Кілька пожеж сталося в Запоріжжі внаслідок ворожої атаки, без потерпілих. Про це повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров на своєму каналі в Telegram.
За його словами, в результаті обстрілу в місті зафіксовано кілька осередків загоряння.
Інформації про загиблих чи поранених нині не надходило.
“Тривога триває уже кілька годин. До відбою залишайтеся у безпечних місцях” – наголосив урядовець.
Позначка: Війна
-
Удар по Запоріжжю: в місті спалахнули пожежі
-
Хорватія виділяє близько 14 млн євро в межах ініціативи PURL
Хорватія вирішила приєднатися до ініціативи PURL, яка забезпечує закупівлю зброї у США для України, внісши близько 14 мільйонів євро. Про це повідомила пресслужба хорватського уряду.
Зазначається, що уряд Хорватії прийняв рішення про перерозподіл коштів у рамках державного бюджету на 2025 рік, виділивши 235,7 млн євро на великі програми закупівель у сфері оборони.
Фінансування буде використано для оплати авансових платежів за придбання колісних самохідних гаубиць CAESAR Mk2, включаючи супутні системи та обладнання, а також для закупівлі основних бойових танків Leopard 2A8, тренажерів і довгострокової логістичної підтримки з розширеною гарантією.
Також схвалив окремий перерозподіл трохи менше 14 млн євро Міністерству закордонних і європейських справ. Ці кошти будуть використані для внеску Хорватії в механізм НАТО PURL, призначеного для координації закупівель і поставок військового обладнання в Україну на основі оперативних потреб. -
РФ обстріляла промисловий обʼєкт у Запоріжжі
Війська РФ завдали удару по обʼєкту промислової інфраструктури у Запоріжжі. Про це 31 січня повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.
“Вибух, який чули мешканці Запоріжжя, – наслідки атаки росіян по обʼєкту промислової інфраструктури”, – зазначив він.
За його словами, минулося без постраждалих. -
США заявили про “критичну фазу” перемов щодо війни
Сполучені Штати Америки вважають, що напередодні Нового року переговори про завершення російсько-української війни “вступили в критичну фазу”. Про це заявив посол США в НАТО Метью Вітакер в соцмережі Х.
“Напередодні Нового року, коли переговори щодо війни в Україні вступають у критичну фазу, президент США Дональд Трамп є єдиним лідером, здатним зібрати обидві сторони конфлікту за стіл переговорів”, – ідеться в його дописі.
Трамп може перевірити, чи можливо досягти мирної угоди між сторонами, додав посол США при НАТО. -
Війна проти України обійшлася РФ у $550 млрд – розвідка
Повномасштабна війна проти України коштувала Росії приблизно $550 млрд. Кремль фінансує війну коштом населення через податки та зростання цін на енергоносії, продовольство й нерухомість. Про це повідомляє СЗРУ у середу, 31 грудня.
Витрачена сума еквівалентна 24 річним бюджетам РФ на вищу освіту або 22 бюджетам на охорону здоров’я. Втім, значна частина цих витрат прихована: 59% воєнного бюджету засекречені. За три квартали 2025 року за “відкритими” статтями було витрачено 4,816 трлн рублів, тоді як за “закритими” – 7,038 трлн. У річному вимірі закрита частина видатків зросла на 39%.
У відомстві зауважили, що фінансування війни Кремль перекладає на населення через нові податки та зростання цін. За умов, коли будь-яка антивоєнна критика карається як “зрада”, простір для публічного невдоволення практично зник. Як наслідок, у 2022-2025 роках ціни для росіян зростали безперервно.
Так, “Газпром” компенсував втрату європейських ринків коштом внутрішніх споживачів: середня вартість комунальних послуг зросла на 43%, а на наступний рік уже задекларовано підвищення ще на близько 14%. Паливо подорожчало на 29-35%, і в 2026 році цей тренд збережеться. Нерухомість в РФ за 2022-2025 роки подорожчала на 50%; у 2026-му очікується ще плюс 6-7%, а в безпосередньо Москві – до 20%.
Тоді як найчутливіше зростання спостерігається у продовольстві: молочна продукція подорожчала на 62%, м’ясо – на 41%. Прогнози на 2026 рік передбачають подальше зростання цін на десятки відсотків.
Як зауважили у СЗРУ, на цьому тлі навіть новорічні настрої виглядають пригніченими – 54% росіян дратують подарунки, пов’язані із саморозвитком і здоровим способом життя.
Тим часом напередодні повідомлялося, що ціна російської нафти впала нижче $35 за барель, при тому, що план російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель, а після вимушеного скорочення – $58.
Путіну вистачить грошей на роки війни – ЗМІ -
Зеленський назвав суму внесків у PURL за 2025 рік
Загальну сума внесків за ініціативою PURL у 2025 році становила $4,3 млрд, наповнення ще двох пакетів допомоги триває. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у середу, 31 грудня.
“Загальна сума внесків склала 4,3 млрд дол., з них лише за грудень – майже 1,5 млрд дол. Завдяки цьому вдалося сформувати вже вісім пакетів допомоги і зараз триває наповнення ще двох. Дякуємо кожному, хто допомагав Україні в цьому році й підтримуватиме в 2026-му. Наближаємо мир і гарантовану безпеку для України та всієї Європи”, – зазначив Зеленський.
