Понад половина українців вірить у те, що Україна зможе вступити до Європейського Союзу протягом наступних 10 років, хоча цей оптимізм зменшився за останні два роки. Дані опитування Gallup показують, що 52% опитаних вірять у вступ країни до ЄС протягом 10 років. У той же час, віра у швидке вступлення зменшилася, і тепер лише 32% вважають, що Україна може вступити до НАТО протягом наступних 10 років. Ці дані свідчать про зміну у поглядах громадян на перспективи щодо євроатлантичної інтеграції України.
Позначка: Вступ до ЄС
-
Лідер опозиції Угорщини прти прискореного вступу України у ЄС
Лідер угорської опозиційної партії Тиса Петер Мадяр заявив, що не підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу, а також виступає проти нового довгострокового бюджету ЄС. Про це він сказав під час свого виступу на партійному заході у суботу, 26 липня, повідомляє видання Szeretlek magyarorszag.
Мадяр наголосив, що головна мета політики партії – переконати союзників і домогтися повернення всіх коштів ЄС, на які має право Угорщина. Він зазначив, що у разі перемоги на виборах, перші міжнародні візити прем’єр-міністра від Тиси будуть у Варшаву, а далі – у Відень і Брюссель.
“Ми маємо керувати спільним європейським домом відповідально, разом із нашими союзниками. Це означає і те, що ми не підтримуємо ані прискорений вступ України, ані новий бюджет ЄС”, – заявив Мадяр.
Він додав, що готується до тривалих, складних переговорів, але їхня мета – пошук компромісів, які б ставили на перше місце інтереси угорців.
Наразі опозиційна партія Тиса, очолювана Мадяром, випереджає правлячу партію прем’єр-міністра Віктора Орбана Фідес на 15%, показують результати опитування, проведені наприкінці червня.
Згідно з опитуванням, партія Тиса, яка заснована лише минулого року, має підтримку 51% виборців, тоді як 36% респондентів заявили, що голосуватимуть за Фідес. У березні, за даними цієї ж соціологічної компанії, партія опозиціонера Мадяра мала перевагу у 9%.
Раніше чинний прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що на сьогодні “найбільшою загрозою” для його країни є вступ України до Європейського Союзу.
Він також висловив критику щодо проєкту нового бюджету ЄС, заявивши, що “єдина мета цього бюджету – хитро і непомітно прийняти Україну в Європейський Союз”. Також, за його словами, 20-25% нового бюджету ЄС піде в Україну. -
Орбан пропонує Україні бути “буферною” державою
Угорщина пропонує Україні “стратегічну співпрацю”, замість остаточної інтеграції в Європейський Союз через побоювання “бути втягнутими” у війну. Про це заявив прем’єр-міністр країни Віктор Орбан в інтерв’ю, фрагмент якого опублікував у себе в соцмережі Х.
За його словами, ця стратегічна співпраця буде “прагматичною, гнучкою і ґрунтуватиметься на взаємних інтересах, а не на незворотній інтеграції”.
“Членство України в ЄС призведе до перенесення війни в саме серце Європи, і наші сім’ї не мають зіштовхуватися з таким ризиком”, – стверджує угорський чиновник.
Нинішні часи вимагають “виважених рішень, а не театральних погроз”, пояснив він.
Також Орбан назвав Україну “буферною державою”.
“Сьогодні доля України полягає в тому, що вона є буферною державою, яка межує з Росією. Ми не готові прийняти таку долю. Угорці тільки-но втекли від цього. Ми також були буферною країною під час Холодної війни. Ми не були частиною Радянського Союзу, але ми були на західному периметрі Радянського Союзу, на східному периметрі західного світу, але ми були буфером. Ми не хочемо повертатися до цієї позиції.
