Позначка: Військові

  • Біля Купʼянська РФ перерізала логістику ЗСУ – Офіцер

    Біля Купʼянська РФ перерізала логістику ЗСУ – Офіцер

    На Куп’янському напрямку ситуація для Збройних сил України залишається складною через активність російських військ, які взяли під вогневий контроль території на лівому березі річки Оскіл поблизу району Купʼянська Вузлового. Про це повідомив український військовий з позивним “Алекс” на своєму Telegram-каналі Офіцер.

    За даними військового, таке становище значно ускладнює логістику та пересування для українських сил.

    Нагадаємо, що Генеральний штаб ЗСУ у своєму вечірньому звіті зазначив, що на цьому напрямку російські сили здійснили п’ять штурмових атак у районах Богуславки, Куп’янська, а також у напрямках Піщаного та Новоплатонівки.

    Зеленський: РФ провалила завдання Путіна щодо Покровська й Куп’янська

  • РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі

    РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі

    Підрозділ спецпризначенців Балтійського флоту РФ провів у Калінінградській області навчання із висадкою парашутного десанту та відпрацюванням захоплення полонених. Військові десантувалися з вертольота Мі-8. Про це повідомляє TMT з посиланням на пресслужбу флоту.

    Після приземлення спецпризначенці відпрацьовували “навички захоплення полонених, ведення розвідувальних дозорів та способи виведення з ладу комунікацій умовного противника”. Десантування виконували групами до 20 військових із висоти 800 метрів у повній бойовій екіпіровці.

    Також під час навчань застосовували приціли нічного бачення та коптерні безпілотники.

    Маневри відбуваються на тлі зростання занепокоєння західних країн через військову активність Росії в регіоні. Раніше глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини попереджав, що Москва може вдатися до провокації у країнах Балтії за сценарієм, схожим до анексії Криму – із використанням сил без розпізнавальних знаків.

    У лютому данська розвідка заявляла, що Росія теоретично здатна розпочати широкомасштабну війну в Європі протягом п’яти років. Генсек НАТО Марк Рютте та начальник Генштабу Франції Фаб’єн Мандон також попереджали про можливість агресії РФ у найближчі роки.

    Росія тим часом нарощує військову інфраструктуру вздовж кордонів із Фінляндією та країнами Балтії, модернізує залізничні шляхи та будує оборонні споруди. За оцінками західних спецслужб, відновлений у 2024 році Ленінградський військовий округ розглядають як потенційний плацдарм для протистояння з НАТО.

    Раніше РФ та Білорусь спільні військові навчання Захід-2025, які з-поміж іншого мали стратегічну мету – відпрацювання захоплення так званого Сувалкського коридору – території між Польщею та Литвою, що з’єднує Білорусь із Калінінградською областю.

  • Кенія визнала участь 200 її громадян у війні проти України

    Кенія визнала участь 200 її громадян у війні проти України

    Міністерство закордонних справ Кенії повідомило, що понад 200 громадян країни воюють на боці Росії у війні проти України. Відомство зазначило, що вербувальні агентства й надалі активно намагаються залучати нових кенійців до участі у війні. Про це пише Reuters.

    Минулого тижня Україна заявила, що понад 1,4 тисячі громадян із трьох десятків африканських країн воюють у складі російських сил, деяких із них завербували шляхом обману.
    Як зазначається, вербування в РФ розширилося, і тепер до нього входять громадяни Африки, зокрема кенійці.
    Посольство Кенії в Москві зафіксувало поранення серед деяких новобранців, яким нібито обіцяли до $18 000 на покриття витрат на візи, проїзд і проживання.
    Під час облави поблизу Найробі у вересні було врятовано 21 кенійця, яких, за даними МЗС, готували до відправлення на війну. Одну особу заарештовано, вона постане перед судом.