Окремо він висловив вдячність Румунії та Хорватії, котрі приєдналися до програми та оголосили перших внесків у PURL.
Станом на сьогодні до програми вже приєдналися 24 країни: Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Іспанія, Люксембург, Португалія, Словенія, Польща, Австралія, Греція, Нова Зеландія, Північна Македонія, Чорногорія, Румунія та Хорватія. -
Коордштаб уперше назвав число полонених росіян в Україні
Понад 10 тисяч російських військових потрапили в полон в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
За даними проєкту, кількість росіян, які здаються в полон, рік-у-рік зростає. Зокрема, в неповному 2025 році у полон потрапило більше військових, ніж за 2022 і 2023 роки разом.
В середньому щотижня здаються від 60 до 90 військових РФ, а в серпні 2024 року цей показник сягав 350 осіб на тиждень.
З червня 2023 року російські солдати потрапляють у полон частіше, ніж українські в російський.
Найбільше полонених зафіксовано в Покровському та Бахмутському районах Донецької області, Курській області та Пологівському районі Запорізької області.
У 2025 році раптово зросла кількість іноземних найманців у полоні: щотижня виявляють 2-3 громадян третіх країн. Загалом близько 7% усіх російських військовополонених в Україні – іноземці з 40 країн світу.
Типовий російський військовополонений це:- 83% – рядовий склад.
- 13% – сержанти.
- майже 3% – офіцери.
- вік – від 18 до 65 років.
- близько 76% – контрактники (включно з завербованими в тюрмах і ПВК).
- 19% – мобілізовані.
- майже 5% – строковики.
- 24% полонених заявили про примус або обман
- 40% мають судимості, найчастіше – за крадіжки, наркотики, грабіж і розбій, тяжкі тілесні ушкодження та вбивства,
- тільки 7% мають вищу освіту,
- 30% не закінчили навіть школу,
- 38% були безробітними,
- майже 50% має дітей, з них 8% – трьох і більше.
Сотні осіб потрапили в полон із тяжкими хронічними захворюваннями, зокрема ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, діабетом і психічними розладами.
Понад 6000 військовополонених вже повернулися в Росію в рамках обмінів на українських захисників, понад половину – у 2025 році.
Щонайменше про 237 колишніх полонених, які після обміну загинули або зникли безвісти на фронті. Четверо росіян перебувають у полоні вдруге.
Росія в першу чергу забирає з полону етнічних росіян без тяжких поранень і з коротким терміном перебування в полоні. Поранені, хворі та строковики й досі перебувають в Україні.
Іноземних найманців РФ для обміну не запитує.
Росія вже четвертий рік відмовляється від обміну за принципом “всіх на всіх”. -
Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ
Литва оновлює стратегію нацбезпеки, попереджаючи, що країна стикається з загрозою з боку Росії, яка може бути здатна вести війну проти НАТО до кінця десятиліття. Про це повідомляє LTR.
У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова среда Литви різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військова сила, громадська стійкість та союзники.
Оновлена стратегія підкреслює необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни.
За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була ухвалена лише за два місяці до вторгнення РФ.
Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втративши актуальності, зазначивши, що у ньому значний акцент робиться на комплексній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення добровільної воєнізованої громадської організації Литовський союз стрільців.
Оновлена стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави.
Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, незважаючи на війну в Україні.
Він спрогнозував зростання ймовірності воєнного конфлікту до 2030 року.
Як йдеться в оновленій стратегії, витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% ВВП. Очікується, що оборонний бюджет Литви на наступний рік перевищить 5%. -
В Естонії переглянуть закон про обмеження проросійських церков
Колегія з конституційного нагляду Державного суду Естонії на початку лютого розгляне клопотання президента Алара Каріса про визнання такими, що суперечать Конституції, поправок до Закону про церкви та парафії, які передбачають обмеження церков, що підтримують агресію Росії. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Клопотання буде розглянуто в усній формі. Засідання відбудеться 3 лютого 2026 року о 10:15 в Тарту.
До участі в процесі запрошені представники парламенту, уряду, канцлера права, міністра юстиції та цифрових технологій, а також представники релігійних організацій, включаючи Раду церков Естонії, православну церкву та Пюхтіцький ставропігійний жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці.
Алар Каріс на початку жовтня направив до Державного суду закон про внесення змін до Закону про церкви та парафії, клопочучи про визнання його таким, що суперечить Конституції. Каріс вже двічі відмовлявся затверджувати зміни до закону про релігійні свободи, в яких передбачена можливість накласти обмеження на церкви, що виправдовують російську агресію.
Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Естонії. -
У РФ заявили про посилення заходів безпеки на Кримському мосту
У Росії заявили про посилення заходів безпеки на Кримському мосту. Про це повідомляє Суспільне Крим із посиланням на російські ЗМІ, які цитують главу Міністерства транспорту РФ Андрія Нікітіна.
Зазначається, що напередодні свят на мосту посилили охоронні заходи. Для контролю руху залучили 212 додаткових контрольних постів. У відомстві заявляють, що це дозволить перевіряти до 17 520 автомобілів на добу та підтримувати безперебійний рух транспорту.
Окрім цього, Росавтодору та компанії Автодор доручено сформувати резерв спецтехніки й реагентів для боротьби з негодою на автодорогах.