Дональд Трамп продовжує погрожувати Володимиру Путіну ультиматумами та страшними наслідками. Нещодавно він знову дав Путіну “ще пару тижнів” і пригрозив, що якщо прогресу на шляху до миру не буде, він “прийме дуже важливе рішення”.
Дуже важливе рішення
Під час пресконференції в Овальному кабінеті в понеділок, 25 серпня, Трамп заявив, що він “рішуче втрутиться”, якщо угода про припинення бойових дій не буде укладена протягом найближчих двох тижнів.
“Подивимося, що станеться протягом наступного тижня або двох, і тоді я втручатимусь. Якщо мені доведеться бути там, я буду там, і ми або укладемо угоду, або ні”, — сказав він.
Трамп також додав, що між російським диктатором і президентом України існує “величезна неприязнь”. Водночас він підкреслив, що хоче, щоб Володимир Путін і Володимир Зеленський зустрілися.
“Між цими двома є величезна особиста неприязнь, і нам доведеться це виправити. Але я хотів би, щоб вони спочатку зустрілися. Вони хочуть, щоб я був там. Можливо, я буду там, а можливо, ні. Подивимося”, — сказав американський президент.
Ще Трамп заявив, що знову розмовляв з Путіним після їхньої розмови минулого понеділка — і дав зрозуміти, що він “розчарований” продовжуючимися російськими атаками на Україну.
Порожні погрози?
Єдина санкція за війну в Україні, яку Трамп ввів після всіх своїх погроз, була спрямована проти Індії — за купівлю російської нафти. Але й у цьому експерти побачили спробу вибити поступки в торгових переговорах з Індією, скоріше ніж інструмент тиску на Путіна.
Додаткові мита Трампа проти Індії набирають чинності цього тижня, 27 серпня, і теоретично здатні відбити у неї бажання купувати в Росії нафту — її головний експортний продукт.
Однак на практиці малоймовірно, що Росія втратить Індію як покупця, кажуть експерти. Вони впевнені, що Трамп скоро скасує й ці мита, а разом з ними — єдину серйозну непряму або пряму санкцію проти Кремля, ухвалену в його другий термін при владі.
Росія, нафта і війна були лише приводом для введення цих мит, погоджується колишній чиновник мінторгу США, а нині експерт дослідницького центру CSIS Білл Райнш. Справжня причина — непоступливість Індії в торгових переговорах з Трампом, впевнений він.
У США до Індії три претензії, нагадує його колега з CSIS Філіп Лак, колишній економіст Держдепу США в адміністрації Джо Байдена. По-перше, високі мита на імпорт американських товарів. По-друге, неготовність відкривати свій ринок для американської сільськогосподарської продукції. І лише по-третє — купівля нафти у Росії. Тому мита проти Індії як спосіб змусити Путіна зупинити війну викликають питання.
Удар по дипломатії Трампа
Тупикова ситуація зі зустріччю Путіна і Зеленського стала черговим ударом по зусиллях Трампа покласти край війні РФ проти України, пише Bloomberg.
Челночна дипломатія президента США з Путіним і Зеленським протягом цього місяця збільшила ймовірність перших особистих переговорів. Однак, констатує агентство, ці надії впали, оскільки диктатор тягне зі зустріччю з президентом України.
Але якщо Трамп раптом передумає, розсердиться і вирішить покарати Путіна за непоступливість, то у нього є вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів.
Експорт нафти і газу дозволяє Кремлю фінансувати війну. США давно ввели повне ембарго, а Європа — часткове, проте Росія перенаправила поставки в Китай і Індію і продовжує продавати відносно невеликі обсяги на європейському ринку, передусім у Угорщині та Словаччині, де влада лояльна Путіну.
А якщо не вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів, то набір інструментів для тиску на Путіна у Трампа обмежений, каже експерт з американських санкцій Річард Нефью.
Позначка: Володимир Зеленський
-
Знову 2 тижні. Новий ультиматум Путіну від Трампа
-
Вікно можливостей: попри браваду, Путін готується до зустрічі з Зеленським
Москва вже допускає компроміси Російський диктатор Путін, схоже, дійсно зацікавлений у можливості досягти домовленості з Україною. Проте, як зазначає політичний аналітик Марк Галеотті у своїй колонці для The Times, він також не проти і далі вести бойові дії.
