Швейцарія запровадила додаткові обмеження проти Росії, приєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Чи робила вона це раніше та якою є її політика щодо війни Росії проти України? Додаткові обмеження для РФ Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень (EAER) Швейцарії розширив обмежувальні заходи щодо Росії, доєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Про це йдеться на сайті швейцарського уряду. “У відповідь на тривалу війну Росії проти України ЄС вжив додаткових заходів проти Росії в межах свого 18-го пакету санкцій. Діючи в межах своїх повноважень EAERсхвалив додаткові списки швейцарських санкцій”, – ідеться в повідомленні. Одним із рішень стало зниження граничної ціни на російську сиру нафту до 47,60 дол за барель, що відповідає заходам ЄС та поточним цінам на світовому ринку. Зміна набере чинності 3 вересня.
Під санкції потрапили ще 14 фізичних осіб та 41 юридична особа. Для них передбачено заморожування активів, заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії, їм не можна надавати економічні ресурси.
Також санкції ввели проти російських та міжнародних компаній, які керують суднами “тіньового флоту”, торговців російською сирою нафтою та постачальників російського військово-промислового комплексу.
Зокрема, під повну заборону на купівлю, продаж і надання послуг потрапили ще 105 суден з третіх країн. Це переважно танкери російського “тіньового флоту”, який обходить обмеження цін на російську сиру нафту та нафтопродукти, або перевозять військові товари для Росії. “У торгівельному секторі 26 нових суб’єктів господарювання, зокрема деякі з третіх країн, потрапили під суворіші обмеження експортного контролю, зокрема за обхід експортних обмежень на безпілотні літальні апарати (БпЛА)”,– ідеться в заяві EAER. Крім цього, обмеження поширено на вісім білоруських підприємств оборонної промисловості та на сім фізичних і три юридичні особи з Молдови. Нові заходи почали діяти 12 серпня. Швейцарія погоджувала багато санкцій ЄС Приєднання з боку Швейцарії до 18-го пакету ЄС проти РФ не перший акт солідарності з боку країни з політикою ЄС щодо війни РФ проти України.
Швейцарія підтримувала та погоджувала багато санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, 28 лютого 2022 р. Федеральна рада Швейцарії прийняла перші пакети санкцій, застосовані ЄС 25 лютого. Санкції включали заморожування активів, зокрема президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та глави МЗС Сергія Лаврова, обмеження на торгівлю та переривання бізнес-відносин.
Таке рішення стало різким відходом від традиційного нейтралітету країни. Деякі швейцарські експерти казали, що це стало “порушенням банківського нейтралітету”, але виправданням стала відповідь на “серйозне порушення міжнародного права”.
12 лютого 2025 р. Швейцарія запровадила додаткові заходи, що відповідають 15-му пакету санкцій ЄС, включаючи зміни у законодавстві, продовження термінів виходу та уточнення поведінки судів щодо російських компаній.
4 березня 2025 р. Федеральний департамент економічних справ розширив список санкцій: заморожування активів ще 48 фізосіб і 35 компаній, заборони на транзит, відключення від фінансування і посилення експортного контролю.
У жовтні 2024 р. Швейцарія відмовилася виконувати 14-й пакет санкцій ЄС щодо зобов’язань щодо дочірніх компаній. Пояснення було таким: національне законодавство вже дозволяє боротися з обходом санкцій, і такі справи активно розглядаються.
Проте вона погодилася з більшістю інших заходів цього пакету, включаючи обмеження на фінансові системи, ЗПГ та санкції щодо “тіньового флоту” РФ.
Це рішення викликало критику з боку Соціал-демократичної партії: її лідер Крістіан Леврат назвав відмову від частини заходів “величезним кроком назад”.
