Саміт ЄС не зміг прийняти підсумкову заяву щодо України, в одному з пунктів якої йшлося про підтримку початку переговорів щодо прийняття країни до ЄС. Проти цієї заяви виступила Угорщина. Чи можна подолати вето цієї країни та коли все ж таки почнуться переговори про вступ? 26 – за, одна проти Усі країни ЄС, окрім Угорщини, заявили, що Європейська рада підтверджує невід’ємне право України на самовизначення та твердо підтримує її прагнення до членства в ЄС.
Текст комюніке “рішуче” підтримали 26 країн ЄС із 27.
Вони також високо оцінили швидкість проведення реформ в Україні та відзначили значний прогрес у цьому напрямку.
Крім того, 26 держав закликали Україну та Єврокомісію активізувати роботу з підготовки до вступу до Євросоюзу.
Той факт, що ці висновки Європейської ради підтримали лише 26 з 27 країн-членів ЄС (всі, крім Угорщини), означає, що офіційного рішення про відкриття першого переговорного кластеру не буде, поки Угорщина не змінить свою позицію.
У проєкті підсумкової заяви також йшлося про те, що Європейська рада засуджує російські обстріли територій України, продовжить всебічно підтримувати Київ, а також “підтримує шлях України до членства в ЄС”. “Європейська рада запрошує Раду ЄС (на рівні міністрів) вжити наступних дій у процесі вступу України до ЄС на підставі підходу з урахуванням заслуг, у рамках якого переговорні розділи мають бути відкриті, як тільки будуть виконані всі умови”, – йдеться у заяві. Ця фраза є прямою вказівкою на те, що Рада Євросоюза хотіла запустити переговори про вступ України до ЄС.
Позначка: Вступ до ЄС
-
Угорщина заблокувала вступ України до ЄС: що буде далі
-
Україна пройшла скринінг транспортного законодавства в ЄС
Україна завершила скринінг за двома розділами переговорів про вступ до ЄС – 14 “Транспорт” і 21 “Транс’європейські транспортні мережі”. У Брюсселі презентували 77 тематичних доповідей, які охопили всі види транспорту, питання безпеки, корупційних ризиків та екології. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
Звіт Єврокомісії за результатами скринінгу підготують протягом шести тижнів.
Скринінг – це перший формальний етап переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Мета цього етапу – оцінити рівень адаптації українського законодавства до норм ЄС та виявити сфери, які потребують доопрацювання.
Кожен день скринінгу був присвячений окремому виду транспорту та напрямкам, зокрема:
Першого дня команда презентувала відповідність права у сфері автомобільного транспорту, включно з питаннями ринку послуг, тахографів, підготовки водіїв, екологічності транспорту, ліцензування тощо.
Другий день скринінгу був присвячений залізничному транспорту та безпеці. У першу чергу йдеться про євроінтеграцію законодавства у сфері залізничного транспорту та створення єдиного залізничного простору. Також команда Мінрозвитку презентувала напрями перевезення небезпечних ван де тажів та соціально-важливі перевезення пасажирів.
Третій день охопив теми авіаційного транспорту та транс’європейських транспортних мереж (TEN-T). Серед тем порядку денного – авіаційна безпека, управління повітряним рухом, навчання персоналу, страхування. Окремий блок – це реалізація програми ЄС “Механізм Сполучення Європи”, до якої Україна вже долучена.
Четвертий день скринінгу стосувався морського і внутрішнього водного транспорту та запобігання корупції. Зокрема, йдеться про безпеку на воді, підготовку моряків, запобігання забрудненню вод та розслідуванню інцидентів. У контексті запобігання корупції йшлось про заходи з мінімізації корупційних ризиків у сфері транспорту та цифрові інструменти, що вже запобігають корупції.
Загалом, у межах скринінгу українська сторона провела 77 презентацій. Кожна презентація стосувалась окремої теми та передбачала обговорення з представниками Єврокомісії.
У сфері транспорту Україні необхідно імплементувати майже 400 нормативно-правових актів з понад 3 000 проаналізованих. Мова про відповідність ключовим європейським директивам. -
Вступ у Євросоюз: ЄК виступає за перемови з Києвом
Європейська комісія виступає за відкриття першого кластеру в переговорах з Україною про членство. Про це заявила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в соцмережі X.
“Під безперервним вогнем Україна проводить реформу за реформою. Саме тому Комісія виступає за відкриття першого блоку переговорів. Україна виконала свої зобов’язання – тепер маємо виконати і ми. Тому що процес вступу базується на заслугах”, – наголосила вона.
