Велика Британія хоче тісніших зв’язків з Євросоюзом у сфері оборони. Зокрема прагне участі в ініціативі SAFE по переозброєнню на 150 мільярдів євро. Про це заявив журналістам прем’єр-міністр країни Кір Стармер, передає AFP.
Він зазначив, що залишається відкритим для вивчення можливостей тіснішої співпраці.
“Я справді думаю, що як щодо витрат, так і щодо можливостей та співпраці… нам потрібно робити більше разом”, – сказав Стармер.
Єврокомісія розглядає можливість запуску другої версії своєї схеми позик SAFE, оскільки Європа прагне зміцнити свою оборону через зростаючі побоювання щодо Росії та сумніви щодо зобов’язань США щодо безпеки перед Європою.
На запитання, чи буде Велика Британія намагатися приєднатися до нової версії SAFE, Стармер сказав, що Європі потрібно зробити більше для переозброєння.
“Це має вимагати від нас розгляду таких схем, як SAFE та інших, щоб побачити, чи є спосіб тіснішої співпраці”, – сказав він журналістам, пише Reuters. – “Незалежно від того, чи це SAFE, чи інші ініціативи, для Європи в найширшому сенсі цього слова – тобто ЄС плюс інші європейські країни – має сенс тіснішої співпраці”.
Ці коментарі відбулися після того, як переговори щодо доступу Лондона до схеми кредитування переозброєння Євроcоюзу на суму 150 мільярдів євро завершилися невдачею минулого року через розбіжності щодо вступного внеску.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
Британія намагається сати учасником оборонної програми ЄС
-
Понад 80% підприємств Білорусі виконують оборонні замовлення РФ – розвідка
Білоруська оборонна промисловість за останні чотири роки інтегрувалася в російську. Нині понад 80% білоруських підприємств залучені до виконання оборонних замовлень Росії. Про це розповів перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський в інтерв’ю Укрінформу.
“Білорусь залишається основним і єдиним союзником РФ на Західному напрямку. Продовжує виступати у ролі тилу Росії, постачаючи снаряди, безпілотні системи, а також ремонтуючи російську військову техніку”, – сказав він.
За словами представника СЗР, білоруський ВПК з початку війни повністю інтегрувався в російську систему.
“Понад 80% білоруських підприємств залучені до виконання російського держоборонзамовлення і держпрограми озброєнь Росії на 2025−2034 роки. Територія Білорусі активно використовується для постачання технологій і продукції для підприємств російського ВПК з метою обходу санкцій”, – сказав він.
Луговський також підкреслив, що білоруські підприємства займаються ремонтом бронетехніки, ракетно-артилерійського озброєння, засобів зв’язку, автоматизованих систем управління і авіаційної техніки.
Також Луговський заявив, що зараз Росія має не більше трьох-чотирьох ракет Орєшнік, але у 2026 році збирається запустити їх у серійне виробництво і виготовляти на рік п’ять одиниць або більше.
Раніше ЗМІ дізналися, що санаторії Білорусі проводять реабілітацію поранених солдатів РФ.
Як ми вже писали, білоруський диктатор Олександр Лукашенко заявив, що РБ може отримати від РФ “максимум десяток” ракетних комплексів Орешник. -
В Українській бронетехніці оцінили залучення іноземних коштів у ВПК
Держава катастрофічно недопрацьовує в питанні залучення іноземних коштів в український військово-промислового комплекс (ВПК). Про це сказав генеральний директор компанії Українська бронетехніка Владислав Бельбас в інтерв’ю для Цензор.НЕТ.
За його словами, промислові можливості вітчизняного ВПК на сьогодні значно більші, ніж здатність державного бюджету їх оплатити. Частково ситуацію можна було б покращити завдяки залученню зовнішнього фінансування, але і тут справи кепські.