Тож, Швейцарія регулярно синхронізує свою політику санкцій з ЄС – починаючи з лютого 2022 р. аж до весни 2025 р. “Швейцарія підтримала санкції ЄС проти Росії – впроваджувала їх на постатейній основі: активно приймала більшість пакетів (2022–2025 рр.), з невеликими винятками (наприклад, позиція щодо 14-го пакету). Вона послідовно розширює санкційний режим, синхронно з ЄС попри традиційний нейтралітет країни”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄCпроти Росії, включаючи заморожування активів, обмеження на фінансові операції та заборону на в’їзд для осіб, пов’язаних з режимом.
Станом на кінець березня 2025 р. заморожені активи Росії у Швейцарії досягли 7.4 млрд швейцарських франків, що на 1.6 млрд більше, ніж роком раніше. Серед активів – нерухомість, автомобілі, літаки, витвори мистецтва. Ставлення Швейцарії до війни в Україні Щодо інших аспектів політики Швейцарії щодо війни РФ проти України, то ця країна активно підтримує Україну в гуманітарній сфері. У січні 2024 р. уряд Швейцарії ухвалив нову зовнішньополітичну стратегію на 2024–2027 рр., в якій Україна вперше була визначена пріоритетною країною. У квітні 2024 р. Швейцарія вирішила виділити 5 млрд швейцарських франків на відновлення України до 2036 р.
Водночас військової допомоги від Швейцарії Україна не отримує. “Швейцарія дотримується принципу нейтралітету, що обмежує її участь у військовій допомозі”, – каже Охрименко. Вона заборонила реекспорт зброї, виготовленої на її території, до України. Наприклад, Швейцарія відхилила запити Данії та Німеччини на передачу бронетехніки та боєприпасів до України.
Попри приєднання до санкцій, ЄС часто критикує Швейцарію за недостатню послідовність у їхньому застосуванні. Зокрема, вона не повністю імплементувала деякі пакети санкцій ЄС, що викликало розчарування серед західних партнерів.
Своєю чергою, Росія офіційно заявила, що більше не вважає Швейцарію нейтральною країною через її участь у західних санкціях. У відповідь Швейцарія підкреслила, що її політика нейтралітету залишається незмінною, і вона продовжує пропонувати свої послуги для мирного врегулювання конфлікту. Переосмислення нейтралітету Російське вторгнення в Україну стало серйозним тестом для нейтралітету. Експерти та урядові аналітики пропонують переглянути класичне розуміння нейтралітету, адаптуючи його до сучасних загроз. Йдеться про: участь у спільних військових навчаннях НАТО без формального вступу до блоку, сприяння міжнародним миротворчим ініціативам активніше, ніж раніше, вибіркову військову співпрацю з союзниками у випадку агресії, яка загрожує міжнародному порядку. Мета таких дій: зберегти незалежність і безпеку, одночасно бути більш активним у міжнародній політиці та відповідати на нові загрози.
Швейцарія демонструє, що нейтралітет – не абсолютне утримання від політичної позиції, а гнучка політика, яка дозволяє реагувати на агресію та підтримувати міжнародне право.
Також країна активно пропонує мирні переговори та посередництво, що відповідає традиційній ролі нейтрального посередника.
Загалом, війна в Україні сприяла переосмисленню швейцарської політики нейтралітету.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Війна
-
Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії
-
Полонений росіянин отримав довічне за розстріли під Куп’янськом
Суд засудив до довічного ув’язнення російського військового Артема Кулікова, який під час боїв під Куп’янськом розстріляв двох мирних жителів Харківщини. Про це інформує пресслужба СБУ у четвер, 14 серпня.
Так, у жовтні 2024 року Сили оборони взяли у полон росіянина під час боїв на Куп’янському напрямку. Мовиться про 21-річного російського рецидивіста Артема Кулікова, який воював на посаді стрільця 23-ї мотострілецької бригади 6-ї загальновійськової армії рф.
Він мобілізувався наприкінці серпня 2024 року прямо з Нижегородської тюрми, де відбував покарання за розбій та крадіжки.
Під час спроб захоплення одного із селищ Куп’янського району Куліков разом зі спільником ув’язнив двох місцевих жителів, які допомагали односельчанину евакуюватися із зони бойових дій. Окупанти намагалися “вибити” з потерпілих інформацію про місця дислокації Сил оборони.
Не отримавши відомостей, Куліков впритул розстріляв двох чоловіків – обидва загинули на місці.
На допиті росіянин дав викривальні покази на своїх командирів, які віддають накази на вбивства цивільних мешканців на тимчасово окупованих територіях України.
Колегія суддів визнала Кулікова винним у воєнних злочинах за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України. -
Коаліція охочих не готова до миротворчої місії в Україні – ЗМІ
Велика Британія відмовилась від плану направити в Україну 30-тисячний миротворчий контингент для захисту найбільших міст, повідомляє The Times.
Причиною стала відсутність готовності всіх країн Коаліції охочих, яку формують Велика Британія та Франція, направляти війська на українську територію.
Після телеконференції у середу за участі Дональда Трампа та європейських лідерів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що європейські держави підготували надійні військові плани розгортання в Україні “сил підтримки” після досягнення домовленості про припинення вогню. Втім, нинішня пропозиція Лондона передбачає більш “реалістичну місію” – забезпечення повітряної безпеки над західною Україною, підготовку українських військових та розмінування Чорного моря.
Видання зазначає, що від початкової ідеї відправити великий контингент для охорони міст і портів вирішили відмовитися. Участь у місії обговорюють понад 30 країн, однак у деяких європейських столицях вважають надто ризикованим розгортання десятків тисяч військових, тому необхідної кількості сил для стримування повторної агресії Росії не набирається. Це викликало розчарування у країнах, готових відправити війська.
Замість масштабної присутності військових на території України Велика Британія планує посилити економічний тиск на Москву.
Стармер також заявив, що існують “реальні” шанси на укладення угоди за підсумками зустрічі Трампа з Путіним на Алясці, і європейські союзники обіцяють допомогти в її реалізації.
У заяві Коаліції охочих напередодні наголосили, що в межах врегулювання на Збройні сили України та її співпрацю з іншими країнами не може бути накладено жодних обмежень. Москва, своєю чергою, наполягає на скороченні чисельності ЗСУ, значних обмеженнях на західну військову допомогу та виключенні вступу України до НАТО.
“В України мають бути надійні гарантії безпеки для забезпечення суверенітету та територіальної цілісності, і члени коаліції готові відігравати в цьому активну роль, зокрема шляхом реалізації планів тих, хто готовий розгорнути сили підтримки після закінчення бойових дій”, – мовиться у документі. – “Росія не може накласти вето на вступ України до ЄС і НАТО”, – додали у заяві.
Зеленський взяв участь у засіданні Коаліції охочих -
Коаліція охочих не готова відправляти тисячі бійців в Україну – ЗМІ
Велика Британія відмовилась від плану направити в Україну 30-тисячний миротворчий контингент для захисту найбільших міст, повідомляє The Times.
Причиною стала відсутність готовності всіх країн Коаліції охочих, яку формують Велика Британія та Франція, направляти війська на українську територію.
Після телеконференції у середу за участі Дональда Трампа та європейських лідерів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що європейські держави підготували надійні військові плани розгортання в Україні “сил підтримки” після досягнення домовленості про припинення вогню. Втім, нинішня пропозиція Лондона передбачає більш “реалістичну місію” – забезпечення повітряної безпеки над західною Україною, підготовку українських військових та розмінування Чорного моря.
Видання зазначає, що від початкової ідеї відправити великий контингент для охорони міст і портів вирішили відмовитися. Участь у місії обговорюють понад 30 країн, однак у деяких європейських столицях вважають надто ризикованим розгортання десятків тисяч військових, тому необхідної кількості сил для стримування повторної агресії Росії не набирається. Це викликало розчарування у країнах, готових відправити війська.
Замість масштабної присутності військових на території України Велика Британія планує посилити економічний тиск на Москву.
Стармер також заявив, що існують “реальні” шанси на укладення угоди за підсумками зустрічі Трампа з Путіним на Алясці, і європейські союзники обіцяють допомогти в її реалізації.
У заяві Коаліції охочих напередодні наголосили, що в межах врегулювання на Збройні сили України та її співпрацю з іншими країнами не може бути накладено жодних обмежень. Москва, своєю чергою, наполягає на скороченні чисельності ЗСУ, значних обмеженнях на західну військову допомогу та виключенні вступу України до НАТО.
“В України мають бути надійні гарантії безпеки для забезпечення суверенітету та територіальної цілісності, і члени коаліції готові відігравати в цьому активну роль, зокрема шляхом реалізації планів тих, хто готовий розгорнути сили підтримки після закінчення бойових дій”, – мовиться у документі. – “Росія не може накласти вето на вступ України до ЄС і НАТО”, – додали у заяві.
Зеленський взяв участь у засіданні Коаліції охочих -
Генштаб підтвердив ураження НПЗ у Волгограді
В ніч на четвер українські військові завдали удару по нафтопереробному заводу у російському місті Волгоград. Про це повідомив Генштаб ЗСУ 14 серпня.
Вказано, що були задіяні підрозділи Сил безпілотних систем і Головного управління розвідки Міноборони у взаємодії з іншими складовими Сил оборони. Разом вони завдали ураження по Волгоградському НПЗ (ТОВ Лукойл-Волгограднєфтєпєрєработка), що забезпечує російську армію нафтопродуктами.
“Влучання ударних БпЛА спричинили на заводі сильні пожежі. Детальні наслідки вогневого ураження уточнюються”, – йдеться у повідомленні.
За даними військових, Волгоградський НПЗ є найбільшим виробником пально-мастильних матеріалів у Південному федеральному окрузі РФ. Тут щорічно переробляють більше 15 млн тонн нафти, що становить 5,6% усієї російської переробки. Він виробляє дизель, бензин та авіапальне, які критично важливі для логістики збройних сил РФ.
“Послідовно працюємо на зниження потужностей виробництва нафтопродуктів у країні-агресорі та послаблення її армії. Росія має сповна відчути наслідки своєї загарбницької політики та припинити війну проти України”, – заявили в Генштабі.
Раніше у соцмережах повідомили, що вночі дрони влучили у нафтопереробний завод у Волгограді. На місці прильоту спалахнула пожежа.
А сьогодні вранці росіяни скаржилися на атаки дронів у Бєлгороді і Ростові-на-Дону. -
Російський спецборт вилетів у бік Аляски
Урядовий літак Іл-96-300 спеціального льотного загону Росія, рейс RSD 381, вилетів з московського аеропорту Внуково о 7:50 та прямує до міста Анкоридж на американській Алясці. Про це свідчать дані сервісу Flightradar у четвер, 14 серпня.
Зараз спецборт пролітає вздовж російського узбережжя Північного Льодовитого океану. Його не супроводжує жоден інший ідентифікований сервісом літак.
Рейс RSD 381 має приземлитися приблизно за шість годин, о 6:43 ранку в п’ятницю за місцевим часом та о 17:43 в четвер за київським.
Наразі невідомо, хто саме перебуває на борту літака, і чи летить на ньому російський правитель Володимир Путін. Рейс RSD 381 прямує до Анкориджа. Фото: скріншот Разом з тим російські ЗМІ сьогодні повідомили, що до складу російської делегації, яка візьме в участь у зустрічі Путіна з президентом США Дональдом Трампом, візьме участь спецпредставник Путіна з інвестиційно-економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв.
Як відомо, 15 серпня на Алясці, на військовій базі Елмендорф-Річардсон в місті Анкорідж, відбудеться зустріч Трампа з Путіним. Вони обговорять питання, пов’язані з російської війною проти України.
Також напередодні ЗМІ дізналися, чим саме Трамп стимулюватиме Путіна, щоб той припинив війну в Україні.
Червоні лінії Трампу. Дзвінок із Зеленським та ЄС -
Буданов попередив про нову небезпеку з боку армії КНДР
Північна Корея отримала безцінний бойовий досвід, доступ до новітніх озброєнь, військових технологій та сучасної тактики, підтримавши повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю японському виданню The Japan Times.
Він попередив, що це вплинуло не лише на хід війни в Європі, але й може змінити баланс сил у Північно-Східній Азії.
“Наразі у світі є лише три країни з досвідом ведення сучасної війни на дуже довгій лінії фронту з використанням практично всіх доступних звичайних засобів – це Україна, Росія та Північна Корея”, – зазначив голова ГУР.
За його словами, отримані знання передаються всій північнокорейській армії чисельністю 1,3 мільйона військовослужбовців, що спільно з російськими технологіями негативно впливає на безпеку в Тихоокеанському регіоні.
Київ неодноразово попереджав: співпраця Москви та Пхеньяна становить загрозу не лише для України. За його даними, з 12 тисяч північнокорейських військових, відправлених на війну, близько 5 тисяч загинули через “непідготовленість до війни 21-го століття” та погану координацію з росіянами. Втім, північнокорейці швидко адаптувалися, перейнявши сучасну тактику та обладнання, навчилися діяти невеликими групами, швидко пересуватися, використовувати та протидіяти безпілотникам.
Українська розвідка оцінює, що КНДР забезпечує 40% потреб російської армії у боєприпасах калібру 122 та 152 мм, виробництво яких у країні триває цілодобово. Москва також отримала від Пхеньяна сотні артилерійських систем, реактивних систем залпового вогню та ракет. Частина цієї зброї спершу виявляла низьку ефективність, але російська сторона усунула чимало недоліків. Прикладом Буданов назвав ракету КН-23 дальністю 690 км, точність якої “на жаль, зросла після модернізації Росією”.
В обмін на підтримку Москва надає Північній Кореї гроші, технології, навчання, а також продукти харчування, пальне та інші ресурси. Росія відправила до КНДР військових спеціалістів, які навчають армію використанню безпілотників, систем ППО та допомагають налагоджувати виробництво російських варіантів іранських дронів Shahed/Герань. За даними розвідки, РФ також передала Пхеньяну системи радіоелектронної боротьби та розгорнула Панцир-С1 для захисту столиці КНДР.
Буданов додав, що військовий союз Москви та Пхеньяна, який включає пакт про взаємну оборону, може послабити вплив Китаю на Північну Корею.
Раніше лідер Північної Кореї Кім Чен Ин заявив, що вважає участь КНДР у війні Росії проти України “виправданою” та виявом суверенного права на захист “братнього народу”. -
МАГАТЕ заявило про труднощі з водою на Запорізькій АЕС
На майданчику тимчасово окупованої Запорізької АЕС зростають труднощі із забезпеченням надійного водопостачання шести реакторів станції. Про це напередодні повідомило МАГАТЕ з посиланням на генерального директора агентства Рафаеля Маріано Гроссі.
“Команда (експертів МАГАТЕ – ред.) отримала технічну інформацію про розподіл води по всьому майданчику, включаючи інформацію про подачу води в системи ядерної безпеки та забезпечення. Команда відзначила зростаючі труднощі із забезпеченням надійного постачання охолоджувальної води для шести реакторів та їхніх систем безпеки в стані холодного зупинення, особливо за нинішніх спекотних погодних умов, коли швидкість випаровування висока”, – йдеться у повідмленні.
Протягом останніх двох тижнів співробітники МАГАТЕ на ЗАЕС продовжували стежити за станом систем охолоджувальної води. Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодного зупину з весни 2024 року, але їм як і раніше, потрібна охолоджувальна вода для систем безпеки, активних зон реакторів і басейнів витримки відпрацьованого палива.
