Держава катастрофічно недопрацьовує в питанні залучення іноземних коштів в український військово-промислового комплекс (ВПК). Про це сказав генеральний директор компанії Українська бронетехніка Владислав Бельбас в інтерв’ю для Цензор.НЕТ.
За його словами, промислові можливості вітчизняного ВПК на сьогодні значно більші, ніж здатність державного бюджету їх оплатити. Частково ситуацію можна було б покращити завдяки залученню зовнішнього фінансування, але і тут справи кепські.
“Ми всі не допрацьовуємо – не забезпечуємо в достатній мірі фронт. Держава не допрацьовує, насамперед, в питанні залучення коштів зовнішнього фінансування, катастрофічно не допрацьовує”, – зазначає Бельбас, компанія якого виробляє бронемашина, міномети, дрони і боєприпаси.
“По-перше, в питаннях залучення західних коштів неприпустимим є замикання каналів комунікації на себе, тобто на повʼязані компанії. В нинішній ситуації над розвʼязанням фінансових проблем мають працювати всі – від урядовців, політиків, дипломатів до військових та виробників. По-друге, розподіл фінансування має бути прозорим та зрозумілим як для учасників ринку, так і для представників західних інституцій. Це питання компетенції та довіри”, – зазначив керівник Української бронетехніки.
За словами Бельбаса, зараз на Заході багато коштів, а в Україні багато незавантажених підприємств.
“Але… Наведу простий приклад. Нам кажуть: “Ми вашу продукцію на експорт дати не можемо, бо є потреба в бронеавтомобілях. У всьому, що ви виробляєте, є потреба, але на це коштів немає”. На що я у відповідь кажу: “А дайте тоді мені будь ласка перелік проєктів міжнародного фінансування, куди ви нас подали, щоби профінансувати”. І тут починається мовчанка”, – обурився гендиректор Української бронетехніки.
Раніше в Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї. У компанії вважають, що творення штучних механізмів контролю призведе до відкату від європейської політики в цій сфері і створить корупційні ризики.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
В Українській бронетехніці оцінили залучення іноземних коштів у ВПК
-
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -
Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу у Берліні заявив, що Росія вважає країни Альянсу своєю наступною ціллю. Він закликав країни-члени НАТО збільшувати оборонні витрати для забезпечення безпеки. Рютте попередив, що Росія стала ще більш агресивною, особливо відносно України. Він також вказав на підтримку Росією Китаю, Північної Кореї та Ірану. Генсек НАТО похвалив Трампа за спроби посадити Путіна за переговірний стіл, та закликав всіх тиснути на Росію для припинення конфлікту.
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони. -
Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок
Україна та НАТО запускають спільну програму під назвою UNITE – Brave NATO, яка спрямована на швидше впровадження оборонних інновацій. Перший пілотний конкурс з загальним бюджетом 10 млн євро стартує в 2026 році. Програма буде фінансуватися з Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Україною програму координуватиме Brave1, а НАТО відповідає за перший конкурс через Агенцію зв’язку та інформації НАТО. Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для боротьби з безпілотниками, підвищення протиповітряної оборони та покращення систем зв’язку та навігації на фронті. Очікується, що подання заявок на конкурс розпочнеться у лютому 2026 року, а переможці будуть оголошені навесні того ж року. У планах є збільшення спільного фінансування програми до 50 млн євро.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна отримала можливість приєднатися до Європейського оборонного фонду, що сталося після угоди між Верховною Радою та Європейським парламентом. Це дозволить українським компаніям брати участь у спільних дослідженнях та розробках у сфері оборони. Бюджет Фонду на 2021-2027 роки складає майже 7,3 млрд євро, з яких значна частина виділена на спільні проекти з розвитку оборонного потенціалу. Це сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищенню оборонної готовності Європейського Союзу. Також Європейська комісія визнала зусилля України на шляху до вступу до ЄС, але зауважила на необхідність боротьби з корупцією та впровадження реформ у сфері верховенства права.
-
Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який стосується організації праці в умовах воєнного стану. За цим законом військовозобов’язані працівники на підприємствах критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу будуть бронюватися на 45 днів з моменту підписання трудових договорів. Ця ініціатива спрямована на підтримку фронтових підприємств і забезпечення їх ефективної роботи в умовах загострення ситуації на сході країни.
-
Зеленський ввів санкції проти пропагандистів і ВПК Росії
Президент України Володимир Зеленський підписав укази про введення санкцій проти осіб, які співпрацюють з російським військовим виробництвом та займаються пропагандою. Він також оголосив про намір у найближчий час синхронізувати українські санкції з європейськими. Зеленський закликав активізувати співпрацю з партнерами для спільної роботи з санкціями.
-
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт. -
Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ
Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
“Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
“Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
“Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.