СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Військова підготовка

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО

  • Принцеса Катаріна-Амалія вступила до війська

    Принцеса Катаріна-Амалія вступила до війська

    21-річна принцеса Катаріна-Амалія з Нідерландів, спадкоємиця трону, почала військову підготовку, вступивши до військового коледжу та ставши резервісткою Збройних сил. Це перший раз, коли жінка з королівської родини вступила на військову службу. Принцеса почала навчання 3 жовтня, що включає теоретичні модулі, тренінги та практику. Хоча її навчання буде неоплачуваним, це важливий крок у її майбутній державній кар’єрі. Катаріна-Амалія отримала звання матроса третього класу та солдата третього класу. Її вступ призвів до збільшення кількості охочих вступити до військового коледжу. Попередньою причиною теоретичних занять є нещодавній перелом руки, отриманий принцесою. Крім військової підготовки, вона також вивчає політику, психологію, право та економіку в університеті. Її батько, король Віллем-Олександр, також пройшов військову службу, але відмовився від звання після сходження на трон.

  • Базова військова підготовка: чи всі студенти зобов’язані її пройти

    Базова військова підготовка: чи всі студенти зобов’язані її пройти

    Згідно з ухваленими Верховною Радою змінами до закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, з 1 вересня 2025 року українські чоловіки віком від 18 до 25 років мусять пройти базову загальновійськову підготовку (БЗВП) в українських вишах замість строкової служби. Жінкам це буде лише добровільним. Цей курс складатиметься з 300 навчальних годин, включаючи теоретичні та практичні заняття. Організовуватиме цей курс Генштаб ЗСУ, а практичну підготовку буде забезпечувати. Здобувши необхідні навички, студенти будуть складати військову присягу. Такий курс впроваджується для того, щоб підвищити готовність людей до захисту Вітчизни, але не є мобілізацією, і мобілізаційний вік залишається незмінним – 25 років. Наразі є питання щодо фінансування цього курсу, оскільки не вистачає коштів для підготовки всіх студентів. Міністерство фінансів вказує, що виділені кошти вистачать на підготовку лише 756 студентів, хоча потреба є близько 100 тисяч. Народні депутати вже обговорюють це питання та шукають можливість додаткового фінансування.