“Ми всі не допрацьовуємо – не забезпечуємо в достатній мірі фронт. Держава не допрацьовує, насамперед, в питанні залучення коштів зовнішнього фінансування, катастрофічно не допрацьовує”, – зазначає Бельбас, компанія якого виробляє бронемашина, міномети, дрони і боєприпаси.
“По-перше, в питаннях залучення західних коштів неприпустимим є замикання каналів комунікації на себе, тобто на повʼязані компанії. В нинішній ситуації над розвʼязанням фінансових проблем мають працювати всі – від урядовців, політиків, дипломатів до військових та виробників. По-друге, розподіл фінансування має бути прозорим та зрозумілим як для учасників ринку, так і для представників західних інституцій. Це питання компетенції та довіри”, – зазначив керівник Української бронетехніки.
За словами Бельбаса, зараз на Заході багато коштів, а в Україні багато незавантажених підприємств.
“Але… Наведу простий приклад. Нам кажуть: “Ми вашу продукцію на експорт дати не можемо, бо є потреба в бронеавтомобілях. У всьому, що ви виробляєте, є потреба, але на це коштів немає”. На що я у відповідь кажу: “А дайте тоді мені будь ласка перелік проєктів міжнародного фінансування, куди ви нас подали, щоби профінансувати”. І тут починається мовчанка”, – обурився гендиректор Української бронетехніки.
Раніше в Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї. У компанії вважають, що творення штучних механізмів контролю призведе до відкату від європейської політики в цій сфері і створить корупційні ризики. -
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -
Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу у Берліні заявив, що Росія вважає країни Альянсу своєю наступною ціллю. Він закликав країни-члени НАТО збільшувати оборонні витрати для забезпечення безпеки. Рютте попередив, що Росія стала ще більш агресивною, особливо відносно України. Він також вказав на підтримку Росією Китаю, Північної Кореї та Ірану. Генсек НАТО похвалив Трампа за спроби посадити Путіна за переговірний стіл, та закликав всіх тиснути на Росію для припинення конфлікту.
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони. -
Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок
Україна та НАТО запускають спільну програму під назвою UNITE – Brave NATO, яка спрямована на швидше впровадження оборонних інновацій. Перший пілотний конкурс з загальним бюджетом 10 млн євро стартує в 2026 році. Програма буде фінансуватися з Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Україною програму координуватиме Brave1, а НАТО відповідає за перший конкурс через Агенцію зв’язку та інформації НАТО. Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для боротьби з безпілотниками, підвищення протиповітряної оборони та покращення систем зв’язку та навігації на фронті. Очікується, що подання заявок на конкурс розпочнеться у лютому 2026 року, а переможці будуть оголошені навесні того ж року. У планах є збільшення спільного фінансування програми до 50 млн євро.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна отримала можливість приєднатися до Європейського оборонного фонду, що сталося після угоди між Верховною Радою та Європейським парламентом. Це дозволить українським компаніям брати участь у спільних дослідженнях та розробках у сфері оборони. Бюджет Фонду на 2021-2027 роки складає майже 7,3 млрд євро, з яких значна частина виділена на спільні проекти з розвитку оборонного потенціалу. Це сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищенню оборонної готовності Європейського Союзу. Також Європейська комісія визнала зусилля України на шляху до вступу до ЄС, але зауважила на необхідність боротьби з корупцією та впровадження реформ у сфері верховенства права.
-
Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який стосується організації праці в умовах воєнного стану. За цим законом військовозобов’язані працівники на підприємствах критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу будуть бронюватися на 45 днів з моменту підписання трудових договорів. Ця ініціатива спрямована на підтримку фронтових підприємств і забезпечення їх ефективної роботи в умовах загострення ситуації на сході країни.
-
Зеленський ввів санкції проти пропагандистів і ВПК Росії
Президент України Володимир Зеленський підписав укази про введення санкцій проти осіб, які співпрацюють з російським військовим виробництвом та займаються пропагандою. Він також оголосив про намір у найближчий час синхронізувати українські санкції з європейськими. Зеленський закликав активізувати співпрацю з партнерами для спільної роботи з санкціями.