Країн-агресор Роія створила на Покровському напрямку угруповання численністю близько 111 тисяч військових. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський в Телеграм у п’ятницю, 27 червня.
Він розповів, що напередодні працював на Покровському напрямку, який залишається найгарячішим на всій 1200-кілометровій протяжності фронту російсько-української війни. Щодня тут відбувається не менш як 50 бойових зіткнень.
“На цьому напрямку росіяни створювали найбільш чисельне угруповання – близько 111 тисяч особового складу. Противник не полишає спроб пробитися до адміністративної межі Донеччини… Особливо активно диверсійно-штурмові групи росіян накочувалися тут два тижні тому. Але всі вони були знищені чи знешкоджені, а рештки – відкинуті далі від адмінмежі. Ситуація під контролем”, – написав він.
За словами Сирського, наступ армії РФ на цьому напрямку має насамперед демонстраційну мету.
“Хоче (ворог – ред.) зробити це не лише для досягнення якихось оперативних результатів, а насамперед із демонстраційною метою. Для досягнення психологічного ефекту: поставити сумнозвісну “ногу русского солдата”, увіткнути прапор і розтрубити про чергову псевдо-“побєду”, – зазначив головком.
Сирський провів наради у підрозділах ЗСУ і Нацгвардії.
“Мав змогу в дрібних деталях вивчити оперативну обстановку, з’ясувати всі проблемні моменти. Віддав розпорядження, необхідні для ефективного виконання оборонних задач”, – зазначи він в подякував воїнам за хоробрість і професіоналізм.
Позначка: Війна
-
Стало відомо, скільки росіян атакують Покровськ
-
Держбюджет перепишуть під військові потреби
Уряд схвалив законопроєкт щодо змін до держбюджету на поточний рік для підвищення обсягу військових видатків. Звідки візьмуть кошти? Куди спрямують кошти Кабмін схвалив для внесення до Верховної Ради проєкт змін до закону про державний бюджет на 2025 р. “У зв’язку з тим, що ми не завжди можемо передбачити ситуацію під час повномасштабної війни та потреби Збройних Сил, ми звертаємося до вас з переглядом бюджету. Є звернення Міністра оборони щодо внесення змін до Закону України про Державний бюджет… Є розуміння того, що грошей на Збройні Сили не вистачає з різних причин”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко. Необхідність скоригувати бюджет виникла через зростання витрат на закупівлю зброї, зокрема через затримки міжнародної допомоги. Вже четвертий рік Україна живе в умовах високої невизначеності, що спричинена повномасштабною агресією з боку РФ. Така ситуація потребує від уряду адаптивності до реалій війни та готовності приймати рішення, що сприятимуть підвищенню обороноздатності України.
Наразі для сектору безпеки і оборони необхідні додаткові кошти для забезпечення критично важливих потреб, зокрема для закупівлі зброї, боєприпасів та військового обладнання.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків для органів сектору безпеки і оборони на 412,4 млрд грн до кінця року.
За інформацією пресслужби Мінфіну, Міноборони виділять 310,8 млрд грн; МВС – 84,1 млрд грн; ГУР Міноборони – 4,5 млрд грн; Мінстратегпрому – 4,5 млрд грн; СБУ – 1,6 млрд грн; УДО – 0,5 млрд грн; Держспецзв’язку – 64,5 млн грн.
Також передбачено додаткові 20 млрд грн для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.
Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачено додатково 16,5 млрд грн (для Мінцифри, МОН, МОЗ).
Загальний обсяг видатків у запропонованих Урядом в змінах до держбюджету-2025 становить 448,8 млрд грн.
Також пропонується в 2025 р. кошти, отримані до спецфонду Держбюджету, як виняток, спрямувати у таких пропорціях за такими напрямами: 45% – Держспецзв’язку на здійснення закупівлі спецтехніки та обладнання, 45% – Мінстратегпрому на виконання програм реформ ОПК, 10% – головним розпорядникам коштів держбюджету, що належать до сектору оборони і безпеки.
