СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Військове провадження

  • ГУР розкрило підприємства кооперації з виробництв модулів для авіабомб РФ

    ГУР розкрило підприємства кооперації з виробництв модулів для авіабомб РФ

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інтерактивну 3D-модель, компонентну базу та дані 31 підприємства, задіяного у виробництві універсальних модулів планерування та корекції (УМПК), які Росія масово застосовує для ударів по Україні. Про це повідомила пресслужба ГУР у понеділок, 2 лютого.

    УМПБ – це високоточний керований авіаційний боєприпас (керована планеруюча авіаційна бомба – ред.) з інтегрованою в корпус бойовою частиною, еквівалентною до авіабомби ФАБ-250. Внутрішні модулі та блоки УМПБ аналогічні до тих, що застосовуються в модулях УМПК, зокрема модуль автопілоту – S.M.A.R.T.

    Носіями авіабомби Д-30СН можуть бути літаки Су-34, Су-30СМ, Су-35, Су-24, БпЛА С-70 Охотнік. Дальність застосування – до 100 км (за умови застосування з висоти 12-15 км).

    За попередніми даними, УМПБ також можуть запускати із наземних платформ – 300 мм реактивних систем залпового вогню Торнадо-С із застосуванням стартового двигуна.

    Для роботи в умовах дії засобів РЕБ навігаційна система УМПБ включає вже знайому за іншими виробами супутникову навігаційну систему з адаптивною антенною решіткою (CRPA) – Комета-М8.

    “Власником патенту та головним організатором виробництва УМПБ є російська корпорація Тактичне ракетне озброєння (корпорация Тактическое ракетное вооружение, КТРВ), головний виконавець – підприємство зі складу корпорації АТ Концерн Граніт-елєктрон (АО Концерн Гранит-электрон)”, – повідомили в ГУР. Зазначається, що десятки задіяних у виробництві УМПБ Д-30СН підприємств давно відомі своїми зв’язками з військово-промисловим комплексом Росії та вже перебувають під санкціями більшості країн санкційної коаліції.
    “Проте окремі виробники та постачальники комплектуючих для російської авіабомби досі залишались поза увагою санкційної політики, а відтак – продовжують мати доступ до іноземних компонентів, обладнання та технологій. Портал War&Sanctions продовжує ідентифіковувати ворожі цілі ВПК для подальшого обмеження спроможностей агресора”, – заявили в ГУР.

  • Китай допомагає Росії виробляти Орєшнік – ЗМІ

    Китай допомагає Росії виробляти Орєшнік – ЗМІ

    Китай постачає Росії обладнання та технології, які допомагають Москві виробляти гіперзвукові ракети, здатні нести ядерні боєзаряди, повідомляє The Telegraph. Мовиться про ракету Орєшник, яку Росія використовує зокрема для погроз Заходу.

    Російські війська на початку місяця застосували гіперзвукову балістичну ракету Орєшник зі швидкістю до 8 тисяч миль на годину по Львову – за 65 кілометрів від кордону з Польщею. Ракета, яку в бойових умовах застосовували лише двічі, здатна під час польоту розділятися на шість боєголовок, що вражають різні цілі.

    Видання з’ясувало, що для виробництва боєголовок використовуються спеціалізовані верстати та інструменти китайського виробництва. Вони входять до переліку технологій і сучасного обладнання на суму $10,3 млрд, які Китай передав Росії для розширення виробництва військової техніки.

    Зокрема, українська воєнна розвідка ідентифікувала на державному заводі у Воткінську китайський токарний верстат із числовим програмним керуванням. Це підприємство є ключовим для російського ракетного виробництва і перебуває під санкціями Великої Британії, США, ЄС та Японії. На заводі виготовляють ракети Орєшник, а також Іскандер-М і міжконтинентальні ракети Тополь-М.

    Аналіз також свідчить, що Китай постачає Росії компоненти, які Москва не може виробляти самостійно або не здатна виготовляти у необхідних обсягах. Усі вони входять до переліку 50 товарів подвійного призначення, експорт яких до Росії заборонений 39 країнами, зокрема США та Британією. Китай до санкцій не приєднався.

    За даними Import Genius, Пекін поставив щонайменше $4,9 млрд мікрочипів і плат пам’яті, які використовуються у високоточному озброєнні та винищувачах Су. Крім того, мовиться про постачання кулькових підшипників на $130 млн, п’єзоелектричних кристалів для радарів та систем радіоелектронної боротьби на $97 млн, а також оптичних прицілів на $42 млн.

    Упродовж перших трьох років повномасштабного вторгнення Китай відправив до Москви щонайменше $3,1 млрд верстатів. Китайські CNC-машини у великих кількостях використовуються на російських оборонних підприємствах, зокрема в особливій економічній зоні Алабуга, де налагоджено виробництво дронів, зокрема російських версій іранських Shahed.

    Експерти зазначають, що постачання з Китаю дозволяють Росії обходити західні санкції, нарощувати виробництво озброєнь і зменшувати залежність від Заходу. За їхніми словами, без доступу до китайської економіки Росії було б значно складніше підтримувати війну.

