Прогнозується, що виробництво пшениці в Україні у 2025-2026 році буде менше на 1 мільйон тонн, ніж очікувалося раніше, і складе 22 мільйони тонн. Виробництво кукурудзи залишиться на попередньому рівні, а виробництво сої підвищиться на 1 мільйон тонн до 7,6 мільйонів тонн. Експорт пшениці з України зменшиться до 15,5 мільйонів тонн, а запаси зростуть до 1,59 мільйонів тонн. Урожай кукурудзи очікується на рівні 30,5 мільйонів тонн, з експортом 24 мільйонів тонн. Світове виробництво сої також збільшиться, зокрема в Україні, де очікується рекордний врожай у 7,6 мільйонів тонн. Глобальне виробництво пшениці знизиться на 0,04 мільйона тонн, а споживання зросте на 0,8 мільйонів тонн. Прогнозовані глобальні кінцеві запаси також зменшаться.
Позначка: Врожай
-
В Україні очікують збільшення урожаю зернових та олійних
У новому сезоні (липень 2025 – червень 2026) Україна може зібрати 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше, ніж торік (78,7 млн тонн). Про це у середу, 9 липня, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише Інтерфакс.
Зростання обсягів очікується передусім завдяки кукурудзі, яка, за словами Горбачьова, демонструє добрий стан. Проте через нестачу тепла жнива кукурудзи змістяться на кінець вересня – початок жовтня.
Очікується:- кукурудзи – 29,3 млн тонн (+ експорт до 24 млн);
- пшениці – 22,5 млн тонн (експорт 16,5 млн);
- ячменю – 4,9 млн тонн (експорт 2,3 млн);
- соняшника – майже 15 млн тонн (у 2024/25 було 12,7 млн);
- сої – 6,23 млн тонн (експорт 4 млн);
- ріпаку – 3 млн тонн (експорт 2,6 млн), через втрати озимих посівів.
УЗА вважає реалістичним середній річний обсяг виробництва у 94 млн тонн навіть без повернення окупованих територій. До війни врожай сягав 107 млн тонн.
-
Аграрії наблизилися до збору першого мільйона тонн зерна
На початку липня 2025 року вже завершили жнива в дев’яти областях України, де було обмолочено 331,9 тис. гектарів та намолотили 865,7 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Найбільше пшениці та ячменю було зібрано в Одеській області. Окрім того, сільгоспвиробники з Миколаївської, Одеської, Запорізької і Херсонської областей зібрали 71,6 тис. тонн ріпаку. У порівнянні з попереднім роком, жнива в 2025 році відстають від минулорічних у 4,3 рази.
-
Темпи жнив-2025 відстають від минулорічних у 3,8 раза
Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га. Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, 27 червня.
В Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.
Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.
Станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії 16 областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.
-
В Україні зібрали перші 35 тис. тонн зерна
У Одеській, Херсонській та Миколаївській областях України почалося збирання ранніх зернових і зернобобових культур. Зараз уже намолотили 34,8 тис. тонн з нового врожаю, який вирощували на площі 14,2 тис. гектарів. Головними культурами, які збирають, є ячмінь і горох. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, урожайність ячменю складає 24,9 ц/га, а гороху – 15,2 ц/га. Очікується, що найбільший обсяг збору зерна буде на початку липня, коли до жнив долучаться ще декілька областей України. У цьому році площа, на якій вирощували ранні зернові та зернобобові культури, складає понад 11 млн гектарів. Проте, через несприятливі погодні умови та воєнні ризики, врожайність може бути нижчою, ніж у попередні роки. Україні прогнозують найнижчий врожай пшениці за останні 13 років.
-
В окупованому Криму запровадили режим надзвичайної ситуації
“Глава Криму” Сергій Аксьонов підписав указ про введення на півострові режиму надзвичайної ситуації через загрозу врожаю після несприятливої погоди в квітні та травні. Зону надзвичайної ситуації визначили у місті Судак та деяких районах. Негода, яка включала заморозки, сніг у квітні та посушливий березень, призвела до значного зниження урожаю винограду, овочів та інших культур. Очікується, що збір винограду може зменшитися на 15-18%, а овочів – на 18% порівняно з минулим роком. Також постраждали сади, виноградники та посіви озимих культур.
-
Заморозки знищили до 100% врожаю персиків і абрикосів
В Україні втрати врожаю персиків і абрикосів у деяких господарствах сягнули 100%. Причина – заморозки та відносна посуха, що вдарили по садівництву в Україні.Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної радиДенис Марчук, на брифінгу в Медіацентрі Україна.
“Через відносну посуху та заморозки є певні втрати. Якщо ми кажемо по культурах, то звичайно найбільше постраждали плодові дерева, кісточкові. По деяких господарствах втрати 100%, зокрема, якщо ми говоримо про абрикоси та персики. Якщо ми говоримо про вишню, черешню – від 30-50% втрати по господарствах. Частково постраждали груші, яблуні”, – зазначив він.
