Німецький оборонний концерн Rheinmetall надав Україні ще одну мобільну рятувальну станцію. Про це йдеться у заяві оборонного концерну.
Модульна система складається з трьох вантажних причепів. Кожен з них оснащений двома контейнерними модулями з розсувними елементами. У зібраному вигляді ці розсувні елементи утворюють функціональний медичний центр з різними зонами, включаючи сортування, невідкладну допомогу, рентген, операційну та реанімаційне відділення. Пункт допомоги можна перемістити, встановити та ввести в експлуатацію за дуже короткий час.
Також зазначається, що українські військові пройшли навчання на підприємстві Rheinmetall Mobile Systeme GmbH у Мекенбойрені. Навчання українського персоналу було зосереджено як на експлуатації мобільної інфраструктури, так і на медичному та технічному обладнанні всередині контейнерів.
Сюди увійшли апарати штучної вентиляції легенів, рентген-апарати, обладнання для моніторингу та важливі хірургічні інструменти. Також були викладені процедури швидкого введення в експлуатацію, догляду за пацієнтами та взаємодії між лікувальними бригадами.
Як повідомляється, кампанія отримала замовлення подальших поставок та навчальних курсів, які будуть реалізовані до кінця 2026 року.
Позначка: Війна
-
Rheinmetall надав Україні рятувальну станцію
-
Єдиний авіаносець Путіна здадуть на металобрухт – ЗМІ
Міноборони Росії може відмовитися від відновлення єдиного авіаносця у складі флоту – крейсера Адмірал Кузнєцов, який перебуває на ремонті з 2018 року. Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на джерела росЗМІ.
Ремонт і модернізація наразі зупинені, а питання щодо подальшої долі корабля має бути вирішене найближчим часом. Представники Головного командування ВМФ РФ та Об’єднаної суднобудівної корпорації, котра займалася модернізацією крейсера, зараз обговорюють доцільність його повернення до складу флоту.
Колишній командувач Тихоокеанського флоту РФ адмірал Сергій Аваканц назвав відмову від ремонту “абсолютно правильним рішенням”. За його словами, Адмірал Кузнєцов не потрібен навіть після модернізації, позаяк, це, мовляв, “дуже дороге й неефективне морське озброєння”.
“Майбутнє – за роботизованими системами та безпілотною авіацією. А Кузнєцова, якщо вирішать не ремонтувати, залишається тільки порізати на металобрухт і утилізувати”, – додав він.
Втім, як нагадав контр-адмірал запасу Михайло Чекмасов, чинна стратегія РФ до 2030 року передбачає наявність авіаносних з’єднань як на Північному, так і на Тихоокеанському флоті. Однак, за його словами, питання насправді у фінансуванні.
Військовий експерт, капітан 1-го рангу Василь Дандикін вважає, що навіть із розвитком надводних і підводних безпілотників обійтися без авіаційного прикриття у далеких походах неможливо.
“Звісно, з Кузнєцовим усе складно: тривалий ремонт, були проблеми, пожежа. Але те, що Індія, Китай та інші країни розвивають авіаносний флот, свідчить про потребу в таких кораблях”, – сказав він.
Крейсер Адмірал Кузнєцов призначений для знищення великих надводних цілей, захисту морських угруповань і підтримки десантних операцій. На його борту можуть базуватися 28 літаків і 24 вертольоти. Корабель став на ремонт після походу в Середземне море, під час якого завдавав ударів по об’єктах у Сирії. Первісно модернізацію оцінили у 20 млрд рублів. У грудні 2019 року на борту сталася пожежа, що забрала життя двох осіб і ще 14 постраждали. Планувалося, що корабель повернеться до флоту у 2022 році, але терміни неодноразово переносили. Раніше росЗМІ повідомляли, що термін служби авіаносця можуть подовжити на 20 років.
Раніше повідомляли, що зогляду на темпи робіт і нові проблеми судно навряд чи вже коли-небудь вийде з ремонту. -
В Одесі вісім поранених через атаку “шахедів”
Зранку у п’ятницю російські загарбники атакували Одесу ударними дронами. Наразі відомо про вісьмох постраждалих, повідомила Одеська міськрада 11 липня.
“Внаслідок денної атаки 11 липня в Одесі пошкоджена цивільна інфраструктура, житлові та адміністративні будівлі, стайня, автівки. Наразі відомо про 8 постраждалих, надається необхідна медична допомога”, – йдеться в повідомленні.
У соцмережах пишуть, що атаки зазнала будівля ТЦК в Одесі, але ця інформація наразі не підтверджена.
Увага, відео містить нецензурну лексику! -
Війська РФ атакували з дронів Херсон, є загиблий
Окупанти атакували з дронів Дніпровський район Херсона, загинув 49-річний велосипедист, поранений 40-річний чоловік. Про це повідомляє Херсонська ОВА.
Зазначається, що близько 11:00 у Дніпровському районі росіяни атакували з дрона 49-річного чоловіка, який їхав на велосипеді. Він зазнав смертельних поранень.
Також війська РФ атакували з дрона Херсон близько 10:30. Під ворожий удар потрапив 40-річний чоловік. У нього вибухова травма, уламкові поранення ноги та спини. Постраждалого доставили до лікарні співробітники поліції. -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Росіяни пошкодили три медзаклади на Харківщині
Російські війська під час нічного обстрілу пошкодили три медичних заклади в Харківській області. Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я у п’ятницю, 11 липня.
