За минулу добу на фронтівідбулося 147 боєзіткнень, найбільше на Покровському напрямку – там відбили 38 атак ворога. Авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, три артилерійські системи та сім районів зосередження особового складу, озброєння та техніки РФ. Про це 7 серпня повідомив Генштаб ЗСУ.
Зазначається, що на Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося 16 боєзіткнень. Противник завдав 13 авіаційних ударів, загалом скинув 15 керованих авіаційних бомб та здійснив 328 артилерійських обстрілів, зокрема шість – із реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку відбулося чотири боєзіткнення в районі населеного пункту Вовчанськ.
На Куп’янському напрямку за добу зафіксовано дев’ять атак окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника у районах населених пунктів Нова Кругляківка, Голубівка, Тищенківка, Загризове, в напрямку Куп’янська та Курилівки.
На Лиманському напрямку ворог атакував 21 раз. Намагався просунутися вперед у районах населених пунктів Рідкодуб, Карпівка, Шандриголове, Середнє, Торське, в напрямку населеного пункту Григорівка.
На Сіверському напрямку противник вісім разів атакував позиції Сил оборони поблизу Григорівки, Переїзного та Виїмки.
Минулої доби на Краматорському напрямку відбулося одне боєзіткнення у районі населеного пункту Новомаркове.
На Торецькому напрямку ворог здійснив 11 атак у районах населених пунктів Торецьк, Катеринівка, Щербинівка, Яблунівка та в напрямку населених пунктів Олександро-Шультине та Русин Яр.
На Покровському напрямку українські захисники зупинили 38 атак агресора в районах населених пунктів Попів Яр, Маяк, Сухецьке, Родинське, Володимирівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Мирноград, Звірове, Удачне, Новоукраїнка.
На Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 13 ворожих штурмів в районах населених пунктів Новопіль, Зелений Гай, Піддубне, Толстой, Воскресенка, Маліївка та в бік населеного пункту Філія.
На Гуляйпільському та Оріхівському напрямках ворог наступальних дій не проводив.
На Придніпровському напрямку минулої доби Сили оборони успішно відбили шість боєзіткнень. Противник успіху не мав.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
Позначка: Війна
-
У Генштабі оцінили ситуацію на фронті
-
Удар по Дніпру: стали відомі наслідки
Війська РФ вночі 7 серпня атакували ударними дронами Дніпропетровську область. Внаслідок обстрілів пошкоджено житлову інфраструктуру та є постраждалі серед населення.Про це повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак та голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул.
За даними Лисака, вночі сили ППО збили в області 33 ворожих дрони.
Внаслідок атаки у Дніпрі постраждали четверо людей. 43-річний чоловік та 69-річна жінка госпіталізовані у стані середньої тяжкості.
Голова ОВА додав, що через удари виникло декілька пожеж. Горіли адмінбудівля та знищені 12 машин, ще 17 – пошкоджені.
Понівечені також 8 житлових будинків, одна приватна оселя – знищена. Є руйнування на території транспортного підприємства.
Як повідомляється, у Павлограді зайнялися дачний будинок та авто. У Криворізькому районі – будівля, що не експлуатується, у самому Кривому Розі – модульний будинок.
У Синельниківському районі внаслідок обстрілу загорілися дах ліцею і суха трава. Пошкоджені приватна оселя та легковик.
По Нікопольському району ворог гатив артилерією та БпЛА. Гучно було у райцентрі, Марганецькій, Мирівській та Покровській громадах.
До пошкодженого в районі загалом додалися 8 приватних будинків і п’ятиповерхівка, авто. Понівечені інфраструктура, адмінбудівля, підприємство. Горіла бібліотека.
Олександр Вілкул повідомив про близько 10 нічних ударів “шахедами” по області.
“Виникло кілька пожеж. Пошкоджено модульний будинок. На місце були направлені всі оперативні служби. До 5 ранку пожежі були ліквідовані. Без втрат і постраждалих”, – зазначив він.
