Українські військові завдали ударів по логістиці російских окупантів в Криму. Про це повідомили Сили спеціальних операцій ЗСУ у вівторок, 26 серпня.
“Сили спеціальних операцій ЗС України провели спеціальні дії на ТОТ АР Крим в результаті чого, були виведені з ладу об’єкти логістики, що забезпечують функціонування та бойове постачання військових частин армії РФ”, – йдеться у повідомленні.
Раніше у вівторок в соцмережах повідомили, що дрони завдали ударів по залізничній інфраструктурі в Криму – під удари потрапили Джанкой і Красногвардійське.
А минулого тижня бійці ССО уразили російський поїзд з пально-мастильними матеріалами поблизу станції Джанкой в Криму. Внаслідок атаки було ускладнено забезпечення південного угруповання російських військ.
Позначка: Війна
-

ССО уразили об’єкти логістики в Криму
-

У ДБР зафіксували суттєве зростання повернень із СЗЧ
За два тижні понад 1700 військових, які самовільно залишили частини, вже повернулися або готуються повернутися до служби. Про це повідомив директор ДБР Олексій Сухачов у коментарі Інтерфакс-Україна у вівторок, 26 серпня.
“Ми провели спільну нараду із Нацполом, командуванням Сухопутних військ, Військової служби правопорядку і уточнили елементи взаємодії щодо сприяння військовослужбовцям, які в силу обставин самовільно залишили частину, повернутися до своїх чи інших підрозділів. Провели медійну кампанію та ініціювали низку заходів з місцевими органами влади”, – зазначив глава ДБР.
Як результа, додав Сухачов, лише за минулі два тижні понад 1700 військовослужбовців вже повернулися до своїх військових частин або перебувають на стадії повернення”.
За його словами, багато хто звернувся безпосередньо до ДБР через форму, яку Бюро опублікувало минулого тижня.
За наявною у військових та поліції інформацією кількість бажаючих повернутися значно більша.
“У військовослужбовців ще є кілька днів, щоб реалізувати своє рішення. До 30 серпня діє спрощений порядок повернення до підрозділів військовослужбовців, які самовільно залишили частину або місце служби”, – нагадав директор ДБР.
Раніше Сухачов повідомляв, що на службу повернулося понад 29 000 військовослужбовців, котрі самовільно залишили військові частини. -

До яких банків несуть грошу українці
Попри війну й складну економічну ситуацію в країні, українці не лише продовжують розміщувати гроші на банківських рахунках, але й збільшують суму вкладень. Яким банкам довіряють громадяни України, а яким ні та чому? Вкладів побільшало Українці попри війну не втрачають довіри до фінансової системи країни, про це зокрема свідчить збільшення вкладів у банківській системі. “За перше півріччя поточного року загальна сума (в усіх валютах) вкладень населення в нашу банківську систему зросла на 13,5% у порівнянні із аналогічним періодом минулого року та дісталася рівня 1,3 трлн грн.Своєю чергою бізнес накопичив близько 1,5 трлн грн.”, -йдеться в офіційній звітності, яку опублікував НБУ. Найбільші притоки грошей на рахунки за перше півріччя 2025 р. порівняно із відповідним періодом 2024 р. зафіксовані в таких банківських установах: Приватбанк – на 57,7 млрд грн (на 13,8%), до 476,3 млрд грн; Ощадбанк – на 21,8 млрд грн (на 11,1%), до 219,2 млрд грн; Універсалбанк (monobank) – на 19 млрд грн (на 26,8%), до 90,5 млрд грн; Райффайзен Банк – на 9,9 млрд грн (на 15,4%), до 74 млрд грн; Укрсиббанк – на 7,6 млрд грн (17,5%), до 51,7 млрд грн.
Найбільші портфелі вкладів населення на поточний момент зафіксовані у великих роздрібних банках.
Якщо оцінювати відсоткові прирости грошей населення в банках, то в лідерах будуть невеликі структури: у Європейському промисловому банку зафіксовано збільшення на 89,2% (до 307,8 млн грн), Асвіо Банку – на 86% (до 802,4 млн грн), Скай Банку – на 58,3% (до 254,8 млн грн).
