Під час зустрічі Володимира Зеленського й Кароля Навроцького 19 грудня Варшаві президент Польщі презентував українському колезі книгу Документи Волинської різанини (українською мовою). Це видання було підготовлене до друку польським Інститутом національної пам’яті, зазначається на сайті установи.
Повідомляється, що президенти обговорили “польсько-українську співпрацю у сфері пам’яті та пошуково-ексгумаційних робіт щодо польських жертв конфліктів, воєнних злочинів та репресій, що відбувалися на території сучасної України, а також українських жертв на території Республіки Польща”.
Додамо, що Документи Волинської різанини вийшли у 2023 році, коли Навроцький був президентом польського Інституту національної пам’яті.
Волинське питання – одне найбільш чутливих питань у польсько-українських відносинах.
Позначка: Володимир Зеленський
-
Навроцький подарував Зеленському книгу про Волинську трагедію
-
Зеленський: виборів на ТОТ не буде
Президент Володимир Зеленський під час пресконференції в суботу, 20 грудня, заявив, що вибори не можуть проводитись на неконтрольованих Україною територіях.
“Не Путіну вирішувати, коли і в якому форматі будуть проходити вибори в Україні, бо це вибори виключно громадян України. Тому він точно не буде впливати ні на що, і на результат тим більше. Голосують громадяни України, які знаходяться в Україні, на контрольованих українських територіях. Тут можемо забезпечити чесні, прозорі вибори. Також є практика закордонних голосувань. На неконтрольованих Україною територіях не можуть проводитися вибори, бо зрозуміло, як вони будуть проводитися, як завжди це робить Росія”, – сказав президент.
Зеленський додав, що в цілому вибори залежать від двох речей: безпека і законодавство.
“З безпекою треба щось робити, це найголовніше. Важливо, щоб наші військові, які захищають державу, могли проголосувати. Кожен громадянин має абсолютне право проголосувати. Ми говорили вже з американськими партнерами, вони піднімали це питання. Якщо піднімають, значить, знають, як допомогти нам забезпечити безпечні вибори. Це передусім може бути припинення вогню, або закінчення вже війни, або припинення вогню як мінімум на час виборів”, – зазначив президент. -
Зеленський: можливі рішення щодо відповідальних за ППО на Одещині
Президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами разом із прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегру в суботу, 20 грудня, заявив, що можливі рішення щодо людей, які відповідають за роботу протиповітряної оборони в Одеській області. Про це пише Укрінформ.
За словами президента, на місці вже працюють представники уряду та місцевої влади. Зокрема, ситуацію контролюють його заступник з регіональної політики Віктор Микита і віцепрем’єр Олексій Кулеба, який відповідає за цей напрям.
“Усі роблять свою роботу. Паралельно розбираємося з тими, хто відповідає за ППО саме на Одещині”, – зазначив Зеленський.
Коментуючи можливі кадрові рішення у Повітряних силах на півдні, президент сказав, що це питання він обговорює з головнокомандувачем.
Зеленський також сказав, що дав доручення якнайшвидше забезпечити людей усім необхідним після масованих ударів – продуктами, паливом і ліками. За його словами, вже відбулося кілька нарад, під час яких командуванню поставили завдання оперативно знайти тимчасові інфраструктурні рішення, щоб люди мали хоча б мінімально необхідні умови для життя.
Як повідомлялося, у п’ятницю росіяни масовано атакували міст у Маяках Одеської області. Після атаки міст тимчасово закрили. Також призупинено рух трасою Одеса – Рені.
А увечері в п’ятницю росіяни завдали масованого удару балістикою по портовій інфраструктурі Одеської області. Є загиблі й поранені. -
Прем’єр Португалії вперше прибув до Києва
Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру прибув до Києва ізустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Про це повідомили український лідер і португальське видання RTP в суботу, 20 грудня.