Також законопроєктом пропонується встановити, що Кабмін може спрямувати Міноборони на закупівлі техніки залишок коштів, утворений станом на 1 січня 2025 р., джерелом формування якого були надходження спецфонду. Таким чином пропонується розширення повноважень Кабміну “перекидати” кошти на сектор безпеки та оборони. Звідки візьмуть кошти Збільшення дохідної частини планується, зокрема за рахунок перевиконання планових показників доходів до держбюджету – 147,5 млрд грн: ПДФО – 56 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 23,8 млрд грн; коштів, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд грн; частини чистого прибутку та дивідендів – 15 млрд грн; акцизу із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд грн; коштів, перерахованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд грн; збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд грн; адмінштрафів у сфері забезпечення безпеки руху – 2,7 млрд грн; інших надходжень – 8,9 млрд грн.
Також збільшити доходи планується за рахунок зростання обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд грн та зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд грн.
Пропонується дозволити Міністерству фінансів перевищувати граничний обсяг державного боргу на обсяг залучених кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж державний бюджет України, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до механізму кредитної співпраці.
Зокрема у законі пропонують дозволити уряду тимчасово не платити за боргом, який був узятий Державної продовольчо-зерновою корпорацією України у 2012 р. в Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію. Це призупинення платежів може тривати до 1 жовтня 2025 р., але лише до того моменту, поки не буде змінено умови цього боргу (тобто не буде укладено нову угоду з кредиторами).
Уряд хоче мати право відкласти виплати за цим боргом, поки не домовиться з усіма кредиторами про нові умови.
Також в законопроєкті пропонується спрямувати кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання. “Запропоновані рішення дозволять зберегти фінансову стабільність, одночасно забезпечуючи необхідні ресурси для ефективного протистояння агресору”, – йдеться на сайті Кабміну. Надалі законопроєкт має бути розглянутий та схвалений Верховною Радою України та підписаний Президентом України. Зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть Крім змін у сумах фінансування різних органів, законопроєкт стосується ЄСВ для військовослужбовців і поліціантів, прожиткового мінімуму для розрахунку окладів прокурорів.
Завдяки цим змінам зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть.
Для військовослужбовців та поліціантів з доходом понад 120 тис. грн, у разі прийняття законопроєкту, грошове забезпечення збільшиться у другій половині 2025 р. за рахунок зниження суми сплачуваного ЄСВ.
Також пропонується підняти прожитковий мінімум для розрахунку посадових окладів прокурорів з 1 серпня 2025 р. до 2102 грн (наразі – 1600 грн). Отже, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури має зрости з 40 тис. грн до 52,5 тис. грн. Де ще можна взяти кошти Поки що законопроєкт не прийнято, суспільство має можливість обговорювати, звідки ще можна брати кошти.
Так, економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта – у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Своєю чергою економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що можна зекономити на фінансуванні українських адміністрацій окупованих регіонів. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат.Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”, – каже він. Вікторія Хаджирадєва -
В Одесі попередили продаж секретних розробок ЗСУ
В Одесі затримали ділка, який намагався отримати секретні розробки ЗСУ. Про це повідомила СБУ у п’ятницю, 27 червня.
“Щоб отримати технічну документацію та креслення відповідних розробок, зловмисник запропонував хабар інженеру місцевого заводу, що здійснює дослідно-конструкторські роботи на замовлення Міноборони”, – йдеться у повідомленні. Співробітники СБУ задокументували злочинні дії фігуранта і затримали його “на гарячому” під час передачі грошей посадовцю оборонного підприємства.
Наразі затриманому повідомлено про підозру за статтею про надання неправомірної вигоди службовій особі (ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України). Зловмиснику загрожує до 8 років тюрми з конфіскацією майна.
“Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Серед іншого, ведеться робота для з’ясування мотивів отримання “грифованих” документів у сфері ОПК України”, – додали в СБУ.
Раніше правоохоронці викрили українські компанії, які постачали до Росії мікрочипи для ракет та безпілотників. Підприємства у Харківській, Чернівецькій та Одеській областях навіть під час повномасштабної війни займалися поставками важливих компонентів для російської зброї. -
Атака на Самар: стало відомо про загиблих
В результаті російського ракетного удару по місту Самар загинули щонайменше троє людей. Про це повідомив керівник Дінпропетровської ОВА Сергій Лисак в Телеграм у п’ятницю, 27 червня.
“Самар. Вже троє загиблих через ворожу атаку. Поранені 14 людей. Така інформація на зараз. Дані уточнюються”, – написав він.