Якщо оцінювати збільшення чисельності вкладників, яке зафіксоване в 26 банках, тобто появу нових клієнтів і відкриття ними рахунків, то в лідерах буде така п’ятірка: Універсалбанк (monobank) – додалось 1,1 млн нових вкладників (+12,9%), зі збільшенням до 9,6 млн осіб; А – Банк – 514,4 тис. осіб (+15,2%), до 3,8 млн осіб; Райффайзен Банк – 415,6 тис. осіб (+14,3%), до 3,2 млн осіб;
Банк Альянс – 338,2 тис. осіб (+755,9%), до 382,9 тис. осіб;
ПУМБ – 332,1 тис. осіб (+9,7%), до 3,4 млн осіб.
Найбільше вкладників-фізосіб на тепер обслуговується в системних банках.
У відсотках найбільше збільшення чисельності вкладників маємо у Банку Альянс – на 775,9% (до 382,9 тис. осіб), Асвіо Банку – на 52% (26,5 тис. осіб) та Банку Глобус – на 46,2% (до 204,6 тис. осіб). Зросла конкуренція Водночас в НБУ зафіксували зростання конкуренції серед банків за владника-фізособу. Вона постійно підсилювалась, і не всі банки її витримали. Деякі навіть свідомо згортали роздрібний напрямок. Приміром так зробив державний Укрексімбанк, який за рік закрив 8 відділень (мережа скоротилась до 39 точок).
Згідно зі звітом регулятора, у 16 банків на кінець першого півріччя 2025 р. порівняно з аналогічним періодом 2024 р. зафіксовано скорочення вкладень населення в грошовому вимірі. Найбільше зменшились вклади у п’ятірки банків: Укрексімбанк – на 590,6 млн грн (на 1,5%), до 38,8 млрд грн; Мотор-Банк – на 559 млн грн (на 89,3%), до 66,6 млн грн; Комінбанк – на 554,1 млн грн (на 17,7%), до 2,6 млрд грн; Міжнародний інвестиційний банк — на 487,5 млн грн (на 46,4%), до 562,4 млн грн; РВС Банк – на 216,8 млн грн (на 31,7%), до 466 млн грн.
Якщо ж подивитися на відтік у відсотках, то найвищі показники будуть у Мотор-Банку – на 89,3% (до 66,6 млн грн), Банку “Фамільний” – на 87,9% (до 1,1 млн грн) та Українського банку реконструкції та розвитку – на 85,4% (до 22 млн грн).
Три банки з іноземним капіталом дотепер не мають ані гривні на рахунках фізосіб: Дойче Банк ДБУ, ІНГ Банк Україна та Сітібанк.
З даних НБУ видно, що вкладників в першому півріччі втратили 32 банки з 60 працюючих. Найбільше такі:
Банк Південний – 354,4 тис. осіб (зменшення на 48,2%), до 380,8 тис. осіб; ТАСкомбанк – 171,3 тис. осіб (на 22,5%), до 588,8 тис. осіб; Укрексімбанк – 134,6 тис. осіб (на 21,9%), до 478,9 тис. осіб; Кредобанк – на 97,5 тис. осіб (на 15,4%), до 536,1 тис. осіб; Укргазбанк – на 90,3 тис. осіб (на 6,3%), до 1,5 млн осіб.
У відсотках найбільше вкладників-фізосіб залишило такі невеличкі структури як Європейський промисловий банк, де чисельність цих клієнтів скоротилась одразу на 57,3% (до 2,6 тис. осіб), СЕБ Корпоративний банк – на 55,1% (до 180 осіб) та Український банк реконструкції та розвитку – на 48,7% (до 217 осіб). “Люди закривають рахунки з різних причин. Інколи розірвання відносин буває примусовим і за ініціативи самих банків, коли, на їхню думку, порушувалися правила фінансового моніторингу”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Водночас з огляду на те, що загалом у банківській системі вкладів навіть побільшало, виходить, що люди забирали гроші з цих банків і перекладали в інші. Ключові фактори довіри Люди закривають рахунки з різних причин. Дуже важливим фактором є надійність та репутація. “Це найважливіший фактор. Довіра до банку значною мірою залежить від його історії, стабільності та публічного іміджу”, – каже Охрименко. За його словами, банки, які існують на ринку тривалий час, не мали гучних скандалів, успішно пережили кризи та підтримують високі рейтинги від незалежних агентств, зазвичай мають вищий рівень довіри.
Також люди беруть до уваги державні гарантії. В Україні діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який гарантує повернення вкладів до певної суми в разі банкрутства банку. Банки, що є учасниками цього фонду, викликають більшу довіру, оскільки навіть у разі їхньої ліквідації клієнти зможуть повернути свої кошти.
Ще одним важливим чинником є фінансова стабільність. Банки з високим рівнем капіталізації, достатньою ліквідністю та прибутковою діяльністю вважаються більш надійними.
Важлива і якість обслуговування. Сучасні технології, зрозумілий мобільний додаток, доступність відділень та компетентність персоналу – все це формує позитивний досвід та зміцнює довіру.
Звертають увагу клієнти й на процентні ставки та умови. Хоча високі відсотки можуть приваблювати, надто високі ставки насторожують, б це свідчить про ризиковану політику банку. Люди часто надають перевагу помірним, але стабільним умовам, аніж надзвичайно вигідним, але потенційно небезпечним пропозиціям.
Чинником при виборі банку є прозорість та готовність банку надавати повну інформацію про свої послуги, тарифи та ризики. Приховані комісії та незрозумілі умови можуть відштовхувати клієнтів. В Україні ліквідували банк Є в Україні й банки, що закриваються. Приміром, нещодавно ФГВФО завершив процедуру ліквідації ПАТ “АКБ “Капітал”. У зв’язку з цим припинено виплати гарантованого відшкодування вкладникам цього банку. “ Фонд повідомляє про припинення 14 серпня 2025 р. виплат гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ “АКБ “Капітал” та завершення ліквідаційної процедури банку. У рамках виплат гарантованого відшкодування вкладниками ПАТ “АКБ “Капітал” отримано понад 327,1 млн грн”,– йдеться в повідомленні. У липні 2015 р. НБУ відніс “Капітал” до категорії неплатоспроможних. Як пояснили у регулятора, причиною стало те, що більшість активів банку і частина операційних потужностей залишилися на тимчасово окупованій території. У зв’язку з чим не можна було забезпечити, як надходження грошового потоку для задоволення потреб вкладників і кредиторів, так і відповідний рівень управління ризиками. Держбанки готують до продажу Тим часом уряд планує провести приватизацію одразу двох системних банків – Сенс Банку та Укргазбанку. Очікується, що це відбудеться у 2026 р. Причина – намір зменшити частку держави в банківському секторі.
За проєктом Програми дій Кабміну, для цієї мети буде ухвалено необхідну постанову. А також проведено конкурс на посаду радника з продажу державних пакетів акцій.
Водночас наразі приватизація державних банків в Україні забуксувала. Зокрема через те, що відбір фінансових радників із продажу для Укргазбанку та Сенс Банку мав завершитися до кінця березня. “Незалежна оцінка якості активів банків, має відбутись лише після завершення активної фази бойових дій”, – пояснив голова НБУ Андрій Пишний. Вікторія Хаджирадєва -

Дрони масово атакують трасу Херсон – Миколаїв
Високу активність російських дронів уздовж траси М-14 Херсон – Миколаїв фіксують з вечора 25 серпня. Про це повідомив керівник ОВА Олександр Прокудін у Facebook
Окупанти цілеспрямовано атакують цивільний транспорт, наголосив урядовець і закликав людей без нагальної потреби не пересуватись цим маршрутом.
На трасі М-14 Херсон – Миколаїв імовірні обмеження руху, а в разі фіксації дронів, автошлях перекриватимуть тимчасово, додав посадовець.
“Прошу врахувати це під час планування поїздок і, за можливості, обирати інший маршрут”, – додав Прокудін.
В Офісі Генерального прокурора розповіли, що російські військові 25 серпня атакували службовий автомобіль прокуратури безпілотником на трасі Миколаїв–Херсон.
Унаслідок удару поранено 58-річного водія та 38-річного прокурора. Обох доставили до лікарні. -

Дрони РФ масово атакують трасу Херсон – Миколаїв
Високу активність російських дронів уздовж траси М-14 Херсон – Миколаїв фіксують з вечора 25 серпня. Про це повідомив керівник ОВА Олександр Прокудін у Facebook.
Окупанти цілеспрямовано атакують цивільний транспорт, наголосив урядовець і закликав людей без нагальної потреби не пересуватись цим маршрутом.