Україна перебуває в такій ситуації. Це може бути некомфортно, це може бути недобре, і хтось хоче з цього вирватися, але факт у тому, що країні адресу змінити не можна”, – заявив він, але не став продовжувати думку про те, що Угорщині все ж вдалось “утекти” з позиції буферу, “не змінюючи адресу”.
Як відомо, нинішній уряд Угорщини, починаючи з 2022 року раз у раз робить недружні заяви або навіть дії стосовно України. Черговий скандал трапився на тому тижні: радник угорського прем’єра і його тезко Балаж Орбан заявив, що буцім війна України проти Росії “ніяк не впливає на безпеку Угорщини”.
Він, на відміну від свого шефа, вважає, що побоюватися нападу Росії на країни-члени НАТО “нереалістично”, оскільки “НАТО набагато сильніший за Росію”.
Підпал церкви в Україні: в Угорщині підозрюють причетність режиму Орбана -
“ЄС потребує Туреччину”: Ердоган закликав ЄС прискорити інтеграцію
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.
Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.
Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.
-
“ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.
Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.
Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.
-
Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що сумнівається у вступі України до Європейського Союзу до завершення наступного бюджетного періоду, який триватиме до 2034 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 18 липня.
“Для нас сьогодні абсолютний пріоритет – зробити все можливе для припинення цієї війни. Після цього ми говоритимемо про відбудову України… але це триватиме роки. Ймовірно, навіть не зачепить поточну середньострокову фінансову перспективу Євросоюзу”, – сказав політик, маючи на увазі семирічний бюджетний цикл 2028-2034 років.
Мерц також зазначив, що доки Україна зазнає нападу, вступ до Європейського Союзу у будь-якому разі неможливий.
У проєкті довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро. Якщо Україна вступить до ЄС 2034 року, то бюджет зі 100 млрд євро допомоги для України буде переглянуто.
-
Орбан не підтримує проєкт бюджету ЄС через Україну
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив критику щодо проєкту нового бюджету ЄС, заявивши, що його “єдина мета – приховано прийняти Україну в Євросоюз”. Про це повідомляє Telex у п’ятницю, 18 липня.
Він наголосив на необхідності налагодження співпраці з Україною, втім, не членства в ЄС.
“Єдина мета цього бюджету – хитро і непомітно прийняти Україну в Європейський Союз… Спираючись на знання експертів, я можу сказати, що 20-25% нового бюджету ЄС піде в Україну”, – заявив Орбан.
Проблема бюджетів, за його словами, полягає в тому, що їм бракує реальної стратегічної основи; вони повинні відповідати поставленим цілям.
Він також додав, що майбутній бюджет і ставлення ЄС до України подібні до міграції.
“Одного разу впустивши їх, ви вже не зможете їх стримати”, – наголосив глава уряду.
Так, Орбан переконаний, якби українці увійшли в економічний простір ЄС, гроші безнадійно “пішли б туди”.
Він також назвав бюджет “бюджетом безнадії”, оцінивши його як “недоречно спрямований на фінансування застою, з низьким рівнем амбіцій і без обнадійливих перспектив”.
Втім, ркремо зауважив, що приблизно усвідомлює, з якими країнами йому доведеться вести переговори, аби мати можливість прийняти бюджет у Брюсселі.
Раніше Орбан заявив, що на сьогодні “найбільшою загрозою” для країни є вступ України до Європейського Союзу. -
Україна завершила скринінг п’ятого з шести кластерів ЄС
Україна завершила оцінку відповідності національного законодавства стандартам ЄС у межах Кластера 4 Зелений порядок денний та стале з’єднання – п’ятого з шести тематичних блоків скринінгу, що здійснюється з Європейською комісією. Про це повідомляє Офіс віцепрем’єрки з інтеграції.
Фахівці презентували прогрес за такими напрямками, як транспортне законодавство, енергетична політика, транс’європейські мережі, а також сфера охорони навколишнього середовища та клімату – що охоплює понад 200 законодавчих актів.
Зустрічі за наступним і останнім Кластером – Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості – розпочнуться у вересні 2025 року.