Так, росіяни пошкодили пологовий будинок, стоматологічну поліклініку та міську лікарню.
У пологовому будинку пошкоджено понад 40 вікон. За інформацією обласної прокуратури, медичну допомогу надали шістьом постраждалим, серед яких – три жінки та їхні діти: троє хлопчиків, двоє з яких народилися вчора, а один – 8 липня. У матерів та немовлят діагностовано гостру стресову реакцію.
Вони перебували в пологовому будинку, який сьогодні опинився під атакою російських дронів.
Стоматологічна поліклініка через влучення дрона зазнала значних руйнувань та не підлягає відновленню.
У міській лікарні у Чугуєві вибито понад 200 вікон та 100 дверей, поранення отримали двоє працівників та двоє пацієнтів.
Загалом, за даними Харківської ОВА, минулої доби в області внаслідок обстрілів одна людина загинула, 14 – постраждали.
-
В Україні загинули найманці РФ із 28 країн – ЗМІ
За Росію у війні проти України загинуло вже понад 500 іноземців із 28 країн, включаючи США та Шрі-Ланку. Про це йдеться у спільному звіті російської служби BBC та Медіазони, оприлюдненому в п’ятницю, 11 липня.
“Це лише ті мешканці іноземних держав, які на момент підписання контракту не мали російського громадянства і чию загибель вдалося підтвердити на основі відкритих джерел – повідомлень влади, публікацій родичів у соцмережах чи фотографій могил. Реальні цифри втрат іноземних громадян, які воювали в Україні на боці Росії, будуть набагато вищими”, – пишуть журналісти.
Вказано, що за кількістю загиблих серед іноземців, найімовірніше, лідирує КНДР. Але пересічні північнокорейці не користуються соцмережами, а офіційний Пхеньян приховує дані про свої втрати, тому в цих даних наразі не вказані імена жодного загиблого з Північної Кореї через неможливість встановлення.
Розвідка Південної Кореї оцінює, що на фронті загинуло близько 600 північнокорейських солдатів.
Серед загиблих іноземців, чиї особи журналістам вдалося встановити, найбільше громадян Таджикистану (72 особи) і Узбекистану (66 осіб).
В обох випадках більше половини загиблих – це ті, хто вирушив на фронт із російських колоній – 43 особи з Таджикистану та 46 людей з Узбекистану спробували «обнулити» тюремне ув’язнення, найчастіше підписуючи контракти з ПВК «Вагнера».
Також журналісти змогли встановили імена вже 118 139 російських військових, які загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну. -
Обстріли Донеччини: семеро загиблих, дев’ятеро поранених
Окупанти минулої доби вбили сімох жителів Донецької області, ще дев’ятеро людей зазнали поранень. Про це 11 липня повідомив голова Донецької обласної державної адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, росіяни вбили трьох людей у Покровську, також по одній людині загинули у Заповідному, Родинському, Затишку і Віролюбівці. Ще дев’ятеро людей дістали поранення.
Загальна кількість жертв росіян на Донеччині сягнула 3343 загиблих і 7510 постраждалих.Цифриподані без урахування Маріуполя та Волновахи. -
У Росії заявили про загибель командира 155 бригади
У російській Чувашії відбулися похорони командира 155 бригади морської піхоти ЗС РФ полковника Сергія Ільїна. Про це напередодні повідомила адміністрація Урмарського муніципального округу
Сьогодні ми проводжаємо в останній шлях уродженця села Мусірми, гвардії полковника, командира 155 окремої гвардійської Курської орденів Жукова та Суворова бригади морської піхоти Сергія Юрійовича Ільїна, який загинув у ході проведення спеціальної військової операції», — йдеться в повідомленні. адміністрації Урмарського муніципального округу.
Російські Телеграм-канали уточнюють, що Ільїн загинув 2 липня під час ракетного удару ЗСУ. Як відомо, внаслідок того ж удару загинув і заступник головкому ВМФ генерал-майор Михайло Гудков, який раніше командував 155 бригадою.
Тоді повідомлялося, що у ніч на 3 липня чотири ракети HIMARS накрили штаб 155 бригади у місті Коренево Курської області. Загинули до 10 старших офіцерів. -
Майже третина російських зеків, що пішли воювати, вже загинули – ГУР
Південний військовий округ ЗС Росії безповоротно втратив щонайменше 28% новоприбулих військовослужбовців з-поміж засуджених осіб. Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України у п’ятницю, 11 липня.
Зазначається, що у період з липня 2024 року по кінець квітня 2025 року до Південного військового округу ЗС РФ зарахували на службу 14 560 осіб з-поміж засуджених і тих, хто перебував під слідством. Вказані громадяни підписали контракти з Міноборони РФ з метою уникнення кримінальної відповідальності та заробітку.
“Згідно зі звітами самих окупаційних військ, лише в період із січня по квітень 2025 року безповоротні втрати серед таких “вояків” становили щонайменше 4 212 осіб – загиблих або зниклих безвісти, без урахування поранених. Це понад 28% від загальної кількості новоприбулого “спецконтингенту”, – зазначили в ГУР.
Серед загиблих – значна кількість осіб віком 18-19 років. Наймолодшим виявився рядовий 111-го стрілецького полку, 2006 року народження.
“Ці факти – чергове свідчення цинічної політики Кремля, що перетворює молодь та маргіналізовані групи населення на розхідний матеріал у війні проти України”, – заявили в ГУР.