На трасі М-14 Херсон – Миколаїв імовірні обмеження руху, а в разі фіксації дронів, автошлях перекриватимуть тимчасово, додав посадовець.
“Прошу врахувати це під час планування поїздок і, за можливості, обирати інший маршрут”, – додав Прокудін.
В Офісі Генерального прокурора розповіли, що російські військові 25 серпня атакували службовий автомобіль прокуратури безпілотником на трасі Миколаїв–Херсон.
Унаслідок удару поранено 58-річного водія та 38-річного прокурора. Обох доставили до лікарні. -

В Криму дрони атакували залізничну інфраструктуру
Зранку у вівторок в тимчасово окупованому Криму пролунали вибухи. Дрони атакували залізничну інфраструктуру, повідомив Телеграм-канал Кримський вітер 26 серпня.
Місцеві мешканці знімають і публікують відео з атакуючими безпілотниками і роботою ППО.
“Приліт по станції Урожайна у селищі Червоногвардійське. Попередньо, є влучання по підстанції”, – йдеться у повідомленні.
Опубліковані кадри з місця події. На залізничними коліями підіймається густий чорний дим.
Також підписники каналу повідомляють, про можливий “приліт” по нафтобазі біля залізниці у місті Джанкой.
Зазначається, що “загалом весело на всьому західному березі Криму”.
Тим часом у російському міноборони заявили, що протягом 7:00-7:30 ранку їхні системи ППО нібито знищили вісім безпілотників над Кримом.
А окупаційна влада заявила, що у Червоногвардійському районі 13 населених пунктів залишилися без світла нібито через “аварію”.
Дивіться фото: В Криму дрони атакували залізничну інфраструктуру -

Офіцери однієї з бригад ЗС Росії імітують поранення на фронті – ГУР
Офіцери 83-ї окремої гвардійської десантно-штурмової бригади ЗС РФ оформлювали собі фіктивні поранення та нагороди для отримання незаконних виплат. Командування бригади привласнило понад 200 млн рублів, що дорівнює приблизно 2,5 млн доларів. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міноборони України.
“Понад 30 російських військовослужбовців оформляли “липові” поранення, щоб отримувати виплати та пільги, а також уникати служби на передовій. Військові зараховувались до списків поранених та проходили “лікування” в госпіталях, водночас продовжуючи отримувати грошове забезпечення та інші надбавки.
Зокрема, начальник групи спецоперацій підполковник Константін Фролов за документами був поранений чотири рази, а федеральні медіа публікували про нього героїчні сюжети про “успішну роботу снайперських груп та “порятунок побратимів”, – йдеться в повідомленні.
Фролов за ці “подвиги” нагородили чотирма ордени мужності та дві медалі “за відвагу”.
Поранення росіянин насправді дістав від власних “побратимів”, які на прохання підполковника стріляли в нього, намагаючись не зачепити життєво важливих органів.
“Десятки російських військовослужбовців, загиблих на війні проти України, продовжують за документами вважатись “зниклими безвісти”. Це дозволяє міноборони РФ не виплачувати родинам загиблих необхідні компенсації, в той час, як старші офіцери успішно привласнюють сотні мільйонів за підроблені подвиги та поранення”, – пояснили в ГУР.
Раніше в ГУР повідомили, що російська пропаганда активно застосовує нову тактику поширення дезінформації – постановочні “захоплення” населених пунктів для створення ілюзії успіхів на фронт.
Кремль урізає виплати новобранцям з окремих регіонів – ГУР -

Офіцери одної з бригад ЗС Росії імітують поранення на фронті – ГУР
Офіцери 83-ї окремої гвардійської десантно-штурмової бригади ЗС РФ оформлювали собі фіктивні поранення та нагороди для отримання незаконних виплат. Командування бригади привласнило понад 200 млн рублів, що дорівнює приблизно 2,5 млн доларів. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міноборони України.
“Понад 30 російських військовослужбовців оформляли “липові” поранення, щоб отримувати виплати та пільги, а також уникати служби на передовій. Військові зараховувались до списків поранених та проходили “лікування” в госпіталях, водночас продовжуючи отримувати грошове забезпечення та інші надбавки.
Зокрема, начальник групи спецоперацій підполковник Константін Фролов за документами був “поранений” чотири рази, а федеральні медіа публікували про нього героїчні сюжети про “успішну роботу снайперських груп та “порятунок побратимів”, – йдеться в повідомленні.