Раніше Лисак повідомив, що у місті Самар пролунало кілька вибухів, а Повітряні сили ЗСУ повідомляли про загрозу балістики для Дніпра та області.
Як відомо, 24 червня Дніпро і Самар зазнали ракетних ударів. Станом на сьогодні відомо про 21 загиблого і понад 340 постраждалих. -
У Херсоні виникли перебої зі світлом через обстріли
Через російські обстріли в Херсоні виникли перебої з енергопостачанням. Про це повідомив начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько в Телеграм у п’ятницю, 27 червня.
“Через ворожі обстріли у Херсоні спостерігаються перебої з електропостачанням”, – написав він.
Зазначається, що наразі фахівці вивчають обсяги пошкоджень і визначають терміни проведення аварійно-відновлювальних робіт. -
Фортифікації адаптують до тактики росіян – Умєров
Україна відмовляється від радянських шаблонів у фортифікації та переходить до сучасних, компактних укріплень з ефективним захистом від дронів. Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що нові опорні пункти мають коротші ходи сполучень, маскування за рельєфом та антидронові засоби. Про це повідомляє РБК-Україна у п’ятницю, 27 червня.
“Фортифікація – не лише бетон і траншеї, а й адаптивна інженерна система, яка враховує тактику ворога і завжди працює на одне: захист наших воїнів”, – зазначив міністр.
Раніше фортифікації зводилися за принципом батальйонних районів оборони та ротних опорних пунктів зі значною протяжністю ходів сполучень (2-5 км). Втім, нині тактика РФ змінилася: зараз окупанти не діють класичними батальйонами й ротами, переважно застосовуючи під час штурмових дій невеликі піхотні формування з підтримкою безпілотних систем.
Тож у відповідь на зміну тактики противника в Україні запровадили нову модель: просторово менші опорні пункти з протяжністю ходів сполучень 60-70 метрів, з обов’язковим антидроновим накриттям, які важче виявити та які ефективно виконують завдання оборони, стримування і нанесення вогневого ураження, зокрема й щодо FPV-дронів.
На відміну від традиційних фортифікаційних споруд, сучасні укріплення маскуються відповідно до рельєфу місцевості і спеціально зменшуються в розмірах, щоб не демаскувати позиції та зберегти ефективність на полі бою.
Глава відомства переконує, що фортифікації адаптуються до пріоритетів на конкретних напрямках. Так, на Сумщині посилюються оборонні рубежі на найбільш загрозливих напрямках. Там відбувається додаткове нарощення інженерного обладнання оборонних рубежів згідно з потребами командування.
Також, за даними Умєрова, у 2024 році, за тими напрямами, де будівництво здійснювали військові частини, виконано від 96% до 99,9% поставлених завдань. Станом на середину 2025 року вже виконано понад 50% обсягів запланованих робіт.
Додамо, фортифікаційні споруди суттєво знижують можливості наступу російської армії, проте Україна не вчиться на помилках і ігнорує такі можливості. Так, у Сумській області декілька місяців валялися “зуби дракона”, в результаті – та територія майже окупована.
На Київщині звели нові фортифікації -
Дніпро і Самар знову зазнали ударів балістикою
Російські агресори вдруге за поточний тиждень завдали ударів балістичними ракетами по містам Дніпро і Самар. Про це стало відомо у п’ятницю, 27 червня.
Так, спершу Повітряні сили ЗСУ повідомили про загрозу застосування балістичного озброєння з південного сходу, а пізніше – про швидкісні цілі в напрямку Дніпра і Самара.
Після цього в обох містах пролунали вибухи, причому якщо в Дніпрі – один, то в Самарі вже кілька.
“У місті Самар пролунали вибухи. Деталі – згодом. Не залишайте безпечних місць. Дочекайтеся відбою повітряної тривоги”, – написав керівник Дінпропетровської ОВА Сергій Лисак в Телеграм і трохи згодом додав, що про ще один вибух у Самарі.
Як відомо, 24 червня Дніпро і Самар зазнали ракетних ударів. Станом на сьогодні відомо про 21 загиблого і понад 340 постраждалих. -
Росіяни не змогли навести переправу через Оскіл – ЗСУ
Російські війська не мають переправ через річку Оскіл і найближчим часом не зможуть їх облаштувати. Водночас окупанти використовують альтернативні способи переправлення легкої техніки. Про це речник Оперативно-тактичного угруповання Харків Павло Шамшин повідомив в етері телемарафону.
