Сполучені Штати вирішили виділити два мільярди доларів на ШІ-дрони для України. Ці дрони будуть автономними і стійкими до глушіння, зможуть працювати разом у “роях” та розпізнавати цілі в реальному часі. Планується, що їх доставлять українським військовим до кінця 2025 року. Також повідомлено, що США відновлюють постачання зброї Україні, схваливши два пакети військової допомоги на суму по 500 мільйонів доларів кожен. Ця допомога передбачає постачання озброєння з американських запасів за рахунок країн-членів НАТО.
Позначка: Військова допомога
-
США відновлюють постачання зброї Україні – ЗМІ
Адміністрація Дональда Трампа затвердила два пакети військової допомоги для України на суму по 500 мільйонів доларів кожен. Це означає, що українські силовики отримають озброєння з американських запасів, а витрати на це покриють країни-члени НАТО. Ініціатива отримала назву Priority Ukraine Requirements List (PURL) і спрямована на забезпечення України необхідними ресурсами, зменшення фінансового тягаря на США та підвищення внесків європейських країн у колективну оборону. Пакети допомоги включають постачання різного виду зброї, включаючи системи протиповітряної оборони Patriot. Угода між США та Україною на обсяг 100 мільярдів доларів передбачає закупівлю американської зброї, зокрема систем ППО. Поточні домовленості передбачають, що системи Patriot не будуть передані Україні раніше, ніж через вісім місяців.
-
Україна очікує від США рішення щодо Patriot – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна очікує рішення від Сполучених Штатів про постачання систем протиповітряної оборони Patriot. За його словами, Україна пропонує купити необхідну кількість цих систем, а також дронів. Зеленський підкреслив важливість цього рішення та висловив надію на позитивний висновок з боку американських партнерів. Він також заявив, що всі домовленості про постачання систем протиповітряної оборони повинні бути виконані до зими. Системи Patriot можуть бути передані Україні не раніше ніж через вісім місяців, за даними ЗМІ.
-
Перед зимою чекаємо на ППО та ракети – Зеленський
Президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення заявив про наміри втілити до зими всі домовленості з постачання систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що планує активну зовнішньополітичну діяльність і намагатиметься виконати кожну угоду щодо постачання систем ППО та ракет до них перед настанням зими. Зеленський також запропонував країнам-партнерам інвестувати у виробництво дронів в Україні та спільно розбудовувати промислові комплекси. Він підкреслив важливість співпраці з партнерами для забезпечення надійного захисту від агресивних планів Росії.
-
Литовці зібрали 1 млн євро на дрони для України
У Литві відбулася кампанія Dronatonas, під час якої організація Blue/Yellow зібрала 1 мільйон євро на закупівлю дронів для України. Зібрані кошти підуть на придбання різних типів дронів та аксесуарів для українських військових. Директорка Blue/Yellow Лаура Паукште зазначила, що кожен дрон допомагає забезпечити безпеку українських військових, що в свою чергу впливає на безпеку Литви та Європи. Загалом, з початку вторгнення в Україну, організація Blue/Yellow придбала понад 5000 дронів та аксесуарів для підтримки України. Литовці пожертвували Україні через цю організацію понад 100 мільйонів євро з моменту створення в 2014 році.
-
Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України
Естонія планує продовжувати надавати допомогу Україні і намір виділити понад 100 мільйонів євро на наступний рік, що становитиме 0,25% від ВВП країни. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив про це під час візиту до України. Він підтримав українського колегу і пообіцяв допомогу в умовах конфлікту з Росією. Естонські підприємства оборонної промисловості гратимуть провідну роль у наданні допомоги. Міністр також провів зустрічі з українськими військовими та обговорив ситуацію з безпекою на сходному фланзі НАТО. Естонія також приєднається до закупівель зброї для України за ініціативою Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
-
Китай може змінити ситуацію на полі бою – Келлог
Американський спеціальний представник Кіт Келлог висловив різкі оцінки стосовно геополітичної ситуації в Росії під час зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії в Києві. Він зазначив, що Росія стала залежною від Китаю і виконує роль “молодшого партнера”, у той час як Китай має стратегічну перевагу у військовій та економічній сферах. Келлог також поставив під сумнів заяви Кремля про потужність Збройних сил РФ та висловив думку, що санкції можуть вплинути на розвиток подій. Після російського удару, що призвів до пошкодження будівлі Кабміну України, Келлог попередив про загострення конфлікту. Крім того, він зустрівся з секретарем РНБО України, щоб обговорити гарантії безпеки та ініціативу PURL.
-
Швеція виділила понад $800 млн на зброю Україні
Швеція вирішила надати Україні значну військову допомогу на суму 836 мільйонів доларів. Ця допомога включає 20 пакетів, які містять артилерійські системи Archer та інше обладнання для підвищення обороноздатності України. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що ці заходи призначені для підтримки України у її боротьбі з агресією Росії. Крім того, Швеція також передасть Україні різне обладнання та зброю на загальну суму понад 12 мільйонів доларів. Йонсон підкреслив, що спільні дії Швеції та України спрямовані на створення сюрпризів для російської армії та тиск на неї, щоб зупинити війну.
-
У Конгресі США ухвалилили $400 млн для України
Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроєкт про оборонну політику на суму $892,6 млрд. Цей документ передбачає виділення $400 млн на допомогу Україні у сфері безпеки, незважаючи на опозицію деяких республіканців. Парламент також відхилив пропозицію про скорочення фінансування для України від ультраправої республіканки. Законодавці також вимагають, щоб Пентагон інформував Конгрес, якщо будуть плани скасувати чи призупинити військову допомогу Україні.
-
Політична криза у Франції: що це означає для України
Затяжна політична криза Експерти зауважують, що в основі нинішнього шторму лежить авантюрне рішення Еммануеля Макрона призначити дострокові вибори у червні 2024 року. Після переобрання у 2022 році президент уже не мав абсолютної більшості, і він спробував повернути собі вплив у Національній Асамблеї. Проте ця спроба виявилася очевидно провальною, оскільки він пішов на ризик тоді, коли його головний опонент, ультраправе “Національне об’єднання”, перебувало на піку підтримки та здобуло переконливу перемогу на європейських виборах.
Тому після розпуску парламенту та дострокових виборів політичний ландшафт Франції кардинально змінився. Центристська коаліція Макрона не змогла отримати більшість, тоді як ультраправе “Національне об’єднання” та лівий блок “Новий народний фронт” значно зміцнили свої позиції.
Це створило ситуацію “підвішеного парламенту”, де жодна політична сила не мала достатньої підтримки для формування уряду самостійно. Президент Еммануель Макрон, втративши абсолютну більшість у парламенті, був змушений піти на складні компроміси, щоб забезпечити стабільність уряду.
В умовах політичного тупика Макрон вирішив призначити прем’єр-міністром Франсуа Байру, який був його давнім соратником і лідером центристської партії “Демократичний рух” (MoDem). Тобто виникнення уряду Байру було прямим наслідком глибокої політичної кризи, яка охопила країну після дострокових виборів 2024-го.
Проте, цей крок не приніс бажаної стабільності. 8 вересня 2025 року парламент Франції виніс уряду Байру вотум недовіри. Основною причиною падіння Байру став його план щодо різкого скорочення державних витрат (на 43,8 млрд євро), спрямований на зменшення бюджетного дефіциту.
Як зауважує журналіст Гаррісон Стетлер у статті для The New York Times, запропонований Байру бюджет на 2026 рік передбачав мільярдні скорочення, в основному за рахунок робітничого й середнього класу. План включав замороження соціальних виплат, скорочення державних службовців і навіть скасування двох святкових днів. Кінцевою метою було зниження дефіциту до рівня нижче 3% ВВП, як того вимагає ЄС, до 2029 року.
Але цей план не знайшов підтримки ні серед лівої, ні серед правої опозиції, що призвело до поразки під час голосування про довіру уряду. Сетлер зазначає, що цього сценарію можна було легко уникнути. Альтернативним рішенням могло стати запровадження податку на надбагатих, яке раніше підтримала нижня палата парламенту, але уряд від цієї ідеї відмовився.
Тому вже 9 вересня 2025 року Байру подав у відставку. Макрон призначив новим прем’єр-міністром Франції Себастьяна Лекорню.
Відставка Байру поглибила політичну кризу у Франції. Це вже п’ятий прем’єр-міністр, який змінився за менш ніж два роки. Причиною нестабільності є відсутність у Макрона більшості в парламенті, що робить ухвалення будь-яких важливих рішень надзвичайно складним. Що буде далі Для аналітиків падіння уряду Байру не стало новиною – його прогнозували давно. Причому сам прем’єр по суті ініціював власну відставку. 25 серпня Франсуа Байру оголосив, що через два тижні винесе на розгляд парламенту питання про вотум довіри уряду. Це рішення багато аналітиків назвали “прем’єрським самогубством”. “Рішення Байру стало справжнім подарунком для партії Марін Ле Пен “Національне об’єднання” – там заявляють, що розраховують на дострокові парламентські вибори, на яких мають реальні шанси отримати більшість”,- писали аналітики видання Європейська правда. Експосол України у Франції Олег Шамшур теж зазначає: відставка Байру не стала несподіванкою. За словами експосла в коментарі ZN.UA, вона є прямим наслідком помилкового рішення Макрона розпустити Національну асамблею.
На думку Шамшура, ці події, разом із втратою президентом підтримки в парламенті, свідчать про глибоку політичну кризу у Франції. Вона пов’язана з тим, що інституції П’ятої республіки погано функціонують у сучасних реаліях. Це також відображає фрагментацію та поляризацію французького суспільства, що призводить до посилення позицій як правих, так і лівих екстремальних сил. Анонсовані на 10 вересня масові демонстрації “Заблокуймо все” свідчать про поширення протестних настроїв.
Окрім політичної нестабільності, Франція, як і інші європейські країни, переживає кризу моделі “суспільства загального добробуту”. Фінансова ситуація в країні критична, але французи не готові до скорочення соціальних видатків, що ще більше посилює нестабільність, зазначає Шамшур.
І кінця кризі не видно. “Якщо він (Макрон – ред.) висуне премʼєра, який не користуватиметься підтримкою Національної асамблеї, то це буде прем’єр на кілька місяців”,- переконаний Шамшур. Політолог Володимир Фесенко теж підкреслює, що відставка уряду Франції посилює політичну нестабільність у країні та послаблює позиції Макрона. Проблема є наслідком помилкового рішення французького президента від 2024 року, коли він призначив дострокові парламентські вибори, переконаний експерт. “Це була авантюра, за яку Макрон розплачується досі”,– зазначив політолог в ефірі 24 каналу. Попри те, що Макрон має право призначити нового прем’єра без згоди Національних зборів, йому потрібна більшість для ухвалення бюджету та інших важливих рішень. Наразі такої більшості немає: парламент розділений на лівих і правих, які об’єднані своєю опозицією до чинного президента.
Фесенко вважає, що дострокові парламентські вибори можуть посилити проблеми Макрона, оскільки існує ризик перемоги партії Марін Ле Пен. Вона відома своїми проросійськими поглядами, зокрема, визнанням окупації Криму. Тому Макрон намагатиметься знайти компроміси та побудувати “хитку конструкцію”, щоб уникнути виборів. Що буде з Україною На думку Фесенка, ця криза вплине на Україну опосередковано. Попри прогнозовану кризу, підтримка нашої держави з боку Франції збережеться. Однак, можуть виникнути певні бюджетні проблеми. Фесенко нагадав, що не тільки Макрон є лідером “коаліції охочих”, а європейська солідарність щодо підтримки України нікуди не зникне.
А от Шамшур в цьому не впевнений. Дипломат зазначив, що підтримка України може ослабнути. Макрон, який виступає лідером мобілізації європейської допомоги Києву, зараз має ослаблені позиції всередині країни. Крім того, до формування уряду французькі міністерства працюватимуть в мінімальному обсязі. А складна соціально-політична ситуація та плачевний стан фінансів відволікатимуть увагу уряду, що неминуче позначиться на масштабах і формах підтримки України.
Крім того, пересічні французи не готові платити з власної кишені за проблеми з бюджетом та необхідністю мілітаризації. Населення Франції завжди агресивно відстоює свої права рано виходити на пенсію, працювати менше та отримувати високі соціальні виплати.
Газета The Washington Post вважає, що небажання французів пожертвувати навіть двома вихідними днями для військових потреб свідчить про їхню неготовність стати на “військові рейки”. Це є поганою новиною для України, яка потребує допомоги, а також для самої Франції, адже, за словами видання, “цій країні ніколи не було добре після того, як вона провалювала належну підготовку до війни”.
Валерія Шипуля