Фролов за ці “подвиги” нагородили чотирма ордени мужності та дві медалі “за відвагу”.
Поранення росіянин насправді дістав від власних “побратимів”, які на прохання підполковника стріляли в нього, намагаючись не зачепити життєво важливих органів.
“Десятки російських військовослужбовців, загиблих на війні проти України, продовжують за документами вважатись “зниклими безвісти”. Це дозволяє міноборони РФ не виплачувати родинам загиблих необхідні компенсації, в той час, як старші офіцери успішно привласнюють сотні мільйонів за підроблені подвиги та поранення”, – пояснили в ГУР.
Раніше в ГУР повідомили, що російська пропаганда активно застосовує нову тактику поширення дезінформації – постановочні “захоплення” населених пунктів для створення ілюзії успіхів на фронт.
Кремль урізає виплати новобранцям з окремих регіонів – ГУР -

Викрито агентку ФСБ, що готувала обстріли та теракти в Києві
Кіберфахівці Служби безпеки викрили у Києві чергову російську агентку, яка збирала інформацію про систему захисту адмінбудівель Сил оборони у столиці нашої держави. Про це СБУ повідомила на своєму Telegram-каналі.
“Співробітники СБУ затримали фігурантку “на гарячому”, коли вона проводила дорозвідку біля Головного управління Національної гвардії… Жінка мала підготувати і передати куратору план-схему розташування контрольно-пропускних пунктів та службових парковок по периметру оборонної установи… Аналогічну інформацію агентка збирала й про пункти базування ТЦК у різних районах Києва”, – йдеться в повідомленні.
Ворог планував використати ці розвіддані для підготовки нових терактів та повітряних ударів по столиці України.
Агенткою виявилася завербована ФСБ місцева 36-річна фрілансерка. Ворожа спецслужба дистанційно завербувала жінку через її знайомого з тимчасово окупованого Криму, який співпрацює з РФ.
Жінка покладала надії “на евакуацію” в Росію через треті країни після виконання ворожих завдань.
Співробітники СБУ зірвали плани окупантів та їхньої поплічниці. Під час обшуку у фігурантки вилучено смартфон, який вона використовувала для контактів з куратором від ФСБ.
Слідчі Служби безпеки повідомили затриманій про підозру за статтею Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України).
Зловмисниця нині перебуває під вартою. Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Як ми вже писали, СБУ затримала агентів ФСБ, котрі планували теракти біля ТЦК у Дніпрі та на Львівщині.
Служба безпеки також затримала двох агентів ФСБ, які передавали росіянам координати українських ППО, ремонтних баз і військових об’єктів у Дніпрі.
СБУ викрила на Одещині мережу агентів ФСБ -

Новий законопроєкт: нелегальний перетин кордону стане небезпечним
Потік нелегалів зростає У цьому документі пропонується запровадити кримінальну відповідальність для тих осіб, які намагаються уникнути мобілізації, а також визначено механізми звільнення від покарання за певних умов.
В пояснювальній записці автори наголошують на різкому зростанні кількості спроб нелегального перетину українського кордону. З моменту початку повномасштабної війни та введення воєнного стану прикордонні служби затримали близько 49 тисяч чоловіків, які намагались виїхати за межі України незаконним способом:
– близько 45 тисяч – у лісах, на блокпостах чи інших ділянках кордону, де відсутні пункти пропуску;
– ще близько 4 тисяч – у контрольованих пунктах, де вони використовували фальшиві документи або застосовували інші незаконні методи.
Якщо у 2021 році прикордонники зафіксували трохи більше 3 тис. незаконних перетинань державного кордону України, то у 2022 році таких правопорушень стало більше, ніж удвічі, у 2023 році їх майже 10 тис., у 2024 році – понад 20 тис., а в першому кварталі поточного року затримано майже 4 678 військовозобов’язаних осіб (призовників, резервістів), що на 10 % більше ніж за аналогічний період минулого року (4 539 осіб).
Чинна на сьогодні редакція статті 3322 Кримінального кодексу України, що також передбачає відповідальність за незаконне перетинання державного кордону, але для специфічних суб’єктів правопорушення або ж за обов’язкової наявності мети кримінального правопорушення – заподіяння шкоди інтересам держави. Часто такі дії вчиняються зі знищенням прикордонної інфраструктури та інженерних споруджень, на облаштування яких витрачають значні фінансові витрати Державного бюджету України та міжнародних донорів.