Блок охоплює такі питання, як сільське господарство, продовольча безпека, політика у галузі рибальства тощо.
Раніше уряд затвердив дорожні карти для Кластеру 1 Основи вступу, а також переговорні позиції за Кластерами 2 Внутрішній ринок і 6 Зовнішні відносини. Україна вже завершила скринінг також за Кластером 3 Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток.
Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зауважила, що країна готова відкривати перші кластери вже влітку, а також може стартувати спільно з Молдовою. -
Україна завершила п’ятий з шести скринінгів ЄС
Україна завершила оцінку відповідності національного законодавства стандартам ЄС у межах Кластера 4 Зелений порядок денний та стале з’єднання – п’ятого з шести тематичних блоків скринінгу, що здійснюється з Європейською комісією. Про це повідомляє Офіс віцепрем’єрки з інтеграції.
Фахівці презентували прогрес за такими напрямками, як транспортне законодавство, енергетична політика, транс’європейські мережі, а також сфера охорони навколишнього середовища та клімату – що охоплює понад 200 законодавчих актів.
Зустрічі за наступним і останнім Кластером – Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості – розпочнуться у вересні 2025 року.
Блок охоплює такі питання, як сільське господарство, продовольча безпека, політика у галузі рибальства тощо.
Раніше уряд затвердив дорожні карти для Кластеру 1 Основи вступу, а також переговорні позиції за Кластерами 2 Внутрішній ринок і 6 Зовнішні відносини. Україна вже завершила скринінг також за Кластером 3 Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток.
Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зауважила, що країна готова відкривати перші кластери вже влітку, а також може стартувати спільно з Молдовою. -
Стефанішина анонсувала відкриття усіх кластерів у переговорах з ЄС
До кінця року мають бути відкриті всі переговорні кластери стосовно вступу України в ЄС. Про це у понеділок, 7 липня, заявила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“До кінця цього року мають бути відкриті всі переговорні напрямки, і це вже питання політичне, оскільки це переговори, це зобов’язання, це робота парламенту, яка має бути спланована, робота уряду. На сьогодні майже чотири тисячі людей задіяні в переговорних командах за всіма напрямками, тому ця умова нікуди не зникає. Зараз ми говоримо тільки про дату, коли буде відкритий перший фундаментальний блок переговорів. Це основне політичне рішення”, – розповіла вона.
За словами урядовиці, далі будуть більш технічні рішення.
“Із Данським головуванням (з 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС – ред.) ми домовилися, що це буде забезпечено, як тільки будуть відкриті перші перемовини… До 1 січня відкриємо всі кластери”, – запевнила Стефанішина.
При цьому, зауважила вона, для відкриття переговорів не потрібні всі 27 голосів країн ЄС.
“Це була практика попередніх років, і сьогодні жоден з основних документів ЄС не передбачає зобов’язання ухвалювати це рішення одноголосно. Тому ми працюємо зараз в цьому напрямку, і дійсно абсолютно є логічною теза новообраного польського лідера, тому і є формат переговорів, а не лише політичне рішення про вступ”, – сказала вона.
Як зазначила віцепрем’єрка, намагання Угорщини блокувати відкриття кластерів про переговори про вступ України в ЄС стало “поштовхом” для пошуку інших рішень.
“Стало зрозуміло, що ні договір про створення Європейського Союзу, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської Ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення. Одноголосне рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків”, – пояснила Стефанішина.
За її словами, переговори передбачають дискусії щодо умов українського членства майже за 35 напрямками – від питань стандартів в окремих сферах, (до прикладу, як аграрній, правовій), до базових налаштувань державності в країні, яка прагне стати членом ЄС.
Стефанішина додала, що Україна виконала всі умови щодо відкриття половини всіх переговорних напрямків, і готова відкривати вже в липні всі три кластери або починати з першого кластера разом з Молдовою.