Вілкул додав, що у Криворізькому районі ворог атакував дронами Карпівську громаду. Пошкоджено будівлю, що не експлуатується. Без втрат. -
Генштаб оновив втрати РФ у війні
ЗСУ за минулу добу знищили 1040 російських військових, 4 танки та 47 артсистем. Про це 7 серпня повідомив Генштаб ЗСУ.
Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 7.08.25 орієнтовно склали близько 1060310 осіб.
Загалом з початку війни ліквідовано:- танків – 11076 (+4) од.
- бойових броньованих машин – 23095 (+4) од.
- артилерійських систем – 31180 (+47) од.
- РСЗВ – 1456 (+1) од.
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 49930 (+163) од.
- автомобільної техніки та автоцистерн – 57605 (+130) од.
-
У РФ заявили про атаку дронів на залізничні станції Волгоградської області
В ніч проти 7 серпня безпілотники атакували залізничні станції у Волгоградській області. Про це заявив губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров, росЗМІ та пабліки
Зазначається, що у Суровикіно Волгоградської області після атаки на залізничну станцію вночі виникла пожежа, нібито “в адміністративній будівлі”.
Крім того, за словами губернатора, на залізничній станції Максима Горького з уламками БпЛА “працюють сапери”. -
При Трампі РФ вдвічі збільшила кількість ударів по Україні – ЗМІ
Відтоді, як Дональд Трамп вдруге став президентом США у січні, атаки РФ по Україні дронами і ракетами зросли більш ніж удвічі. Про це у середу, 6 серпня, пише BBC.
Зазначається, що атаки почали посилюватися ще за часів президентства Джо Байдена, проте після перемоги Трампа на виборах у листопаді вони різко зросли. Кількість повітряних атак РФ по Україні сягнула найвищого рівня за весь час війни.
Під час передвиборчої кампанії Трамп обіцяв завершити війну за 24 години і не раз стверджував, що війни не сталося би, якби президентом США була людина, яку “поважають” у Кремлі.
Та з моменту перемоги на виборах Трампа час від часу звинувачували у заграванні з Росією. Крім того, Штати вже двічі призупиняли постачання важливого обладнання Україні. Тим часом виробництво балістичних ракет у Росії, за даними української розвідки, за останній рік зросло на 66%.
“Дані, перевірені BBC Verify на основі щоденних звітів про інциденти, опублікованих Військово-повітряними силами України, показали, що з 20 січня, коли Трамп вступив на посаду президента, до 19 липня Росія випустила 27 158 боєприпасів, порівняно з 11 614 за останні шість місяців президентства Байдена”, – йдеться у матеріалі.
Сенатор Кріс Куонс, високопоставлений демократ у Комітеті з міжнародних відносин Сенату США, заявив у коментарі BBC Verify, що рішення щодо призупинення поставок зброї Україні та “більш широкий підхід” Трампа до відносин з Росією, можливо, переконали Кремль у тому, що він має свободу збільшувати кількість атак по Україні.
“Очевидно, що Путін відчуває себе підбадьореним слабкістю Трампа і посилив свої жорстокі атаки на український народ, неодноразово атакуючи лікарні та пологові відділення, українську енергосистему та інші цивільні об’єкти”, – сказав він.
Зазначається, що посилення російських атак поновило заклики до США надіслати до України більше зенітних батарей Patriot, кожна з яких коштує близько 1 млрд доларів, а одна ракета до них – майже 4 млн доларів.
Джастін Бронк, аналітик, що спеціалізується на російських збройних силах у Королівському інституті об’єднаних служб (RUSI), стверджує, що обмеження на постачання військового обладнання, які запровадив Вашингтон, зробили Україну вразливою до ракетних і дронових атак з боку Росії.
При цьому він зауважив, що росіяни також наростили виробництво ракет і дронів. Цей факт у поєднанні зі “значним скороченням” поставок ракет-перехоплювачів Україні міг спонукати Москву до посилення повітряних атак.