Крім того, особи, які організовують і здійснюють незаконне переправлення через державний кордон, часто уникають належної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене кримінальним кодексом, та в разі недоведення слідством отримання матеріальної винагороди за вчинені протиправні дії органам досудового розслідування доводиться кваліфікувати діяння за частиною першою статті, що передбачає досить низьке покарання.
При цьому проєкт закону передбачає можливість звільнення від відповідальності за незаконне перетинання чи порушення строку перебування за кордоном громадянами України, які у визначений строк повернуться на Батьківщину та добровільно звернуться до правоохоронних органів із заявою про вчинене ними кримінальне правопорушення.
Відповідно до законопроєкту, будь-яка спроба перетнути кордон під час дії воєнного чи надзвичайного стану – без документів, із підробленими посвідченнями або поза офіційними пунктами пропуску – тягне за собою штраф від 7 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів (тобто від 51 тис. до 170 тис. грн) або позбавлення волі строком до трьох років.
Окрім того, законопроєкт передбачає покарання за навмисне знищення чи пошкодження інфраструктури на державному кордоні. За таке порушення загрожує обмеження волі або ув’язнення до трьох років. Нині за незаконний перетин кордону передбачено лише адміністративні санкції у вигляді штрафів.
Передбачено ще одне нововведення: у разі перевищення дозволеного терміну перебування за межами країни під час воєнного стану, призовники, резервісти та військовозобов’язані нестимуть відповідальність – штраф від 3,4 до 5,1 тис. грн або ув’язнення на термін від трьох до п’яти років. Нові повноваження прикордонників На необхідності ухвалення закону, який би жорсткіше карав за незаконний перетин кордону, наголосив спікер Державної прикордонної служби України (ДПСУ)Андрій Демченко в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
За його словами, кількість спроб нелегального виїзду стрімко зростає і є однією з найгостріших проблем для прикордонної служби. З початку 2025 року вже затримано понад 13 тис. осіб, які намагались залишити територію України незаконним шляхом. А нинішні адміністративні санкції не забезпечують належного стримування. “Адміністративна відповідальність і розміри штрафів не зупиняють людей. Наразі прикордонники оформлюють адміністративні протоколи, які передаються до суду. Саме суд приймає рішення щодо притягнення чи звільнення особи від відповідальності”,- зазначив він. Досить м’яка система покарання фактично не виконує стримуючої функції. “Маємо випадки, коли одну і ту ж особу затримують тричі чи навіть чотири рази. Є “рекордсмени”, яких ловили понад десять разів. І вони все одно готові платити суми, що значно перевищують існуючі штрафи”, – сказав Демченко. Він додав, що у прикордонній службі вважають, що у разі ухвалення законопроєкт, зареєстрований урядом в парламенті, позитивно вплине на ситуацію. Адже він пропонує передати прикордонникам повноваження розглядати справи щодо незаконного виїзду військовозобов’язаних, а також запровадить кримінальне покарання за порушення режиму перетину кордону, пошкодження інфраструктури або спробу виїхати поза пунктами пропуску. І порушникам загрожуватиме до трьох років позбавлення волі або штраф до 170 тис. грн.
Окрім того, передбачені зміни й до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вони мають спростити процедуру притягнення до відповідальності, зокрема, дозволити розгляд справ і оформлення адмінпротоколів безпосередньо в структурі ДПСУ, без участі суду. Це дозволить значно прискорити розгляд таких справ.
До слова, як повідомив “Комерсант Український”, в Китаї за незаконний перетин кордону передбачена кримінальна відповідальність, особливо жорстка – в разі спроби втечі, що стосується переважно уйгурів, активістів, дисидентів.
У Північній Кореї втеча за кордон вважається державною зрадою – на втікачів очікує в’язниця або страта.
В Ірані незаконний виїзд теж криміналізований, може трактуватись як загроза нацбезпеці.
Окрім того, в Туркменістані та Узбекистані також можуть покарати за спробу перетину державного кордону без дозволу.
А в країнах Європи відповідальність за спробу незаконного перетину кордону не передбачена.
Галина Гірак