    Водночас дослідники наголошують, що реальні обсяги постачань можуть бути значно більшими, оскільки частина товарів прямує через треті країни, тоді як ланцюги закупівель маскуються для обходу санкцій.

  • Україна планує виробити понад 7 млн дронів за рік – Міноборони

    Україна планує виробити понад 7 млн дронів за рік – Міноборони

    Україна у 2026 році має намір виробити понад 7 мільйонів безпілотних літальних апаратів, що дозволить збільшити зону ураження до 100 км та посилити асиметричну оборону країни. Про це заявив заступник міністра оборони Сергій Боєв виступив на конференції OFDEF, присвяченій координації оборонної підтримки України з боку держав-партнерів.
    За словами Боєва, від вересня минулого року РФ посилила наступальні дії вздовж усієї лінії фронту та готується до подальшої ескалації. Водночас за умови збереження міжнародної підтримки росія не здатна досягти жодної зі своїх оперативних цілей.
    “Разом із партнерами ми сформували воєнну стратегію, яка передбачає захист українських міст і критичної інфраструктури, стабілізацію фронту, ураження російської логістики в оперативній глибині та удари по стратегічних об’єктах противника”, – наголосив він.
    Для реалізації цієї стратегії у 2026 році Україні необхідно $120 млрд. Половину суми – $60 млрд доларів – країна планує забезпечити за рахунок власного бюджету та позик Європейського Союзу. Ще $60 млрд Україна очікує від партнерів у вигляді безпекової допомоги. Ключовими пріоритетами на 2026 рік Сергій Боєв назвав системи ППО і ПРО, ракети до них, БПЛА українського виробництва та артилерійські боєприпаси збільшеної дальності.
    Україна закликає партнерів спрямувати близько 80% безпекової допомоги саме на ці три напрями. У галузі безпілотних систем Київ планує у 2026 році виробити більше 7 мільйонів дронів. Безпілотні технології стали основою асиметричної оборони та дозволили створити зону ураження глибиною до 20 кілометрів.
    Наступна мета – розширення зони до 100 кілометрів шляхом ударів по російських об’єктах в оперативній глибині.
    Окремо Боєв наголосив на критичній потребі у протиповітряній обороні. росія суттєво наростила виробництво та застосування крилатих і балістичних ракет, а також ударних дронів. Україна потребує термінових поставок ракет для ключових систем ПРО. Важливим також є постачання засобів далекобійного та авіа ураження.

  • Renault вироблятиме дрони для України – ЗМІ

    Renault вироблятиме дрони для України – ЗМІ

    Французький автовиробник Renault, який раніше мав заводи в Росії та володів АвтоВАЗом, тепер почне виготовляти безпілотники для України. Для цього вони уклали угоду з французькою оборонною компанією Turgis Gaillard. Дрони будуть вироблятися на підприємствах Renault і в рамках проекту Міністерства оборони для надання військової допомоги Україні. Це рішення було ухвалено у зв’язку з проханням уряду Франції про співпрацю у виробництві безпілотників. Конкретні деталі щодо дронів, які будуть випускатися, поки не повідомляються. Однак компанія Turgis Gaillard вже випускає безпілотники з великим радіусом дії та великими можливостями. Renault та Turgis Gaillard планують виробляти тактичні дрони з великим розмахом крил за конкурентоспроможними цінами з великим обсягом випуску.

  • В Естонії відкрили завод з виробництва боєприпасів

    В Естонії відкрили завод з виробництва боєприпасів

    В Естонії в промисловому оборонному парку Емарі (Amari) у вівторок відбулася урочиста церемонія, присвячена офіційному відкриттю заводу компанії Nitrotol з виробництва вибухових речовин. Про це пише Інтерфакс-Україна.
    “З відкриттям заводу Естонія зробила великий крок, ми стали країною, що виробляє боєприпаси. Через створення таких виробництв, ми концентруємо ресурси і знання в Естонії, щоб у разі необхідності озброїтися під час кризи”, – зазначив міністр оборони Ханно Певкур. Він додав, що створення виробництв у галузі оборонної промисловості не лише зміцнює обороноздатність країни, а й сприяє зростанню економіки, збільшенню експорту та появі нових робочих місць. Компанія Nitrotol також розпочне виробництво в оборонному промисловому парку, який зведуть в Ермісту у 2027 році. Раніше Литва підписала з німецькою компанією Rheinmetall протокол про наміри щодо будівництва у країні заводу з виробництва боєприпасів.
    Rheinmetall удвічі збільшить виробництво снарядів в Україні

  • В Україні презентували новий перехоплювач дронів Салют

    В Україні презентували новий перехоплювач дронів Салют

    Українська компанія презентувала новий дрон-перехоплювач під назвою “Салют”, який призначений для захисту цивільної та військової інфраструктури від ворожих безпілотників. Дрон має підвищену швидкість перехоплення, оптимізоване живлення, а також інтеграцію sine.link для забезпечення стабільного постачання. “Салют” оснащений камерою та тепловізійною відеокамерою, а також можливістю автоматичного захоплення цілей. Крім того, дрон може працювати до 20 хвилин на крейсерському польоті, досягати висоти 6 км і мати бойовий радіус 20 км. Розробка цього дрону тривала два місяці, після чого він був продемонстрований військовим підрозділам. Україна за останні місяці суттєво збільшила виробництво дронів-перехоплювачів, отримуючи понад 1500 таких дронів на добу.

