляція – вище цільових рівнів ЦБ. У травні вона сягнула свого піку (15.9% р/р), але вже в червні повернулася до зниження, передусім за рахунок високої минулорічної бази порівняння адміністративно регульованих цін. “Водночас зниження інфляції було повільнішим, ніж передбачалося квітневим прогнозом, через збереження високих темпів зростання цін на продукти харчування”, – констатують в НБУ. Діяльність у низці секторів промисловості сповільнилася на тлі ремонтів потужностей, погіршення цінової кон’юнктури та обстрілів з боку РФ.
Своєю чергою обсяг послуг транспортної галузі скорочувався через вичерпання минулорічних запасів агропродукції й повільні темпи жнив. Водночас потреби сектору безпеки та оборони підтримували пожвавлення будівництва, а торгівля і споживчий попит і надалі стійко зростали.
Тривало розширення пропозиції на ринку праці: зростання кількості резюме випереджало зростання кількості вакансій. Це сприяло полегшенню пошуку працівників, хоча дефіцит робочої сили залишається високим та стимулює подальше підвищення зарплат.
У травні зовнішньоторговельний дефіцит залишився майже на рівні квітня. Водночас обсяги міжнародної фінансової допомоги відчутно скоротилися, що призвело до зниження резервів. Проте завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів у червні зростання резервів відновилося.
Дефіцит державного бюджету в червні дещо звузився. Бюджетні потреби фінансувалися за рахунок міжнародної допомоги.
Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики та збереження в червні облікової ставки на рівні 15.5% підтримували інтерес до строкових гривневих активів. Останнє було важливим чинником збереження стійкої ситуації на валютному ринку: чистий попит на іноземну валюту залишався стриманим, а курсові коливання – помірними. Причини уповільнення економіки На думку експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) сільське господарство стало одним з головних чинників уповільнення економіки. У І кварталі валова додана вартість (ВДВ) скоротилась на 4,3% (через тваринництво), а в червні падіння прискорилося до 19% до попереднього року через пізніший початок збору озимих культур.
Своєю чергою, видобувна промисловість залишається у кризі. “Через окупацію Україна втратила кілька вугільних шахт на сході країни, а газове видобування постраждало через удари російськими дронами та ракетами. Крім того, обстріли, логістичні проблеми, брак робочої сили є причинами падіння в цій галузі”, – кажуть в ІЕД. Будівництво також показало значне падіння у І кварталі через скорочення урядових витрат на фортифікації та менші обсяги житлового будівництва. У ІІ кварталі темпи падіння, сповільнились.
Транспорт продовжує скорочуватися. Основними причинами є зупинка транзиту російського газу до ЄС та зменшення залізничних перевезень зерна через вичерпання запасів попередніх років.
Торгівля у І та ІІ кварталах зростала переважно завдяки роздрібній торгівлі на тлі стабільних доходів населення. Прогнози на майбутнє Прогнози щодо того, яким буде ВВП в майбутньому різняться.
Так, НБУ погіршив свій прогноз щодо зростання економіки у 2025 р. з 3,1% до 2,1%.
Темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 рр.
Водночас голова НБУ зазначив, що у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%.
ІЕД теж переглянув свою оцінку зростання реального ВВП на 2025 р. вниз. На їх думку, швидше за все темпи зростання економіки у 2025 р. будуть ближчими до 2%, а не 3%, як вониочікували раніше.
Своєю чергою Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International (RBI) оцінює, що зростання ВВП України у 2025 р. складе 3,5%, а прогноз на 2026 р. – 4,5%. Про це йдеться в нещодавно оприлюдненому звіті RBI за I півріччя цього року.
Згідно з документом, в Україні війна “продовжує тиснути на економіку та затримувати відбудову”.
В банківській групі заявили, що шанси на припинення вогню найближчим часом невеликі, триваючі та посилені обстріли цивільної та промислової інфраструктури створюють серйозні виклики для України. Крім того, ЦБ, ймовірно, залишатиметься обережним через постійний інфляційний тиск. “Проте ми очікуємо зростання економіки у 2025 р. за умови, що країна продовжуватиме отримувати достатню підтримку від своїх союзників”, – кажуть експерти RBI В інвесткомпанії Dragon Capital очікують прискорення ВВП в другій половині року. “Ми очікуємо, що зростання реального ВВП прискориться в другій половині року і сягне 2% за результатами року завдяки відсутності суттєвих дефіцитів електроенергії та руйнувань критичної інфраструктури, хоча нестача кваліфікованої робочої сили й надалі обмежуватиме потенціал економіки”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі Dragon Capital повідомили. У Dragon Capital прогнозують подальше сповільнення темпів зростання реального ВВП у 2026 р.до 1,5% р/р в сценарії “тривалої війни”. Рушієм економічного зростання залишиться сектор ВПК за умови збільшення його фінансування з бюджету та від партнерів.