Втім, плани щодо Куп’янськау ворога не змінилися.
“Ми тримаємо під контролем водну поверхню Осколу 24 на 7, і я впевнений, що принаймні найближчим часом жодних переправ навести через Оскіл ворогу не вдасться”, – зазначив речник.
За словами Шамшина, окупанти намагаються доправляти легку техніку човнами або плотами, перекидаючи мотузки з одного берега на інший.
“А ось, наприклад, якусь легку техніку, квадроцикли, мототехніку, їм вдається переправляти на човнах або плотах. Також вони з одного берега на інший перекидають мотузки, до них прив’язують човен або той самий пліт і таким чином переправляються на західний берег Осколу”, – пояснив він.
Північніше Куп’янська Оскіл у багатьох місцях неширокий, тому такі методи переправи не займають багато часу. Тож нині росіяни утримують плацдарм на західному березі Осколу.
Коментуючи ситуацію в районі Дворічної, Шамшин наголосив, що вона залишається напруженою – ворог не припиняє штурмових дій.
“Вчора відбувалися штурмові дії у районі населеного пункту Кіндрашівка, – неподалік від Куп’янська, на північ від цього міста, на західному березі Осколу. Тобто, росіяни докладають усіх зусиль, щоб створити загрозу для цього міста і підготувати умови для його оточення або штурму”, – резюмував речник. -
Умєров озвучив перспективи переговорів з Росією
Після завершення переговорів із Росією щодо гуманітарних питань Україна планує перейти до теми зустрічі лідерів країн. Про це сказав міністр оборони Рустем Умєров на зустрічі з журналістами, яка відбулась напередодні.
Він нагадав, що Україна завжди залишалася послідовною у прагненні до миру.
“Ми підтримали ініціативу США щодо повного припинення вогню з самого початку і довели це багатьма раундами переговорів. Але будь-який діалог можливий лише без ультиматумів і з повагою до суверенітету нашої держави”, – сказав він.
Умєров додав, що “після завершення обговорень з гуманітарних питань Україна планує перейти до теми зустрічі лідерів для предметного діалогу”.
Як відомо, у травні 2025 року Україна та Росія відновили прямі переговори. Другий раунд відбувся 2 червня у Стамбулі. За його підсумками вдалося домовитись про обміни полоненими, а також репатріацію 6 тисяч тіл загиблих військових. Також Київ передав список із кількох сотень викрадених Росією українських дітей.
У свою чергу росіяни передали свій так званий “меморандум” і заявили, що пропонують Києву тимчасове припинення вогню на окремих ділянках фронту.
Тим часом Кремль висунув умову для наступних переговорів з Україною. При цьому спершу очікувалось, що дату нступноо раунду переговорів оголосять після 22 червня. -
У Дніпрі зросло число жертв через ракетну атаку 24 червня
У Дніпрі до 21 збільшилася кількість загиблих внаслідок російської ракетної атаки 24 червня. Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак у Телеграм в п’ятницю, 27 червня.
“Збільшилася кількість загиблих через ракетну атаку на Дніпро, яку ворог скоїв 24 червня. Вона забрала життя 21 людини. Співчуття рідним і близьким”, – написав він.
Інформацію про 21 загиблого підтвердив і міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Загиблих у той же день у місті Самар Дніпропетровської області, як і раніше, двоє.
“Загалом – понад 340 потерпілих, серед яких 38 дітей. Пошуково-рятувальні роботи тривають. Є ще люди, які вважаються зниклими безвісти”, – написав Клименко в Телеграм.
Він повідомив про проведення оперативної нараду за участі Лисака, керівництва ДСНС, Нацполіції та інших підрозділів системи МВС.
“Головне зараз – безпека людей, оперативне реагування, надання якісних сервісних послуг. Окрема увага – розвитку системи укриттів та безпека громадян навіть у найскладніших умовах”, – відзначив голова відомства.
Клименко також повідомив, що відвідав одну з найсхідніших громад Дніпропетровської області, з керівництвом якої обговорив “актуальні безпекові потреби і подальші кроки”.
Як відомо, 24 червня Дніпро і Самар зазнали ракетних ударів. Раніше повідомлялося про 20 загиблих та 304 постраждалих в Дніпрі та 14 постраждалих у Самарі.