Армія РФ проводить так звану “нову кампанію когнітивної війни” в Сумській та Харківській областях, щоб створити враження “руйнування” української лінії фронту. Росія таким чином намагається посилити позиції на тлі можливих мирних переговорів з Заходом. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики ISW проаналізували бойову активність російських військ у районі Грабовського на Сумщині та Сотницького Козачка на Харківщині. Кремль може подавати ці локальні атаки на прикордонні села як елемент нібито нового “широкомасштабного наступу”. Проте реальних ознак швидкого обвалу фронту немає, а перемога Росії не є неминучою, як це намагається нав’язати Заходу Кремль, зазначають аналітики.
Російські війська не створили умов для масштабного наступу через міжнародний кордон на півночі України.
“Значна частина прикордонної зони Сумської і Харківської областей, включаючи район Грабовського, перебуває в стані спокою з кінця літа 2025 року. Лінія фронту поблизу Сотницького Козачка перебуває в стані спокою з літа 2024 року”, – сказано в звіті.
За прогнозом ISW, у найближчі дні або тижні Росія може здійснити нові обмежені атаки через кордон у межах цієї кампанії когнітивної війни. Кремль і російські медіа, ймовірно, супроводжуватимуть такі дії гучними заявами, подаючи їх як початок нового наступу.
“Основною метою цих тактичних атак є досягнення інформаційного ефекту, а не захоплення території в рамках ширшого наступу”, – кажуть аналітики.
В ISW додають, що їхня оцінка може змінитися тільки в тому разі, якщо російські сили почнуть підготовку повноцінних наземних операцій: перекидання додаткових підрозділів до зони відповідальності Північного угруповання військ. Але нині таких ознак немає, зазначають аналітики.
Позначка: Війна
-
В ISW пояснили мету нових атак РФ на Сумщині й Харківщині
-
Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність
Кількість українських виборців, які можуть взяти участь у голосуванні, наразі складно точно визначити через мільйони громадян, що перебувають за кордоном або не мають виборчої адреси. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі телемарафону в понеділок, 22 грудня.
За даними Державного реєстру виборців, загальна кількість виборців перевищує 33 мільйони. Ця цифра є загальною кількістю виборців, однак визначити, скільки з них реально зможуть прийняти участь у голосуванні і виявлять бажання, дуже важко.
“З різними даними, тобто Європейського Союзу, уповноваженої ООН в справах біженців, за кордоном перебувають на тих територіях, де ми можемо отримувати інформацію, від 5 до 7,5 мільйонів громадян України” – заявив представник ЦВК.
Ще приблизно 1,4 млн громадян України не мають виборчої адреси. “Не мають офіційної реєстрації в Україні і за кордоном, і ми не знаємо, де вони перебувають”, – додав Дубовик. Заступник голови ЦВК зазначив, що проведення виборів в Україні можливе лише після завершення активної фази війни та за умови внесення відповідних змін до законодавства, яке має враховувати особливості повоєнного періоду. Наразі ключова роль у цьому процесі належить Верховній Раді. -
Генштаб підтвердив ураження низки об’єктів РФ
У ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал Таманьнефтегаз у Краснодарському краї РФ, а також склад боєприпасів, пункт базування плавзасобів росіян і місця зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників. Про це повідомляє пресслужба Генштабу у понеділок.
Таманьнефтегаз – компанія-оператор Таманського перевантажувального комплексу з перевалки сирої нафти, нафтопродуктів і зріджених вуглеводневих газів.
“Зафіксовано серію вибухів. Відомо про пошкодження трубопроводу, двох причалів і двох суден та займання на площі понад 1 тис. кв. м. та не менше, ніж 1 судна. Окрім того, виникла пожежа на території резервуарного парку”, – зазначили у повідомленні.
Термінал є частиною енергетичного тилу РФ, підтримує фінансування і логістику військових операцій окупантів.
Також, за допомогою ракети українського виробництва вдалося уразити тимчасовий пункт базування плавзасобів 92-ї бригади річкових катерів в Оленівці у тимчасово окупованому Криму. На місці влучання спостерігалася значна пожежа. Ступінь завданих збитків нині уточнюється.