На думку експерта, основною перепоною на шляху до будь-яких дипломатичних рішень залишалося небажання західних країн відкрито визнати той факт, що Україна найближчим часом не приєднається до НАТО і не зможе повернути окуповані території. Паралельно з цим Путін навряд чи погодиться на припинення вогню до початку реальних перемовин.
Водночас, як зазначається у публікації, президент США Дональд Трамп відкрито визнав ці моменти – і під час переговорів із Путіним на Алясці, і на зустрічі в Білому домі з Зеленським та з лідерами Європи. Це могло створити нові умови для діалогу.
Та, за словами аналітика, дії Трампа водночас порушили традиційні дипломатичні норми. Саміти зазвичай є фінальним етапом багатомісячної підготовки з боку експертів, дипломатів і парламентерів. У такому процесі лідери країн лише затверджують майже готову угоду. Але в даному випадку ця робота ще не проведена, тому важко сказати, наскільки далеко Путін готовий зайти у своїх поступках.
Також, на його думку, ускладнює ситуацію характер переговорної тактики Кремля. Росія не йде на поступове зближення позицій, а натомість висуває абсурдні чи надмірні вимоги в останній момент. Це створює ілюзію хаосу і не дає зрозуміти, де насправді проходить межа прийнятного для Путіна.
Яскравий приклад – висунута вимога передати частину Донбасу в обмін на стабілізацію лінії фронту. Іншим прикладом Галеотті називає начебто запрошення Зеленського приїхати до Москви. “Це була не щира ініціатива, а насмішка: відповідь на те, що Зеленський у травні пропонував Путіну зустрітися в Стамбулі”, – припускає автор. Втім, попри жорсткі формулювання, аналітик вбачає певні ознаки гнучкості. Так, риторика прокремлівських медіа стала м’якшою щодо легітимності Зеленського, що може бути спробою зберегти обличчя Путіна у разі перемовин.
Крім того, деякі наближені до Кремля фігури дають зрозуміти, що Москва допускає компроміси. Наприклад, згода на обмеження чисельності українських військ розглядається як “спроба на удачу”, а в питанні гарантій безпеки Росія готова на варіанти, які не включають розміщення сил НАТО в Україні.
Також розглядається можливість контролю над українським повітряним простором через авіабази поблизу країни або зобов’язання щодо оперативного нарощування військ у разі нового вторгнення. “Як мені сказав один високопоставлений західний дипломат у Москві, немає жодних гарантій, що це призведе до чогось конкретного, але сигнали про більшу відкритість до переговорів безумовно, є”, – йдеться у матеріалі. Імовірно, російський президент відчуває, що настав сприятливий момент для ініціювання домовленостей, і в нього є мотивація перевірити, що з цього вийде. Не виключено, що серед причин – прагнення виставити Зеленського як перешкоду для Трампа на шляху до Нобелівської премії миру чи посилити напругу в Європі. Разом з тим Путін усвідомлює ризики від затягування війни – як економічні, так і соціальні.
Аналітик вважає, що Росії не потрібно перемагати у війні, їй достатньо мати ресурси, щоб протриматися довше, ніж Україна. А, зважаючи на останні події на фронті, мобілізаційні труднощі в Україні та зменшення західної підтримки, Путін, можливо, вважає, що час грає на нього.
Та водночас, оскільки Путін публічно не заявляє про бажання прямої зустрічі із Зеленським, найважливіший елемент – двосторонній діалог – залишається відсутнім. Попри декларації обох сторін про готовність до переговорів, поки що жодна не робить реальних кроків до компромісу. Тому настав час Києву взяти ініціативу в свої руки і наполегливо домагатися відновлення більш серйозних переговорів, нехай навіть тільки для того, щоб змусити Путіна розкрити карти. РФ визнає Зеленського де-факто У той же час, як повідомили російські ЗМІ, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія готова продовжити прямі перемовини з Україною в Стамбулі, і про це нібито йшлося в телефонній розмові Путіна з Трампом.
Міністр запевнив, що сторони продовжать зустрічі, як і раніше. Щодо можливої зустрічі Путіна і Зеленського, Лавров сказав, що це питання не обговорювалося на Алясці, але згодом воно виникло спонтанно.
