Сенат США вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії щонайменше до липня. Водночас ЄС розробляє план збільшення прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України. Є розбіжність у підходах до припинення війни в Україні: США хочуть умиротворити Росію, а ЄС намагається примусити її до миру. Законопроект про санкції проти РФ в Сенаті США перенесли на липень через інші пріоритети, а президент Трамп не схвалив його, зосередившись на внутрішній політиці та можливому конфлікті з Іраном. ЄС розглядає можливість створення нового фонду для збільшення прибутків від заморожених російських активів, щоб підтримати Україну. Розкол на Заході полягає в підходах до завершення війни в Україні: частина підтримує ідею перемоги над агресором, інша схиляється до компромісу.
Позначка: Військова допомога
-
Підтримка України: Нідерланди назвали новий пріоритет після передачі F-16
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що новим пріоритетом країни в підтримці України стали дрони. Після передачі 24 винищувачів F-16, Нідерланди продовжують постачати засоби протиповітряної оборони, бронетехніку, боєприпаси та пальне. Країна надає Україні допомогу на суму близько 3-3,5 мільярда євро щороку і планує зберегти цей рівень підтримки до 2026 року. Крім того, Нідерланди вже використали 2 мільярди євро з цьогорічної допомоги, щоб прискорити її надання. Брекельманс також підкреслив важливість кібербезпеки і зазначив, що країна співпрацює з Україною в цій сфері, намагаючись допомогти якнайкраще.
-
Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету
Уряд Швеції 19 червня спільноз усіма парламентськими партіями одностайно погодився на безпрецедентне збільшення оборонного бюджету країни. Про це інформує пресслужба Міноборони країни у четвер, 19 червня.
Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Нагадаємо, у НАТО фіксують найбільше з часів Холодної війни зростання витрат на оборону.
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
США підтвердили прозоре використання військової допомоги Україною – ТСК
Під час моніторингу використання Україною міжнародної матеріально-технічної допомоги не було зафіксовано жодних порушень. Про це повідомила голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з моніторингу допомоги Олександра Устінова у коментарі агентству Інтерфакс-Україна у четвер, 19 червня.
“Партнери високо оцінили діяльність України щодо звітності та контролю за використанням міжнародної військової допомоги. Крім того, було домовлено про співпрацю у прискоренні надання ресурсів, що є критично важливими для підтримки обороноздатності України проти російської агресії, та обговорено важливість подальшого посилення україно-американського партнерства”, – зазначила Устінова.
Делегація комісії провела у Вашингтоні понад 40 зустрічей із представниками Конгресу США від обох партій, чиновниками Білого дому, Пентагону та генеральним інспектором Міноборони США Робертом Сторчем.
Устінова наголосила, що жодних випадків зловживань або неналежного використання допомоги американські партнери та інші союзники не зафіксували.
Вона акцентувала, що питання підзвітності залишається ключовим для співпраці з міжнародними донорами, про що мовиться і в офіційному звіті комісії, представленому у Верховній Раді.
У документі також зазначено, що у 2024–2025 роках міжнародна військова допомога для України значно зросла. На думку Устінової, це стало можливим завдяки активній участі України в безпекових форматах, як-от платформа Рамштайн, збільшенню кількості двосторонніх безпекових угод із країнами G7, а також розширенню програм підготовки військових, пілотів і технічного персоналу. -
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
Зброя для ЗСУ: Словаччина розслідує фальсифікацію
Нецільове використання коштів, призначених для військової допомоги Україні, розслідує Європейська прокуратура в Словаччині. В межах розслідування затримали 8 осіб, серед яких є чотири співробітники Міністерства оборони. Про це повідомляє Європейська прокуратура (ЕРРО).
Прокуратура 18 червня провела заходи зі збору доказів у рамках розслідування підозри у зловживанні коштами, призначеними для військової допомоги Україні. Приблизний збиток складає 7,4 млн євро.
Європейська прокуратура в квітні 2025 року почала розслідування щодо високопосадовців Міністерства оборони, яких підозрюють у нецільовому використанні коштів, виділених на військову допомогу Україні.
З лютого по березень 2022 року високопосадовці Міністерства оборони Словаччини подали до Європейського фонду миру (EPF) заявки на відшкодування витрат на військову допомогу, надану Україні, а саме за поставлені боєприпаси. Підозрювані нібито навмисно порушили свої обов’язки, а також бюджетні правила, видавши необґрунтовані накази про закупівлю боєприпасів у двох приватних компаній.