Раніше Трамп розповів, як Меланія Трамп кілька разів звертала його увагу на те, що великі російські удари по Україні відбувалися після того, як той “чудово поговорив” з Путіним. -
Не фанат України. Новий президент Польщі
Новий президент Польщі Кароль Навроцький прийняв присягу і офіційно вступив на посаду. Під час своєї виборчої кампанії Навроцький активно використовував антиукраїнські тези. Чи є підстави сподіватися, що жорстка антиукраїнська риторика залишиться в минулому?
Польський історик
Навроцький очолював Музей Другої світової війни в Гданську та польський Інститут національної пам’яті. На цих посадах Навроцький показав себе як популяризатор так званого патріотичного наративу історії Польщі, пише Gazeta Krakowska.
За його керівництва домінуючою темою польської історичної політики замість умовної «Катыні» і пов’язаного з нею міфу боротьби польського народу за демократичну Польщу стала умовна «Волинь» з її явним антиукраїнським ресентиментом.
«Катынь» була відважним викликом сильній радянській або пізніше російській владі. “Волинь — це спроба боляче вдарити більш слабкого сусіда, що воює з тим, хто ще недавно вважався головним ворогом Польщі”, — писав про це колишній керівник українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Про погляди Кароля Навроцького на історію переконливо свідчить і його заява про те, що принаймні протягом усього ХХ століття поляки як народ жодного разу не повелися негідно і їм не соромно перед своїми сусідами та іншими народами світу.
З цим твердженням, наприклад, могли б сперечатися чехи — враховуючи те, що у 1938 році, за гарячими слідами Мюнхенської змови, польські війська окупували район Заолззя площею приблизно 800 квадратних кілометрів. Ці території були повернені Чехословаччині лише після закінчення Другої світової війни.
Ставлення до України
Навроцький вважає виправданою і відповідною інтересам Польщі подальшу військову підтримку Києва з метою, щоб агресивна імперіалістична Росія була фізично якомога далі від польських кордонів.
Водночас — і це об’єднує Навроцького з усім мейнстрімом польської політики — він категорично виступає проти участі польських військових у будь-якому контингенті, який гіпотетично може бути відправлений в Україну в рамках мирного процесу.
З іншого боку, він заявляє, що Україна нібито недостатньо вдячна Польщі за надану і надавану підтримку, Київ ставиться до Варшави не по-партнерськи. Ще один ключовий тезис в українській політиці Навроцького — він виступає проти членства Києва в ЄС і НАТО до “остаточного вирішення волинського питання”.
“Я не бачу Україну ні в ЄС, ні в НАТО до моменту вирішення настільки важливих для поляків цивілізаційних питань. Не може бути частиною міжнародних союзів держава, яка не здатна розібратися з надзвичайно брутальними злочинами проти 120 тисяч своїх сусідів”, — заявив він у січні цього року.
Варшавські спостерігачі зауважують, що якщо передвиборча риторика Навроцького в цьому відношенні не зміниться і після того, як він займе президентський пост, то він стане першим в новітній історії Польщі президентом, який відступить від традиційної ролі адвоката і лобіста України в європейських структурах.
Розмова з Зеленським
31 липня Навроцький і президент України Володимир Зеленський провели першу телефонну розмову. Прес-секретар Навроцького Рафал Лешкевич повідомив, що розмова відбулася за ініціативою Зеленського, який привітав Навроцького з перемогою на президентських виборах.
“Кароль Навроцький підкреслив, що співпраця між двома країнами має базуватися на взаємній повазі та щирому партнерстві… Росія – це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом військового злочинця Володимира Путіна. Тому Україна, яка бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі”, – йдеться в його заяві.
Однією з центральних тем розмови була історична політика.
“Кароль Навроцький підкреслив, що він є голосом народу, який вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань. Це має змінитися. Обраний президент сказав, що історичні питання будуть темами подальших розмов з президентом України”, – розповів спікер.
Зеленський, коментуючи бесіду, висловив надію, що Польща і надалі залишатиметься надійним партнером і союзником України. -
Трамп зустріне Путіна. Прорив у перемовинах?