  • Шмигаль: Понад 75% зброї ЗСУ – українського виробництва

    Шмигаль: Понад 75% зброї ЗСУ – українського виробництва

    Україна продовжує нарощувати виробництво зброї: 76% озброєння для фронту держава централізовано купує в українських виробників. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль в Telegram.
    “Більше української зброї на фронті. 76% всього, що централізовано купує держава, вона купує в українських зброярів”, – зазначив урядовець.
    Він додав, що практично кожен дрон на фронті – українського виробництва.
    “У 2025 поставили у військо рекордну кількість FPV-дронів і почали масові постачання наземних роботів та дронів-перехоплювачів”, – додав міністр.

  • Україна на 50% забезпечує ЗСУ власною зброєю – Свириденко

    Україна на 50% забезпечує ЗСУ власною зброєю – Свириденко

    Прем’єр-міністрка Юлія Свириденко повідомила, що понад половина озброєння українських Збройних сил виготовлена в українських компаніях. Вона зазначила, що у 2025 році понад 75% коштів на закупівлю зброї та техніки було витрачено на українське виробництво. Свириденко підкреслила важливість подальшого розвитку українського оборонного виробництва та збільшення самообороноздатності України. Вона висловила вдячність українським виробникам зброї за їхню працю над підвищенням ефективності та адаптацією до нових умов на полі бою.

  • Rheinmetall відкрив гібридний завод в Угорщині

    Rheinmetall відкрив гібридний завод в Угорщині

    Німецький збройовий концерн Rheinmetall відкрив у місті Сегед (Угорщина) новий гібридний завод, що об’єднує цивільне виробництво та військові технології. Церемонія відкриття відбулася 12 грудня за участі угорського міністра закордонних справ та торгівлі Петра Сіярто, мера Сегеда Ласло Ботки, депутата парламенту Бели Міхальффі та керівництва Rheinmetall. Про це повідомляє пресслужба компанії.

    Новий завод став першим великим гібридним майданчиком компанії за межами Німеччини і керуватиметься спільно підрозділами Power Systems та Electronic Solutions. Загальна площа об’єкта становить 84 тис. кв. м, площа виробничих приміщень – понад 15 тис. кв. м, зокрема 8,6 тис. кв. м виробничих цехів.

    Інвестиції Rheinmetall у завод вже перевищують 34 млн євро, загальна сума проєкту оцінюється на рівні 69 млн євро.

    На заводі передбачено створення понад 300 висококваліфікованих робочих місць до 2030 року, понад 60 позицій вже заповнено.

    Основні напрями виробництва включають компоненти для електромобілів, водневої енергетики, двигунів для вантажівок та електронні компоненти для військових систем.

    Сіярто заявив, що завод допоможе Угорщині стати одним із провідних центрів європейських технологій майбутнього. Своєю чергою, CEO Rheinmetall Кристоф Мюллер зазначив, що Сегед стане “домашнім ринком” для компанії, де об’єднані передові цивільні та військові технології.

    Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
    Раніше стало відомо, що Rheinmetall таамериканська корпорація LockheedMartin створять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot.

  • Уряд схвалив запуск Defence City з 5 січня

    Уряд схвалив запуск Defence City з 5 січня

    Кабмін 17 грудня схвалив розроблений Міністерством оборони пакет рішень, котрі потрібні для запуску роботи простору Defence City. Мова про комплексну державну підтримку українських зброярів для масштабування та модернізації виробництв і генерування інновацій. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль.
    Так, ухвалені рішення дозволять запустити Defence City з 5 січня 2026 року.
    Для цього Кабмін за поданням Міноборони затвердив:

  • порядок ведення реєстру Defence City;
  • методику розрахунку частки оборонного доходу (кваліфікованого доходу);
  • порядок контролю за використанням прибутку, звільненого від оподаткування, що спрямовується на розвиток діяльності;
  • процедуру отримання статусу резидента та процедуру щорічного підтвердження відповідності вимогам режиму;
  • захист даних підприємств ОПК в межах Defence City через подання до Міністерства оборони заяви, де зазначається, доступ до яких публічних реєстрів чи відомостей виробник прагне обмежити з безпекових міркувань;
  • алгоритм релокації та захисту виробничих потужностей;
  • механізм взаємодії центральної й місцевої влади при загальній координації Міноборони.

    • Як додав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, після цього Кабмін має ухвалити рішення про запуск реєстру Defence City і вирішити питання експорту зброї для його резидентів.
    “Ці документи не є ідеальними. Але жодна нова система не народжується без викликів. Головне – ми запустили необхідний інструмент, який дає рамку, порядок і відповідальність”, – зазначив Гетманцев. Нагадаємо, Україна формує новий оборонний хаб Defence City. До його роботи приєдналися вже 25 провідних світових компаній.
    В Україні обмежили доступ до відомостей про оборонні підприємства