Єврочиновниця також підкреслила, що “Україна заслуговує на те, щоб рухатися вперед”. -
Зеленський звернувся до Європейської ради
Президент Володимир Зеленський звернувся до учасників засідання Європейської ради з закликами посилити санкції проти Росії, забезпечити фінансову підтримку України та дати чіткий сигнал щодо вступу України до ЄС. Про це повідомила пресслужба глави держави в четвер, 26 червня.
Український лідер наголосив, що санкції проти Росії – один із найефективніших інструментів обмеження її агресії. За словами Зеленського, ключовими цілями 18-го пакета санкцій ЄС проти РФ мають стати: російська торгівля нафтою, тіньовий танкерний флот Росії, включно з капітанами й терміналами, російські банки та інші фінансові інструменти, а також ланцюги постачання, що забезпечують виробництво зброї.
“Факти очевидні: щоб зменшився апетит Росії до війни, мають зменшитися її нафтові прибутки. Тож, будь ласка, підтримайте подальші кроки для зниження цінової стелі на російську нафту. Авжеж, стеля в 45 доларів може допомогти наблизити мир. Але для справжнього, тривалого миру – і ми поділилися цим учора з усіма партнерами, партнерами з Європи та США, – необхідно встановити ціну в 30 доларів за барель, щоб заблокувати можливість Росії фінансувати свою агресію”, – заявив президент.Ще одним важливим пунктом у протидії російській агресії Зеленський назвав передбачуваність підтримки України з боку держав-партнерів. “Це означає продовження замороження російських активів і подальше використання цих заморожених активів для фінансування потреб України”, – додав глава держави.
Зеленський також висловив сподівання на те, що Україна стане повноцінною частиною програми SAFE (Security Action for Europe) ЄС.
“Саме ми володіємо найактуальнішими знаннями, перевіреними на полі бою, про те, яка зброя є найефективнішою. Україна повинна брати участь у спільних закупівлях оборонної продукції як від виробників ЄС, так і від українських”, – заявив президент.
Окрему увагу Зеленський приділив процесу євроінтеграції України. Президент наголосив, що наша держава виконує всі свої зобов’язання щодо вступу в ЄС, і закликав підтримати відкриття першого кластера Основи.
“Відкриття першого кластера Основи в переговорному процесі може бути більше ніж просто технічним кроком. Це було б політичним рішенням, яке визначає майбутню інтеграцію України з Європою”, – підкркслив Зеленський.
-
Вступ Молдови в ЄС: переговори розпочнуться 4 липня
Європейський Союз відкриє перший кластер про переговори про вступ Молдови до ЄС 4 липня. Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан під час саміту лідерів Євросоюзу в четвер, 26 червняя.
За його словами, це відбудеться під час саміту ЄС – Молдова у Кишиневі. А переговори будуть відкриті за кластером Фундаментальні цінності.
“Як ви знаєте, в процесі приєднання є переговори за 33 розділами, і на саміті, який відбудеться в Кишиневі 4 липня за участю представників Європейської комісії, буде відкрито перший розділ”, – сказав Дан.
Нагадаємо, саміт Європейської ради відбудеться у Брюсселі 26-27 червня. Серед ключових тем зустрічі – оцінка прогресу України на шляху до членства в ЄС. Українська сторона вже передала Єврокомісії документи для початку переговорів щодо трьох кластерів: Основи процесу вступу, Внутрішній ринок і Зовнішні відносини. Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводе офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 з 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як розділи 34 Інституції та 35 Інші питання розглядатимуть окремо, поза кластерами. Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
-
В Орбана оголосили результати антиукраїнського “референдуму”
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт виступає проти вступу України до Європейського союзу через повномасштабну війну, яку веде Росія.Про це він заявив у Брюсселі перед засіданням Європейської ради, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Проблема – це війна. Якщо ми інтегруємо Україну в ЄС, ми інтегруємо війну. І ми не хочемо бути разом в одній спільноті з країною, яка знаходиться у стані війни і представляє собою пряму небезпеку для нас. Тому що якщо член Європейського союзу знаходиться у стані війни, це означає, що Європейський союз теж у стані війни, і нам це не подобається”, – зазначив Орбан.
На уточнююче запитання про можливість початку переговорів у разі припинення вогню він відповів коротко: “Ніякого припинення вогню немає”.
Разом з тим, в уряді Угорщини оголосили результати так званого “референдуму” стосовно членства України в ЄС. Згідно з даними, участь у ньому взяли 2 млн 278 тис. осіб, з яких 95% висловилися нібито “проти” вступу України, а лише 5% – “за”.
Це становить близько 29% від загальної кількості угорських виборців, які були у виборчих списках на минулих виборах до Європарламенту.
Водночас угорські ЗМІ акцентують на ймовірні порушення при голосуванні. Видання Telex зазначає, що одна й та сама особа могла проголосувати двічі, скориставшись різними електронними адресами.
Урядовий речник Гергей Гуяш заявив, що паперові бюлетені проходять нотаріальну перевірку, а електронне голосування – додаткову перевірку, втім, не зміг пояснити, чи система виявить повторне голосування в обох форматах. Віктор Орбан у 1998 році вперше став прем’єр-міністром Угорщини у віці 35 років, і був наймолодшим головою уряду в сучасній Угорщині. З 2002 по 2009 він перебув в опозиції. Але 29 травня 2010 Орбан знову став прем’єр-міністром Угорщини. З того часу він перебуває при владі вже четверту каденцію поспіль.
В тому ж році він запустив технологію щорічних “національних консультацій”. Це щось на зразок поштового опитування, та результати цих консультацій не мають юридичної сили. Саме тому нема й механізмів контролю за тим, чи чесно відбувається процес голосування та процес підрахунку голосів.
Як відомо, 9 травня СБУ вперше в історії викрила шпигунську мережу воєнної розвідки Угорщини. Серед її завдань був збір інформації про військову захищеність Закарпатської області, пошук уразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону.Того ж дня глава МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив про висилання з країни двох українських дипломатів. За його словами, вони нібито шпигували під дипломатичним прикриттям. Україна у відповідь вислала двох угорських дипломатів.
Антиукраїнський “референдум” Орбана провалився – опозиція -
МЗС розкритикувало антиукраїнський референдум Орбана
Міністерство закордонних справ України заявило, що так звані “національні консультації VOKS2025” в Угорщині, щодо вступу України до Європейського Союзу, мали ознаки маніпуляції з боку угорського уряду. Хоча офіційні результати консультацій ще не опубліковані, українські дипломати вважають, що дії уряду Будапешта були спрямовані на відволікання громадськості від внутрішніх проблем. Україна висловила вдячність угорцям, які підтримують її, та наголосила на стратегічній важливості свого вступу до ЄС. Міністерство закордонних справ також підкреслило, що усі застереження стосовно євроінтеграції України повинні обговорюватися в рамках переговорного процесу. Україна продовжує виконувати умови для членства в ЄС, незважаючи навіть на війну, і вважає вступ до ЄС незворотнім цивілізаційним вибором.
-
Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
У третю річницю надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу, можна відзначити, що країна вже виконала чимало вимог ЄС. Україна завершила попередні етапи переговорів та досягла відповідності рішенням ЄС у сфері зовнішньої політики. Також розпочато переговорні кластери з іншими сферами життя країни. Україна вже впровадила реформи у судовій системі, боротьбі з корупцією, податковій та митній сферах. Проте ще залишається багато роботи, включаючи відкриття та завершення всіх переговорних кластерів та подальші реформи, зокрема в судовій владі та публічній адміністрації. На шляху України в членство в ЄС стоїть негативне ставлення Угорщини, яка блокує переговори. Проте відомо, що ЄС вже розглядає плани Б та В у разі невдачі угоди з Угорщиною. Глава Європейського центрального банку вважає, що Україна може стати важливим фактором економічного зростання регіону після вступу до ЄС. За прогнозами, Україна може стати повноправним членом ЄС до 2030 року.
-
Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС
Лідери держав та урядів країн-членів Європейського союзу на засіданні Європейської ради, яке відбудеться 26-27 червня в Брюсселі, розглянуть питання підтримки Україні та її шлях до членства в ЄС. Про це свідчить лист-запрошення до лідерів від президента Європейської ради Антоніу Кошти з детальним порядком денним Ради, який був оприлюднений у четвер в Брюсселі.
“Ми розпочнемо нашу зустріч у четвер об 11:00 з традиційного обміну думками з президентом Європейського парламенту, після чого відбудеться обмін думками з президентом Зеленським та обговорення між нами питань України”, – повідомив він.
Нині не відомо, в якому форматі буде брати участь Зеленський – особисто чи в форматі відеоконференції.
Президент Європейської ради, анонсуючи українське питання, констатував, що Україна “непохитно докладає зусиль, щоб забезпечити реальний мирний процес”.