Після того, як спецпосланець президента США Стів Уіткофф провів у Кремлі зустріч з Володимиром Путіним, Дональд Трамп зв’язався з європейськими партнерами, щоб обговорити результати переговорів. За даними німецького таблоїда Bild, під час телефонної розмови з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом Трамп заявив йому, що зустріч Уіткоффа з Путіним була більш продуктивною, ніж очікувалося. А за даними The New York Times, Трамп сказав європейцям, що має намір особисто зустрітися з Путіним у рамках зусиль щодо припинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Дипломатія Трампа
Як пише NYT, під час розмови з європейськими лідерами в середу Трамп повідомив про намір зустрітися з Путіним “вже на наступному тижні”, а після цього – організувати тристоронню зустріч разом з Володимиром Зеленським.
За словами співрозмовника NYT, європейські лідери під час розмови – це були, зокрема, прем’єр Великої Британії Кір Стармер і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц – “здається, погодилися з пропозицією Трампа”.
The New York Times невідомо, чи погодилися Путін і Зеленський з планом Трампа, але Зеленський брав участь у телефонній розмові. У телефонній розмові також брали участь прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, віцепрезидент США Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та спеціальний посланець Трампа Стів Уіткофф.
Трамп і європейські лідери наполягають на тому, що війна має закінчитися, але «чесним шляхом».
Версія Зеленського
“Наша спільна позиція з партнерами абсолютно чітка: війна має закінчитися. І це має бути чесне завершення. У розмові також взяли участь європейські лідери, і я вдячний кожному з них за підтримку”, – сказав Зеленський.
За його словами, лідери обговорили “те, що було озвучено в Москві”. Згодом в зверненні Зеленський додав, що Україна запропонувала, щоб представники України та партнерів найближчим часом обговорили позиції.
“Схоже, Росія тепер більше налаштована на припинення вогню, тиск на них спрацьовує. Але головне, щоб вони не обманули в деталях ні нас, ні Сполучені Штати. Ми запропонували, щоб найближчим часом наші представники – України і партнерів, наші радники з питань безпеки – будуть говорити, щоб визначити нашу позицію, нашу спільну позицію і наш спільний погляд”.
Санкції все одно будуть
Агентство Reuters з посиланням на неназваного представника Білого дому повідомило, що адміністрація Дональда Трампа планує оголосити вторинні санкції проти Росії 8 серпня.
За словами американського чиновника, зустріч Уіткоффа з Путіним у Москві в середу “пройшла добре”.
“Росіяни зацікавлені у продовженні діалогу зі США. Вторинні санкції, як і раніше, планується ввести в п’ятницю”, – додав він.
8 серпня, як відомо, спливає останній, десятиденний дедлайн, який американський президент давав Росії для згоди на припинення вогню і завершення війни проти України. -
США запровадять вторинні санкції проти Росії – ЗМІ
Зустріч Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним пройшла успішно, але США планують продовжити дію вторинних санкцій проти Росії. Представник Білого дому заявив, що росіяни виражають бажання співпрацювати з США, але санкції залишаються в силі. Нові відомості були оприлюднені в середу, 6 серпня агентством Reuters.
-
Зеленський: РФ вже більше налаштована на перемир’я
Президент України Володимир Зеленський заявив, що влада Росії схоже більше налаштована на завершення війни в Україні, ніж раніше. Він висловив сподівання, що Росія не обмане стосовно припинення вогню, а також висловив впевненість у захисті незалежності України. Зеленський також зазначив, що Україна шукає спільну позицію з партнерами щодо миру в регіоні.
-
Обстріл Нікополя: росіяни атакували авто ДСНС
У середу, 6 серпня, російські війська обстріляли зі ствольної артилерії службовий автомобіль ДСНС. У результаті атаки загинув один рятувальник та двоє цивільних осіб. Під час обстеження території після попереднього обстрілу, рятувальники опинилися під обстрілом, який призвів до прямого влучання у автомобіль ДСНС. На жаль, 23-річний рятувальник Данило Хижняк загинув, а також двоє цивільних осіб. Ще четверо отримали поранення, з них троє працівників ДСНС та один цивільний чоловік. Про це повідомила пресслужба ДСНС.