Це вже позначається на цінах – плодові культури можуть подорожчати щонайменше на 30%.
“У середньому, більш як на 30% у порівнянні з минулим роком ця категорія продуктів може подорожчати”, – зауважив Марчук.
Окрім того, сподівання на імпортну продукцію, яка могла б врівноважити ціну, також не справдилися.
“Навіть хотілося б сподіватися на імпорт, який міг би частково врівноважити цінову позицію, але така ситуація, що майже по всій східній Європі були заморозки, і ті потенційні імпортери, які могли б везти на територію України, теж втратили”, – пояснив він. -
Китай створює “штучні дощі” над посушливими регіонами
Китай посилив заходи з коригування погоди, щоб збільшити кількість опадів у посушливих регіонах на півночі країни, де триває збирання врожаю пшениці. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 30 травня.
За даними Китайське метеорологічне управління (CMA), після того як минулого тижня над зерновим поясом Китаю пройшли довгоочікувані дощі, влада скоординувала дії для посилення опадів.
Серед регіонів, де проводяться роботи, – Внутрішня Монголія, Шеньсі та Шаньсі.
Модифікація погоди передбачає метод “засівання хмар” хімічними речовинами – як із землі, так і за допомогою літаків або дронів. Метою є посилення дощу та снігопадів, а також придушення граду.
Китай заявляє, що має найбільшу у світі програму з модифікації погоди і останніми роками збільшує інвестиції в цю сферу через зростання ризиків для продовольчої безпеки, пов’язаних зі зміною клімату.
За повідомленням агентства Сіньхуа, у 2025 році обсяг наземних операцій зі штучного викликання дощу зріс на 20% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Це призвело до збільшення кількості опадів майже на третину, хоча точних даних не наведено.
За інформацією CMA, за тиждень за допомогою “засівання хмар” вдалося отримати додатково близько 500 мільйонів кубометрів опадів. До інших провінцій, де застосовують технологію, належать Нінся та Ганьсу.
“Технологія модифікації погоди – важлива частина побудови метеорологічної наддержави”, – зазначив цього тижня директор Центру модифікації погоди Лі Цзімін. -
В Україні стрімко дорожчають яблука
Більшість українських садівників заявили про фактичне завершення сезону реалізації яблук із місцевих господарств. Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit у четвер, 22 травня.
Ті виробники, котрі ще мають достатні обсяги яблук для реалізації, негайно підняли відпускні ціни на наявні партії фруктів.
Так, лише з початку тижня ціни на яблука на українському ринку зросли в середньому на 14%, і на сьогоднішній день ці фрукти надходять у продаж по 32-40 грн/кг.
За словами ключових гравців ринку, подорожчання в даному сегменті насамперед пов’язане із сезонним фактором. Так, запаси торішнього яблука стрімко скорочуються, а фрукти нового врожаю у продаж надійдуть не раніше ніж за кілька тижнів. У зв’язку з холодною та затяжною весною цього року сезон раннього яблука в Україні суттєво затримується.
На сьогодні відпускні ціни на яблука в Україні вже в середньому вдвічі вищі, ніж за аналогічний період минулого року. Експерти ринку сходяться на думці, що відпускні ціни в даному сегменті продовжать зростати і надалі, аж до надходження на ринок фруктів нового врожаю. -
Наслідки весняних заморозків відчуємо восени: що буде з врожаєм-2025
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що українські аграрії успішно завершили посівні роботи, і врожай 2025 року очікується не гіршим, ніж у попередній рік. За даними прем’єра, наразі зерновими і зернобобовими культурами засіяно більше 4 мільйонів гектарів. Україна вже експортувала товарів на понад 13 мільярдів доларів упродовж перших чотирьох місяців 2025 року, що є значною частиною експорту країни.
Однак деякі експерти висловлюють обурення стосовно прогнозів Шмигаля. ООН вважає, що виробництво пшениці в Україні зменшується через війну та посуху. Прогнози показують, що врожай пшениці у 2025 році може бути нижчим, ніж середній показник за останні п’ять років.
Також відзначено, що нестача вологи в ґрунті ускладнює ситуацію для рослин, особливо для зернових і олійних культур. Аналітики попереджають, що відсутність опадів у травні може призвести до втрат у врожайності ранніх зернових культур.
Вплив холодної весняної погоди відчувають не лише зернові культури, а й фрукти та ягоди. Заморозки в квітні та травні пошкоджують врожай, що може призвести до збільшення імпорту фруктів та плодів та підвищення цін на них для споживачів.
У результаті, ситуація на аграрному ринку України залишається напруженою через ризики посухи, заморозків та можливого зменшення врожаю наступного року.