СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Війна

  • Путін повезе Трампу “історичні матеріали” про Україну – ЦПД

    Путін повезе Трампу “історичні матеріали” про Україну – ЦПД

    Російський диктатор Володимир Путін готує до зустрічі із президентом США на Алясці “історичні матеріали”, щоб довести, що Україна “штучна держава”. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО в четвер, 14 серпня.

    “Йдеться про географічні карти, які, за задумом Путіна, мають довести Трампу, що Україна нібито “штучна держава”, сформована за рахунок територій інших країн. Це начебто має виправдати військову агресію Кремля проти України та претензії РФ на українські території”, – йдеться у повідомленні.
    У ЦПД наголосили, що такі псевдоісторичні спекуляції – типовий прийом російської пропаганди, до якого неодноразово вдавався у публічних виступах і сам Путін. Подібний підхід до історії країн є неприпустимим з точки зору міжнародного права, у якому чітко зафіксовані принципи територіальної недоторканості, непорушності кордонів та незаконності застосування сили або погрози силою.

    “Більшість сучасних країн або їхніх частин у минулому входили до інших держав. Це стосується і нинішньої РФ, яка свого часу була частиною Золотої Орди, а багато нинішніх територій РФ у минулому належали іншим державам – Німеччині, Швеції, Фінляндії тощо. Утім, жодні історичні факти, а тим більше псевдоісторичні фантазії, не можуть бути підставою для територіальних зазіхань і не виправдовують збройну агресію проти інших країн”, – заявили в Центрі.

  • Зеленський назвав зібрану суму на зброю США

    Зеленський назвав зібрану суму на зброю США

    У межах програми Перелік пріоритетних потреб України (Prioritized Ukraine Requirements List – PURL) Україна вже має $1,5 млрд на закупівлі зброї у США. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм у четвер, 14 серпня. Зеленський нагадав, що Нідерланди внесли $500 млн, спільний внесок Данії, Норвегії та Швеції сягнув $500 млн, а вчора Німеччина додала ще $500 млн.
    Президент подякував Берліну за цей важливий крок.
    “Продовжуємо обговорення з іншими країнами. Кожен внесок у межах PURL – це прямі інвестиції в нашу здатність захищати життя наших людей і наближати достойний мир. Дякую всім нашим союзникам за підтримку України”, – резюмував він.

  • Одесу внесли до переліку зон бойових дій

    Одесу внесли до переліку зон бойових дій

    Одеса, Вилкове, Чорноморськ та ще понад 100 населених пунктів області офіційно отримали статус територій, де ведуться бойові дії. Про це свідчить Наказ Мінрозвитку громад та територій України.
    Це дає змогу створювати військові адміністрації та надає мешканцям право на розширені компенсації за зруйноване житло.
    Міністерство з відновлення України оновило перелік територій бойових дій. Так, відповідно до наказу №1151, до списку додали ще 119 населених пунктів семи громад Одеської області.
    Відтепер ОВА отримає право зупиняти рішення місцевих рад, усувати посадовців та перерозподіляти кошти бюджетів громад.
    Також населення отримає доступ до розширеної програми єВідновлення для компенсацій за знищене або пошкоджене житло.
    Повний перелік за посиланням.

  • Кремль назвав час зустрічі Путіна з Трампом

    Кремль назвав час зустрічі Путіна з Трампом

    У Кремлі назвали час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським правителем Володимиром Путіним на Алясці, а також оголосили склад своєї делегації у перемовинах. Подробиці розповів помічник Путіна Юрій Ушаков у четвер, 14 серпня.
    Він нагадав, що зустріч відбудеться в місті Анкоридж, а конкретно буде задіяно одне з приміщень об’єднаної військової бази Ельмендорф-Річардсон
    “Передбачається, що все розпочнеться завтра, 15 серпня, приблизно об 11:30 за місцевим часом (22:30 у четвер за київським часом – ред.) з бесіди Володимира Володимировича Путіна та Дональда Трампа”, – заявив Ушаков.
    За його словами, ця бесіда відбудеться у форматі віч-на-віч, але за участю перекладачів. А потім відбудуться переговори у складі делегацій. Вони продовжаться за робочим сніданком.
    “Що стосується порядку денного саміту, то всім очевидно, що центральною темою буде врегулювання “української кризи”, зокрема з урахуванням обговорення, яке було проведено в Кремлі 6 серпня за участю спеціального посланника президента США Стіва Віткоффа”, – зазначив Ушаков.
    Після завершення переговорів Трамп і Путін проведуть спільну пресконференцію.
    Також оголошено склад делегації РФ: глава МЗС Сергій Лавров, помічник президента Юрій Ушаков, міністр оборони Андрій Бєлоусов, міністр фінансів Антон Сілуанов і спецпредставник президента з інвестиційно-економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв.
    За словами Ушакова, відомий також і склад американської делегації, але він не став його озвучувати.
    Він розповів, що, “крім президентів, у переговорах братимуть участь по п’ять членів делегацій”, але при цьому “десь поруч перебуватимуть і групи експертів”.
    Раніше у четвер стало відомо, що урядовий літак Іл-96-300 спеціального льотного загону Росія, рейс RSD 381, вилетів з московського аеропорту Внуково о 7:50 та прямує до міста Анкоридж на американській Алясці. Наразі невідомо, хто саме перебуває на борту літака, і чи летить на ньому російський правитель Володимир Путін.
    А напередодні ЗМІ дізналися, чим саме Трамп стимулюватиме Путіна, щоб той припинив війну в Україні.

  • Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії

    Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії

    Швейцарія запровадила додаткові обмеження проти Росії, приєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Чи робила вона це раніше та якою є її політика щодо війни Росії проти України? Додаткові обмеження для РФ Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень (EAER) Швейцарії розширив обмежувальні заходи щодо Росії, доєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Про це йдеться на сайті швейцарського уряду. “У відповідь на тривалу війну Росії проти України ЄС вжив додаткових заходів проти Росії в межах свого 18-го пакету санкцій. Діючи в межах своїх повноважень EAERсхвалив додаткові списки швейцарських санкцій”, – ідеться в повідомленні. Одним із рішень стало зниження граничної ціни на російську сиру нафту до 47,60 дол за барель, що відповідає заходам ЄС та поточним цінам на світовому ринку. Зміна набере чинності 3 вересня.
    Під санкції потрапили ще 14 фізичних осіб та 41 юридична особа. Для них передбачено заморожування активів, заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії, їм не можна надавати економічні ресурси.
    Також санкції ввели проти російських та міжнародних компаній, які керують суднами “тіньового флоту”, торговців російською сирою нафтою та постачальників російського військово-промислового комплексу.
    Зокрема, під повну заборону на купівлю, продаж і надання послуг потрапили ще 105 суден з третіх країн. Це переважно танкери російського “тіньового флоту”, який обходить обмеження цін на російську сиру нафту та нафтопродукти, або перевозять військові товари для Росії. “У торгівельному секторі 26 нових суб’єктів господарювання, зокрема деякі з третіх країн, потрапили під суворіші обмеження експортного контролю, зокрема за обхід експортних обмежень на безпілотні літальні апарати (БпЛА)”,– ідеться в заяві EAER. Крім цього, обмеження поширено на вісім білоруських підприємств оборонної промисловості та на сім фізичних і три юридичні особи з Молдови. Нові заходи почали діяти 12 серпня. Швейцарія погоджувала багато санкцій ЄС Приєднання з боку Швейцарії до 18-го пакету ЄС проти РФ не перший акт солідарності з боку країни з політикою ЄС щодо війни РФ проти України.
    Швейцарія підтримувала та погоджувала багато санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, 28 лютого 2022 р. Федеральна рада Швейцарії прийняла перші пакети санкцій, застосовані ЄС 25 лютого. Санкції включали заморожування активів, зокрема президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та глави МЗС Сергія Лаврова, обмеження на торгівлю та переривання бізнес-відносин.
    Таке рішення стало різким відходом від традиційного нейтралітету країни. Деякі швейцарські експерти казали, що це стало “порушенням банківського нейтралітету”, але виправданням стала відповідь на “серйозне порушення міжнародного права”.
    12 лютого 2025 р. Швейцарія запровадила додаткові заходи, що відповідають 15-му пакету санкцій ЄС, включаючи зміни у законодавстві, продовження термінів виходу та уточнення поведінки судів щодо російських компаній.
    4 березня 2025 р. Федеральний департамент економічних справ розширив список санкцій: заморожування активів ще 48 фізосіб і 35 компаній, заборони на транзит, відключення від фінансування і посилення експортного контролю.
    У жовтні 2024 р. Швейцарія відмовилася виконувати 14-й пакет санкцій ЄС щодо зобов’язань щодо дочірніх компаній. Пояснення було таким: національне законодавство вже дозволяє боротися з обходом санкцій, і такі справи активно розглядаються.
    Проте вона погодилася з більшістю інших заходів цього пакету, включаючи обмеження на фінансові системи, ЗПГ та санкції щодо “тіньового флоту” РФ.
    Це рішення викликало критику з боку Соціал-демократичної партії: її лідер Крістіан Леврат назвав відмову від частини заходів “величезним кроком назад”.
    Тож, Швейцарія регулярно синхронізує свою політику санкцій з ЄС – починаючи з лютого 2022 р. аж до весни 2025 р. “Швейцарія підтримала санкції ЄС проти Росії – впроваджувала їх на постатейній основі: активно приймала більшість пакетів (2022–2025 рр.), з невеликими винятками (наприклад, позиція щодо 14-го пакету). Вона послідовно розширює санкційний режим, синхронно з ЄС попри традиційний нейтралітет країни”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄCпроти Росії, включаючи заморожування активів, обмеження на фінансові операції та заборону на в’їзд для осіб, пов’язаних з режимом.
    Станом на кінець березня 2025 р. заморожені активи Росії у Швейцарії досягли 7.4 млрд швейцарських франків, що на 1.6 млрд більше, ніж роком раніше. Серед активів – нерухомість, автомобілі, літаки, витвори мистецтва. Ставлення Швейцарії до війни в Україні Щодо інших аспектів політики Швейцарії щодо війни РФ проти України, то ця країна активно підтримує Україну в гуманітарній сфері. У січні 2024 р. уряд Швейцарії ухвалив нову зовнішньополітичну стратегію на 2024–2027 рр., в якій Україна вперше була визначена пріоритетною країною. У квітні 2024 р. Швейцарія вирішила виділити 5 млрд швейцарських франків на відновлення України до 2036 р.
    Водночас військової допомоги від Швейцарії Україна не отримує. “Швейцарія дотримується принципу нейтралітету, що обмежує її участь у військовій допомозі”, – каже Охрименко. Вона заборонила реекспорт зброї, виготовленої на її території, до України. Наприклад, Швейцарія відхилила запити Данії та Німеччини на передачу бронетехніки та боєприпасів до України.
    Попри приєднання до санкцій, ЄС часто критикує Швейцарію за недостатню послідовність у їхньому застосуванні. Зокрема, вона не повністю імплементувала деякі пакети санкцій ЄС, що викликало розчарування серед західних партнерів.
    Своєю чергою, Росія офіційно заявила, що більше не вважає Швейцарію нейтральною країною через її участь у західних санкціях. У відповідь Швейцарія підкреслила, що її політика нейтралітету залишається незмінною, і вона продовжує пропонувати свої послуги для мирного врегулювання конфлікту. Переосмислення нейтралітету Російське вторгнення в Україну стало серйозним тестом для нейтралітету. Експерти та урядові аналітики пропонують переглянути класичне розуміння нейтралітету, адаптуючи його до сучасних загроз. Йдеться про: участь у спільних військових навчаннях НАТО без формального вступу до блоку, сприяння міжнародним миротворчим ініціативам активніше, ніж раніше, вибіркову військову співпрацю з союзниками у випадку агресії, яка загрожує міжнародному порядку. Мета таких дій: зберегти незалежність і безпеку, одночасно бути більш активним у міжнародній політиці та відповідати на нові загрози.
    Швейцарія демонструє, що нейтралітет – не абсолютне утримання від політичної позиції, а гнучка політика, яка дозволяє реагувати на агресію та підтримувати міжнародне право.
    Також країна активно пропонує мирні переговори та посередництво, що відповідає традиційній ролі нейтрального посередника.
    Загалом, війна в Україні сприяла переосмисленню швейцарської політики нейтралітету.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Полонений росіянин отримав довічне за розстріли під Куп’янськом

    Полонений росіянин отримав довічне за розстріли під Куп’янськом

    Суд засудив до довічного ув’язнення російського військового Артема Кулікова, який під час боїв під Куп’янськом розстріляв двох мирних жителів Харківщини. Про це інформує пресслужба СБУ у четвер, 14 серпня.
    Так, у жовтні 2024 року Сили оборони взяли у полон росіянина під час боїв на Куп’янському напрямку. Мовиться про 21-річного російського рецидивіста Артема Кулікова, який воював на посаді стрільця 23-ї мотострілецької бригади 6-ї загальновійськової армії рф.
    Він мобілізувався наприкінці серпня 2024 року прямо з Нижегородської тюрми, де відбував покарання за розбій та крадіжки.
    Під час спроб захоплення одного із селищ Куп’янського району Куліков разом зі спільником ув’язнив двох місцевих жителів, які допомагали односельчанину евакуюватися із зони бойових дій. Окупанти намагалися “вибити” з потерпілих інформацію про місця дислокації Сил оборони.
    Не отримавши відомостей, Куліков впритул розстріляв двох чоловіків – обидва загинули на місці.
    На допиті росіянин дав викривальні покази на своїх командирів, які віддають накази на вбивства цивільних мешканців на тимчасово окупованих територіях України.
    Колегія суддів визнала Кулікова винним у воєнних злочинах за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України.

  • Коаліція охочих не готова до миротворчої місії в Україні – ЗМІ

    Коаліція охочих не готова до миротворчої місії в Україні – ЗМІ

    Велика Британія відмовилась від плану направити в Україну 30-тисячний миротворчий контингент для захисту найбільших міст, повідомляє The Times.
    Причиною стала відсутність готовності всіх країн Коаліції охочих, яку формують Велика Британія та Франція, направляти війська на українську територію.
    Після телеконференції у середу за участі Дональда Трампа та європейських лідерів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що європейські держави підготували надійні військові плани розгортання в Україні “сил підтримки” після досягнення домовленості про припинення вогню. Втім, нинішня пропозиція Лондона передбачає більш “реалістичну місію” – забезпечення повітряної безпеки над західною Україною, підготовку українських військових та розмінування Чорного моря.
    Видання зазначає, що від початкової ідеї відправити великий контингент для охорони міст і портів вирішили відмовитися. Участь у місії обговорюють понад 30 країн, однак у деяких європейських столицях вважають надто ризикованим розгортання десятків тисяч військових, тому необхідної кількості сил для стримування повторної агресії Росії не набирається. Це викликало розчарування у країнах, готових відправити війська.
    Замість масштабної присутності військових на території України Велика Британія планує посилити економічний тиск на Москву.
    Стармер також заявив, що існують “реальні” шанси на укладення угоди за підсумками зустрічі Трампа з Путіним на Алясці, і європейські союзники обіцяють допомогти в її реалізації.
    У заяві Коаліції охочих напередодні наголосили, що в межах врегулювання на Збройні сили України та її співпрацю з іншими країнами не може бути накладено жодних обмежень. Москва, своєю чергою, наполягає на скороченні чисельності ЗСУ, значних обмеженнях на західну військову допомогу та виключенні вступу України до НАТО.
    “В України мають бути надійні гарантії безпеки для забезпечення суверенітету та територіальної цілісності, і члени коаліції готові відігравати в цьому активну роль, зокрема шляхом реалізації планів тих, хто готовий розгорнути сили підтримки після закінчення бойових дій”, – мовиться у документі. – “Росія не може накласти вето на вступ України до ЄС і НАТО”, – додали у заяві.
    Зеленський взяв участь у засіданні Коаліції охочих

  • Коаліція охочих не готова відправляти тисячі бійців в Україну – ЗМІ

    Коаліція охочих не готова відправляти тисячі бійців в Україну – ЗМІ

    Велика Британія відмовилась від плану направити в Україну 30-тисячний миротворчий контингент для захисту найбільших міст, повідомляє The Times.
    Причиною стала відсутність готовності всіх країн Коаліції охочих, яку формують Велика Британія та Франція, направляти війська на українську територію.
    Після телеконференції у середу за участі Дональда Трампа та європейських лідерів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що європейські держави підготували надійні військові плани розгортання в Україні “сил підтримки” після досягнення домовленості про припинення вогню. Втім, нинішня пропозиція Лондона передбачає більш “реалістичну місію” – забезпечення повітряної безпеки над західною Україною, підготовку українських військових та розмінування Чорного моря.
    Видання зазначає, що від початкової ідеї відправити великий контингент для охорони міст і портів вирішили відмовитися. Участь у місії обговорюють понад 30 країн, однак у деяких європейських столицях вважають надто ризикованим розгортання десятків тисяч військових, тому необхідної кількості сил для стримування повторної агресії Росії не набирається. Це викликало розчарування у країнах, готових відправити війська.
    Замість масштабної присутності військових на території України Велика Британія планує посилити економічний тиск на Москву.
    Стармер також заявив, що існують “реальні” шанси на укладення угоди за підсумками зустрічі Трампа з Путіним на Алясці, і європейські союзники обіцяють допомогти в її реалізації.
    У заяві Коаліції охочих напередодні наголосили, що в межах врегулювання на Збройні сили України та її співпрацю з іншими країнами не може бути накладено жодних обмежень. Москва, своєю чергою, наполягає на скороченні чисельності ЗСУ, значних обмеженнях на західну військову допомогу та виключенні вступу України до НАТО.
    “В України мають бути надійні гарантії безпеки для забезпечення суверенітету та територіальної цілісності, і члени коаліції готові відігравати в цьому активну роль, зокрема шляхом реалізації планів тих, хто готовий розгорнути сили підтримки після закінчення бойових дій”, – мовиться у документі. – “Росія не може накласти вето на вступ України до ЄС і НАТО”, – додали у заяві.
    Зеленський взяв участь у засіданні Коаліції охочих

  • Генштаб підтвердив ураження НПЗ у Волгограді

    Генштаб підтвердив ураження НПЗ у Волгограді

    В ніч на четвер українські військові завдали удару по нафтопереробному заводу у російському місті Волгоград. Про це повідомив Генштаб ЗСУ 14 серпня.
    Вказано, що були задіяні підрозділи Сил безпілотних систем і Головного управління розвідки Міноборони у взаємодії з іншими складовими Сил оборони. Разом вони завдали ураження по Волгоградському НПЗ (ТОВ Лукойл-Волгограднєфтєпєрєработка), що забезпечує російську армію нафтопродуктами.
    “Влучання ударних БпЛА спричинили на заводі сильні пожежі. Детальні наслідки вогневого ураження уточнюються”, – йдеться у повідомленні.
    За даними військових, Волгоградський НПЗ є найбільшим виробником пально-мастильних матеріалів у Південному федеральному окрузі РФ. Тут щорічно переробляють більше 15 млн тонн нафти, що становить 5,6% усієї російської переробки. Він виробляє дизель, бензин та авіапальне, які критично важливі для логістики збройних сил РФ.
    “Послідовно працюємо на зниження потужностей виробництва нафтопродуктів у країні-агресорі та послаблення її армії. Росія має сповна відчути наслідки своєї загарбницької політики та припинити війну проти України”, – заявили в Генштабі.
    Раніше у соцмережах повідомили, що вночі дрони влучили у нафтопереробний завод у Волгограді. На місці прильоту спалахнула пожежа.
    А сьогодні вранці росіяни скаржилися на атаки дронів у Бєлгороді і Ростові-на-Дону.

  • Російський спецборт вилетів у бік Аляски

    Російський спецборт вилетів у бік Аляски

    Урядовий літак Іл-96-300 спеціального льотного загону Росія, рейс RSD 381, вилетів з московського аеропорту Внуково о 7:50 та прямує до міста Анкоридж на американській Алясці. Про це свідчать дані сервісу Flightradar у четвер, 14 серпня.
    Зараз спецборт пролітає вздовж російського узбережжя Північного Льодовитого океану. Його не супроводжує жоден інший ідентифікований сервісом літак.
    Рейс RSD 381 має приземлитися приблизно за шість годин, о 6:43 ранку в п’ятницю за місцевим часом та о 17:43 в четвер за київським.
    Наразі невідомо, хто саме перебуває на борту літака, і чи летить на ньому російський правитель Володимир Путін. Рейс RSD 381 прямує до Анкориджа. Фото: скріншот Разом з тим російські ЗМІ сьогодні повідомили, що до складу російської делегації, яка візьме в участь у зустрічі Путіна з президентом США Дональдом Трампом, візьме участь спецпредставник Путіна з інвестиційно-економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв.
    Як відомо, 15 серпня на Алясці, на військовій базі Елмендорф-Річардсон в місті Анкорідж, відбудеться зустріч Трампа з Путіним. Вони обговорять питання, пов’язані з російської війною проти України.
    Також напередодні ЗМІ дізналися, чим саме Трамп стимулюватиме Путіна, щоб той припинив війну в Україні.
    Червоні лінії Трампу. Дзвінок із Зеленським та ЄС