Він заявив також, що РФ визнає Зеленського “де-факто главою режиму”, але водночас знову підкреслив його “нелегітимність”. “Зеленський грає, не турбуючись про зміст, коли говорить про першочерговість для себе зустрічі з Путіним”, – додав Лавров. Він також запропонував підвищити рівень делегацій у Стамбулі, щоб ефективніше доносити ключові питання до президентів.
Тим часом професор Оксфордського університету Тімоті Гартон Еш заявив, що Путін не зупинить війну, доки не переконається в тому, що ситуація розгортається не на користь Росії. На його думку, реальних мирних переговорів не буде щонайменше до наступного року.
Еш вважає, що Путін “грає на публіку”, використовуючи прагнення Трампа здобути Нобелівську премію. Помітні поступки А ось віцепрезидент США Джей Ді Венс у розмові з NBC зазначив, що вперше за 3,5 роки війни Росія продемонструвала готовність до значних поступок. “Я не кажу, що вони відмовилися від усього. Але вони вперше погодилися на збереження територіальної цілісності України після війни”, – зазначив він. Венс також зауважив, що Кремль уже не прагне встановлення маріонеткової влади в Києві – на чому наполягав з початку вторгнення. “Вони справді показали готовність поступитися в певних ключових питаннях. Вони вже ведуть розмови про те, що потрібно для завершення конфлікту”,- додав він. Однак, незважаючи на це, Росія наразі не демонструє бажання досягти припинення вогню, підсумував віцепрезидент США. І додав, що США не контролюють дії Росії. Якби це було так, то війна закінчилася б ще сім місяців тому.
Галина Гірак -
Уряд оновить правила перетину кордону – Зеленський
Кабінет міністрів вже у вівторок, 26 серпня, оновить правила виїзду за кордон для чоловіків у віці від 18 до 22 років. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм після наради з прем’єр-міністром Юлією Свириденко.
“Сьогодні на засіданні уряду буде оновлено правила перетину державного кордону для чоловіків віком від 18 до 22 років. Погодили всі деталі з військовим командуванням, і найближчим часом відповідні можливості мають запрацювати”, – написав глава держави.
Зеленський також обговорив із Свириденко співпрацю з Норвегією в рамках підготовки до опалювального сезону та продовження грантової допомоги для закупівлі природного газу
Окрім того, президент анонсував розширення програми єВідновлення.
“Буде більше можливостей для компенсації втрати майна на тимчасово окупованих територіях. Премʼєр-міністр представить усі деталі”, – пообіцяв президент. -
Зеленський обговорив з військовими резерви для ЗСУ
Президент Володимир Зеленський провів нараду з командуванням ЗСУ, під час якої обговорили ситуацію на фронті та в прикордонні, створення резервів і роботу з партнерами щодо безпекових гарантій. Про це глава держави повідомив у Телеграм у вівторок, 26 серпня.
“Дуже важливо, що характер ситуації в прикордонних районах Сумської та Харківської областей визначають саме наші підрозділи. Особливо відзначу 225-й штурмовий полк, 71-шу окрему єгерську бригаду та наші підрозділи ССО”, – написав він.
За словами Зеленського, детально обговорили ключові потреби кожного напрямку та підрозділів.
“Звісно, належну увагу приділяємо Донеччині та Запоріжжю. Обговорили потреби в додатковому постачанні саме для цих напрямків”, – запевнив президент.
У свою чергу, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський доповів про виконання рішень Ставки щодо забезпечення резервів для Сил оборони.
Окрім того, була доповідь про роботу з партнерами в рамках “Коаліції охочих”. Зеленський анонсував відповідні зустрічі та контакти протягом тижня.
“Відзначили, що треба прискорювати динаміку роботи. Оборонна компонента безпекових гарантій має бути деталізована найближчим часом”, – резюмував він. -
Примус до Дружби. Новий конфлікт з Угорщиною
Україна продовжує атакувати інфраструктуру російського нафтопроводу Дружба, за яким російську нафту отримують Угорщина та Словаччина. 22 серпня, після того як українські Сили оборони вкотре атакували інфраструктуру нафтопроводу, втретє за місяць зупинивши постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини, глава угорського МЗС Петер Сійярто назвав це “ударом по енергетичній безпеці”.
Нафтопровід і вступ до ЄС
Володимира Зеленського запитали, чи з’явилося у нього більше важелів впливу на угорського прем’єра Віктора Орбана, який блокує відкриття першого кластера переговорів про вступ між Україною та ЄС, після ударів по нафтопроводу Дружба.
“Ми завжди підтримували дружбу між Україною та Угорщиною. А тепер існування “Дружби” залежить від позиції Угорщини”, – сказав Зеленський з усмішкою.
Досі Київ утримувався від ударів по Дружбі – передусім, щоб остаточно не псувати відносини з Угорщиною.
“Але новий курс Орбана не залишив нам вибору… Офіційно Україна, звичайно, не визнає зв’язок цих ударів із вступним процесом, але надто велика кількість “співпадінь” не залишає в цьому значних сумнівів”, – вважають в Європейській правді.
Тобто удари по Дружбі журналісти пов’язують зокрема з блокуванням Будапештом вступу України до ЄС.
Дипломатичні перепалки
Глави МЗС України та Угорщини вступили в перепалку через висловлювання Зеленського та атаки на нафтопровід.
“Ми рішуче відкидаємо залякування з боку президента України. Ми вважаємо суверенітет і територіальну цілісність фундаментальними цінностями міжнародної політики. Тому ми поважаємо суверенітет і територіальну цілісність кожної країни і очікуємо того ж від інших”, – заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.
Він сказав, що в останні дні Україна здійснила серйозні атаки на енергопостачання Угорщини, а атака на енергетичну безпеку, за його словами, є атакою на суверенітет.
“Війна, до якої Угорщина не має жодного відношення, ніколи не може виправдати порушення нашого суверенітету. Ми закликаємо Зеленського припинити погрози на адресу Угорщини та безрозсудні атаки на нашу енергетичну безпеку!” – підкреслив Сійярто.
Глава МЗС України Андрій Сибіга відреагував на цей випад колеги з Будапешта, зазначивши, що відповідає “в угорському стилі”.
“Вам не потрібно вказувати президенту України, що робити, що говорити і коли. Він є президентом України, а не Угорщини. Енергетична безпека Угорщини – у ваших руках. Диверсифікуйте енергоносії і станьте незалежними від Росії, як решта Європи”, – написав Сибіга в соцмережі Х.
Євродепутат від угорської правлячої партії Фідес Томаш Дейч прирівняв удар України по нафтопроводу Дружба до “озброєного нападу на Європейський Союз”. Європейська комісія, у свою чергу, заявила, що українська атака на нафтопровід Дружба не впливає на постачання нафти до Угорщини та Словаччини, незважаючи на скарги Будапешта на Київ.
Орбан скаржиться Трампу
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вирішив написати листа президенту США Дональду Трампу у зв’язку з атакою України на нафтопровід Дружба.
“Трубопровід постачає нафту до Угорщини та Словаччини – двох країн, які не мають іншого способу імпортувати нафту. Угорщина підтримує Україну бензином та електроенергією, а у відповідь вони бомбардують інфраструктуру, яка нас постачає. Це дуже недружній жест! Я бажаю президенту Трампу успіхів у його прагненні до миру”, – написав Орбан.
Американський президент нібито відповів: “Вікторе, мені не подобається те, що я чую – я дуже злий через це. Передай Словаччині, що ти мій великий друг”. -
Зеленський з Келлогом обговорили тиск на РФ
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з спецпредставником президента США Кітом Келлогом обговорили питання впливу на росіян, а також повернення всіх викрадених українських дітей. Про це Зеленський повідомив у Фейсбук.
Він назвав цю зустріч хорошою.
“Україна надзвичайно вдячна Сполученим Штатам за підтримку, і ми цінуємо, що Президент Трамп так налаштований досягти реального миру. Дуже важливо втілити всі результати – політичні, оборонні, економічні, досягнуті під час нашої зустрічі разом із європейськими лідерами у Вашингтоні. Безперечно, це був успішний саміт, демонстрація справжньої єдності між Європою та Америкою. Україна, як і завжди, об’єднує світ. Ми цінуємо готовність США бути частиною безпекової архітектури для України, і наші команди активно займаються її напрацюванням. Очікуємо, що найближчим часом будуть визначені ключові основи безпеки”, – зазначив президент.
За його словами, під час зустрічі було обговорено питання впливу на росіян.
“Санкції, мита – усе має лишатися на порядку денному. Ми готові говорити у форматі лідерів. Саме такий формат потрібен, щоб вирішити ключові речі. Тепер потрібна така ж готовність у Москві. Для України та США важлива військова співпраця, і є дві сильні можливості – угода про купівлю зброї та угода щодо дронів, яка може значно зміцнити наші арсенали. Зберігаємо темп і в роботі у межах PURL. Це важливий інструмент закупівлі американського обладнання за кошти партнерів, і зараз активно працюємо над залученням додаткових країн”, – заявив Зеленський. -
Зеленський відповів Венсу щодо “поступок” Росії
Заяви з Москви про те, що росіяни готові не захоплювати далі Україну не є поступками. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час зустрічі з міністром фінансів та віце-канцлером ФРН Ларсом Клінгбейлем, повідомляє Інтерфакс-Україна в понеділок, 25 серпня.
“Що стосується поступок Росії, мені про це невідомо. Я не вважаю, ті речі, які звучали з російської сторони, що вони готові не захоплювати далі Україну – є поступки. Я не вважаю, що поступками є те, що вони пропонують нам виходити з території, які Росія не контролює”, – заявив глава держави.
Зеленський підкреслив, що навіть діалог про це поза міжнародним правом. А також додав, що терміни зустрічі лідерів залежать виключно від російської сторони, а також від США.
“Бо саме США запропонували, нагадаю, 7 березня припинення вогню. Ми це підтримали”, – пояснив президент. -
Росія зриває підготовку до зими – Зеленський
Країна-агресор Росія намагається зірвати підготовку України до зими. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере в Києві в понеділок, 25 серпня.
“Росія намагається зірвати нашу підготовку до зими, завдаючи ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Це стосується не тільки генерації електрики, генерації тепла, але й видобутку нашого природного газу. Тому ми надзвичайно цінуємо допомогу, яку Норвегія надає Україні саме для закупівлі газу”, – заявив він.
За словами Зеленського, минулого року щонайменше мільйон українських сімей мали тепло в оселях завдяки співпраці з Норвегією.
“Цього року виклики також значні. Вже є рішення Норвегії щодо підтримки наших закупівель газу, і дуже розраховуємо на наступні кроки Норвегії”, – додав він. -
Зеленський анонсував важливі переговори зі США
До кінця поточного тижня українська та американська команди проведуть зустріч і обговорять можливість майбутніх переговорів між Україною та Росії щодо миру. Про це сказав президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере у Києві в понеділок, 25 серпня.
“І сьогодні буде зустріч із Келлогом (Кіт Келлог – спепредставник президента США – ред.) на продовження цієї тематики, в розвиток підготовки щодо можливості майбутньої зустрічі з російською стороною. В кінці тижня буде зустріч української команди та американської команди”, – сказав Зеленський на пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стере у Києві у понеділок.
Глава держави також зазначив, що “продовж тижня буде багато роботи”.
Раніше глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Володимир Путін начебто готовий зустрітися із Зеленським, але потрібно “добре пропрацювати” всі питання, які потребують розгляду.
Також роійський міністр озвучив цинічну вимогу Москви для “існування України”.
Водоночас президент США Дональд Трамп заявив, що протягом двох тижнів дізнається, чи є шанси досягти мирної угоди між Росією та Україною. -
Призначено нового голову центру спецоперацій А СБУ
Президент Володимир Зеленський призначив Євгенія Хмару на посаду начальника Центру спеціальних операцій А Служби безпеки України. Відповідний указ №657/2025 оприлюднений на сайті глави держави в понеділок, 25 серпня.
“Призначити Хмару Євгенія Леонідовича начальником Центру спеціальних операцій А Служби безпеки України”, – йдеться в документі.
Водночас указом №656/2025 президент звільнив Хмару з посади начальника Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ.
За відкритими даними, про Євгенія Хмару відомо небагато. Так, у березні 2019 року колишній президент Петро Порошенко нагородив його орденом Данила Галицького за особисті заслуги у зміцненні національної безпеки, мужність, високий професіоналізм та зразкове виконання службового обов’язку.