Серед іншого, з метою часткового порушення системи логістичного забезпечення противника на Покровському напрямку, здійснено вогневе ураження складу боєприпасів мотострілецького полку (Українськ, ТОТ Донецької області). За попередньою інформацією ціль знищено.
Окрім того, з метою часткового знищення запасів ударних БпЛА та зниження інтенсивності застосування безпілотників типу Shahed/Герань по території України, уражено місця зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА у районі тимчасово окупованого Донецька Донецької області.
“Спостерігалась пожежа. Ступінь збитків уточнюється”, – додали у пресслужбі. -
Ліквідація топ-генерала армії РФ: всі деталі
Начальник управління оперативної підготовки Генерального штабу Збройних сил Росії, генерал-лейтенант Фаніл Сарваров загинув вранці у понеділок, 22 грудня, внаслідок детонації вибухового пристрою, закладеного під його автомобіль. Інцидент стався в одному із районів Москви.
За офіційною інформацією, вибуховий пристрій був приведений в дію, коли 56-річний Сарваров сів у авто та почав рух. Вибуху замінованого автомобіля В результаті вибуху генерал-лейтенант зазнав множинних осколкових поранень та переломів. Сарварова деблокували з автомобіля і госпіталізували, але від отриманих травм він помер.
“Слідчі досліджують численні лінії розслідування щодо вбивства. Одна з них полягає в тому, що злочин був організований українськими спецслужбами”, – сказав речник Слідчого комітету РФ.
Російські Telegram-канали з посиланнями на служби безпеки повідомили, що автомобіль Сарварова вибухнув приблизно о 7 ранку в понеділок під час руху по вулиці Ясенєва в Москві, внаслідок чого загинув водій, який перебував у салоні. За повідомленнями, автомобіль проїхав кілька метрів, перш ніж пролунав вибух.
Потужність вибухового пристрою склала близько 300 грамів у тротиловому еквіваленті. Вибух чули мешканці будинків, розташованих за два квартали від місця НП.
Україна офіційно не коментувала інцидент, а в Кремлі пообіцяли дати коментарі пізніше, проте деякі російські чиновники вже закликали до помсти.
“Нам потрібно виявити та ліквідувати весь ланцюжок тих, хто проводив операцію. Я не думаю, що їх взагалі слід брати в полон”, – істерично сказав член комітету Держдуми з питань оборони Андрій Колесников. Великий бойовий досвід За інформацією Мілітарного, Сарваров народився 11 березня 1969 року в місті Гремячинськ Пермської області.
У 1990 році він закінчив Казанське вище танкове командне училище, а згодом продовжив навчання у військових академіях.
У 1999 році закінчив Академію бронетанкових військ, а в 2008 році завершив навчання у Військовій академії Генерального штабу ЗС РФ.
З 1992 по 2003 рік Сарваров протягом шести років брав участь у бойових діях на Північному Кавказі, зокрема в Осетино-Інгуському конфлікті та Чеченській війні. РосЗМІ У 2015–2016 роках відіграв одну з ключових ролей в організації військового втручання Росії в Сирію у 2015–2016 роках.
На момент смерті Сарваров контролював бойову підготовку та готовність ворожої армії у війні проти України. Попередні замахи У грудні минулого року Київ взяв на себе відповідальність за вбивство генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова, керівника військ ядерного, біологічного та хімічного захисту Збройних сил. Він загинув внаслідок вибуху бомби, захованої в електросамокаті біля власного будинку, через день після того, як Україна висунула йому кримінальні звинувачення. Його помічник Ілля Полікарпов також загинув у результаті інциденту
Президент України Володимир Зеленський у вересні заявив про можливість подальших нападів на високопосадовців російських військових, попередивши, що вони “повинні знати, де знаходяться їхні укриття”, і додав: “Якщо вони не зупинять війну, то вони їм знадобляться в будь-якому разі”.
Постійні переслідування Україною високопосадовців російських військових підкреслили провали в російських службах безпеки. Володимир Путін минулого року назвав вбивство Кирилова “великою помилкою” російських силових структур, заявивши, що вони повинні винести з цього уроки та підвищити свою ефективність.