Журналісти пишуть, що досі глава португальського уряду мав лише дві особисті зустрічі з Зеленським. Перша відбулася 28 травня 2024 року в Лісабоні під час офіційного візиту президента до Португалії, коли сторони підписали двосторонню угоду про співпрацю та безпеку. Друга зустріч пройшла 2 жовтня у Копенгагені – у кулуарах міжнародного саміту, де обговорювалася подальша підтримка України з боку Португалії.
Поточний візит став першим приїздом Луїша Монтенегру до України з моменту його вступу на посаду прем’єр-міністра. Разом із міністром оборони Нуно Мело він прибув до Києва нічним поїздом.
У програмі візиту – переговори з Зеленським, прем’єр-міністром Юлією Свириденко та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
“Більше за будь-яку іншу країну, вона (Україна – ред.), природно, потребує нашої солідарності та нашої близькості, не кажучи вже про нашу прихильність; саме це ми і приносимо”, – заявив Монтенегру.
Прем’єр підкреслив зазначив, що Україна зараз гостро потребує фінансової допомоги, і Португалія продовжує надавати підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах різноманітних програм – гуманітарних, соціальних, військових і політичних. Він також наголосив на тісних зв’язках між громадами двох країн і обов’язку урядів відображати солідарність своїх народів.
У свою чергу Зеленський оприлюднив відео, на якому він з Монтенегру вшанували памʼять наших полеглих воїнів. -
Японія надасть Україні $6 млрд – Зеленський
Уряд Японії вирішив надати Україні додаткову фінансову підтримку у наступному році. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у соцмережі Х в суботу, 20 грудня.
“Дякую Японії та прем’єр-міністерці Санае Такаїчі за рішення про додаткову фінансову підтримку для України на наступний рік. Загальна сума підтримки становить майже 6 млрд дол., і це допоможе нашому захисту від російської агресії”, – написав він, не уточнившив, який саме обсяг додаткової допомоги.
Зеленський підкреслив, що Японія демонструє лідерську позицію не лише в Тихоокеанському регіоні, а й на глобальному рівні. Він зазначив, що ця допомога зміцнює не тільки Україну, а й міжнародний порядок, заснований на правилах.
“Міжнародний порядок потрібен для того, щоб хвора російська політика воєн ніде не мала продовження”, – резюмував глава держави. -
Зеленський розповів про довгу бесіду віч-на-віч з Навроцьким
Президент Володимир Зеленський розповів, що довго розмовляв віч-на-віч з польським президентом Каролем Навроцьким і вони намагалися зрозуміти один одного. Український лідер вважає, що їм вдасться вибудувати хороші відносини. Про це Зеленський заявив в інтерв’ю польським ЗМІ (TVP, PAP, Польське радіо), наголосивши, що не можна допустити до руйнування українсько-польського союзу.
“Це наша перша зустріч, і я вважаю, що подолавши певну дистанцію, ми можемо і досягнемо міцніших стосунків як політики і як лідери наших країн. Ми сьогодні довго говорили про це, і я дуже хочу, щоб у жодному разі не було зруйновано те, що ми побудували донині (в українсько-польських відносинах – ред.)”,- наголосив Зеленський.
Коментуючи слова Навроцького під час пресконференції про те, що у польського народу складається враження, що Україна не достатньо вдячна Польщі за допомогу, Зеленський наголосив, що Україна завжди демонструвала вдячність Польщі і зараз треба зробити все можливе, щоб не допустити до ворожості між країнами.
“Якби ми були необережними (у висловлюваннях – ред.), ми, фактично, могли б зруйнувати цей союз, який має дуже важливе значення для збереження Європи та дуже важливий для безпеки Польщі. Україна зараз залучена у війну, а Росія дуже прагне того, щоб польсько-український союз був зруйнований”,- наголосив глава держави.
Він додав, що зважаючи на дії Росії, яка намагається зруйнувати дружні українсько-польські відносини, риторика лідерів обох країн має бути “обережною”, спрямованою на посилення єдності між обома країнами.
Також Зеленський підкреслив, що фундаментом таких відносин є єдність і взаємоповага, а спільні проєкти є елементами зміцнення відносин.