За оцінками аналітиків компанії, виробництво сектору може наблизитись до 20 млрд дол. у 2026 р., збільшившись більше ніж в два рази з 9 млрд дол. у 2024 р.. Економіку також підтримуватиме стійкий споживчий попит, який підживлюватиметься ростом номінальних зарплат та сповільненням інфляції. Стримуватимуть економічний розвиток виробничі втрати, спричинені війною, та дефіцит робочої сили.
У разі досягнення стійкого перемир’я на початку 2026 р., зростання ВВП може прискоритися до 5% р/р завдяки зростанню споживання та відновленню інвестиційної активності на тлі зниження безпекових ризиків, початку відбудови і часткового повернення біженців.
Вікторія Хаджирадєва -
НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
“Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
“Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення. -
Витрати Росії на поповнення армії зросли до 4 трлн рублів – аналітики
Росії стає складніше поповнювати свою армію на тлі вторгнення в Україну. В першій половині поточного року влада РФ витратила на “живу силу” для продовження війни понад 2 трлн руб. Для збереження такої динаміки втрат і набору нових контрактників протягом року витрати на воюючу армію становитимуть понад 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% всіх запланованих видатків федерального бюджету 2025 року й 2% російського ВВП. Про це свідчать підрахунки аналітиків Re: Russia.
Федеральний та регіональні бюджети витратили 400 млрд руб. на бонуси за підписання контракту з Міноборони РФ.
Іще 865 млрд були спрямовані на грошове забезпечення військових, а 765 млрд – на виплати вбитим і пораненим.
Витрати на військові угруповання в Україні збільшаться на 1 трлн руб. порівняно з липня 2023-го по червень 2024 року через необхідність заповнювати втрати.
За оцінкою Re: Russia, за шість місяців з початку року було підписано близько 200 тис. грн. нових контрактів. Це на 10% менше, ніж у другому півріччі 2024 року, але поки що приблизно відповідає темпам втрат російської армії.
“Ефективний комерційний “контракт на війну” залишається ключовим фактором, який дозволяє Володимиру Путіну проводити наступальні кампанії в Україні другий рік поспіль, попри вкрай високі втрати та невеликий реальний ефект із погляду розмірів захопленої території”, – резюмують аналітики.
Як ми вже писали, співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів.
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів -
Зростання ВВП України уповільнилося
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками першого кварталу 2025 року уповільнилося до 0,9%, порівняно з першим кварталом минулого року. Про це повідомляє Держстат.
Порівняно з четвертим кварталом 2024 року, реальний ВВП зріс на 0,7% (з урахуванням сезонного фактору). -
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
Трамп зробив заяву про оборону країн НАТО
Усі країни НАТО мусять витрачати 5% від ВВП на оборону, крім США. З такою заявою виступив американський президент Дональд Трамп під час розмови з журналістами.
Один з журналістів запитав у Трампа, чи вважає той й досі, що країни НАТО мусять виділяти 5% від ВВП на оборону. Американський лідер заявив, що вважає, що так має бути, але на його думку це не стосується США.
“Я не думаю, що ми (США – ред.) мусимо (виділяти 5% – ред.) Але вважаю, що країни НАТО мусять, і це точно. Ми вже так багато років підтримуємо НАТО. У багатьох випадках, як мені здається, ми платили майже 100% усіх витрат. Тому я не думаю, що ми маємо (виділяти такий процент – ред.), а от країни НАТО – так”, – заявив голова Білого дому.
Йому також поставили уточнювальне запитання щодо Іспанії, яка раніше публічно виступила проти плану Альянсу збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП і повʼязані з обороною видатки – до 1,5% ВВП. Трамп заявив, що “НАТО має розібратися” з нею.
“Іспанія завжди виділяла дуже мало. Так завжди було – вони платили дуже мало. Іспанія мусить платити стільки ж, скільки й усі інші. Іспанія відома своїми низькими платежами”, – запевнив Трамп.
Трамп під час цієї промови також шпурнув камінець до городу Канади.
“Знаєте, хто ще платив найменше? Країна, відома як Канада. Тому що Канада казала: “Нащо платити, якщо Сполучені Штати й так захистять нас безплатно?”, – стверджує Трамп. -
Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону
Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте.