У минулі роки понад двадцять членів родини президента Росії Володимира Путіна отримали високі посади у державних структурах та компаніях, що мають державний участь. Наприклад, внук Євгена Путіна, Денис Путін, працював у Газпромі та потім перейшов у компанію Сибур. Діти сестер президента Росії також досягли успіху у кар’єрі: Анна Цивілєва стала заступницею міністра оборони, а її чоловік очолює Міністерство енергетики. Також розглядалися випадки, коли родичі Путіна займали важливі посади у державних структурах. Всього, за даними журналістів, 24 родича президента займають посади в державних органах або компаніях, пов’язаних з державою. Це викликало обурення у громадськості та підвищило сумніви у прозорості та справедливості системи.
Позначка: Влада
-
РФ готує перерозподіл влади у Криму – ЦПД
У Криму загострюється конфлікт між московськими чиновниками та місцевими елітами, які підтримують окупацію. Головна фігура цього протистояння – голова республіки Сергій Аксьонов, якого звинувачують у корупції та зв’язках з криміналітетом. Його позиція почала підірватися через розслідування у ЗМІ. Колишній депутат РФ Руслан Бальбек ініціював кампанію проти Аксьонова, але сам потрапив під репресії. Кремль розглядає кандидатуру Юрія Гоцанюка як можливого замінника Аксьонова. Боротьба за контроль над федеральними коштами призводить до внутрішньої нестабільності в управлінні Кримом. Ця ситуація може призвести до зміни влади в окупованому регіоні.
-
Російський уряд свалив “націоналізацію” житла на ТОТ
Уряд Російської Федерації схвалив закон про націоналізацію “безхазяйного” житла на окупованих територіях України. Це означає, що будинки, квартири та кімнати в Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, які не мають власника або документів, передадуть у власність окупаційним адміністраціям. Житло зможуть отримати мешканці, які втратили нерухомість через бойові дії, а також державні службовці, військові, поліцейські, педагоги та медики. Якщо з’являться власники, житло може бути повернене. Також цей закон закріплює право держави на об’єкти, які є важливими для економіки. Експерти вважають, що ці зміни спрямовані на інтеграцію окупованих регіонів у систему РФ до 2028 року. Росія також зменшує фінансування окупованих територій і намагається активізувати мобілізацію українців на цих територіях.
-
Військові Мадагаскару взяли владу у свої руки після втечі президента
Президент Мадагаскару Анрі Радзуеліна розпустив парламент через спроби опозиції розпочати процедуру імпічменту проти нього. Після того, як він повідомив про замах на своє життя, він заявив про готовність вести діалог та вирішувати кризу разом. У столиці країни була спокійна атмосфера, поліція уникала конфліктів з протестувальниками. Опозиція закликала до імпічменту президента, але результат буде залежати від депутатів його партії, яка має більшість у парламенті. Пізніше виявилося, що Збройні сили Мадагаскару взяли владу в країні після того, як президент покинув її. Полковник Мікаель Рандріаніріна заявив, що вони розпускають усі державні інституції, крім нижньої палати парламенту, яка проголосувала за імпічмент. Президент покинув Мадагаскар на французькому військовому літаку після оголошення імпічменту.
-
Вінницькі чиновники вирішили перехитрити історію, осучаснившись до футболу
У Вінницькій області немає дефіциту креативності, про що свідчить епізод із перейменуванням топоніміки.
Логіки в цьому разі хоч відбавляй.
У селі Почапинці, що належить Жмеринській громаді, вирішили залишити назву однієї з вулиць у незмінному вигляді, незважаючи на те, що перейменування вимагає процес декомунізації, початий в Україні.
Представники сільської влади заявили, що вулиця Малиновського, що існує в цьому селі з незапам’ятних часів, названа не на честь радянського воєначальника маршала Малиновського, а просто носить ім’я людини, геть не схожої на людину з минулого.
За твердженнями, вулиця так називається, бо є такий футболіст національної збірної України – Руслан Маліновський.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС
У Москві окупаційні адміністрації отримали повідомлення про економічні труднощі та обмеження у виділенні коштів на майбутні роки. Делегації з окупованих регіонів були на економічному форумі, де російські посадовці пояснили скорочення бюджетів окупованих територій через економічну нестабільність. У Кремлі висловили незадоволення через відсутність ринкової економіки на окупованих територіях, що робить їх фінансово залежними від Росії. Скорочення фінансування може вплинути на соціальні програми та виплати зарплат. Путін обіцяв земельні ділянки учасникам бойових дій, але експерти вважають, що це демонструє колоніальний підхід Росії до окупованих територій. Росія також активізує примусову мобілізацію українців на окупованих територіях.
-
Глава Пентагону не виключив силової зміни влади у Венесуелі
Міністр оборони США Піт Гегсет не виключив можливості силової зміни влади у Венесуелі. Відповідне рішення може ухвалити лише американський президент Дональд Трамп.Про це глава Пентагону заявив в етері Fox News у середу.
“Зміна режиму – це рішення, яке може ухвалити президент”, – заявив Гегсет.
Він пояснив, що в адміністрації Трампа й надалі вважають, що президент Венесуели Ніколас Мадуро підтримує виробництво заборонених речовин у країні та їхнє незаконне ввезення до США.
“Ми знаємо, що він залучений у наркобізнес… Він має вирішити, чи продовжувати йому підтримувати наркотрафік, чи ні”, – додав глава Пентагону.
Відповідаючи на запитання про те, як адміністрація США ставиться до нелегального імпорту наркотичних речовин з інших країн, міністр зазначив: “Єдина людина, яка повинна хвилюватися зараз стосовно цього – це Ніколас Мадуро”. -
Північна Корея запускає серіал про любов, побут і корупцію
У Північній Кореї вийшов на екрани несподіваний телехіт -багатосерійна драма про сільський побут, родинні конфлікти й корупцію.
Як повідомляє Wall Street Journal, серіал “Нова весна на рівнинах Пехека” складається з 22 серій і був особисто схвалений лідером країни Кім Чен Ином.
За сюжетом, чиновника з родиною відправляють з міста в село для покращення продовольчого виробництва. Там головні герої стикаються з реальною побутовою боротьбою: поганими дорогами, слабкою інфраструктурою, проблемами в освіті. Дружина чиновника незадоволена місцевою школою для сина, а в сюжет вплетено навіть сцени хабарництва.
Найбільше глядачів вразило те, що персонажі вперше відкрито виявляють емоції -не лише до партії та держави, а й одне до одного.
На думку професора Кристофера Мандея з південнокорейського університету Донгсо, це частина нової пропагандистської стратегії Пхеньяна. Замість замовчування проблем -їх часткове визнання, щоб показати: попри всі труднощі, саме система і партія здатні їх подолати. -
Тераріум однодумців: скільки ще еліта РФ терпітиме Кремль
У Росії за останні дні сталися декілька загадкових подій, які викликали шок та обурення. Віце-президент компанії Транснефть випав з вікна своєї квартири, екс-губернатора Курської області знайшли мертвим у машині, а також арештували голову видобувної компанії. Експерти вважають, що ці смерті та арешти можуть бути пов’язані з боротьбою за владу та контроль над економікою країни. Деякі вважають, що це може бути частиною стратегії Путіна у відповідь на невдачі та протести в країні. Аналітики наголошують, що політична культура в Росії сприяє підтримці авторитарних режимів, що може призвести до подальшого загострення ситуації.
-
Європа і демократія: опитування молоді фіксує тривожний тренд
Організація YouGov провела опитування серед представників “покоління Z”, охопивши молодих людей у віці 16-26 років у семи європейських країнах, аби зрозуміти їхнє ставлення до демократичної форми правління та авторитаризму. Про результати дослідження у п’ятницю, 4 липня, повідомляє The Guardian.
Згідно з інформацією видання, лише 57% із 6700 опитаних назвали демократію найкращою формою державного управління. Найнижчий рівень підтримки виявлено в Польщі – менше половини молодих респондентів позитивно оцінюють народовладдя. Німеччина ж продемонструвала найбільшу прихильність до демократичних принципів: там цей показник становить 71%.
Водночас приблизно кожен п’ятий учасник дослідження заявив, що за певних умов готовий прийняти авторитаризм чи навіть диктатуру. Найбільш толерантними до таких режимів є молодь в Італії – 24%, а найменш готовими до цього залишаються німці – лише 15%.
Ще 10% опитаних зізналися, що для них не має значення, чи буде їхня країна керуватися демократичною чи авторитарною системою. Крім того, 14% учасників не змогли або не захотіли надати свою позицію щодо цього питання.
Раніше повідомлялося, що у 2022 році американські консерватори створили так званий “Проєкт 2025”, який мав на меті кардинально реформувати політику Штатів. І Дональд Трамп дотримується пунктів цього плану.
Небезпека анестезії: боротьба України поки рятує демократію в Європі