Торкаючись питання проведення пошуково-ексгумаційних робіт Зеленський підкреслив, що Україна “не блокує і не блокуватиме цих процесів”, а свідченням цього є зустріч керівників Інститутів національної пам’яті обох країн у Варшаві.
Зеленський також висловив вдячність експрезидентові Польщі Анджею Дуді за допомогу і підтримку, яку він від нього отримав на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що пройшов із Дудою довгий шлях: від знайомства, викликів у період пандемії СOVID-19 до спільних дій під час повномасштабного вторгнення і польської допомоги для України.
“Це був наш досвід з паном президентом Анджеєм Дудою, і я ніколи не забуду, що він для нас зробив, я ніколи не забуду і ніколи не зраджу нашу дружбу”,- підкреслив Зеленський. -
Гроші будуть. ЄС знайшов 90 млрд для України
Лідери країн ЄС після 15-годинних переговорів знайшли формулу, яка дозволить надати Україні фінансову допомогу. Саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанту “репараційного кредиту”, який довго обговорювали раніше.
Кредит, але не кредит
“Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його”, – заявив президент Євроради Антоніу Кошта.
Фрідріх Мерц уточнив, що кошти підуть також на військові потреби Києва.
“Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для завершення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди”, – заявив німецький канцлер.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн наполягає, що кредит для України від ЄС у розмірі 90 млрд євро прив’язаний до майбутніх репарацій від російського агресора.
Президент Єврокомісії підкреслила, що цей кредит, наданий на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України. “Україна має погасити цей кредит лише тоді, коли отримає репарації”, – заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій про шляхи допомоги Україні.
Прем’єр Данії Метте Фредеріксен, яка головує в Раді ЄС у цьому півріччі, підтвердила це. “Україна не повинна платити, поки Росія не сплатить їй військові репарації”, – зазначила Фредеріксен.
Урсула фон дер Ляйєн підкреслила, що це фінансування закриє ключові потреби України на 2026-27 роки. “Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС”, – пояснила вона.
Реакція
Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського союзу за рішення про фінансову підтримку України на 2026–2027 роки.
“Це значна підтримка, яка справді зміцнює нашу стійкість”, – заявив Зеленський. Він також підкреслив важливість того, що російські активи залишаються замороженими і що Україна отримала гарантію фінансової безпеки на найближчі роки.
“Для нас на сьогодні це важлива перемога… У будь-якому разі ця сума прив’язана до репарацій від Росії. Це важливі кроки: те, що європейські лідери знайшли такий формат, і те, що наша команда попрацювала з Європою над позитивним рішенням – для нас це посилення”, – сказав президент України.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вважає, що рішення Європейського Союзу про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро – це сильний політичний сигнал.
Де Вевер підкреслив, що підтримка України – це не благодійність, а найважливіша інвестиція, яку можна зробити у власну безпеку.
“Ніколи не було жодних суперечок про те, чи будемо ми допомагати. Єдине питання полягало в тому, як саме ми маємо допомагати”, – сказав він.
“Я вважаю, що Україна перемогла. Вона отримала термінове, передбачуване і надійне фінансування, яке їй потрібно на найближчі два роки. Це не крихка конструкція. Це стабільне, юридично міцне і фінансово надійне європейське рішення”, – підкреслив він.
Також Де Вевер зазначив, що заморожені активи РФ “залишаться глобалізованими і врешті-решт будуть використані для відшкодування збитків, які Росія завдала своєю необґрунтованою і несправедливою війною проти України”.
“Я вважаю, що Європа перемогла, і фінансова стабільність, безумовно, перемогла. Ми уникнули хаосу. Ми уникнули розколу. Єдність європейських держав сьогодні означає, що Європа залишається важливим гравцем на геополітичній арені”, – вважає він. -
Погані новини для РФ. Зеленський у Польщі
Володимир Зеленський відвідав Польщу з офіційним візитом. В його рамках відбулася перша зустріч лідерів двох держав з моменту вступу Кароля Навроцького на посаду президента Польщі 6 серпня цього року. Вона відбулася на тлі деякого охолодження у відносинах Варшави та Києва через розбіжності з питань історичної пам’яті, підтримки українських біженців та особливостей митного регулювання сільськогосподарської продукції.