    У міністерстві додали, що врятованих ввели в оману – вони вважали, що їх наймають на неконтактні роботи, зокрема для збирання дронів, роботи з хімікатами та фарбування.
    Раніше у вересні на Вовчанському напрямку бійці ЗСУ взяли в полон громадянина Кенії, який воював на боці Росії. Кенієць на ім’я Еванс стверджував, що поїхав у Росю як турист.
    Найманці в російській армії: громадяни яких країн воюють проти України

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО

  • Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен

    Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
    Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
    За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
    “Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
    Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
    Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
    “Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
    Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
    “Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він.

  • Військовий літак Туреччини впав на кордоні Грузії та Азербайджану

    Військовий літак Туреччини впав на кордоні Грузії та Азербайджану

    Літак C-130 турецьких ВПС потрапив у катастрофу на кордоні Грузії та Азербайджану. За інформацією від пресслужби Міністерства оборони Туреччини, літак розбився під час польоту з Азербайджану до Туреччини. Почалися пошуково-рятувальні операції спільно з азербайджанськими та грузинськими владами. За даними ЗМІ, на борту літака були турецькі військові, які брали участь у параді в Баку. Президент Азербайджану висловив співчуття президентові Туреччини у зв’язку з цією трагедією. Зараз невідома кількість загиблих в результаті катастрофи.

  • США побудують велику військову базу на кордоні з Газою

    США побудують велику військову базу на кордоні з Газою

    США планують створити велику військову базу в ізраїльському районі Отеф-Аза на кордоні з сектором Гази. Цей проєкт обійдеться у 500 мільйонів доларів і буде використовуватися Міжнародними стабілізаційними силами (ISF). Ця база зможе розмістити кілька тисяч військовослужбовців. Це вважається важливим кроком в сфері безпеки Ізраїлю, але може викликати суперечки в США через опозицію Республіканської партії до розширення американської військової присутності за кордоном. Це стане продовженням ряду кроків, які вже обмежили свободу дій Ізраїлю в Газі.

  • У Кривому Розі невідомі облили фарбою портрети загиблих воїнів

    У Кривому Розі невідомі облили фарбою портрети загиблих воїнів

    У школі в Кривому Розі невідомі люди облили чорною фарбою портрети колишніх учнів, які загинули, захищаючи Україну. Це сталося ввечері 8 листопада, коли невідомі також перекинули вазони з квітами біля будівлі школи. Поліція розпочала розслідування за фактом хуліганства і шукає зловмисників. Такі події також стали відомі в інших регіонах України, наприклад, у Рівненській області, де молодь влаштувала гучні танці біля пам’ятників та навіть викрала квіти зі стелі Героїв.

  • Удар по шикуванню ЗСУ: командира взяли під варту

    Удар по шикуванню ЗСУ: командира взяли під варту

    Центральний районний суд в місті Дніпро вирішив тримати під вартою командира одного з батальйонів, який, порушуючи заборону Генерального штабу Збройних сил України, зібрав особовий склад для проведення урочистостей. В результаті ракетного удару, який стався під час цих заходів, загинуло 19 людей. Російські війська виконали атаку на Дніпропетровську область двома ракетами та трьома безпілотниками. Командир батальйону був підозрюваний у недбалому ставленні до військової служби в умовах воєнного стану. У результаті цього удару загинули 12 військовослужбовців та сім цивільних, ще 36 військовослужбовців отримали поранення.

  • Сирія спростувала повідомлення про американські бази

    Сирія спростувала повідомлення про американські бази

    У Міністерстві закордонних справ Сирії заявили, що інформація про наявність американських баз у країні, поширена агентством Reuters, є неправдивою. Замість цього, США змінюють свою позицію і починають пряму співпрацю з урядом Сирії, підтримуючи його єдність. Міністерство закордонних справ Сирії наголошує, що країна йде шляхом зміцнення стабільності та співпраці на основі національного суверенітету й взаємної поваги. Раніше повідомлялося, що США планують розміщення військових на авіабазі в Дамаску, а також про можливу зустріч Трампа з новим президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа.