Президент України Володимир Зеленський розмовляв з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте про закупівлю американської зброї для України за рахунок союзників. Зеленський повідомив, що вже отримали понад мільярд доларів від європейських країн-членів НАТО на ці цілі. Рютте також розповів про роботу з іншими країнами щодо долучення до цієї ініціативи. Зеленський також обговорив з генсеком НАТО ситуацію в українських містах, які обстрілює Росія, а також про потреби українських воїнів. Обговорювалися також дипломатичні зусилля для збільшення підтримки України з боку партнерів.
Позначка: Війна
-
РФ атакувала АЗС у Харкові, є постраждала
У вівторок ввечері російські війська влаштували атаку за допомогою дрону Молнія на заправку в Харкові. Одна жінка отримала поранення. Мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що дрон атакував АЗС у Київському районі міста, і постраждала принаймні одна жінка, яку госпіталізували. Наразі на місці працюють рятувальні служби. Також було зафіксовано другий удар дроном Молнія по місту, деталі цього інциденту уточнюються. Це вже другий випадок атаки дронами Молнія на Харків цього тижня, під час попередньої атаки 1 серпня постраждали п’ять людей, включаючи дитину.
-
Готується до війни? Нові сигнали з Білорусі
У Білорусі розглядають зміни до закону про воєнний стан, які дозволять вводити цей правовий режим у разі війни Росії проти України. Також було помічено рух бронетранспортерів з певними позначками біля прикордонного міста Гомель. Міністерство оборони Білорусі розробило відповідний законопроект, який передбачає уточнення завдань збройних сил країни та приведення їх у відповідність до військової доктрини. Деякі джерела зазначають, що ці зміни можуть свідчити про можливу підготовку до серйозних дій, оскільки військова техніка з певними знаками може вказувати на можливе присутність російських військовослужбовців в Білорусі з невідомими цілями.
-
Сирський зробив заяву про мобілізацію в Україні
Згідно з повідомленням головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, влада Росії планує до кінця року сформувати ще 10 нових дивізій, і вже створено дві. У зв’язку з цим в Україні вважають, що необхідно продовжувати мобілізаційні заходи. Сирський також зазначив, що українські війська продовжують корпусну реформу, поліпшують бойову підготовку та використовують нові технології, зокрема безпілотники. Він також зазначив, що найскладніша ситуація на фронті спостерігається на деяких напрямках, але є й успіхи у звільненні території. У липні українські війська використовували засоби DeepStrike для ураження об’єктів противника, що значно пошкодило його військово-промисловий комплекс. Російська сторона зазнала втрат у понад 33,2 тисячі осіб у липні, але продовжує збільшувати своє військове угруповання.
-
Росіяни зміцнюють систему ППО навколо Москви
Міністерство оборони Росії вирішило відновити систему протиповітряної оборони, відому як “мале кільце”, біля Москви. Ця система була розроблена за часів Радянського Союзу для захисту міста від можливих атак країн НАТО, але ніколи не використовувалася. Після вторгнення Росії в Україну, Москва стала частою мішенню для атак безпілотників, тому вирішили зміцнити систему оборони. Російські військові побудували понад 50 позицій зенітних ракетних комплексів у московському регіоні, в основному встановили ЗРК Панцир-С1. Об’єкти оборони розташовані вздовж автомобільних доріг та близько до важливих об’єктів, таких як аеропорти та резиденція президента Путіна. Міністерство оборони РФ також посилює системи ППО в окупованому Криму для збереження контролю над півостровом.
-
РФ може погодитись на “повітряне перемирʼя” – ЗМІ
За джерелами Bloomberg, російська влада розглядає можливість укладення перемир’я з Україною в повітрі, щоб уникнути вторинних санкцій від США. Цей крок може бути спробою задовольнити американського президента Дональда Трампа і уникнути подальшої ескалації конфлікту. Російські джерела вказують, що можлива угода може включати призупинення повітряних ударів на Україну, за умови, що Україна також погодиться на угоду. Проте, зауважується, що мети російського президента Путіна у війні з Україною залишаються незмінними, і Росія поки що не згодна на повне припинення вогню.
-
Україна отримає допомогу від Хорватії в рамках механізму SAFE
Президент України Володимир Зеленський розмовляв по телефону з прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем про новий спосіб закупівлі американської зброї та механізм SAFE. Обидва лідери обговорили ситуацію на фронті в Україні, збільшення російських атак на цивільних, а також співпрацю для підтримки українських воїнів. Пленкович підтримав ініціативи щодо припинення вогню в Україні, а також надав обіцянку інвестувати у зміцнення європейської оборони та підтримку України через механізм SAFE. Механізм SAFE – це ініціатива Європейського Союзу, яка передбачає виділення фінансування для підвищення готовності до оборони та спільних оборонних проєктів країн-членів ЄС та їх партнерів, включаючи Україну.
-
Зеленський оцінив пакети допомоги зі зброєю США
Президент України Володимир Зеленський отримав фінансову підтримку від Данії, Норвегії та Швеції для закупівлі американської зброї. За його словами, це дуже важлива ініціатива, яка підвищить потенціал захисту країни. Зеленський також наголосив, що цей крок буде прикладом для інших країн НАТО та допоможе зміцнити безпеку в Європі. Він впевнений, що спільними зусиллями мир буде збережено в регіоні, не допустивши війни, спровокованої Росією.
-
Чорне золото війни: коли нафта подешевшає так, аби настав мир
У президента США Дональда Трампа є впевненість, що Росія зупинить воєнні дії в Україні, якщо ціни на нафту спадуть. Трамп вважає, що економічні проблеми, зумовлені витратами на війну і санкціями, змусять російського президента Путіна припинити конфлікт, якщо ціни на енергоносії впадуть на 10 доларів за барель. Таким чином, США вказують на можливість впливу економічних чинників на політичні рішення у світі.
-
Армія РФ скоїла понад 170 тисяч воєнних злочинів в Україні
Заступник генерального прокурора України Андрій Лещенко повідомив, що з початку вторгнення російських військ в Україну було скоєно понад 170 тисяч воєнних злочинів. Він також зазначив, що унаслідок війни загинуло 15 258 цивільних, у тому числі 640 дітей, та було поранено 34 052 людини, з них 2075 дітей. Також було знищено чи пошкоджено понад 235 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури. Лещенко наголосив, що це є найбільшим викликом для системи міжнародної юстиції з часів Другої світової війни, оскільки йдеться про системні порушення міжнародного гуманітарного права та злочини проти людяності. Наразі підозру у воєнних злочинах повідомлено 965 людям, обвинувальні акти направлено до суду проти 697 осіб, а 194 вже були засуджені.