Поки незрозуміло, чи матиме епічне вбивство Сарварова якийсь вплив на мирні переговори, які українські та американські посадовці проводять зараз у Флориді, але воно вже демонструє один із важелів впливу Києва. -
Президент Фінляндії заявив про найважчі 5% у мирних переговорах
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що мирна угода між Україною та Росією ближча, ніж будь-коли під час війни, але попереду залишились найважчі 5 відсотків. Про це повідомляє Fox News.
За його словами, спеціальні посланці президента Дональда Трампа, Джаред Кушнер та Стів Віткофф, протягом останніх кількох тижнів “працювали цілодобово”, щоб зменшити розбіжності між двома сторонами.
Стубб вказав на єдність серед західних союзників після переговорів минулих вихідних у Берліні, посилаючись на два ключові висновки.
“Один полягав у тому, що Європа, Україна та Сполучені Штати були єдині в нашій рішучості досягти справедливого та тривалого миру. А другий – ідея гарантій безпеки для України. Отже, ми майже на місці, але найскладніші 5% ще залишилися”, – зазначив він.
Стубб також припустив, що переговори можуть бути більш гнучкими за зачиненими дверима, назвавши контраст між публічними повідомленнями та приватними переговорами “досить типовим у дипломатії”.
Він додав, що переговори активізувалися, і “баланс батога та пряника в переговорах працює”.
“Російська економіка насправді не дуже добре справляється. У них нульове зростання. У них вичерпані резерви. У них високі процентні ставки та висока інфляція. І ситуація не покращується. Якщо РФ відхилить мирну угоду, узгоджену Україною, Європою та США, саме тоді настане час посилити санкції”, – наголосив Стубб.
У США відбулися чергові етапи мирних переговорів. У п’ятницю відбулася зустріч з представниками України та Європи. Американську делегацію представляли спеціальні посланники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також співробітник Білого дому Джош Груенбаум.
Перед цим відбулася зустріч американців з російськими представниками.
Умєров озвучив результати переговорів у США -
90 млрд євро для України знайдено
ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів. Таке рішення ухвалили лідери ЄС під час переговорів у Брюсселі. Без активів РФ За результатами засідання Ради ЄС, лідери держав-членів ЄС підтвердили готовність допомогти Україні у забезпеченні фінансової стійкості у 2026–2027 рр., зокрема для покриття нагальних бюджетних, військових і оборонних потреб.
Початковий план передбачав залучення до 210 млрд євро заморожених активів РФ, однак країни-члени ЄС так і не змогли дійти згоди щодо цього питання.
Головним противником використання російських активів виступила Бельгія. Саме в цій країні, у фінансовій установі Euroclear, зберігається більшість заморожених коштів (185 млрд євро). Премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягав, що такий крок несе надто високі юридичні ризики для країни. “Щодо репараційного кредиту було так багато запитань, що я сказав: Я ж казав вам, я ж казав. Там дуже багато недопрацювань. І якщо ви почнете тягнути за ці ниточки, вся конструкція розвалиться. Для мене репараційний кредит не був гарною ідеєю”, – сказав він після саміту. До Бельгії також приєдналися Італія, Угорщина, Словаччина та Чехія. У підсумку лідери зосередилися на запасному варіанті – спільному борговому інструменті ЄС. Альтернативний план став основним Кредити будуть надаватися за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених Pезервами бюджету ЄС. Погашати його Україна буде лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані своєю агресивною війною.
У межах компромісу під час грудневого саміту країни ЄС погодилися: спільно позичити 90 млрд євро на фінансових ринках;
надати Україні кредит строком на два роки; гарантувати його за рахунок бюджету ЄС.
При цьому три країни – Угорщина, Словаччина та Чехія – не братимуть участі у цій схемі.
Для України важливо те, що підтримка від ЄС буде, а звідки кошти інша справа.