Європейська прокуратура підозрює, що процедура державних закупівель була сфальсифікована і що боєприпаси могли бути придбані за завищеною ціною. Європейська прокуратура – незалежна прокуратура Європейського Союзу, відповідальна за розслідування, переслідування та судове переслідування злочинів проти фінансових інтересів ЄС. -
Зброя для ЗСУ: Словаччина розслідує фальсифікації
Нецільове використання коштів, призначених для військової допомоги Україні, розслідує Європейська прокуратура в Словаччині. В межах розслідування затримали 8 осіб, серед яких є чотири співробітники Міністерства оборони. Про це повідомляє Європейська прокуратура (ЕРРО).
Прокуратура 18 червня провела заходи зі збору доказів у рамках розслідування підозри у зловживанні коштами, призначеними для військової допомоги Україні. Приблизний збиток складає 7,4 млн євро.
Європейська прокуратура в квітні 2025 року почала розслідування щодо високопосадовців Міністерства оборони, яких підозрюють у нецільовому використанні коштів, виділених на військову допомогу Україні.
З лютого по березень 2022 року високопосадовці Міністерства оборони Словаччини подали до Європейського фонду миру (EPF) заявки на відшкодування витрат на військову допомогу, надану Україні, а саме за поставлені боєприпаси. Підозрювані нібито навмисно порушили свої обов’язки, а також бюджетні правила, видавши необґрунтовані накази про закупівлю боєприпасів у двох приватних компаній.
Європейська прокуратура підозрює, що процедура державних закупівель була сфальсифікована і що боєприпаси могли бути придбані за завищеною ціною. Європейська прокуратура – незалежна прокуратура Європейського Союзу, відповідальна за розслідування, переслідування та судове переслідування злочинів проти фінансових інтересів ЄС. -
В Словаччині вирішили затримати екс-міністра через допомогу Україні
Словацька поліція спробувала затримати колишніх високопосадовців, зокрема й екс-міністра оборони Ярослава Надя. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Дії правоохоронців спрямовані на розслідування кримінальної справи, пов’язаної з наданням військової допомоги Україні попереднім урядом, зазначають ЗМІ.
Поліція підтвердила проведення операцій, проте відмовилася розкрити деталі. Там заявили, що справа начебто ініційована Європейською прокуратурою.
Очільник МВС Словаччини Матуш Шутай Ешток заявив у Facebook, що до розгляду підключена спеціальна оперативна група, яка розслідує постачання боєприпасів Україні після початку російського вторгнення в 2022 році.
Поліцейські намагалися затримати Ярослава Надя, який перебуває у відпустці за межами країни, і ще одного екс-чиновника Міноборони, пише Denník N.
За даними порталу, словацькі правоохоронці затримали колишнього керівника державної оборонної компанії.
Як відомо, Угорщина та Словаччина відмовилися підписати документ, підготований для затвердження Радою ЄС, про посилення демократичної стійкості Європейського Союзу. Він передбачає боротьбу з дезінформацією, фальсифікаціями та посилення демократичних ЗМІ.
Фіцо пригрозив заблокувати європейські санкції проти РФ -
Росія застерегла США щодо допомоги Ізраїлю
Росія застерігає США від надання прямої військової допомоги Ізраїлю і навіть від “спекулятивних заяв”. Про це сказав заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков, повідомляє Інтерфакс у середу, 18 червня.
Так, відповідаючи на питання про можливе втручання США у близькосхідний конфлікт, Рябков сказав: “Сполучені Штати постійно на вістрі всіх процесів, і говорити про те, що вони раніше не втручалися, а тепер ось втрутиться, я думаю, було б неправильно”.
“Інша справа, як вони для себе розглядають ситуацію з наданням прямої військової допомоги Ізраїлю. Ми застерігаємо Вашингтон від такого роду навіть спекулятивних, умоглядних варіантів. Це було б кроком, що радикально дестабілізує всю обстановку”, – заявив Рябков.
У свою чергу директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) РФ Сергій Наришкін заявив, що ситуація між Ізраїлем та Іраном “критична”. Він запевнив, що РФ перебуває в контакті з представниками і Ізраїлю, і Ірану, а також зі спеціальними розвідувальними службами цих країн.