За даними Міністерства енергетики України, рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС становить 13,54 м. Стверджується, що цього достатньо для забезпечення потреб станції.
Також у МАГАТЕ заявили, що виявили обгорілі дерева поруч з градирнями атомної танції, після пожежі, яка сталася цього тижня.
“Порушень ядерної безпеки на станції не виявлено, постраждалих немає, а за допомогою обладнання МАГАТЕ члени групи не виявили підвищення рівня радіації. Під час сьогоднішнього (13 серпня – ІФ-У) обходу група виявила обгорілі дерева поруч з градирнями”, – повідомили в агентстві.
Група продовжує розслідування інциденту в рамках постійного моніторингу ядерної безпеки та захисту на ЗАЕС.
Окрім того, група МАГАТЕ отримала інформацію про численні випадки обстрілів у промисловій зоні поруч із станцією за останній тиждень. Повідомляється, що обстріл стався в безпосередній близькості від ЗАЕС, приблизно в 1,2 кілометра від периметра майданчика. Хоча обстріл не мав прямого впливу на ядерну безпеку станції, група МАГАТЕ на ЗАЕС продовжує щодня чути звуки військових дій. -
У центрі російського Ростова пролунав вибух
У центрі Ростова-на-Дону вранці 14 серпня пролунав вибух. Про це повідомляють росЗМІ.
За словами мешканців, вибух стався у центрі міста у районі Ворошилівського проспекту. На одному з фото видно пошкодження будівлі. За попередньою інформацією, вибух міг статися внаслідок атаки безпілотника. На одній з пошкоджених багатоповерхівок зачепило покрівлю, балкони останніх чотирьох поверхів зруйновані.
Місцеві жителі зазначають, що після інциденту в місті було оголошено ракетну небезпеку. Офіційних коментарів російської влади станом на зараз немає. Увага! Відео 18+, містить ненормативну лексику!
-
Росіяни просунулися в трьох областях – DeepState
За минулу добу російська армія просунулася на чотирьох ділянках фронту в Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях. В результаті площа російської окупації зросла на 20,26 кв. км, повідомив аналітичний проєкт DeepState у четвер, 14 серпня.
Так, йдеться про ділянки поблизу села Малинівка на схід від Гуляйполя Запорізької області, села Полтавка між містами Костянтинівка та Мирноград Донецької області, села Январське на сході Дніпропетровської області біля межі з Донецькою, та села Майське на північ від міста Часів Яр Донецької області.
“Ворог просунувся поблизу Малинівки, Полтавки, Січневого та Майського”, – йдеться у повідомленні.
При цьому при взяття певних населених пунктів не йдеться.
Як уточнює Інтерфакс-Україна, порівняно з вівторком, 12 серпня, площа російського контролю в Запорізькій області на на заході Донецької області в районі Малинівки на Январського збільшилась на 5,16 кв. км, а “сірої зони” невизначеного контролю – на 9,97 кв. км.
В Донецькій області між Костянтинівкою та Мирноградом в районі Полтавки площа російського контролю збільшилася на 13,58 кв. км, натомість на 8,28 кв км зменшилася “сіра зона”. В районі Часового Яру збільшилась як площа російського контролю (на 1,52 кв. км), так і “сіра зона” (на 3,46 кв. км).
Також DeepState повідомляє про суттєве збільшення “сірої зони” вздовж адміністративного кордону Донецької та Дніпропетровської областей на невелике скорочення площі російського контролю в районі Стрілечої Харківської області біля кордону з РФ.
Раніше у четвер Генштаб ЗСУ повідомив, що війська РФ ведуть активні наступальні дії на 12 напрямках. Найінтенсивніші бої точаться на Покровському, Сіверському та Новопавлівському напрямках.
Разом з тим, за даними Генштабу, ситуація стабілізується на Добропільському напрямку.