Мінфін України привітав рішення Ради ЄС щодо наміру надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги на 2026-2027 рр. “Це рішення має на меті забезпечити безперервне фінансування України, зокрема бюджетних і оборонних потреб, починаючи з другого кварталу 2026 р. Воно також підтверджує довгострокову підтримку України з боку ЄС”,- зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко. Реакція країн ЄС на рішення В ЄС різні думки щодо прийнятого рішення. Лідери одних країн шкодують, що кредит буде забезпечено резервами ЄС, а не російськими активами, інших – про те, що взагалі такий кредит надається, а третіх – раді, що так чи інакше зараз Україна забезпечена коштами на два роки для протистояння агресії РФ.
Так, відомо, що Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, який намагався зберегти жорстку фінансову дисципліну (дотримання “боргового гальма”), раніше прямо висловлювався проти створення нового загальноєвропейського боргу.
Попри публічне схвалення результату, для Мерца це рішення було політично складним, оскільки він наполягав, що “Європа не повинна оголошувати війну Росії через активи”, але й не повинна перекладати тягар на європейських платників податків. Зрештою, Німеччина погодилася на бюджетне забезпечення як на “тимчасовий аванс”, фактично залишивши російські активи в заставі до моменту виплати репарацій.
Своєю чергою після грудневого саміту 2025 р. Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини виступив із різкою критикою ухваленого рішення, назвавши його “фінансовим божевіллям”та “грабунком майбутніх поколінь європейців”. Оскільки лідери ЄС використали процедурні механізми, щоб обійти його вето, він зосередився на дискредитації самої моделі кредитування.
Орбан заявив, що рішення забезпечити кредит за рахунок бюджету ЄС, а не самих активів РФ, свідчить про слабкість Брюсселя. “Брюссель програв цей раунд. Вони обіцяли, що за все заплатить Росія, але натомість виставили рахунок європейським сім’ям. Це рішення є визнанням того, що ЄС не може юридично впоратися з російськими грошима, тому вирішив просто залізти в кишеню до власних громадян”, – сказав він. Орбан наголосив, що запозичення на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС знищують суверенітет національних держав. За його словами, ми стали свідками народження боргової супердержави. Кожен євро, взятий у борг сьогодні для України під заставу нашого спільного бюджету, – це податок, який наші діти будуть платити десятиліттями. Угорщина не братиме участі в цьому колективному самогубстві.
Також Орбан висловив обурення тим, що рішення було прийнято в обхід принципу одностайності. На його думку, якщо правила заважають Брюсселю, вони їх просто змінюють. Використання надзвичайних повноважень для фінансування війни – це не демократія, це адміністративний диктат. Вони виштовхнули Угорщину з процесу прийняття рішень, але вони не зможуть змусити нас платити за їхні помилки, – сказав він.
Він також натякнув на те, що Угорщина оскаржуватиме ці механізми в судах, оскільки вважає використання бюджетних резервів для військових позик нецільовим. Орбан пообіцяв детально вивчити юридичну сторону цього “фокусу” зі статтею 122. За його словами бюджет ЄС – це не бездонна бочка для кредитування третіх країн, особливо коли йдеться про запозичення під такі величезні суми без згоди всіх членів клубу.
Водночас більшість країн ЄС це рішення привітали. “Головне, що підтримка України після цього рішення гарантована”, – сказала премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Що буде з замороженими російськими активами в ЄС Щоб зняти напругу з Берліна, у фінальних домовленостях залишили можливість у майбутньому використати заморожені російські активи для погашення цього кредиту. Однак конкретних термінів чи механізмів наразі немає. “Я хотів уникнути того, щоб держави-члени або ЄС зараз залазили в борги. Ми робимо авансовий платіж, але він забезпечений російськими активами, які знерухомлені на тривалий термін. Цей пакет фінансування є хорошим сигналом для України та поганим для Путіна. Якщо Росія не виплатить репарації, ми – у повній відповідності до міжнародного права – використаємо російські активи для повернення цього кредиту”, – сказав Мерц. На тлі затяжної війни та ризику фінансового дефіциту вже навесні наступного року, ухвалене рішення дає Україні критично важливий фінансовий ресурс. Водночас воно оголило глибокі розбіжності всередині ЄС щодо того, як саме має виглядати довгострокова підтримка Києва. Реакція Москви Реакція Москви на рішення саміту була поєднанням публічної агресії та спроб подати ситуацію як власну юридичну перемогу. У Кремлі заявили, що відмова ЄС від прямої конфіскації тіла активів свідчить про страх Брюсселя перед крахом євро та судовими позовами. Російські фінансисти назвали це перемогою “здорового глузду”, оскільки Захід був змушений залучати власні бюджетні резерви замість того, щоб використати заморожені кошти РФ.