“Наша мета залишається незмінною – припинити агресивну війну Росії та побудувати всеохоплюючий, справедливий і тривалий мир в Україні, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права. Ми підведемо підсумки швидкозмінного дипломатичного контексту, відстежуватимемо підтримку ЄС та розглянемо шлях України до членства в ЄС”, – написав президент Кошта.
Іншим пріоритетним питанням порядку денного він зазначив оборону та безпеку.
“Рішення, які ми ухвалили на наших зустрічах у березні, приносять плоди: ми будуємо Європу оборони. Тепер ми повинні дотримуватися цього курсу та прискорити прогрес у напрямку спільної оборонної готовності Європи до 2030 року… Надалі ми маємо керуватися колективним підходом до оборони та безпеки та зосереджуватися на ефективному витрачанні коштів”, – деталізував Кошта.
Він додав, що це обговорення буде враховувати саміт НАТО, який відбудеться напередодні.
На обговорення будуть винесені питання ситуації на Близькому Сході, зосередившись на складній ситуації в Газі, міграція, питання внутрішньої безпеки, з акцентом на організовану злочинність, підтримка Республіки Молдова та ситуація на Західних Балканах. -
Противників все більше: чи вступить Україна в ЄС
Перший кластер – відкриють 25 червня 2024 року ЄС офіційно розпочав переговори з Україною про вступ. Вже на початку червня 2025-го комісар з питань розширення та політики добросусідства ЄС Марта Кос заявила, що Україна та Молдова виконали свої домашні завдання і можуть розпочати предметні перемовини про вступ до Євросоюзу.
За словами Кос, варто відкрити перший кластер переговорів про вступ України до ЄС. Єврокомісар наголосила на тому, що зближення Києва і Брюсселя є ключовим елементом безпеки для Європи.
Марта Кос заявила, що динаміку реформ в Україні треба зберегти – й, нарешті, відповісти на найбільші виклики безпеці Європи з часів Другої світової війни. “36 індикаторів реформ були досягнуті завдяки постійним зусиллям у сфері традиційних реформ, боротьби з корупцією, лібералізації енергетичного ринку, корпоративного управління та бізнес-клімату. Ці реформи, досягнуті в найскладніших умовах, не є абстрактними. Вони безпосередньо підтримують вступ України до ЄС і наближають її до Союзу в усіх сенсах – політичному, правовому та економічному”,- заявила єврокомісар. А в українському уряді вже затвердили переговорні позиції щодо першого, другого та шостого кластерів, які Київ має опрацювати з Брюсселем для вступу країни до ЄС. Саме шостий кластер дасть змогу Україні зробити внесок у безпечне майбутнє Європи та захистити континент від російської загрози.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє: Україна рекордно швидко пройшла дистанцію від подачі заявки до членства в Євросоюзі до старту передвступних переговорів. Амбітна мета на 2025 рік – відкрити на паралельній основі всі 6 переговорних кластерів з ЄС, каже очільник уряду. Він підтвердив, що Єврокомісія вже в червні налаштована відкрити переговори щодо кластера номер один.
Але Україні точно буде непросто. Що скаже Польща Україна і Молдова разом мають відкрити перший переговорний кластер для вступу в ЄС. Однак раніше в Брюсселі розглядали варіант відокремити Молдову від України – усе тому, що Угорщина блокує зусилля Києва стосовно приєднання.
Угорський уряд прямо заявляє, що прискорений вступ України до ЄС нібито негативно вплине на життя всіх угорців і завдасть країні величезних збитків. У квітні 2025 року угорців закликали голосувати проти членства України в ЄС у національному опитуванні.
Але на цьому прем’єр-міністр країни Віктор Орбан не зупинився. 3 червня прокоментував вступ України до ЄС, заявивши, що в такому разі Київ “висмокче кожен євро, форинт і злотий”. Орбан цинічно заявив, що хоче “захистити Угорщину і Європейський Союз від лихоманки брюссельської мрії про вступ України”.
Що стосується Угорщини, то ЄС шукає способи, які дадуть змогу запобігти блокуванню Будапештом початку переговорів про вступ України. Ще в травні під час закритих обговорень деякі держави-члени закликали Європейську комісію розглянути варіанти відкриття першого кластера переговорів, всупереч запереченням, висунуті Будапештом.
А в березні президент Володимир Зеленський назвав Угорщину “єдиною країною”, яка блокує членство України в ЄС. Втім після виборів президента в компанії противників євроінтеграції нашої держави може опинитися і Польща.