Так, у листопаді Навроцький заявив, що підписав закон про допомогу громадянам України, які втекли від війни, востаннє, надалі до них ставитимуться як до інших нацменшин.
Питання безпеки
Навроцький заявив, що не виключає можливості вирішення питання про передачу Україні бойових літаків МіГ-29. Для Києва такі поставки дозволили б одразу відправляти екіпажі винищувачів у бій. Зараз, щоб використовувати західні зразки техніки, українським пілотам доводиться витрачати місяці на додаткове навчання.
Зеленський заявив, що Росія зацікавлена у сварках між Польщею та Україною, але без незалежної України Москва прийде за Польщею.
“Без незалежності нашої держави Москва неминуче прийде сюди, далі в Європу. Без нашої незалежності Москва неминуче прийде за Польщею. І тому важливо, щоб були ми. Важливо, щоб були ви. Важливо, щоб були Україна і Польща, і важливо, щоб ми були разом”, – сказав він.
Він запросив Навроцького в Україну, зазначивши, що це “важливо для наших суспільств”.
“Україна захищає себе і собою Європу. І найбільшу ціну ми заплатили – це життя наших людей”, – сказав український президент, підкресливши, що Україна вдячна Польщі за підтримку.
“Візит пана Володимира Зеленського до Варшави є доброю інформацією для Польщі, для Варшави і Києва та всього нашого регіону, але поганою новиною для Російської Федерації, бо слугує доказом того, що у стратегічних питаннях, у питаннях безпеки Польща, Україна, країни регіону разом”, – сказав Навроцький.
Він заявив, що поділяє з Зеленським спільне бачення Росії як неоімперської пострадянської держави, що загрожує Європі.
Біженці
Навроцький прокоментував своє ставлення до українських біженців і до їх внеску в польську економіку.
Навроцького запитали, як він оцінює той факт, що українські мігранти сплатили до польського бюджету податків на суму понад 15 млрд злотих, а загалом внесок в економіку країни становив 2,7 відсотка від ВВП.
На це він відповів, що “дуже радий, що українці, які прибули до Польщі, знайшли тут свій дім”.
“Ми як держава дбаємо про всі меншини. Одні розвиваються більш динамічно, інші – менш, додаючи до польського ВВП конкретні суми”, – сказав президент Польщі.
Щодо наведених даних Навроцький відзначив, що вони показують, наскільки добре українці почуваються у Польщі.
“У нас така система захисту меншин, яка дозволяє їм розвиватися. Це є доказом відкритості Польщі, яка з 2022 року прийняла понад мільйон українців”, – додав він.
Історичні питання
Навроцький вважає, що врегулювання питання ексгумацій жертв Волинської трагедії здатне вибити у Росії аргумент у її спробі посварити Україну і Польщу.
Президент Польщі сказав, що під час розмови з Зеленським йшлося про конкретні 26 запитів Інституту національної пам’яті на ексгумаційні роботи на території України.
За його словами, у спільних інтересах України і Польщі знаходиться спільне поховання жертв Волинської трагедії.
“Це випливає з християнських цінностей, які також об’єднують Польщу і Україну”, – сказав він.
Водночас Навроцький додав, що для РФ інструменталізація історії, минулого, брехня про минуле – це один із фундаментів її імперіалістичної поведінки.
“Ми з президентом Зеленським усвідомлюємо, що, вирішуючи це питання, реалізуючи 26 запитів, ми вибиваємо у Російської Федерації аргумент і спробу розділити нас і дезінформувати”, – сказав Навроцький.
“Я вірю, що наша сьогоднішня зустріч вирішить це питання”, – додав він.
Зеленський, у свою чергу, підтвердив, що Україна поважає історичну пам’ять Польщі, а також очікує взаємної поваги до своєї.
“Очікуємо працювати разом, щоб зв’язки між Україною і Польщею давали силу, щоб давали розвиток наших народів. Кожна з жертв заслуговує належного християнського шанування”, – підкреслив український президент.
Зеленський також акцентував, що Україна підтримуватиме трек роботи інститутів національної пам’яті країн. -
Зеленський зробив заяву про Орєшнік
Країна-агресор Росія завершує переміщення балістичних ракет середньої дальності Орєшнік на територію Білорусі. Україна інформує про це партнерів, сказав президент Володимир Зеленський на пресконференції у Варшаві в суботу, 19 грудня.
“Завершується переміщення Орєшніка на територію Білорусі. Ми розуміємо, де буде розміщення. Інформацію передаємо нашим партнерам. Партнери самі можуть оцінити цю загрозу й зрозуміти, як їм на це реагувати. До цього ми попереджали наших європейських і американських партнерів про те, що Росія буде розміщувати Орєшнік на території Білорусі. Ми показували дистанцію, на яку буде діяти Орєшнік. Це загроза багатьом європейським країнам, включаючи Польщу, Німеччину та інші країни”, – заявив український лідер.
За словами Зеленського, в Україні розуміють, як з цим боротися.
“Ми просили, щоб наші партнери застосували санкції проти компаній, які знаходяться як на Європейському континенті, так і на інших континентах, і які продають компоненти, що підходять до Орєшніка, через треті країни. Я не бачу введення цих санкцій. Поки що вважаємо, що Росія буде продовжувати виробляти Орєшнік. Ми розуміємо кількість систем. Вони це роблять не просто так”, – зазначив президент.
Зеленський нагадав, що партнери України – США та інші – докладають багато дипломатичних зусиль щодо закінчення війни.
“Чи можуть вони так само тиснути на Росію, щоб вони не розміщували ближче до Європи, до кордонів із Польщею Орєшнік? Я вважаю, що треба цим займатися”, – резюмував він.
Напередодні Олександр Лукашенко заявив, що російський ракетний комплекс Орєшнік надійшов до Білорусі та заступає на бойове чергування.
Раніше російський диктатор Володимир Путін запропонував завдати удару по Києву ракетою Орєшнік, щоб перевірити, чи спроможні західні комплекси ППО її перехопити.
“Новітньому” Орєшніку щонайменше сім років – ЗМІ -
Зеленський і Навроцький обговорили літаки МіГ-29
Президент України Володимир Зеленський і його польский колега Кароль Навроцький обговории питання можливої передачі винищувачів МіГ-29 для потреб ЗСУ. Про це вони повідомили під час спільнох пресконференції у Варшаві в п’ятницю, 19 грудня.
Так, Навроцький дав зрозуміти, що підтримає передачу МіГ-29, якщо Польща отримає від України антидронові технології.
“Ми переживаємо абсолютно непотрібну бурю. На жаль, громадська думка була дещо дезінформована з цього питання… Ухвалення рішення щодо самих МіГів не входить до моїх повноважень”, – сказав він і додав, що Польща прагне “симетричного, стратегічного партнерства”.
На його думку, обмін літаків МіГ-29 на антидронові системи не суперечить політиці Польщі.
“Тому після виконання формальностей, я думаю, це питання буде вирішено”, – зазнчив Навроцький.
У свою чергу Зеленський заявив, що “ми жодного разу не тиснула на Польщу, щоб вона нам віддала літаки”. При цьому він підтвердив, що Україна зацікавлена в передачі винищувачів МіГ-29 з боку Польщі, адже українські пілоти навчені на них літати, і не потребуватимуть перенавчання.
“Питання не в дефіциті літаків, питання в дефіциті пілотів”, – пояснив він.
Раніше у грудні польский Генштаб підтвердив, що обговорюється питання передачі Україні МіГ-29. У Варшаві вважають, що літаки досягли кінцевого ресурсу експлуатації та не мають перспектив для подальшої модернізації в польських Збройних силах.
Як відомо, ще у 2023 році Польща передала Україні 10 винищувачів МіГ-29. Після цього у розпорядженні польської армії залишилось 14 таких літаків.