Водночас президент РФ Володимир Путін назвав нову кредитну модель грабунком і попередив про миттєву конфіскацію європейських активів у Росії у відповідь на будь-які операції з доходами Центробанку РФ. Паралельно з цим російська пропаганда почала поширювати наратив про те, що Європа не допомагає Україні, а лише заганяє її у боргову пастку, перекладаючи фінансові ризики на майбутні покоління.
Таким чином Росія намагається одночасно залякати європейський бізнес та підірвати довіру до лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва -
Україна отримала понад 2 млрд євро від ЄС
Україна у межах Ukraine Facility отримала новий транш прямої бюджетної допомоги від Європейського Союзу у розмірі близько 2,3 млрд євро. Про це 22 грудня повідомляє Мінфін.
Зазначається, що це шостий регулярний транш, передбачений у межах Pillar I Інструменту. Кошти буде спрямовано на фінансування першочергових соціальних і гуманітарних видатків держави.
Для отримання цього траншу від ЄС Україна виконала вісім реформаційних кроків, необхідних для виділення шостого траншу, та один крок, який був передбачений ще в рамках четвертого траншу.
“Підтримка в рамках Ukraine Facility є ключовою для зміцнення макрофінансової стабільності України та безперебійного функціонування державного управління в умовах війни. Успішне виконання понад 60 кроків Плану України підтверджує нашу відданість реформам, відновленню та руху до членства в Європейському Союзі”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Ukraine Facility є програмою фінансової підтримки України від ЄС у розмірі 50 млрд євро впродовж 2024-2027 років. Програма спрямована на забезпечення макроекономічної стабільності країни, відбудову, модернізацію країни та поглиблення євроінтеграції України. З 2024 року до державного бюджету України вже надійшло понад 26,7 млрд євро за цією програмою; у 2025 році – понад 10,6 млрд євро. -
У Маріуполі пролунали вибухи
У двох районах тимчасово окупованого Маріуполя пролунали вибухи. Про це 22 грудня повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.
“Маріуполь. Серія вибухів. Центральний та Приморський район. В небі фіксуємо сліди роботи ППО. Деталі з’ясовуємо”, – зазначив він. -
У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента
У Верховній Раді формується робоча групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомив голова фракції партії Слуга народу Давід Арахамія в Telegram у понеділок, 22 грудня.
“Обговорення буде проходити на базі профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням представників усіх фракцій та груп парламенту, Центральної виборчої комісії, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів”, – написав Арахамія.
Робоча група, за його словами, формується “згідно з попередньою домовленістю”.
“Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, – додав Арахамія.
-
Зеленський анонсував нові санкції проти РФ і тих, хто їй допомагає
Україна до кінця січня підготує кілька обмежень проти російських суб’єктів і тих, хто допомагає агресії РФ. Про це заявив президент Володимир Зеленський у Telegram у понеділок, 22 грудня. “Буде щонайменше один пакет санкцій проти осіб, що працюють із російською воєнною промисловістю, і це не тільки особи з Росії, але, зокрема, і з Китаю. Готуємо ще санкційні кроки й проти тих, хто виправдовує російську агресію та просуває російський вплив засобами масової культури, і проти спортсменів, які використовують свої спортивні кар’єри та увагу людей до спорту для глорифікації російської агресії”, – розповів глава держави. За словами Зеленського, Україна працює з європейськими структурами щодо деталей 20-го пакета санкцій Євросоюзу, і головне завдання – щоб європейські санкції розширили тиск на енергетичні активи правителя РФ Володимира Путіна та пов’язаних із ним олігархів. “Готується також новий санкційний пакет Канади – дякую за цю роботу. Україна продовжить і процеси синхронізації санкцій: відповідні рішення РНБО України та укази ” незабаром. Слава Україні!” – наголосив президент.